Ще літо, але вже все зрозуміло

{ снігу не було, але була любов }

Цьогорічне Різдво вразило великим теплом. Аж ніхто не очікував стільки тепла у цей час. Навіть дорослі колядники, які ходять від хати до хати протягом кількох днів з короткими перервами на сон, не пили, як звичайно, горілки, щоб не змерзнути і не захрипнути на морозі. Й так було тепло.

Не душились у шарфиках і хустинах малі колядники на Святвечір. Вони вільно бігали пагорбами і рівнинами села, сіючи гарних колядок і не захекуючись. Нарешті вистачало повітря, нарешті не ставало гаряче під час колядування в теплих хатах у двох курточках, бо курточка могла бути лиш одна й легка.

Зранку на Різдво ніхто не злякався холодів і снігових заметів, бо їх не було. А через те у церкві на службі було багато людей. Усі якісь здивовані. Якесь не таке Різдво. Себто не таке, в якому зручно з усіма обрядами, і щоб лише ними відбутися. Тут уже якесь інше, тепле Різдво.

Коли прийшли з церкви, тато навіть мив ноги надворі біля криниці, щоб запам’ятати таку погоду. Правда, прогрітої сонцем шовковистої трави, щоб ноги витерти, вже не було. Але був рушник. І хоч придатної для цього трави не було, але було для іншого. Погода стала дуже доброю до всіх. Хлопчик із сусіднього села, у якого є черепаха, що харчується рослинами, і в Різдво знаходив їй на городі харч.

У такому сонці вже якось інакше сприймається Різдво. Справді, спадає трохи обрядовості. Або вона робиться якоюсь іншою. Відсутність снігу не дає сповна ані відтворити, ані відчути те Різдво, до якого звиклося з дитинства. Оздоби опадають, як листя з осінніх дерев. І тоді запитуєш себе: що лишилося від твого християнства? Що ми зараз маємо в Різдві без феєрії? Що робить у твоїй хаті ялинка?

Вона зайшла, як заблукане ягня, і не знає, в якому кутку притулитися. І ті жалюгідні гірлянди ні до чого у світлі променів, які б’ють з вікна. Навіть ялинці незручно. Навіть вона зі стількома прикрасами чомусь знітилася…

І тоді починаєш розуміти, що християнство — це ялинка без прикрас. Навіть без хвої. Справді, як дерево без листя. Найчесніше. Жодного антуражу. Чи треба такої ялинки в хаті? Не треба. Воно не розважає. В холодне Різдво суха ялинка без хвої може лише зігрівати, як дрова в печі. А в таке тепле Різдво християнська ялинка має бути в лісі. Вона не для розваги, а для користі.

Коли зароїлися в голові отакі думки, то й захотілося їх записати. А тоді згадав про мамине прохання виконати не зовсім чоловічу роботу, від якої був відмовився, — помити склянки після вчорашніх гостей. І подумав, що навіть у такому дрібному послуху більше Різдва, аніж у найглибших розмірковуваннях про це. І так добре склалося, що й склянки помив, і все записати зараз вдається.

А коли вже розставляв склянки сушитися на лавку під хатою, то подумалося: «Є сонце, але снігу нема. Коли народжувався Христос, снігу також не було, але була любов».