Псалтир

Кафизма №5

Псалом Давида.

¹Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала.

²Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі.

³Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням.

⁴Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні.

⁵Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля.

⁶Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх.

⁷Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні.

⁸Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі.

⁹Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося.

¹⁰Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів].

¹¹Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід.

¹²Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі.

¹³Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських.

¹⁴Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі.

¹⁵Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні.

¹⁶Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його.

¹⁷Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю.

¹⁸Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його.

¹⁹Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх.

²⁰Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш.

²¹Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його.

²²Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе.

Псалом Давида, коли він прикинувся безумним перед Авимелехом, який через це відпустив його.

^1-2Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх.

³Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться.

⁴Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі.

⁵Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене.

⁶Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться.

⁷Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його.

⁸Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх.

⁹Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього.

¹⁰Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його.

¹¹Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.

¹²Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас.

¹³Хто з людей бажає жити і бачити дні благі —

¹⁴стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі.

¹⁵Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того.

¹⁶Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх.

¹⁷Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них.

¹⁸Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх.

¹⁹Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає.

²⁰Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь.

²¹Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається.

²²Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть.

²³Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.

Слава…

Псалом Давида. (Пророчий).

¹Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.

²Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.

³Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: “Я твоє спасіння”.

⁴Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.

⁵Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.

⁶Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.

⁷Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.

⁸Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.

⁹А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.

¹⁰Всі кості мої скажуть: “Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його”.

¹¹Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.

¹²Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.

¹³Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.

¹⁴Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.

¹⁵А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;

¹⁶спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.

¹⁷Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.

¹⁸Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе,

¹⁹щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.

²⁰Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.

²¹Розширюють на мене уста свої і кажуть: “Добре, добре, бачили очі наші”.

²²Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене.

²³Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій!

²⁴Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною.

²⁵Щоб не говорили в серці своїм: “Добре, [добре!] цього ми бажали”. Щоб не сказали: “Ми поглинули його”.

²⁶Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене.

²⁷І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: “Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!”

²⁸А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні.

Начальнику хору.

Раба Господнього Давида.

^1-2Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його.

³Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх.

⁴Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро.

⁵На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла.

⁶Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами.

⁷Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи.

⁸Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні.

⁹Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.

¹⁰Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло.

¹¹Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем.

¹²Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене.

¹³Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.

Слава…

Псалом Давида.

¹Не ревнуй злочинцям, не май заздрощів до тих, що чинять беззаконня,

²бо вони, як трава, скоро посохнуть і, як пожовкле листя, скоро опадуть.

³Надійся на Бога, твори добро, живи за правдою на землі і будеш ситий з багатства її.

⁴Утішайся Господом, і Він дасть тобі бажання серця твого.

⁵Відкрий Господу путь твою і надійся на Нього, Він допоможе.

⁶Він виявить правоту твою, як світло, і правду твою, як полудень.

⁷Підкорись Господу і надійся на Нього. Не заздри чоловікові лукавому, хоч би й щастило йому в цьому житті.

⁸Не гнівайся і не розпалюйся, не спокушайся чинити зло.

⁹Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю.

¹⁰Ще трохи, і не стане грішника, поглянеш на місце його і не знайдеш його.

¹¹А люди лагідні успадкують землю і будуть втішатися великим спокоєм.

¹²Нечестивий задумує зло проти праведного і скрегоче на нього зубами своїми.

¹³Господь же сміється з нього, бо бачить, що приходить день його.

¹⁴Нечестиві виймають меч свій, готують стріли свої, щоб повалити убогого і бідного, заколоти тих, що йдуть дорогою правди.

¹⁵Меч їхній увійде в їхнє ж серце, і луки їхні поламаються.

¹⁶Краще мале праведника, аніж багатство у багатьох беззаконних,

¹⁷бо сила грішників буде знищена, а праведних підкріпить Господь.

¹⁸Господь знає дні людей непорочних, і надбання їх перебуватиме повік.

¹⁹Не будуть вони посоромлені в лиху годину, і в дні голоду будуть насичені. А грішники загинуть.

²⁰Вороги Господні в пишноті й гордині своїй, як дим, щезнуть.

²¹Нечестивий позичає і не віддає, а праведник милостивий щедро дає.

²²Отже, ті, хто прославляє Господа, успадкують землю, а хто проклинає Його, буде знищений.

²³Господь стверджує кроки такого чоловіка і сприяє йому в дорозі його.

²⁴Коли буде падати, то не впаде, бо Господь підтримує за руку його.

²⁵Я був молодим і постарів уже, але не бачив праведника покинутим або щоб діти його просили хліба.

²⁶Він щодня дає милостиню, позичає, і рід його в благословенні перебуває.

²⁷Ухиляйся від зла і твори добро, і житимеш довіку.

²⁸Бо Господь любить правду і не покидає святих Своїх; Він береже їх, [а беззаконні будуть викинуті,] і нащадки нечестивців будуть знищені.

²⁹Праведні ж успадкують землю і будуть жити на ній повік.

³⁰Уста праведного промовляють премудрість, і язик його, сповіщає правду.

³¹Закон Бога його в серці його, і не спіткнуться ноги його.

³²Беззаконник підглядає за праведним і шукає — як вбити його.

³³Та Господь не дасть праведника в руки його і не допустить звинуватити його на суді.

³⁴Надійся на Господа і тримайся шляхів Його, Він піднесе тебе, щоб ти успадкував землю, і коли буде нищити нечестивців, ти побачиш.

³⁵Я бачив беззаконника, як він пишався і підносився, наче кедри ливанські.

³⁶Але минув він, не стало його, шукаю його і не знаходжу.

³⁷Пильнуй непорочність, дивись на праведного, бо майбутнє таких людей — мир.

³⁸А беззаконники всі будуть знищені, і майбутнє нечестивців — загибель.

³⁹Спасіння ж праведним від Господа. Він захистить їх у час скорбот.

⁴⁰Господь допоможе їм і визволить їх. Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони надіялися на Нього.

Слава…

Після 5-ї кафизми Трисвяте...

І тропари, глас 5.

Страшний Твій суд, Господи, а в мене лукаве життя. Хто визволить мене від грядущої біди? Помилуй мене, Христе Боже, як щедрий і Чоловіколюбець.

Слава...

Піклуванням про життя я позбавив себе раю. Що робити мені, нещасному? Ось стою біля дверей Твоїх, Христе, і стукаю: Господи! Відчини мені двері покаянням і спаси мене.

І нині...

Пресвятая Богородице! Ти наче храм святий, що дає духовне пристановище та райську насолоду нескінчену. Як всеблага, завжди молися Христові, щоб спас душі наші.

Господи, помилуй (40 разів)

Боже праведний і хвальний! Боже великий і сильний! Боже превічний! Почуй молитву грішного мужа в годину цю. Почуй мене Ти, що обіцяв почути всіх, хто чистим серцем буде Тебе призивати. І не зневаж мене, що маю нечисті уста й обтяжений гріхами. Надіє всіх кінців землі і тих, що подорожують далеко! Візьми зброю Твою і щит і прийди на поміч мені. Підійми меч Твій і зупини тих, що гонять мене. Прожени нечистих духів, що впливають на мене через безумство моє. Нехай відійде від думок моїх дух ненависти і злопам'ятства, дух заздрости і лукавства, дух боязні та відчаю, дух гордині та всякої злоби. Та нехай погасне в мені всяке розпалення й гріховне бажання в тілі моїм, що від диявольского впливу починається. Але нехай просвітяться мій дух, душа і тіло світлом Твого Божественного пізнання, щоб я з милости Твоєї досяг повноти віри,— як муж досконалий до міри зростання праведних. Щоб і я разом з ангелами і всіма святими прославляв преславне і величне ім'я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.