Ще літо, але вже все зрозуміло

{ плюй на свою гордість }

Плюй на свою гордість. Будь малим звірком. Але не будь хижаком.

Слабкому набагато легше бути смиренним. Слабкість — це не кара, а дар. Ти вже не маєш тоді спокуси царювати. Тоді тобі хочеться лиш бути тихо.

Може здаватися так: от ти слабкий і кажеш, що добре бути смиренним. Ти не маєш стільки фізичної сили, як хтось, і кажеш, що хочеш бути пацифістом. І тоді можна сказати так: ти слабкий і шукаєш виправдання. Але це неправда. Насправді, завдяки твоїй слабкості, ти не мусиш пересилювати себе, боротися зі злими інстинктами. Ти можеш просто бути добрим.

Плюй на свою гордість. Будь кошеням, яке треться о ногу, коли хоче ласки, яке жалісливо нявкає, коли хоче до хати з холоду. Не будь гордим у стосунках із близькими. Не чекай вибачення, проси вибачення сам. Не випробовуй нікого. Випробовуй себе смиренністю, відданістю, податливістю на хороший настрій твоїх близьких.

Плюй на свою гордість. Сердитись і не говорити з близькими недобре. Спілкуймося між собою добрими словами. Бо слово — Бог. То хай буде між нами добрий Бог, щоб ми могли жити в мирі.

Тамуй злість і неспокій, коли можеш, і не давай знаку. Знищ його, вичави з себе. Коли ж не можеш упоратися сам — усе розкажи людині, яка тебе схвилювала. Порозумійтеся. Най буде між вами слово розсудливості.

Скільки так є, що людина може роками носити у собі образу. І та образа, як хвороба, буде їсти її. Недобре може бути й тому, на кого ця образа спрямована. А все через гордість.

Не треба гордитися своєю землею. Можна просто любити її, не протиставляючи іншим землям. Бо це хибно. Це так само, як протиставляти Бога Богові. Треба любити людину. Людину в людині. Людину в собі. Людину в довколишніх. А в людині треба любити Бога.

Тіло є землею. Кожна людина — твоя рідна земля. Крізь кожного з нас проростуть гарні квіти й інші ними втішаться. Втішиться в людині Бог плодом своєї землі, свого тіла.

Плюй на свою гордість. Не май її. Твоє тіло не більше, ніж квітка, не менше, ніж земля. Ти — земля. Ти — квітка. Твоя душа не має слабкості. Вона у світлі Бога. Не жалій добрих слів. Не жалій добрих слів. Ми всі з однієї землі.