Псалтир

Кафизма №3

Пісня Давида.

Начальнику хору.

Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав:

^1-2ВозлюблюТебе, Господи, кріпосте моя.

³Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій.

⁴З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся.

⁵Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене.

⁶Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене.

⁷У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його.

⁸І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь].

⁹Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього.

¹⁰Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його.

¹¹І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру.

¹²Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе.

¹³Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля.

¹⁴І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій.

¹⁵Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх.

¹⁶І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого.

¹⁷Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене.

¹⁸Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене.

¹⁹Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене.

²⁰Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене.

²¹Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені.

²²Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм.

²³Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся.

²⁴Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені.

²⁵І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його.

²⁶Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його,

²⁷з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його.

²⁸Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш.

²⁹Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою.

³⁰З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду.

³¹Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього.

³²Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого?

³³Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою.

³⁴Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене.

³⁵Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний.

³⁶Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене.

³⁷Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої.

³⁸Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх.

³⁹Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми.

⁴⁰Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене.

⁴¹Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене.

⁴²Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх.

⁴³Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх.

⁴⁴Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені.

⁴⁵Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною,

⁴⁶навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять.

⁴⁷Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого!

⁴⁸Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи,

⁴⁹Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене.

⁵⁰За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму.

⁵¹Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки.

Слава…

Начальнику хору.

Псалом Давида.

^1-2Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

³День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.

⁴Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.

⁵По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,

⁶і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.

⁷Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.

⁸Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.

⁹Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.

¹⁰Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,

¹¹дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.

¹²Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.

¹³Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.

¹⁴І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.

¹⁵Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.

Начальнику хору.

Псалом Давида.

^1-2Вислухає тебе Господь в день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова.

³Він пошле тобі поміч із святині і з Сиону підкріпить тебе.

⁴Він пом’яне всі жертви твої, і всепалення твоє буде приємне.

⁵[Господь] дасть тобі за серцем твоїм і наміри твої здійснить.

⁶Звеселімося ж спасінням твоїм, і в ім’я Господа Бога нашого звеличмося; Господь виконає всі прохання твої.

⁷Тепер я знаю, що Господь спасає Христа Свого; з святих небес Своїх відповідає Йому могутністю спасаючої правиці Своєї.

⁸Одні хваляться колісницями, інші кіньми, а ми хвалимося іменем Господа Бога нашого.

⁹Вони хитаються й падають, а ми стоїмо твердо.

¹⁰Господи, спаси царя і вислухай нас, в який би день ми не звертались [до Тебе].

Начальнику хору.

Псалом Давида.

^1-2Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінню Твоєму вельми возрадується.

³Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув.

⁴Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота.

⁵Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків.

⁶Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його.

⁷Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм.

⁸Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається.

⁹Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе.

¹⁰В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь.

¹¹Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з—поміж синів людських.

¹²Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе — злий намір, якого не можуть [здійснити].

¹³Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх.

¹⁴Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою.

Слава…

Начальнику хору. При сході зорі.

Псалом Давида. (Пророцтво про страждання Ісуса Христа).

^1-2Боже, Боже мій! [Зглянься на мене!] Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого.

³Боже мій, взиваю вдень — і Ти не чуєш; вночі — і нема мені спокою.

⁴Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля.

⁵На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх.

⁶До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились.

⁷А я черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів.

⁸Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою:

⁹“Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому”.

¹⁰Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї.

¹¹На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти — Бог мій.

¹²Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема.

¹³Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські — оточили мене.

¹⁴Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає.

¹⁵Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх.

¹⁶Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерти Ти звів мене.

¹⁷Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої.

¹⁸Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене.

¹⁹Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб.

²⁰Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди!

²¹Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою.

²²Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене.

²³Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе.

²⁴Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля!

²⁵Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його.

²⁶Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його.

²⁷Будуть їсти убогі й насичуватися, і хвалитимуть Господа ті, що шукають Його, щоб жили серця ваші повіки.

²⁸Згадають і повернуться до Господа всі краї землі і поклоняться перед Ним усі племена народів.

²⁹Бо Господнє є Царство, і Він царює над народами.

³⁰Будуть споживати й поклоняться Йому всі сильні землі; поклоняться Йому всі, що сходять у землю, і душа моя для Нього живе.

³¹Нащадки [мої] будуть служити Йому і будуть зватися Господніми повіки.

³²Прийдуть вони і будуть сповіщати правду Його родові майбутньому, про все, що створив Господь.

Псалом Давида.

¹Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме.

²На місці плодючім, там Він оселив мене; біля води спокійної виховав мене.

³Душу мою навернув; навів мене на стежки правди задля імені Свого.

⁴Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя — вони потішили мене.

⁵Ти наготував переді мною трапезу на очах гнобителів моїх; Ти намастив оливою голову мою, і чаша Твоя, що напоює, найкраща.

⁶І милість [Твоя] буде йти слідом за мною по всі дні життя мого, й оселюся в домі Господнім на довгі дні.

(У перший день тижня)

Псалом Давида.

¹Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній.

²Він на морях заснував її і на ріках утвердив її.

³Хто зійде на гору Господню, і хто стане на місці святому Його?

⁴Той, у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою і не присягався [ближньому своєму] зрадливо,

⁵той матиме благословення від Господа і милість від Бога, Спаса свого.

⁶Це рід тих, що шукають Господа, шукають лиця Твого, Боже Яковів.

⁷Підні майте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави!

⁸Хто є цей Цар слави? Господь кріпкий і сильний, Господь могутній в бою.

⁹Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави!

¹⁰Хто є цей Цар слави? Господь Сил, Він є Цар слави.

Слава…

Після 3-ї кафізми Трисвяте...

І тропари, глас 3.

Душе моя! Доки живеш на землі, покайся, бо порох у гробі не молиться і від гріхів не визволяє. Взивай до Христа Бога: “Нагрішив я, Серцевідче! Раніш ніж осудити мене, помилуй мене”.

Душе моя! Доки будеш перебувати у гріхах? Доки будеш відкладати покаяння? Уяви собі суд, що надходить, і взивай до Господа: “Нагрішив я, Серцевідче! Раніш ніж осудити мене, помилуй мене”.

Слава...

На Страшному суді без обвинувача провини виявляються, без свідків осуджуються, бо книга совісти розкривається і діла таємні виявляються. Раніш ніж у тому всенародному судищі виявити, що содіяв я, Боже, очисти і спаси мене.

І нині...

Незбагненне і недослідиме, Владичице Богородице Богоблагодатна, содіяне через Тебе Таїнство, бо, зачавши Невмістимого, Ти породила Вдягненого у плоть від чистої крови Твоєї. Моли ж Його, Пречиста, як Сина Твого, щоб спас усіх, хто славить Тебе.

Господи, помилуй (40 разів).

Господи Вседержителю, Слово Безначального Твого Отця, самодовершений Боже Ісусе Христе! Ради милосердя милости Твоєї ніколи не відділяйся від Твоїх рабів, а завжди в них перебувай! Не покинь, Всесвятий Царю, і мене, раба Твого, і дай мені, недостойному, радість спасіння Твого. Просвіти розум мій світлом пізнання Євангелія Твого, душу мою любов'ю хреста Твого обв'яжи, тіло моє Твоїм безстрастям прикрась, думки очисти, ноги мої від спотикання збережи і не погуби мене з беззаконнями моїми, благий Господи, але направ мене, Боже, і врозуми серце моє, випробуй мене і перевір дороги мої, і якщо я на шляху гріховному, то відверни від нього і направ на шляхи вічні.

Бо Ти є Путь, і Істина, й Життя, і Тобі славу возсилаємо, з Безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на вікивіків. Амінь.