Псалтир

Кафизма №19

Алилуя.

¹Хваліть ім’я Господнє, хваліть, раби Господні,

²що стоїте у храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого.

³Хваліть Господа, бо Господь благий; співайте імені Його, бо це добре.

⁴Господь обрав Собі Якова, — обрав Ізраїля у насліддя Собі.

⁵Я пізнав, що Господь великий, і що Бог наш над усіма богами.

⁶Все, що хоче, Господь творить на небесах і на землі, в морях і у всіх безоднях;

⁷підносить хмари від країв землі, сяє блискавкою серед дощу, виводить вітри зі сховищ Своїх.

⁸Він умертвив первістків у Єгипті від людей до тварин,

⁹явив знамення й чудеса посеред тебе, Єгипте, над фараоном і над усіма рабами його,

¹⁰уразив багато народів і знищив могутніх царів:

¹¹Сигона, царя Аморрейського, і Ога, царя Васанського, і всі царства ханаанські;

¹²і віддав землю їх у насліддя Ізраїлю, в насліддя людям Своїм.

¹³Господи, ім’я Твоє навіки, і пам’ять про Тебе з роду в рід.

¹⁴Бо Господь буде судити народ Свій і змилосердиться над рабами Своїми. ¹⁵Ідоли язичників — срібло й золото, творіння рук людських. ¹⁶Мають уста і не говорять, мають очі і не бачать, ¹⁷мають вуха і не чують, і нема дихання в устах їх. ¹⁸Подібні до них будуть і ті, що роблять їх, і ті, що надіються на них. ¹⁹Доме Ізраїлів! Благословляйте Господа. Доме Ааронів, благословляйте Господа! ²⁰Доме Левія, благословляйте Господа. Всі, хто боїться Господа, благословляйте Господа. ²¹Благословен Господь від Сиона, що живе в Єрусалимі. Алилуя!

[Алилуя.]

¹Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.

²Прославляйте Бога богів, бо повіки милість Його.

³Прославляйте Господа володарів, бо повіки милість Його.

⁴Він Один творить чудеса великі, бо повіки милість Його.

⁵Він створив небеса премудро, бо повіки милість Його;

⁶утвердив землю на водах, бо повіки милість Його.

⁷Він створив великі світила, бо повіки милість Його;

⁸сонце, щоб творило день, бо повіки милість Його;

⁹місяць і зорі, щоб світили вночі, бо повіки милість Його;

¹⁰покарав Єгипет у первістках його, бо повіки милість Його;

¹¹і вивів з нього Ізраїля, бо повіки милість Його;

¹²рукою кріпкою і силою могутньою, бо повіки милість Його;

¹³Він розділив море Червоне, бо повіки милість Його;

¹⁴і провів Ізраїля посеред нього, бо повіки милість Його;

¹⁵і потопив фараона й військо його у морі, бо повіки милість Його;

¹⁶Він провів народ Свій через пустелю, бо повіки милість Його;

¹⁷і покарав царів великих, бо повіки милість Його;

¹⁸знищив царів сильних, бо повіки милість Його;

¹⁹Сигона, царя аморреїв, бо повіки милість Його;

²⁰і Ога, царя Васанського, бо повіки милість Його;

²¹і віддав землю їх у насліддя, бо повіки милість Його;

²²в насліддя Ізраїлю, рабу Своєму, бо повіки милість Його;

²³Він пом’янув нас у смиренні нашому, бо повіки милість Його;

²⁴і визволив нас від ворогів наших, бо повіки милість Його;

²⁵Він дає поживу всім творінням, бо повіки милість Його.

²⁶Прославляйте Бога Небесного, бо повіки милість Його.

[Давида.] Пісня перед Богом про неволю (прор. Єремії).

¹На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш.

²На вербах посеред нього повісили ми арфи наші.

³Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: “Заспівайте нам пісень сионських”.

⁴Як же нам співати пісню Господню на землі чужій?

⁵Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя.

⁶Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї.

⁷Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: “Руйнуйте його до останку”.

⁸Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам.

⁹Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь.

Слава…

Давида. (Аггея й Захарії).

¹Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі за те, [що Ти почув усі слова уст моїх].

²Буду поклонятися перед святим храмом Твоїм і славити ім’я Твоє за милість Твою і правду Твою, бо Ти звеличив слово Твоє вище від усякого імені Твого.

³В день, коли я взивав до Тебе, Ти почув мене і вселив у душу мою силу.

⁴Будуть прославляти Тебе, Господи, всі царі землі, коли почують слова уст Твоїх.

⁵Будуть у піснях прославляти путі Господні, бо велика слава Господня.

⁶Високий Господь: смиренного бачить і гордого пізнає здалека.

⁷Якщо я піду серед напастей, Ти оживиш мене, простягнеш руку Твою на ворогів моїх, і спасе мене правиця Твоя.

⁸Господь воздасть за мене; Господи, милість Твоя повік. Не покидай творіння рук Твоїх.

Начальнику хору.

Псалом Давида. (Захарії).

¹Господи, Ти випробував мене і знаєш мене.

²Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої.

³Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі.

⁴Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш.

⁵Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою.

⁶Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його.

⁷Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу?

⁸Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти.

⁹Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря,

¹⁰і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене.

¹¹Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою.

¹²Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло.

¹³Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї.

¹⁴Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає.

¹⁵Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє.

¹⁶Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було.

¹⁷О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх!

¹⁸Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою.

¹⁹О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні!

²⁰Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої.

²¹Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе?

²²Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони.

²³Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої.

²⁴Подивись, чи не на шляху я беззаконня і чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то настанови мене на путь вічну.

Начальнику хору.

Псалом Давида.

^1-2Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів:

³вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви,

⁴гострять язики свої, як змія, отрута аспида в устах їхніх.

⁵Збережи мене, Господи, від руки беззаконника; захисти від гнобителів, що задумали спинити кроки життя мого.

⁶Горді розставили таємно сіті на мене при дорозі; приготували для мене яму.

⁷Я сказав Господу: Ти — Бог мій! Почуй, Господи, голос моління мого!

⁸Господи, Господи! Сило спасіння мого! Ти покрив голову мою в день битви.

⁹Не допусти, Господи, здійснитися наміру нечестивого; не дай успіху замислам його, щоб вони не загордилися.

¹⁰Голови тих, що оточили мене, нехай покриє зло уст їхніх.

¹¹Нехай впаде на них гаряче вугілля; нехай впадуть вони у вогонь і у безодню, так щоб не встали.

¹²Людина злоязична не утвердиться на землі; злоба приведе гнобителя до загибелі.

¹³Знаю, що Господь учинить суд пригнобленим і справедливість бідним.

¹⁴І будуть праведні прославляти ім’я Твоє; непорочні оселяться перед лицем Твоїм.

Слава…

Псалом Давида.

¹Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли взиваю до Тебе.

²Нехай стане молитва моя як кадило перед Тобою; піднесення рук моїх — як жертва вечірня.

³Постав, Господи, охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх.

⁴Не відхили серця мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх.

⁵Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника нехай не намастить голови моєї.

⁶І молитва моя проти злодіянь їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх.

⁷Почуті ж були слова мої як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так розсипалися кості їхні над пеклом.

⁸На Тебе ж, Господи, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї.

⁹Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили беззаконні.

¹⁰У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.

Повчання Давида.

Молитва його, коли він був у печері.

¹Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся.

²Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу.

³Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене.

⁴Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою.

⁵Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих.

⁶Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене.

⁷Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.

Псалом Давида, [коли його переслідував син — Авессалом.]

¹Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй.

²І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих.

³Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих.

⁴І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє.

⁵Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся.

⁶До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою.

⁷Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу.

⁸Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою.

⁹Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся,

¹⁰навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди;

¹¹імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою

¹²і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.

Слава…

Після 19-ї кафізми Трисвяте...

І тропарі, глас 7.

Дякуючи, славлю Тебе, Боже мій, що Ти всім грішникам даєш покаяння. Не осором же мене, Спасителю, коли прийдеш судити нас за недобрі діла наші.

Слава...

Без ліку нагрішив я перед Тобою, Боже мій, і страшної кари сподіваюся, але змилосердься наді мною і спаси мене.

І нині...

Пресвята Богородице! Я вдаюся до Твоєї безмежної милості: розірви кайдани гріхів моїх.

Господи, помилуй (40 разів).

Владико Господи Ісусе Христе! Ти стражданнями Своїми мої страждання зцілив і ранами Своїми мої сльози вилікував. Дай мені грішному сльози покаяння; освяти тіло моє пахощами Твого животворчого Тіла і насити душу мою Твоєю чесною Кров'ю — від гіркоти, що нею мене супротивник напоїв. Піднеси мій розум до Тебе, бо він прилип до землі, і виведи мене з ями погибелі, бо я не маю покаяння, не маю душевного жалю за гріхи. Не маю сльози втішно, що приводить дітей Твоїх до їх насліддя. Я затьмарив свій розум у життєвих пристрастях і, як хворий, не можу звести очей моїх до Тебе; не можу зігріти себе покаянними до Тебе сльозами. Але, Владико, Господи Ісусе Христе, подателю блага, даруй мені всеціле покаяння, дай і серце невтомне, щоб знайти Тебе; пошли мені благодать Твою та онови в мені подобу Твого образу. Я відхилився від Тебе, але Ти не покинь мене, прийди та знайди мене; приведи мене до стада Твого та приєднай до вибраних овець святої Твоєї отари. Підкріпи мене поживою святих Твоїх Таїн, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх Твоїх святих. Амінь.