Псалтир

Кафизма №7

Начальнику хору.

Синів Кореєвих.

Псалом.

^1-2Всі народи, заплещіть руками, вигукніть до Бога голосом радости.

³Бо Господь Всевишній страшний, — великий Цар усієї землі.

⁴Він підкорив людей нам, і народи — під ноги наші.

⁵Обрав нам насліддя наше, красу Якова, якого полюбив.

⁶Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних.

⁷Співайте Богу нашому, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте!

⁸Бо Бог — Цар усієї землі, співайте розумно.

⁹Бог став Царем над усіма народами. Бог возсів на святім Престолі Своїм.

¹⁰Князі народів зібралися до народу Бога Авраамового, бо влада над землею — Божа. Він вищий за все.

Пісня синів Кореєвих.

^1-2Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого, на горі святій Його.

³Велика радість всій землі — гора Сион; з північного боку її — місто Царя великого.

⁴Бог у храмі Своєму знаний як захисник,

⁵бо ось зібралися царі, зійшлися докупи,

⁶побачили, здивувалися, злякалися і відступили.

⁷Страх обійняв їх і муки, як у жінок під час родин.

⁸Східним вітром Ти потопив кораблі фарсийські.

⁹Як чули ми, так і побачили у місті Господа Сил, у місті Бога нашого: Бог утвердив його навіки.

¹⁰Ми роздумували, Боже, про милість Твою посеред храму Твого.

¹¹Яке ім’я Твоє, Боже, така і хвала Твоя аж до країв землі. Повна правди правиця Твоя.

¹²Нехай веселиться гора Сион, [і] нехай радіють дочки народу Божого заради судів Твоїх, [Господи].

¹³Обійдіть навколо Сиона і розгляньте його, перелічіть вежі його,

¹⁴зверніть серця ваші до могутності його, щоб переказати поколінням майбутнім.

¹⁵Бо цей Бог є Бог наш повіки. Він буде провадити нас повік віку.

Начальнику хору.

Синів Кореєвих.

Псалом.

^1-2Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі, —

³І прості, і знані, і багаті, й убогі.

⁴Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого — розум.

⁵Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою.

⁶Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене?

⁷Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм!

⁸Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього.

⁹Дорог`а ціна викупу душ їхніх, і не буде того повіки,

¹⁰щоб залишився хтось жити вічно і не зазнав смерти.

¹¹Кожен бачить, що й розумні помирають так само, як і нерозумні та безумні гинуть, і багатства свої залишають іншим.

¹²Вони думають, що доми їхні вічні і оселі їхні з роду в рід, землі свої вони називають своїми іменами.

¹³І людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.

¹⁴Цей шлях їхній — спокуса їм, хоч після цього устами своїми будуть хвалити його.

¹⁵Як овець, поглине їх безодня; смерть буде пасти їх, і ранком праведні будуть володіти ними; сила покине їх, і могила буде житлом їхнім.

¹⁶Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене.

¹⁷Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її.

¹⁸Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її.

¹⁹Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі,

²⁰але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла.

²¹Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.

Слава…

Псалом Асафа.

¹Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.

²Від Сиону велич краси Його.

³Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.

⁴Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:

⁵“Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!”

⁶Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.

⁷“Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.

⁸Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.

⁹Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,

¹⁰бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.

¹¹Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.

¹²Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.

¹³Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?

¹⁴Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.

¹⁵І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене”.

¹⁶А до грішника каже Бог: “Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?

¹⁷Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.

¹⁸Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.

¹⁹Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.

²⁰Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.

²¹Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].

²²Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.

²³Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє”.

Начальнику хору.

Псалом Давида, коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії.

(Молитва покаяння).

^1-3Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої.

⁴Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.

⁵Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною.

⁶Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм.

⁷Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя.

⁸Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені.

⁹Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу.

¹⁰Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені.

¹¹Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої.

¹²Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму.

¹³Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене.

¹⁴Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене.

¹⁵Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе.

¹⁶Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою.

¹⁷Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою.

¹⁸Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш.

¹⁹Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш.

²⁰Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські.

²¹Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.

Слава…

Начальнику хору.

Повчання Давида, після того, як приходив Доїк Ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха.

^1-3Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день?

⁴Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена — таке твоє лукавство.

⁵Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду.

⁶Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу.

⁷За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих.

⁸Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]:

⁹“Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм”.

¹⁰А я, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік.

¹¹Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх.

Начальнику хору. На духових інструментах.

Повчання Давида.

^1-2Сказав безумний у серці своїм: “Немає Бога”. Розпусні стали, огидне діють у беззаконнях. Нема тих, хто чинив би добро.

³Бог з неба поглянув на синів людських, щоб побачити: чи є хто розумний, що шукає Бога?

⁴Всі відвернулися, всі нікчемні стали; нема вже такого, хто чинить добро, немає жодного.

⁵Невже не прийдуть до розуму ті, що чинять беззаконня, що з’їдають людей моїх, наче хліб, а Господа не призивають?

⁶Вони будуть боятися страху там, де нема його, бо розсипле Бог кістки самовпевнених. Осоромлені будуть вони, бо Бог відкинув їх.

⁷Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Бог із полону людей Своїх, зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

Начальнику хору. На струнних інструментах.

Повчання Давида, коли прийшли зифеї і сказали Саулу: “Чи не в нас ховається Давид?”

^1-3Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені.

⁴Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх.

⁵Бо чужі повстали на мене, і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою.

⁶Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою.

⁷Він відплатить за зло ворогам моїм. Істиною Твоєю, Боже, Ти погубиш їх.

⁸Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно благе.

⁹Бо Ти визволив мене від усякої скорботи, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє.

Начальнику хору. На струнних інструментах.

Повчання Давида.

^1-2Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого.

³Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї.

⁴І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців.

⁵Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене.

⁶Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене.

⁷Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене.

⁸І я сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би.

⁹Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі.

¹⁰Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо беззаконня та ворожнечу бачу я в місті.

¹¹Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його — беззаконня та кривда.

¹²І не зникають з вулиць його насильство і зрада.

¹³Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього.

¹⁴Але ти, чоловіче, — однодумцю мій, приятелю і друже мій,

¹⁵з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили!

¹⁶Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них.

¹⁷Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене.

¹⁸Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій.

¹⁹Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене.

²⁰Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога.

²¹Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його.

²²Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли.

²³Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові.

²⁴Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.

Слава…

Після 7-ї кафизми Трисвяте.

І тропарі, глас 5.

Коли сяде на Престолі Суддя, обступлять ангели, затрубить труба і запалає полум'я, що скажеш, душе моя, коли поведуть тебе на суд? Тоді люті діла твої всі постануть перед тобою і виявляться всі гріхи твої. Тому-то раніше кінця взивай до Судді: «Боже, очисти ті спаси мене».

Слава...

Всі пильнуймо і зустріньмо Христа з оливою добрих діл та з свічками віри світлими, тоді сподобимося увійти в чертог Його: бо ті, що поза дверима зостануться, даремно будуть Бога благати: «Помилуй мене!»

І нині...

Я лежу на ліжку безлічі моїх гріхів і вже втрачаю надію на спасіння, бо сон лінивства мого приносить душі моїй муку. Але Ти, Христе Боже, що народився від Діви, підійми мене, щоб я оспівував та прославляв Тебе.

Господи, помилуй (40 разів).

Господи, Боже мій, Ти, як благий і чоловіколюбний, виявив до мене безліч милостей, яких я й не сподівався бачити. Чим же відплачу я за Твою благість? Господи мій, Господи! Прославляю прехвальне ім'я Твоє. Дякую за Твоє незбагненне милосердя. Дякую і за Твоє незмірне довго терпіння. Ти й тепер заступи і помилуй мене. Покрий мене, Владико, Твоєю благодаттю, щоб я не грішив перед Тобою. Бо Ти знаєш нестриманість єства мого, знаєш і нерозважність розуму мого; відоме Тобі і все содіяне мною свідомо і несвідомо, з волі чи проти волі, вдень і вночі, у розумі і несмислено. Тому, як всемилостивий Бог, очисти мене росою милости Твоєї і спаси мене, Господи, ради святого імені Твого. Бо Ти Світло, і Істина, і Життя, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.