Псалтир

Кафизма №14

Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє.

^1-2Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.

³Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене.

⁴Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли.

⁵Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.

⁶Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї.

⁷Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах.

⁸Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі.

⁹Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене.

¹⁰Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами.

¹¹Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене.

¹²Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава.

¹³Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.

¹⁴Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.

¹⁵Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.

¹⁶І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї.

¹⁷Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй.

¹⁸Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх.

¹⁹І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.

²⁰Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю,

²¹щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених,

²²щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі,

²³коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу.

²⁴Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого.

²⁵І я сказав: “Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно.

²⁶На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх.

²⁷Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться.

²⁸Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться.

²⁹Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік”.

Псалом Давида.

¹Благослови, душе моя, Господа і, вся істото моя, ім’я святеє Його.

²Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його.

³Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої.

⁴Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.

⁵Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя.

⁶Господь творить справедливість і суд усім покривдженим.

⁷Показав путі Свої Мойсеєві, синам Ізраїлевим — хотіння Свої.

⁸Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий.

⁹Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме.

¹⁰Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам.

¹¹Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його.

¹²Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші.

¹³Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його.

¹⁴Бо Він знає сутність нашу, пам’ятає, що ми — порох землі.

¹⁵Людина — як трава, дні її — немов цвіт польовий, цвіте й відцвітає.

¹⁶Повіє вітер над нею, і не стане її: не знайти вже й місця по ній.

¹⁷Милість же Господня від віку й до віку на тих, що бояться Його.

¹⁸І правда Його на синах синів, що бережуть завіти Його і пам’ятають заповіді Його, щоб виконувати їх.

¹⁹Господь на небесах уготував Престіл Свій, і Царство Його усім володіє.

²⁰Благословіть Господа, [всі] ангели Його, сильні міцністю, що виконуєте слово Його, слухаючи голосу слів Його.

²¹Благословіть Господа, всі Сили Його, слуги Його, що творите волю Його.

²²Благословіть Господа, всі діла Його. На всіх місцях володіння Його благослови, душе моя, Господа!

Слава…

[Псалом Давида про сотворіння світу.]

¹Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу.

²Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро.

³Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.

⁴Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я.

⁵Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку.

⁶Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.

⁷Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.

⁸Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них.

⁹Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю.

¹⁰Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.]

¹¹Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою.

¹²Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям.

¹³Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.

¹⁴Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі.

¹⁵І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини.

¹⁶Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх.

¹⁷Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище.

¹⁸Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців.

¹⁹Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій.

²⁰Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова.

²¹Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.

²²Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх.

²³Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора.

²⁴Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.

²⁵Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої.

²⁶Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому.

²⁷Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час.

²⁸Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом.

²⁹Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться.

³⁰Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі.

³¹Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх.

³²Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять.

³³Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

³⁴Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі.

³⁵Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!

Слава…

(Алилуя.)

¹Прославляйте Господа і призивайте ім’я Його. Сповіщайте між народами про діла Його.

²Співайте Йому і славте Його, розповідайте про всі чудеса Його.

³Хваліться іменем святим Його. Нехай радіє серце тих, що шукають Господа.

⁴Шукайте Господа й сили Його, шукайте лиця Його завжди.

⁵Згадуйте чуда Його, що він створив, знамення Його й суди уст Його.

⁶Ви, насіння Авраамове, раби Його, сини Якова — обрані Його.

⁷Він є Господь Бог наш: по всій землі суди Його.

⁸Він навіки пам’ятає завіт Свій, слово, [яке] заповідав у тисячі родів,

⁹яке заповідав Авраамові, і клятву Свою Ісаакові.

¹⁰І поставив його законом для Якова та Ізраїля в завіт вічний,

¹¹кажучи: “Дам тобі землю Ханаанську в поділ насліддя вашого”.

¹²Коли їх було ще мало за кількістю, дуже мало, і були вони чужинцями в ній,

¹³і переходили вони від народу до народу, з царства до племені іншого,

¹⁴Він не дозволив нікому кривдити їх і забороняв про них царям:

¹⁵“Не доторкайтеся до помазаних Моїх і не чиніть зла пророкам Моїм”.

¹⁶І прикликав голод на землю, і знищив усяке хлібне стебло.

¹⁷Послав перед ними чоловіка; в рабство був проданий Йосиф.

¹⁸Скували кайданами ноги йому, в залізних путах була душа його,

¹⁹аж поки сповнилося слово Його, слово Господнє випробувало його.

²⁰Послав цар і звільнив його, володар народу випустив його.

²¹І поставив його господарем над усім домом своїм і правителем над усім володінням своїм.

²²Щоб він настановляв вельмож його за душею своєю і старійшин його навчав мудрости.

²³Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків у землю Хамову.

²⁴І дуже розмножив Бог людей Своїх, і зробив їх сильнішими від ворогів їхніх.

²⁵Попустив серце єгиптян зненавидіти народ Його, чинити напасті рабам Його.

²⁶Тоді послав Мойсея, раба Свого, і Аарона, якого вибрав.

²⁷Вони показали між ними слова знамень Його і чудеса [Його] в землі Хамовій.

²⁸Наслав темряву і зробив морок, і не могли суперечити слову Його.

²⁹Перемінив воду їх на кров і поморив усю рибу їх.

³⁰Закишіла земля їх жабами, навіть у покоях царів їхніх.

³¹Сказав Він, і роями з’явились оводи й комарі у всій країні їх.

³²Послав на них град замість дощу, і вогонь палючий на землю їх.

³³Побив виноград і смоковниці їх, і дерева поламав у країні їх.

³⁴Сказав, і прийшли сарана та гусінь — без ліку.

³⁵І пожерли всю траву на землі їх, поїли увесь урожай на полях їх.

³⁶І умертвив всякого первістка в землі їх, початки всієї сили їх.

³⁷І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було хворого в колінах (поколіннях) їх.

³⁸Зрадів Єгипет, коли вийшли вони, бо обійняв його страх перед ними.

³⁹Господь розпростер над ними хмару, як покров [їм], і вогняний стовп, — щоб світив [їм] уночі.

⁴⁰Просили вони, і Він послав їм перепелиць і хлібом небесним насичував їх.

⁴¹Розколов скелю, і потекла вода, зашуміла рікою по землі сухій.

⁴²Бо згадав Він слово Своє до Авраама, раба Свого,

⁴³і вивів народ Свій з радощами, обраних Своїх — з веселощами.

⁴⁴І дав їм землю народів, і успадкували вони працю чужих народів.

⁴⁵Щоб заповіді Його виконували й дотримувалися закону Його. Алилуя!

Слава…

Після 14-ї кафизми Трисвяте...

І тропарі, глас 1.

Як блудниця, і я припадаю до Тебе, Христе Боже, щоб одержати прощення гріхів, але, замість мира, сльози Тобі від серця приношу: помилуй мене, Спасе, як її помилував, і очисти мої гріхи, визволи мене від провин моїх.

Слава...

Душе моя! Чому не думаєш ти про смерть? Чому не каєшся раніше, ніж засурмить сурма, щоб ти йшла на суд? Тоді вже пізно буде каятися. Згадай митаря і, як він, взивай: “Згрішив я, Господи, помилуй мене”

І нині...

Пресвята Приснодіво Богородице! Ти перевищуєш Сили Небесні, бо породила Сина Божого. Через Тебе і ми збагатилися Божеством. Молися за нас, а ми безперестанно будемо Тебе прославляти.

Господи, помилуй (40 разів).

Дякуємо Тобі, Господи, Боже спасіння нашого, що Ти все чиниш на добро життя нашого; Ти дав нас спочинок у минулу пору ночі, і підняв нас з постелі нашої, і поставив нас на поклоніння святому імені Твоєму. Тому молимося Тобі, Господи, дай нам благодать і силу, щоб ми співали Тобі розумно та молились безперестанно, звертаючи очи до Тебе, Спасителя і душ наших благодійника, благаючи зі страхом про наше спасіння. Почуй, милосердний Господи, і помилуй нас. Прожени від нас невидимих ворогів наших, що поборюють нас, і прийми подяку нашу; дай нам благодать славити Тебе серцем і вустами. Навчи нас заповітів Твоїх і навчи молитися Тобі, бо ми не знаємо, як належить молитися, якщо Ти Святим Твоїм Духом не укріпиш нас. А в чому ми згрішили аж до цієї години — словом, чи ділом, чи думкою, з волі своєї чи проти волі, милостиво нам прости. Бо коли на беззаконня наші будеш зважати, Господи, хто встоїть? Очисти і не поминай, бо Ти єдиний святий, Помічник всесильний і Охоронитель життя нашого. Тебе благословляємо на віки віків. Амінь.