Псалтир

Кафизма №4

Псалом Давида.

¹До Тебе, Господи, підношу душу мою.

²Боже мій, на Тебе я уповаю. Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися перемогою наді мною.

³Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно.

⁴Господи, вкажи мені путі Твої і навчи мене стежок Твоїх.

⁵Настав мене на істину Твою і навчи, бо Ти — Бог спасіння мого, на Тебе повсякчас я надію покладаю.

⁶Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш від віку.

⁷Гріхів юности моєї і несвідомости моєї не поминай, пом’яни мене в милості Твоїй, Господи, заради благости Твоєї.

⁸Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння.

⁹Він веде покірливих до правди і навчає лагідних путей Своїх.

¹⁰Всі путі Господні — милість і істина для тих, хто шанує завіти Його і свідчення Його.

¹¹Ради імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика.

¹²Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати.

¹³Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю.

¹⁴Сила Господня — тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм.

¹⁵Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сіті ноги мої.

¹⁶Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений.

¹⁷Страждання серця мого примножилися, з біди моєї визволи мене.

¹⁸Поглянь на скорботи мої і знесилення моє і прости всі гріхи мої.

¹⁹Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене!

²⁰Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, уповаючи на Тебе.

²¹Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе.

²²Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його.

Псалом Давида.

¹Розсуди мене, Господи, бо я ходив у невинності моїй; на Господа я надіявся і не похитнувся.

²Випробуй мене, Господи, досліди мене, розпали серце моє і всю істоту мою.

³Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у істині Твоїй.

⁴Не сидів я з людьми нечестивими, і з підступними не піду.

⁵Я зненавидів збори беззаконників і з нечестивцями не сяду.

⁶Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи,

⁷щоб сповіщати голосом хвали про всі дивні діла Твої.

⁸Господи, полюбив я красу дому Твого і місце оселі слави Твоєї.

⁹Не погуби з нечестивими душі моєї і життя мого з людьми кровожерними,

¹⁰що руки їхні готові на беззаконня, а правиця їхня повна підкупів.

¹¹Я ж у непорочності моїй ходжу. Спаси мене, [Господи], і помилуй мене.

¹²Нога моя стоїть на дорозі правди. У церквах буду благословляти Тебе, Господи.

(До помазання).

Псалом Давида.

¹Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?

²Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.

³Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.

⁴Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.

⁵Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.

⁶Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.

⁷Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.

⁸Від Тебе говорить серце моє: “Шукайте Господа!” Я шукаю лиця Твого, Господи.

⁹Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.

¹⁰Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.

¹¹Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.

¹²Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.

¹³Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.

¹⁴Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.

Слава…

Псалом Давида.

¹До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу.

²Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого.

³Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло.

⁴Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними.

⁵За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує.

⁶Нехай буде благословенний Господь, бо Він почув голос моління мого.

⁷Господь — помічник мій і захисник мій. На Нього уповало серце моє. Він допоміг мені і оновив тіло моє. Я віддам Йому хвалу піснею моєю.

⁸Господь — кріпость людей Своїх, захист і Спаситель помазаника Свого.

⁹Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє: паси їх і піднось їх повіки.

(Після закінчення свята кущів).

Псалом Давида.

¹Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих ягнят, принесіть Господу славу і честь.

²Віддавайте Господу славу імені Його. Поклоняйтеся Господу в дивній святині Його.

³Голос Господній над водами, Бог слави загримів. Загримів Господь над водами великими.

⁴Голос Господа могутній, голос Господа величний.

⁵Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські.

⁶Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги.

⁷Голос Господа викрешує полум’я вогню,

⁸від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську.

⁹Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич.

¹⁰Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки.

¹¹Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх.

Пісня Давида на оновлення дому.

^1-2Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.

³Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.

⁴Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з—поміж тих, що сходять у могилу.

⁵Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,

⁶бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.

⁷І я говорив у дні благоденства мого: “Не похитнуся я повіки”.

⁸Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.

⁹Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:

¹⁰“Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?

¹¹Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені”.

¹²І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.

¹³Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.

Слава…

Начальнику хору.

Псалом Давида.

(Під час повстання).

^1-2На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.

³Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.

⁴Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.

⁵Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.

⁶В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.

⁷Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.

⁸Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.

⁹Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.

¹⁰Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.

¹¹Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.

¹²Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.

¹³Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.

¹⁴Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.

¹⁵Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: “Ти — Бог мій”.

¹⁶У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.

¹⁷Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.

¹⁸Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.

¹⁹Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.

²⁰Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!

²¹Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.

²²Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному.

²³Я ж сказав у відчаї моїм: “Відкинутий я від очей Твоїх”. Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.

²⁴Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.

²⁵Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.

Псалом Давида. Повчання.

¹Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито.

²Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства.

³Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день.

⁴Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху.

⁵Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого.

⁶Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його.

⁷Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене.

⁸“Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє.

⁹Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе”.

¹⁰Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість.

¹¹Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.

Слава…

Після 4-ї кафізми Трисвяте.

І тропарі, глас 4.

Убогу душу мою, що в гріхах прожила життя, відвідай, Господи, і, як блудницю, прийми й мене і спаси мене.

Перепливаючи пучину цього життя, я потопаю через безліч моїх гріхів і, не маючи спасіння в думках моїх, кличу до Тебе Петровим голосом: “Спаси мене, Христе! Спаси мене, Боже, як Чоловіколюбець”.

Слава...

Скоро вийдемо назустріч Христові, як ті діви, щоб почути солодкий голос Христа Бога нашого. Ідіть же всі, що любите небесну славу, приєднайтеся до мудрих дів, засвітивши свічки наші вірою.

І нині...

Душе! Покайся раніше кінця твого, бо суд неминучий для грішників і нестерпний. Взивай до Господа розчуленим серцем: згрішив я свідомо й несвідомо. Щердрий! Молитвами Богородиці помилуй мене.

Господи, помилуй (40 разів).

Тобі, Господи, єдиному й незлобивому, сповідую гріхи мої. До Тебе припадаю я, недостойний, і взиваю: згрішив я, Господи, згрішив і недостойний поглянути на висоту небесну через множество неправд моїх. Але, Господи мій, Господи! Дай мені сльози покаяння, щоб я ними ублагав Тебе — єдиного благого і милостивого. Очисти мене від гріха раніше кінця мого. Бо страшне місце я маю пройти, коли відділюся від тіла мого; бо зустріне мене багато темних демонов, і ніхто не буде мене проводжати і захищати. Тому припадаю до Твого милосердя: не віддай мене тим, що хочуть уловити мене, щоб не потішалися з мене вороги мої та щоб не сказали: “Ти будеш наш!”. Ні, Господи, не забудь щедрот Твоїх і не відплати мені за беззаконня мої. Не відверни лиця Твого від мене і, хоч маєш покарати мене, карай милостиво й лагідно, а ворог нехай не радується за мене. Ти погаси його гнів і спини всі його зли дії. А мені, милосердний Господи, дай дорогу до Тебе просту й легку. Бо хоч і грішив я, але не звертався до іншого лікаря і не простягав руки моєї до бога іншого. Отже не відкидай мене, а почуй мене у благості Твоїй. Утверди серце моє страхом Твоїм, і нехай буде на мені Благодать Твоя, Господи, що, як вогнем, попалить мої нечисті помисли. Бо Ти, Господи, Світло, вище від усякого світла, Радість, вища за всі радості, успокоєння, вище за всякий спокій. Ти — Життя вічне і Спасіння, що перебуває навіки віків. Амінь.