Зброя, мікроби і сталь -

Розділ 13

Див. передусім загальновживану грунтовну історію технології в восьми томах: A History of Technology, by Charles Singer et al. (Oxford: Clarendon Press, 1954—1984). Є й однотомні видання: Donald Cardwell, The Fontana History of Technology (London: Fontana Press, 1994), Arnold Pacey, Technology in World Civilization (Cambridge: MIT Press, 1990) та Trevor Williams, The History of Invention (New York: Facts on File, 1987). Книга R. A. Buchanan, The Power of the Machine (London: Penguin Books, 1994) — це стисла історія технологій, зосереджена на періоді після 1700 р. н. е. У праці: Joel Mokyr, The Lever of Riches (New York: Oxford University Press, 1990) розглядається питання, чому темпи розвитку технологій були різними в різний час і в різних місцях. Книга George Basalla, The Evolution of Technology (Cambridge: Cambridge University Press, 1988) пропонує еволюційний погляд на технологічні зміни. Еверет Роджерз у праці Everett Rogers, Diffusion of Innovations, 3rd ed. (New York: Free Press, 1983) узагальнює сучасні дослідження поширення нововведень, зокрема клавіатуру стандарту «QWERTY». Книга David Holloway, Stalin and the Bomb (New Haven: Yale University Press, 1994) з’ясовує відносну роль наслідування зразка, дифузії ідеї (через шпіонаж) і незалежного винайдення у випадку створення атомної бомби в СРСР.

Найвизначнішим джерелом про розвиток технологій в окремих регіонах можна назвати серію Science and Civilization in China, by Joseph Needham (Cambridge: Cambridge University Press), п’ять томів якої в шістнадцяти книгах побачили світ після 1954 року і ще десяток продовжують виходити. Праці Ahmad al-Hassan and Donald Hill, Islamic Technology (Cambridge: Cambridge University Press, 1992) та K. D. White, Greek and Roman Technology (London: Thames and Hudson, 1984) підсумовують історію технології відповідних регіонів.

Два примітні приклади почасти ізольованих суспільств, які приймали, а згодом відкидали потенційно корисні для конкуренції з іншими суспільствами технології — це відмова Японії від вогнепальної зброї після того, як 1543 року вона там з’явилася, та відмова Китаю від великих океанських флотилій після 1433 року. Про перший випадок розповідається у Noel Perrin, Giving Up the Gun (Boston: Hall, 1979), а про другий — у Louise Levathes, When China Ruled the Seas (New York: Simon and Schuster, 1994). Стаття під назвою «The disappearance of useful arts» («Зникнення корисних ремесел») із книги W. Н. В. Rivers, Psychology and Ethnology (New York: Harcourt, Brace, 1926) розповідає про аналогічні приклади з островів Океанії.

Статті з історії технології можна знайти в щоквартальному журналі «Technology and Culture», який з 1959 року видає Товариство історії технології. Ці статті за перші двадцять років журналу проаналізовано в John Staudenmaier, Technology's Storytellers (Cambridge: MIT Press, 1985).

До конкретних галузей технології, з яких можна знайти історичні матеріали, належать електрика, текстиль і металургія. Томас Г’юз у праці Thomas Hughes, Networks of Power (Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1983) обговорює соціальні, економічні, політичні й технологічні чинники електрифікації західного суспільства протягом 1880—1930-х років. Книжка Dava Sobel, Longitude (New York: Walker, 1995) розповідає історію винайдення Джо- ном Гарисоном хронометра, який розв’язав проблему встановлення довготи під час морських подорожей. Е. J. W. Barber, Prehistoric Textiles (Princeton: Princeton University Press, 1991) пропонує історію тканин Євразії, починаючи з часу їх появи понад 9 тис. років тому. Серед праць про історію металургії великих регіонів світу або всього світу див. такі: Robert Maddin, The Beginning of the Use of Metals and Alloys (Cambridge: MIT Press, 1988), Theodore Wertime and James Muhly, eds., The Coming of the Age of Iron (New Haven: Yale University Press, 1980), R. D. Penhallurick, Tin in Antiquity (London: Institute of Metals, 1986), James Muhly, “Copper and Tin,” Transactions of the Connecticut Academy of Arts and Sciences 43: 155—535 (1973) та Alan Franklin, Jacqueline Olin, and Theodore Wertime, The Search for Ancient Tin (Washington, D.C.: Smithsonian

Institution Press, 1978). Розповідь про металургію в окремих регіонах див. у R. F. Tylecote, The Early History of Metallurgy in Europe (London: Longman, 1987) та Donald Wagner, Iron and Steel in Ancient China (Leiden: Brill, 1993).

Розділ 14

Класифікація всіх суспільств на чотири типи — ватага, плем’я, вождів- ство і держава — значною мірою походить із праць Elman Service, Primitive Social Organization (New York: Random House, 1962) та Elman Service, Origins of the State and Civilization (New York: Norton, 1975). Схожу класифікацію суспільств, але з використанням іншої термінології запропоновано в: Morton Fried, The Evolution of Political Society {New York: Random House, 1967). Див. три важливі оглядові статті про еволюцію держави і суспільства: Kent Flannery, “The cultural evolution of civilizations,” Annual Review of Ecology and Systematics 3: 399—426 (1972), того самого автора “Prehistoric social evolution,” pp. 1—26 у книзі Carol and Melvin Ember, eds., Research Frontiers in Anthropology (Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1995) та Henry Wright, “Recent research on the origin of the state,” Annual Review of Anthropology 6: 379—397 (1977). У статті Robert Carneiro, “A theory of the origin of the state,” Science 169: 733—738 (1970) доводиться, що держави виникають через війни за умов екологічної обмеженості доступних земель. У статті Karl Wittfogel, Oriental Despotism (New Haven: Yale University Press, 1957) походження держави виводиться із великомасштабного зрошення та керування водними ресурсами. У трьох есеях із книги On the Evolution of Complex Societies, by William Sanders, Henry Wright, and Robert Adams (Malibu: Undena, 1984) викладено різні погляди на витоки держави, тоді як у книзі Robert Adams, The Evolution of Urban Society (Chicago: Aldine, 1966) порівнюється зародження держави в Месопотамії та Мезоаме- риці.

Якщо говорити про еволюцію суспільств у конкретних частинах світу, то до джерел про Месопотамію належать: Robert Adams, Heartland of Cities (Chicago: University of Chicago Press, 1981) та J. N. Postgate, Early Mesopotamia (London: Routledge, 1992); про Мезоамерику: Richard Blanton et al., Ancient Mesoamerica (Cambridge: Cambridge University Press, 1981) та Joyce Marcus and Kent Flannery, Zapotec Civilization (London: Thames and Hudson, 1996); про Анди: Richard Burger, Chavin and the Origins of Andean Civilization (New York, Thames and Hudson, 1992) та Jonathan Haas et al., eds., The Origins and Development of the Andean State (Cambridge: Cambridge University Press, 1987); про американські вождівства: Robert Drennan and Carlos Uribe, eds., Chiefdoms in the Americas (Lanham, Md.: University Press of America, 1987); про полінезійські суспільства — книги, наведені серед додаткової літератури до розділу 2; про зулуську державу: Donald Morris, The Washing of the Spears (London: Jonathan Cape, 1966).

Розділ 15

Доісторичне минуле Австралії та Нової Гвінеї викладають такі книги: Alan Thome and Robert Raymond, Man on the Rim: The Peopling of the Pacific (North Ryde: Angus and Robertson, 1989), J. Peter White and James O’Connell, A Prehistory of Australia, New Guinea, and Sahul (Sydney: Academic Press, 1982), Jim Allen et al., eds., Sunda and Sahul (London: Academic Press, 1977), M. A. Smith et al., eds., Sahul in Review (Canberra: Australian National University, 1993) та Tim Flannery, The Future Eaters (New York: Rraziller, 1995). Перша і третя книги в цьому списку торкаються також доісторичного минулого острівної Південно-Східної Азії. Нещодавно вийшла друком історія самої Австралії — Josephine Flood, Archaeology of the Dreamtime, rev. ed. (Sydney: Collins, 1989). Див. також додаткові розвідки про австралійські доісторичні часи: Rhys Jones, “The fifth continent: Problems concerning the human colonization of Australia,” Annual Reviews of Anthropology 8: 445—466 (1979), Richard Roberts et al., “Thermoluminescence dating of a 50,000-year-old human occupation site in northern Australia,” Nature 345: 153—156 (1990) та Jim Allen and Simon Holdaway, “The contamination of Pleistocene radiocarbon determinations in Australia,” Antiquity 69: 101—112 (1995). У книзі: Robert Attenborough and Michael Alpers, eds., Human Biology in Papua New Guinea (Oxford: Clarendon Press, 1992) узагальнено археологічні, лінгвістичні й генетичні матеріали, що стосуються Нової Гвінеї.

Щодо доісторичного минулого Північної Меланезії (архіпелаг Бісмарка і Соломонові острови, що лежать на північний схід і на схід від Нової Гвінеї), то його розгляд можна знайти в згадуваних вище книгах Торна і Раймонда, Фленері та Алена й ін. Див. статті, в яких обґрунтовується теза про давніше заселення Північної Меланезії, ніж прийнято вважати: Stephen Wickler and Matthew Spriggs, “Pleistocene human occupation of the Solomon Islands, Melanesia,” Antiquity 62: 703—706 (1988), Jim Allen et al., “Pleistocene dates for the human occupation of New Ireland, Northern Melanesia,” Nature 331: 707—709 (1988), Jim Allen et al., “Human Pleistocene adaptations in the tropical island Pacific: Recent evidence from New Ireland, a Greater Australian outlier,” Antiquity 63:548—561 (1989) та Christina Pavlides and Chris Gosden, “35,000-year-old sites in the rainforests of West New Britain, Papua New Guinea,” Antiquity 68: 604—610 (1994). Посилання на літературу про австронезійську експансію навколо узбережжя Нової Гвінеї вміщено серед рекомендованих текстів до розділу 17.

На увагу заслуговують дві книги про історію Австралії після європейської колонізації: Robert Hughes, The Fatal Shore (New York: Knopf, 1987) та Michael Cannon, The Exploration of Australia (Sydney: Reader’s Digest, 1987). Безпосередньо аборигенна Австралія була предметом уваги в таких книгах: Richard Broome, Aboriginal Australians (Sydney: Allen and Unwin, 1982) та Henry Reynolds, Frontier (Sydney: Allen and Unwin, 1987). Див. також неймовірно деталізовану тритомну історію Нової Гвінеї від найдавніших письмових згадок до 1902 року: Arthur Wichmann, Entdeckungsgeschichte von Neu-Guinea (Leiden: Brill, 1909—1912). Коротшу і легшу для читання версію цієї історії пропонує книга Gavin Souter, New Guinea: The Last Unknown (Sydney: Angus and Robertson, 1964). У праці: Bob Connolly and Robin Anderson, First Contact (New York: Viking, 1987) яскраво описано перші контакти верхогірних новоґвінейців із європейцями.

Докладні матеріали про папуаські (тобто неавстронезійські) мови Нової Гвінеї див. у Stephen Wurm, Papuan Languages of Oceania (Tubingen: Gunter Narr, 1982) та William Foley, The Papuan Languages of New Guinea (Cambridge: Cambridge University Press, 1986); а про австралійські мови див. Stephen Wurm, Languages of Australia and Tasmania (The Hague: Mouton, 1972) та R. M. W. Dixon, The Languages of Australia (Cambridge: Cambridge University Press, 1980).

Вступ до літератури про одомашнення рослин і витоки харчового виробництва на Новій Гвінеї можна знайти у Jack Golson, “Bulmer phase II: Early agriculture in the New Guinea highlands,” pp. 484—491 у книжці Andrew Pawley, ed., Man and a Half (Auckland: Polynesian Society, 1991) та D. E. Yen, “Polynesian cultigens and cultivars: The question of origin,” pp. 67—95 у книжці Paul Cox and Sandra Banack, eds., Islands, Plants, and Polynesians (Portland: Dioscorides Press, 1991).

Чимало статей і книг було присвячено незбагненному факту незначних культурних змін, пов’язаних із відвідинами австралійського узбережжя індонезійцями й острів’янами Торесової протоки. У статті С. С. Macknight, “Macassans and Aborigines,” Oceania 42: 283—321 (1972) обговорюються візити макасарців, тоді як у D. Walker, ed., Bridge and Barrier: The Natural and Cultural History of Torres Strait (Canberra: Australian National University, 1972) розглядаються контакти в Торесовій протоці. І ті, й ті контакти також обговорюються у згадуваних вище книгах Флада, Байта й О’ Конела та Алена й ін.

Ранні розповіді очевидців про тасманійців було передруковано у N. J. В. Plomley, The Baudin Expedition and the Tasmanian Aborigines 1802 (Hobart:

Blubber Head Press, 1983), N. J. В. Plomley, Friendly Mission: The Tasmanian Journals and Papers of George Augustus Robinson, 1829—1834 (Hobart: Tasmanian Historical Research Association, 1966) та Edward Duyker, The Discovery of Tasmania: Journal Extracts from the Expeditions of Abel Janszoon Tasman and Marc-Joseph Marion Dufresne, 1642 and 1772 (Hobart: St. David’s Park Publishing, 1992). Наслідки ізоляції тасманійського суспільства розглянуто в Rhys Jones, “The Tasmanian Paradox,” pp. 189—284 у книжці R. V. S. Wright, ed., Stone Tools as Cultural Markers (Canberra: Australian Institute of Aboriginal Studies, 1977); Rhys Jones, “Why did the Tasmanians stop eating fish?” pp. 11—48 у книжці R. Gould, ed., Explorations in Ethnoarchaeology (Albuquerque: University of New Mexico Press, 1978); D. R. Horton, “Tasmanian adaptation,” Mankind 12: 28—34 (1979); I. Walters, “Why did the Tasmanians stop eating fish?: A theoretical consideration,” Artefact 6: 71—77 (1981) та Rhys Jones, “Tasmanian Archaeology,” Annual Reviews of Anthropology 24: 423—446 (1995). Результати археологічних розкопок Робін Сим на острові Фліндерза описано в її статті Robin Sim, “Prehistoric human occupation on the King and Fumeaux Island regions, Bass Strait,” pp. 358—374 у книзі Maijorie Sullivan et al., eds., Archaeology in the North (Darwin: North Australia Research Unit, 1994).

Розділи 16 і 17

До доречної літератури, яка згадувалася в контексті попередніх розділів, належать праці про східноазійське харчове виробництво (розділи 4—10), китайське письмо (розділ 12), китайські технології (розділ 13) та Нову Гвінею, архіпелаг Бісмарка і Соломонові острови загалом (розділ 15). У статті James Matisoff, “Sino-Tibetan linguistics: Present state and future prospects,” Annual Reviews of Anthropology 20: 469—504 (1991) розглянуто сино-тибетські мови та їхні ширші зв’язки. У працях Takeru Akazawa and Emoke Szathmary, eds., Prehistoric Mongoloid Dispersals (Oxford: Oxford University Press, 1996) та Dennis Etler, “Recent developments in the study of human biology in China: A review,” Human Biology 64: 567—585 (1992) обговорюються матеріали про зв’язки і розселення народів Китаю та Східної Азії. Книга Alan Thorne and Robert Raymond, Man on the Rim (North Ryde: Angus and Robertson, 1989) присвячена археології, історії та культурі народів Океанії, зокрема східноазійців і тихоокеанських острів’ян. У праці Adrian Hill and Susan Seijeantson, eds., The Colonization of the Pacific: A Genetic Trail (Oxford: Clarendon Press, 1989) витлумачено генетику тихоокеанських острів’ян, аборигенних австралійців і новоґвінейців на предмет гіпотетичних шляхів та історії їхньої колонізації.

Дані про структуру зубів викладено в: Christy Turner III, “Late Pleistocene and Holocene population history of East Asia based on dental variation,” American Journal of Physical Anthropology 73: 305—321 (1987) та Christy Turner III, “Teeth and prehistory in Asia,” Scientific American 260 (2): 88—96 (1989).

Якщо говорити про регіональну археологію, то про китайську розповідається у Kwangchih Chang, The Archaeology of Ancient China, 4th ed. (New Haven: Yale University Press, 1987), David Keightley, ed., The Origins of Chinese Civilization (Berkeley: University of California Press, 1983) та David Keightley, “Archaeology and mentaUty: The making of China,” Representations 18: 91—128 (1987). У книзі Mark Elvin, The Pattern of the Chinese Past (Stanford: Stanford University Press, 1973) розглянуто історію Китаю, починаючи з часу його об’єднання. До вдалих археологічних праць про Південно-Східну Азію належать: Charles Higham, The Archaeology of Mainland Southeast Asia (Cambridge: Cambridge University Press, 1989); про Корею — Sarah Nelson, The Archaeology of Korea (Cambridge: Cambridge University Press, 1993); про Індонезію, Філіппіни та тропічну частину Південно-Східної Азії — Peter Bellwood, Prehistory of the Indo-Malaysian Archipelago (Sydney: Academic Press, 1985); про півострівну Малайзію — Peter Bellwood, “Cultural and biological differentiation in Peninsular Malaysia: The last 10,000 years,” Asian Perspectives 32: 37—60 (1993); про Південну Азію — Bridget and Raymond Allchin, The Rise of Civilization in India and Pakistan (Cambridge: Cambridge University Press, 1982); про острівну Південно-Східну Азію та Океанію з особливим наголосом на культурі типу Лапіта — серія з п’яти статей у журналі Antiquity 63: 547—626 (1989) та Patrick Kirch, TheLapita Peoples: Ancestors of the Oceanic World {London: Basil Blackwell, 1996); а про австронезійську експансію загалом — Andrew Pawley and Malcolm Ross, “Austronesian historical linguistics and culture history,” Annual Reviews of Anthropology 22: 425—459 (1993) та Peter Bellwood et al., The Austronesians: Comparative and Historical Perspectives (Canberra: Australian National University, 1995).

Книга Geoffrey Irwin, The Prehistoric Exploration and Colonization of the Pacific (Cambridge: Cambridge University Press, 1992) розповідає про подорожі, мореплавні вміння та колонізаційну діяльність полінезійців. Датування заселення Нової Зеландії та Східної Полінезії розглянуто в Atholl Anderson, “The chronology of colonisation in New Zealand,” Antiquity 65: 767—795 (1991), Atholl Anderson, “Current approaches in East Polynesian colonisation research,” Journal of the Polynesian Society 104: 110—132 (1995) та Patrick Kirch and Joanna Ellison, “Palaeoenvironmental evidence for human colonization of remote Oceanic islands,” Antiquity 68: 310—21 (1994).

Розділ 18

Значну частину додаткової літератури, доречної до цього розділу, можна знайти серед літератури до інших розділів: до розділу 3 — про підкорення європейцями інків та ацтеків; до розділів 4—10 — про одомашнення рослин і тварин; до розділу 11 — про інфекційні захворювання; до розділу 12 — про письмо; до розділу 13 — про технології; до розділу 14 — про політичні інститути; до розділу 16 — про Китай. Зручне порівняння дат зародження харчового виробництва в різних частинах світу можна знайти у Bruce Smith, The Emergence of Agriculture (New York: Scientific American Library, 1995).

Обговорення деяких історичних траєкторій, підсумованих у табл. 18.1, крім літератури, наведеної в контексті інших розділів, можна знайти в таких джерелах. Про Англію: Timothy Darvill, Prehistoric Britain (London: Batsford, 1987). Про Анди: Jonathan Haas et al., The Origins and Development of the Andean State (Cambridge: Cambridge University Press, 1987); Michael Moseley, The Incas and Their Ancestors (New York: Thames and Hudson, 1992); Richard Burger, Chavin and the Origins of Andean Civilization (New York: Thames and Hudson, 1992). Про Амазонію: Anna Roosevelt, Parmana (New York: Academic Press, 1980) та Anna Roosevelt et al., “Eighth millennium pottery from a prehistoric shell midden in the Brazilian Amazon,” Science 254: 1621 — 1624 (1991). Про Мезоа- мерику: Michael Coe, Mexico, 3rd ed. (New York: Thames and Hudson, 1984) та Michael Coe, The Maya, 3rd ed. (New York: Thames and Hudson, 1984). Про схід США: Vincas Steponaitis, “Prehistoric archaeology in the southeastern United States, 1970—1985,” Annual Reviews of Anthropology 15:363—404 (1986); Bruce Smith, “The archaeology of the southeastern United States: From Dalton to de Soto, 10,500—500 b.p.,” Advances in World Archaeology 5: 1—92 (1986); William Keegan, ed., Emergent Horticultural Economies of the Eastern Woodlands (Carbon- dale: Southern Illinois University, 1987); Bruce Smith, “Origins of agriculture in eastern North America,” Science 246: 1566—1571 (1989); Bruce Smith, The Mis- sissippian Emergence (Washington, D.C.: Smithsonian Institution Press, 1990); та Judith Bense, Archaeology of the Southeastern United States (San Diego: Academic Press, 1994). Лаконічне джерело про корінних американців Північної Америки — Philip Kopper, The Smithsonian Book of North American Indians before the Coming of the Europeans (Washington, D.C.: Smithsonian Institution Press, 1986). Брюс Сміт у Bruce Smith, “The origins of agriculture in the Americas,” Evolutionary Anthropology 3:174—184 (1995) обговорює дискусії щодо ранішого і пізнішого датування зародження харчового виробництва у Новому світі.

Ті, хто схильний вважати, що харчове виробництво і суспільства Нового світу зазнавали обмежень через культуру або психологію самих корінних американців, а не через обмежену кількість диких видів, доступних їм для одомашнення, повинен звернутися до трьох джерел про трансформацію індіанських суспільств Великих рівнин внаслідок появи коня: Frank Row, The Indian and the Horse (Norman: University of Oklahoma Press, 1955), John Ewers, The Blackfeet: Raiders on the Northwestern Plains (Norman: University of Oklahoma Press, 1958) та Ernest Wallace and E. Adamson Hoebel, The Coman- ches: Lords of the South Plains (Norman: University of Oklahoma Press, 1986).

Серед праць про поширення мовних сімей у зв’язку з постанням харчового виробництва класичним джерелом щодо Європи вважається Albert Ammerman and L. L. Cavalli-Sforza, The Neolithic Transition and the Genetics of Populations in Europe (Princeton: Princeton University Press, 1984), тоді як за аналогічне джерело щодо австронезійського ареалу править Peter Bellwood, “The Austronesian dispersal and the origin of languages,” Scientific American 265 (1): 88—93 (1991). Приклади з усього світу наводяться у двох книгах Луки Каваллі-Сфорца й ін. та Мерита Рулена, які згадувалися серед додаткової літератури до Прологу. Дві книги з діаметрально протилежними тлумаченнями індоєвропейської експансії можуть правити за вступ до полемічної літератури на цю тему: Colin Renfrew, Archaeology and Language: The Puzzle of Indo-European Origins (Cambridge: Cambridge University Press, 1987) та J. P. Mallory, In Search of the Indo-Europeans (London: Thames and Hudson, 1989). Див. джерела про російську експансію в Сибір: George Lantzeff and Richard Pierce, Eastward to Empire (Montreal: McGill-Queens University Press, 1973) та W. Bruce Lincoln, The Conquest ofa Continent‘(New York: Random House, 1994).

Щодо корінних американських мов, думку більшості, згідно з якою виокремлюють багато окремих мовних сімей, утілює книга Lyle Campbell and Marianne Mithun, The Languages of Native America (Austin: University of Texas, 1979). Протилежну думку, згідно з якою всі корінні американські мови, крім ес- кімосько-алеугських мов і мов на-дене, належать до однієї америндської мовної сім’ї, відстоюють Джозеф Ґринберґі Мерит Рулен: Joseph Greenberg, Language in the Americas (Stanford: Stanford University Press, 1987) та Merritt Ruhlen, A Guide to the World's Languages, vol. 1 (Stanford: Stanford University Press, 1987).

Популярні розповіді про зародження і поширення колеса див. у М. A. Lit- tauer and J. Н. Crouwel, Wheeled Vehicles and Ridden Animals in the Ancient Near East (Leiden: Brill, 1979) та Stuart Piggott, The Earliest Wheeled Transport (London: Thames and Hudson, 1983).

До книг про постання і загибель норманських колоній у Ґренландії й Америці належать: Finn Gad, The History of Greenland, vol. 1 (Montreal: McGill-Queens University Press, 1971), G. J. Marcus, The Conquest of the North Atlantic (New York: Oxford University Press, 1981), Gwyn Jones, The Norse Atlantic

Saga, 2nd ed. (New York: Oxford University Press, 1986) та Christopher Morris and D. Janies Rackham, eds., Norse and Later Settlement and Subsistence in the North Atlantic (Glasgow: University of Glasgow, 1992). Два фоліанти, що вийшли з-під пера Сем’юела Еліота Морисона, пропонують майстерно написану історію ранніх європейських подорожей до Нового світу: Samuel Eliot Morison, The European Discovery of America: The Northern Voyages, A.D. 500—1600 (New York: Oxford University Press, 1971) та Samuel EUot Morison, The European Discovery of America: The Southern Voyages, A.D. 1492—1616 (New York: Oxford University Press, 1974). Початок європейської заморської експансії розглянуто у Felipe Fernandez-Armesto, Before Columbus: Exploration and Colonization from the Mediterranean to the Atlantic, 1229—1492 (London: Macmillan Education, 1987). He слід оминати увагою і розповідь самого Колумба про кожен день його найзнаменитішої подорожі, передруковану в Oliver Dunn and James Kelley, Jr., The Diario of Christopher Columbus's First Voyage to America, 1492—1493 (Norman: University of Oklahoma Press, 1989).

На противагу переважно безпристрасній розповіді про завоювання або вирізання одними народами інших із цієї книжки, прочитайте класичні оповіді про знищення невеликого племені ягі з Північної Каліфорнії та виявлення Іші — єдиної особи, яка пережила ті події: Theodora Kroeber, Is hi in Two Worlds (Berkeley: University of California Press, 1961). Зникнення корінних мов в Америці й інших частинах світу — тема праць Robert Robins and Eugenius Uhlenbeck, Endangered Languages (Providence: Berg, 1991), Joshua Fishman, Reversing Language Shift (Clevedon: Multilingual Matters, 1991) та Michael Krauss, “The world’s languages in crisis,” Language 68: 4—10 (1992).

Розділ 19

До книг про археологію, доісторичне минуле й історію африканського континенту належать: Roland Oliver and Brian Fagan, Africa in the Iron Age (Cambridge: Cambridge University Press, 1975), Roland Oliver and J. D. Fage, A Short History of Africa, 5th ed. (Harmondsworth: Penguin, 1975), J. D. Fage, A History of Africa (London: Hutchinson, 1978), Roland Oliver, The African Experience (London: Weidenfeld and Nicolson, 1991), Thurstan Shaw et al., eds., The Archaeology of Africa: Food, Metals, and Towns (New York: Routledge, 1993) та David Phillipson, African Archaeology, 2nd ed. (Cambridge: Cambridge University Press, 1993). Збіги між мовними й археологічними матеріалами щодо африканського минулого узагальнено в: Christopher Ehret and Merrick Posnansky, eds., The Archaeological and Linguistic Reconstruction of African History (Berkeley: University of California

Press, 1982). Роль хвороб розглядається у Gerald Hartwig and К. David Patterson, eds., Disease in African History (Durham: Duke University Press, 1978).

Щодо харчового виробництва, багато додаткової літератури до розділів 4—10 стосується й Африки. Також зверніть увагу на: Christopher Ehret, “On the antiquity of agriculture in Ethiopia,” Journal of African History 20: 161— 177 (1979); J. Desmond Clark and Steven Brandt, eds., From Hunters to Farmers: The Causes and Consequences of Food Production in Africa (Berkeley: University of California Press, 1984); Art Hansen and Delia McMillan, eds., Food in Sub-Saharan Africa (Boulder, Colo.: Rienner, 1986); Fred Wendorf et al., “Saharan exploitation of plants 8,000 years B.P.” Nature 359:721—724 (1992); Andrew Smith, Pastoralism in Africa (London: Hurst, 1992) та Andrew Smith, “Origin and spread of pastoralism in Africa,” Annual Reviews of Anthropology 21: 125—141 (1992).

Базову інформацію про Мадагаскар можна знайти в: Robert Dewar and Henry Wright, “The culture history of Madagascar,” Journal of World Prehistory 7: 417—466 (1993) та Pierre Verin, The History of Civilization in North Madagascar (Rotterdam: Balkema, 1986). Див. детальне вивчення лінгвістичних свідчень про джерела колонізації Мадагаскару: Otto Dahl, Migration from Kalimantan to Madagascar (Oslo: Norwegian University Press, 1991). Можливий музичний доказ контактів індонезійців зі Східною Африкою описано в А. М. Jones, Africa and Indonesia: The Evidence of the Xylophone and Other Musical and Cultural Factors {Leiden: Brill, 1971). Важливі докази раннього заселення Мадагаскару було отримано завдяки датуванню кісток нині зниклих тварин, яке підсумовано в Robert Dewar, “Extinctions in Madagascar: The loss of the subfossil fauna,” pp. 574—593 у книзі Paul Martin and Richard Klein, eds., Quaternary Extinctions (Tucson: University of Arizona Press, 1984). Про подальше провокативне відкриття скам’янілих решток розповідається у R. D. Е. MacPhee and David Burney, “Dating of modified femora of extinct dwarf Hippopotamus from Southern Madagascar,” Journal of Archaeological Science 18: 695—706 (1991). Дату початку заселення острова людьми оцінено на основі палеоботанічних матеріалів у David Burney, “Late Holocene vegetational change in Central Madagascar,” Quaternary Research 28: 130— 143 (1987).

Епілог

Зв’язок між руйнуванням довкілля та занепадом цивілізації в Греції досліджено в Tjeerd van Andel et al., “Five thousand years of land use and abuse in the southern Argolid,” Hesperia 55: 103—128 (1986), Tjeerd van Andel and Curtis Runnels, Beyond the Acropolis: A Rural Greek Past (Stanford: Stanford University

Press, 1987) та Curtis Runnels, “Environmental degradation in. ancient Greece,” Scientific American 272 (3): 12—lb (1995). Те саме щодо стародавньої Петри можна знайти в: Patricia Fall et al., “Fossil hyrax middens from the Middle East: A record of paleovegetation and human disturbance,” pp. 408—427 у книжці Julio Betancourt et al., eds., Packrat Middens (Tucson: University of Arizona Press, 1990), а щодо Месопотамії — в Robert Adams, Heartland of Cities (Chicago: University of Chicago Press, 1981).

Проникливу інтерпретацію відмінностей між історіями Китаю, Індії, ісламського світу та Європи пропонує праця Е. L. Jones, The European Miracle, 2nd ed. (Cambridge: Cambridge University Press, 1987). У книзі: Louise Levathes, When China Ruled the Seas (New York: Simon and Schuster, 1994) описано боротьбу за владу, яка призвела до ліквідації «флотилій скарбів». Інші матеріали про ранню історію Китаю можна знайти серед додаткової літератури до розділів 16 і 17.

Вплив центральноазійських кочових скотарів на складні цивілізації осілих рільників Євразії обговорюється у Bennett Bronson, “The role of barbarians in the fall of states,” pp. 196—218 у виданні Norman Yoffee and George Cowgill, eds., The Collapse of Ancient States and Civilizations (Tucson: University of Arizona Press, 1988).

Можливість застосування теорії хаосу до історії розглянуто в: Michael Shermer, “Exorcising Laplace’s demon: Chaos and antichaos, history and metahistory,” History and Theory 34: 59—83 (1995). У цій статті, а також у Everett Rogers, Diffusion of Innovations, 3rd ed. (New York: Free Press, 1983) подано бібліографію щодо клавіатури стандарту «QWERTY».

Розповіді очевидців про дорожню аварію, яка майже призвела до загибелі Гітлера в 1930 році, можна прочитати в спогадах Ото Вагенера, пасажира Гітлерового автомобіля. їх відредагував Генрі Тернер-молодший і видав як Henry Turner, Jr., Hitler: Memoirs of a Confidant (New Haven: Yale University Press, 1978). Тернер також розмірковує про те, що могло би статися, якби Гітлер загинув у 1930 році, у своїй статті «Hitler’s impact on history» («Вплив Гітлера на історію») у книжці David Wetzel, ed., German History: Ideas, Institutions, and Individuals (New York: Praeger, 1996).

Серед великої кількості знакових досліджень істориків, які займалися довгочасною історією, особливо варто виділити: Sidney Hook, The Hero in Histoty (Boston: Beacon Press, 1943), Patrick Gardiner, ed., Theories of History (New York: Free Press, 1959), Fernand Braudel, Civilization and Capitalism (New York: Harper and Row, 1979)⁷⁵, Fernand Braudel, On History (Chicago: University of Chicago Press, 1980), Peter Novick, That Noble Dream (Cambridge: Cambridge University Press, 1988) та Henry Hobhouse, Forces of Change (London: Sedgewick and Jackson, 1989).

У кількох працях біолога Ернста Майра обговорюються відмінності між історичними й неісторичними науками з особливим наголосом на різниці між біологією та фізикою, хоча значна частина міркувань Майра так само стосується історії людства. Його погляди можна знайти в: Ernst Mayr, Evolution and the Diversity of Life (Cambridge: Harvard University Press, 1976), chap. 25 та Ernst Mayr, Towards a New Philosophy of Biology (Cambridge: Harvard University Press, 1988), chaps. 1—2.

Методи, за допомогою яких епідеміологи роблять висновки про причин- но-наслідкові зв’язки в людських хворобах, не вдаючись до лабораторних експериментів на людях, розглянуто в звичайних підручниках з епідеміології, наприклад: А. М. Lilienfeld and D. Е. Lilienfeld, Foundations of Epidemiology, 3rd ed. (New York: Oxford University Press, 1994). Використання природних експериментів із погляду еколога розглядається у моєму розділі «Overview: Laboratory experiments, field experiments, and natural experiments» («Огляд: Лабораторні, польові та природні експерименти»), с. 3—22 у книжці Jared Diamond and Ted Case, eds., Community Ecology (New York: Harper and Row; 1986). У книзі: Paul Harvey and Mark Pagel, The Comparative Method in Evolutionary Biology (Oxford: Oxford University Press, 1991) показано, як можна робити висновки, порівнюючи біологічні види.

Післямова до видання 2003року

Відкриття останньої половини десятиріччя щодо одомашнення рослин і тварин, поширення мовних сімей та зв’язку між цим поширенням і харчовим виробництвом підсумовано в двох статтях і одній книжці: Jared Diamond, “Evolution, consequences and the future of plant and animal domestication,” Nature 418: 34—41 (2002); Jared Diamond and Peter Bellwood, “The first agricultural expansions: archaeology, languages, and people,” Science, готується до друку; та Peter Bellwood and Colin Renfrew, Examining the Language/Farming Dispersal Hypothesis (Cambridge: McDonald Institute for Archaeological Research, 2002). У них містяться докладні посилання на нову додаткову літературу. Див. також нещодавню книжку про роль експансії рільництва в етногенезі сучасних японців: Mark Hudson, Ruins of Identity: Ethnogenesis in the Japanese Islands (Honolulu: University of Hawaii Press, 1999).

Детальний виклад «мушкетних воєн» Нової Зеландії див. у R. D. Crosby, The Musket Wars: A History of Inter-Iwi Conflict 1806—1845 (Auckland: Reed,

1999) . Ці самі війни в стислішому вигляді, але в ширшому контексті розглянуто в двох книжках Джеймса Беліча: James Belich, The New Zealand Wars and the Victorian Interpretation of Racial Conflict (Auckland: Penguin, 1986) та James Belich, Making Peoples: A History of the New Zealanders (Auckland: Penguin, 1996).

Див. дві останні спроби суспільствознавців з’ясувати безпосередні причини історичного розходження шляхів Європи та Китаю: статтю Jack Gold- stone, “Efflorescences and economic growth in world history: rethinking the ‘rise of the West’ and the Industrial Revolution,” Journal of World History 13: 323—389 (2002) та книжку Kenneth Pomeranz, The Great Divergence: China, Europe, and the Making of the Modem World Economy (Princeton: Princeton University Press,

2000) . Прикладом протилежного підходу — пошуку першопричин — слугує нещодавня стаття Ґрема Ленґа: Graeme Lang, “State systems and the origins of modem science: a comparison of Europe and China,” East-West Dialog 2: 16—30 (1997) та книжка Давіда Козанді David Cosandey, Le Secret de TOccident (Paris: Arlea, 1997). Саме з цих статей Ґолдстоуна й Ленґа я взяв цитовані уривки.

Див. дві праці, в яких проаналізовано зв’язок між економічними показниками сучасного багатства або темпів зростання з одного боку та довгою історією державності й рільництва — з іншого: Ola Olsson and Douglas Hibbs, “Biogeography and long-term economic development,” готується до друку в журналі «European Economic Review»; та Valerie Bockstette, Areendam Chanda, and Louis Putterman, “States and markets: the advantage of an early start,” Journal of Economic Growth 7: 351—373 (2002).

Поляки за ілюстрації

Розділ 12: J. Beckett/K. Perkins, American Museum of Natural History. Negative 2A17202.

Розділ 12: з дозволу «V.I.P. Publishing».

Розділ 12: з дозволу Мюнга Соон Кіма та Кристі Кім.

Розділ 12: The Metropolitan Museum of Art.

Розділ 13: Heracleion Museum, Hellenic Republic Ministry of Culture.

Фото 1 і 8. Irven DeVore, Anthro-Photo.

Фото 2—5. З дозволу автора книги.

Фото 6. Р. McLanahan, American Museum of Natural History. Negative 337549.

Фото 7. Richard Gould, American Museum of Natural History. Negative 332911.

Фото 9. J. W. Beattie, American Museum of Natural History. Negative 12. Фото 10. Bogoras, American Museum of Natural History. Negative 2975. Фото 11. AP/Wide World Photos.

Фото 12. Judith Ferster, Anthro-Photo.

Фото 13. R. H. Beck, American Museum of Natural History. Negative 107814. Фото 14. Dan Hrdy, Anthro-Photo.

Фото 15. Rodman Wanamaker, American Museum of Natural History.Negative 316824.

Фото 16. Maijorie Shostak, Anthro-Photo.

Фото 17. Boris Malkin, Anthro-Photo.

Фото 18. Napoleon Chagnon, Anthro-Photo.

Фото 19. Kirschner, American Museum of Natural History. Negative 235230. Фото 20, 22, 24, ЗО і 32. AP/Wide World Photos.

Фото 21. Gladstone, Anthro-Photo.

Фото 23. Вгорі — AP/Wide World Photos. Внизу — W. В., American Museum of Natural History. Negative 2A13829.

Фото 25. Maijorie Shostak, Anthro-Photo.

Фото 26. Irven DeVore, Anthro-Photo.

Фото 27. Steve Wum, Anthro-Photo.

Фото 28. J. B. Thorpe, American Museum of Natural History. Negative 336181. Фото 29 і 31. J. F. E. Bloss, Anthro-Photo.

«Зброя, мікроби і сталь» Джареда Даймонда

Питання для обговорення під час групових дискусій

Які інші поширені відповіді на «питання Ялі» ви знаєте і як Джаред Даймонд розглядає та спростовує їх?

На яких підставах Джаред Даймонд вважає, що новоґвінейці, цілком можливо, в середньому «кмітливіші» за жителів Заходу?

Чому важливо розрізняти безпосередні чинники та першопричини?

Чи вважаєте ви якісь методи Джареда Даймонда переконливішими, ніж інші? Які і чому?

Який сенс автор закладає у послідовність розділів? Чому, наприклад, розділ «Зіткнення під Кахамаркою», в якому розповідається про події, які сталися через тисячі років після подій, описаних у наступних розділах, розміщений перед ними?

В якому сенсі полінезійські острови можна назвати «історичним експериментом»? Які висновки Джаред Даймонд виводить із їхньої історії?

Як Джаред Даймонд змінює наші уявлення про перехід від мислив- ства-збиральництва до рільництва?

В якому сенсі рільництво можна назвати «автокаталітичним» процесом? Як ця особливість рільництва позначилася на величезних нерівностях між суспільствами та можливостях паралельної еволюції?

Чому мигдаль виявився придатним до одомашнення, тоді як дуб — ні? Яку роль відіграв цей факт в історії?

Як Джаред Даймонд пояснює те, що придатні для одомашнення американські яблуню й виноград не було одомашнено до прибуття європейців?

Які переваги дали змогу Родючому півмісяцю стати найдавнішим осередком появи більшості складників цивілізації? Як Джаред Даймонд пояснює той факт, що попри ранній старт Родючого півмісяця, врешті-решт Європа, а не Південно-Західна Азія поширила свою культуру на решту світу?

Яким чином Джаред Даймонд спростовує тезу, згідно з якою невдача з одомашненням деяких тварин пов’язана з культурними особливостями народів? Що говорять сучасні невдачі в одомашненні, наприклад, антилопи канни, з приводу причин того, що одні народи самостійно почали одомашнювати тварин, а інші — ні?

Яку роль в історії відіграв «принцип Анни Кареніної»?

Як за допомогою порівняння мутацій можна вивчати процес поширення рільництва?

Яким чином цивілізація призводить до епідемій?

Які наслідки теорії Джареда Даймонда про те, що винахід — це мати необхідності, для традиційної «героїчної» теорії винахідництва?

Як, згідно з Джаредом Даймондом, розвивається релігія в процесі ускладнення суспільства?

Яким чином автор використовує лінгвістичні факти, щоб з’ясувати, як відбувалося розселення народів у Китаї, Південно-Східній Азії, Океанії й Африці?

Про що говорять різні результати австронезійської експансії в Індонезії та на Новій Гвінеї?

Як Джаред Даймонд пояснює дивовижну єдність Китаю та хронічну роз’єднаність Європи? Які наслідки цих обставин для світової історії?

Як Джаред Даймонд спростовує тезу, згідно з якою приклад Австралії доводить, що відмінності в долі суспільств пов’язані із самими народами, а не з довкіллям? До яких інших частин світу можна застосувати його аргументацію?

Які аспекти аргументації Джареда Даймонда непосвячений у відповідні наукові дисципліни читач повинен прийняти на віру? Які аспекти роз’яснено?

Джаред Даймонд наводить два племені, чимбу й дарибі, як приклади різної відкритості до нововведень. Чи визнає він, на вашу думку, що континенти також відрізняються за готовністю приймати нововведення? Чому? Чи культурні чинники заважають аргументації автора?

Як на сторінках книги Джаред Даймонд розглядає питання, які він порушує в кінці останнього розділу, коли пропонує ідею історії людства як науки?

Про автора

Джаред Даймонд (нар. 1937 року), професор фізіології Медичної школи Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес), розпочав свою кар’єру в царині фізіології, а згодом зайнявся еволюційною біологією та біогеографією. Його обрано членом Американської академії наук і мистецтв, Національної академії наук та Американського філософського товариства. За свою наукову роботу був нагороджений стипендією Фонду Мак-Артура, премією «Фі Бета Капа», премією Бура Національного географічного товариства та Національною медаллю за досягнення в науці. Він опублікував понад 200 статей у журналах «Discover», «Natural History», «Nature» та «Geo». Його книгу «Зброя, мікроби і сталь. Витоки нерівностей між народами» відзначено в 1998 році Пулітцерівською премією в номінації «Загальна нехудожня література» та премією «Авентіс» за наукову літературу. Книгу «Колапс. Як суспільства вибирають між виживанням і загибеллю» в 2006 році відзначено премією Британського королівського товариства в номінації «Наука». Зараз Джаред Даймонд як професор-емерит живе і працює в Лос-Анджелесі, водночас обіймаючи посаду регіонального директора Світового фонду охорони дикої природи.

Алфавітний покажчик

А

Абердин 163

абетка 310,322 її поширення 357

аборигени Австралії 14,16,17,21,22,233, 245,250,259, 360, 367,434 і євразійські хвороби 312 їх відмінність від новоґвінейців 293 їх генетичний зв’язок із іншими народами 293

їх завоювання європейцями ЗОЇ, 311,312 їх контакти із зовнішнім світом 291,293 їхні наскельні малюнки 287,290 їхні практики рослинництва ЗОЇ, 302 їхні села 302

їхні технології 289, 290, 302, 303, 307 їхня дикоросла їжа ЗОЇ їх рух до харчового виробництва 151, 300-302

їх технологічна відсталість 243 їх чисельність 301,310 у пустельному довкіллі 289 як андерклас в австралійському суспільстві 311

абрикоса 181, 320

Австралія 7, 8,11,13,17, 25, 28,29, 36, 39, 41, 89, 90,100,101,108,137,149,155, 202,203, 206-208, 233, 245, 249,255, 273

бідність її довкілля 289 завезені доместикати 292 її геологічні та кліматичні умови 294, ЗОЇ її заселення 39,41,292 її колонізація європейцями 17, 310 її контакти із зовнішнім світом 305-308 її мінеральні ресурси 291 її населення і площа 256,290 її потенціал для харчового виробництва 136,157,158,289, 300,311 її пустельне довкілля 303

перешкоди для культурної дифузії в ній 303,308

південно-східна 41

поява харчового виробництва в ній 98 річкова система Мурей-Дарлінг 294, ЗОЇ, 302

центральна 41

чисельність її населення 303,304, 310 Австралія/Нова Гвінея 39-42,44,45,47,

49,50

її заселення 40,42,43,49,292,293 її розділення 293 австралопітек африканський

(Australopithecus africanus) 34 австроазійська мовна сім’я 315,318,319, 323, 335, 342, 358, 373

австронезійська експансія 28,99,295,298, 305, 309, 326, 327 використовувані в ній човни 332 її археологічні сліди 333, 335, 337 її генетичні сліди 336 її мовні докази 327, 329, 333, 334, 337 її продовження в наш час 310 її шляхи 326, 329, 331-333, 335, 337 і розвиток кераміки 331,335, 337-339 на Мадагаскар 332, 367,371, 382 на Нову Гвінею 332, 336-338,340 поширені нею культурні рослини 334, 340, 382

австронезійська мовна сім’я 319,327,329, 330, 333, 335-339, 358, 359, 370, 371, 373, 382,437 автомобіль 235 Азія 13, 39, 87,93,155,199, 207 її доісторична берегова лінія 292 і розселення людини 34 Азія, Південна 20,175,185 Азія, Південно-Східна 7,15,28, 34, 36,39, 75,155,156,172, 230, 248, 270, 295, 323, 324, 327-329, 335, 341, 342, 371, 378, 379

її культурні рослини 124 її початкове населення 293,323 мисливці-збирачі в ній 345,349 як осередок одомашнення 295 Азія, Східна 13,28,29, 36,90,180,319,322, 342,415,418,420,421,424,428 її мовна історія 319

потенціал її флори для одомашнення 136 Азія, Центральна 87,155,162,172,180 Азорські острови 48 айва 180

айни 161,166, 345,415,420,421,427,431, 435

їх зовнішній вигляд 421 їхня мова 421,422,436,437 їх походження 421,435 ставлення до них японців 422 Акіхіто, імператор Японія 433 Александр Македонський 272,282 алтайська мовна сім’я 358,359,421 альпака 155-157 Альпи 397

Аляска 36,42,44, 65,155, 354, 359, 360 поява людини в ній 44 Амазонія 46,246,259,273,277,282, 352,356 комплект рослин, із яких почалося рільництво 122

племінні суспільства в ній 262 поява людини в ній 43 як осередок зародження харчового виробництва 96, 350, 352 амарантові 175,183 Америка 8,13-15,22,27,29, 36,49, 75,

203-205,207, 208,216, 251,254,255 безпосередні чинники її завоювання європейцями 348-350 її заселення 33,42,43,46,47,65, 353, 354 її колонізація європейцями 65,350, 362-364

її контакти з Азією до Колумба 65 її контакти з Європою до Колумба 65 її мовне розмаїття 359 її населення і площа 256 її норманська колонізація 360 її потенціал для харчового виробництва 158

недоліки доколумбівського харчового виробництва 346,351 незалежні одомашнення в ній 175,183 перешкоди для культурної дифузії в ній 347

перешкоди для поширення харчового виробництва в ній 346, 356,357 свійські тварини в ній 345, 346 чисельність її доколумбівського населення 205

швидкість поширення доместикатів у ній 183,357

Америка, Південна 13,20,25, 75,174,175, 182,229, 350, 354 її культурні рослини 124 її потенціал для харчового виробництва

136.157

Америка, Північна 8,13,155,172,204,229, 273

її потенціал для харчового виробництва

136.157

Америка, Центральна 14,77,364 анасазі 440 Анатолія 358

англійська мова 15,209,218, 227,327, 358, 374, 375

Англія 163,248,349-352 Андаманські острови 323 Анди, гори 14, 87, 90, 94,155,162,180,185, 205,206,230,247,255, 273, 275, 345, 347-349, 352, 356, 357, 364 місцеві культурні рослини 122,124, 364 як осередок зародження харчового виробництва 96,350,352 як центр нововведень в історії 264,270, 351

анізакідоз 192 анкілостома 193,195,198 Антарктида 42,48, 258,269 антилопа 163,169 Анута, острів 57, 59,60 Аппалачі, гори 47 Аравія 87,155,162, 377, 379, 390 Арафурське море 290,293 арахіс 173,311,380 Аргентина 14

Аризона 109 Аристотель 274 Арканзас 221

Арктика 89,197, 346, 359, 360, 363, 364 канадська 48

археологічні дослідження 24,417

Архімед 233

Асирія 398

Асканія-Нова 163

Атауальпа 26,65-72,74-78,204, 344

Атлантичний океан 48,75,362

атоли 56,61-63

афразійська мовна сім’я 371-373, 381 Африка 13, 21,25, 27, 29, 36, 38,40,48, 50, 75, 94, 99,199, 200, 205,207,208,229, 230, 254, 255, 273, 281, 375, 383, 389 і Великий Стрибок Уперед 38 її витягнутість із півночі на південь 367, 388, 390

її кліматичні умови 387 її культурні рослини 122,124, 375, 377, 378, 380

її потенціал для харчового виробництва 394

мови в ній 367, 371-373, 380, 381 одомашнені в ній тварини 378 поширення харчового виробництва в ній 379

п’ять груп населення в ній 367,368,370 чисельність її населення 389 як осередок зародження харчового виробництва 94,96, 379, 380 як прабатьківщина людства 34,367 Африка, Екваторіальна 373,386 Африка, Західна 270,273, 282, 374 Африка, Південна 137,159,172,181,182 Африка, Північна 7,13,87,155,162,172,256 її населення і площа 256 її спорідненість із євразійською культурою 377

Африка, Субекваторіальна 319,374,379, 383, 385

Африка, Субсахарська 7,8,13-15,29,

158-160,255,264,273, 368, 375, 378, 383, 385, 387

її населення і площа 256

її потенціал для харчового виробництва

136,157

кількість кандидатів на одомашнення в ній 389

харчове виробництво в ній 388 ацтеки 13, 75,183,273,282, 283, 350, 363 їх завоювання іспанцями 72,77 ашанті 282

Б

бавовник 86,115,175,183,234,237, 311

Багдад 212

баклажан 96,114

балійська худоба 155

Балі, острів 39,292

банан 58, 96,102,124,181,295, 296, 310, 311, 334, 340, 342, 378, 380, 390 його значення в сучасному світі 128 його одомашнення на Новій Гвінеї 144 Бангладеш 59 бантенг 155,162

банту 29,101,109,182,185, 378, 390 їх експансія 99,159,383 їх зіткнення з європейцями 387 їх мови 382, 383

їхній харчовий комплект 383, 385 їхня залізна металургія 385 їх прабатьківщина 374, 375 поширення ними харчового виробництва 390 баскськамова 87

батат 58,124,128,145,146,149,173, 264, 295,296,310, 325

його переміщення з Америки до Полінезії 65

і демографічний вибух на Новій Гвінеї 145 «Баунті», корабель 43 Бафінова Земля, острів 360 бджола 154, 345

Беринґова протока 36,39,44,65, 360

Беринґовий суходільний міст 36,42,44

Берк, Роберт 289, 312

Берлін 407

Бетґер, Йоган 248

бізон 163

білок

його вміст у культурних рослинах 147 його дефіцит у доколумбівській Америці 346

його джерела 344, 355 його нестача 145 біогеографія 23 біологія, молекулярна 23,24 Бісмарка архіпелаг 39, 53,292,298,

336-341

Бісмарк, Отто фон 408 Близький Схід 37,373 Блумлер, Марк 135,136,150 бобові культури їхня харчова цінність 138 їх переваги для одомашнення 121 як основоположні сільгоспкультури 121,138 Болгарія 218 Болівія 365

болотна бузина 147,148 Бостон 446 Бразилія 14,155, 378 брахманізм 242 Британія 175, 270, 374,419 порівняно з Японією 419, 423 бруцельоз 200 буддизм 432 буйвіл 160 Бука, острів 39 бумеранг 303

В

Вавилонія 398 вакцинація 194 ватага 28

як організація мисливців-збирачів 85 ватагові суспільства 269,274 в Євразії 349 в сучасному світі 261 їх ознаки 259,260 насильство в них 268 особливості воєн між ними 282 причини їх малого розміру 277 Ват, Джеймс 233,234,236 Вашингтон, Джордж 267 Вашингтон, місто 447

Великий каньйон 44,45 Великий Стрибок Уперед 37-39,42, 50 Великий шовковий шлях 248 Великі рівнини 44,393 велосипед 235

верблюд 44, 87, 88,154,155,161,162, 379 Вест-Індія 363 В’єтнам 315, 318, 327, 335 виживання найпристосованіших 16 вика 138

винахідливість 20 виноград 149,311 височини 21 вівцебик 163

вівці 91, 96, 98,105,137,155,156,159,161, 162,168,170,176,181,190,206, 311, 320, 333, 379, 390 Відродження, доба 242,349 війна 18, 52-54 громадянська 14,204 і бойові колісниці 87 і поширення винаходів 248 і технологічний розвиток 242 роль коней у них 87 як чинник злиття суспільств 282 вікунья 165,166 Вілз, Вільям 289, 312 Віндгук 366

віслюк 96,154,155,162, 379 віспа 18,19, 75, 87,190,193,194,196, 198, 199, 201, 203-205, 207, 309, 312, 347, 363

Антонієва чума 199

і завоювання Америки європейцями 74 і завоювання Африки європейцями 75 і завоювання ацтеків іспанцями 75 Вітні, Елі 234,237 вітряки 344, 348 Вітстон, Чарлз 237 вогнепальна зброя 21, 51, 72 і завоювання Америки європейцями 72, 73, 78

її могутність супроти тубільців 73 Вогняна земля 259 вогонь

його опанування людиною 36 водяний буйвіл 155,162, 320,429 вождівства 260, 267, 269-271, 274,280,

282, 283

в доколумбівській Америці 350 їх відсутність у наш час 264 їх об’єднання 281 їх ознаки 264,266 їх утворення 273, 280 час їх появи в історії 264 Воліс, архіпелаг 57 волоконні культури виробництво 331

як основоположні сільгоспкультури 138 воші 202, 334

Г

Гавайські острови 56, 57, 59-64, 343 і європейські хвороби 75 їх заселення 342 Гаваї 207, 230, 265, 267,268,273 Гаїті 206

Гальмагера, острів 336,337,341

Гальтон, Френсис 161,164

Ганібал 388

гарбуз 114

гармати 241, 250

гаур 155,162

гаял 155

Гендерсон, острів 56, 58,63

генетика 16,23,24

геноцид 14,15

Генрі, Джозеф 237

географічний детермінізм 396

географія 23

гепард 160,165

гепатит 309

гірчак прямий 147

Гітлер, Адольф 403,407,410

гліфи 210

Гобс, Томас 100

Голландія 180, 279, 350, 375

голоцен 33

гонорея 207

Гопф, Марія 175

горила 33, 34,165,261

горох 96,111,113,115,116,119,121,138, 177,178, 310, 377

горох турецький (нут) 93,138,178

Греція 93, 218,175, 228

грип 75, 87,190,193-196,201, 205,207,

312, 321, 347 груша 320 гуанако 155 гуни 208 гуси 154, 320, 345 густота (щільність) населення вможливлення нею технологічного розвитку 130

й епідемії 18,198,199,205 і доля завойованих людей 282,283 і завойовницькі війни 108 її обопільні зв’язки з харчовим виробництвом 84, 88,107,108,146,147 і осілий спосіб життя 85 і політична складність 19 у мисливців-збирачів порівняно з рільниками 85

як передумова складного суспільства 275,278

Гюйґенс, Християн 236

Ґ

Ґама, Баско да 382, 388

Гватемала 20, 185, 365

Ґейтс, Біл 445,446

Ґеринґ, Гайнрих 366

Ґеринґ, Герман 366

Ґітареро, печера 351

Ґолдстоун, Джек 444

Ґондвана 56

Ґренландія 65,360-362

Ґринберґ, Джозеф 359, 371, 372, 374

Ґутенберґ, Йоган 233,251,252

д

Даймлер, Ґотфрид 235 Данія 350 дарвінізм 16 Дарвін, Чарльз 126

датування радіовуглецеве 39,45,46,91, 292,424

його недоліки 91,92 його принцип 91

каліброване і некаліброване 33,92 перших осередків харчового виробництва 95

двигун внутрішнього згорання 235,239 двигун паровий 234,236,237 Дейвісова протока 362 демографічне зростання і заселення Америки 43 на індонезійських островах 50 державні суспільства 269 використання в них рабів 271 два способи їх формування 280-282 їх виникнення 273,274 їх домінування в сучасному світі 258 їх ознаки 260,269-271 їх переваги над іншими суспільствами 272, 273 у Євразії 349 час їх появи 270 Джорджія 281

дзьомон (археологічна культура Японії) 426-428,431,433-435 зовнішність її носіїв 435 і можливе зародження рільництва 427 її консервативність 429,430,433,434 мова її носіїв 436,437 харчовий раціон її носіїв 427 чисельність її носіїв 433 дизентерія 197, 309 Динґісвайо 281,283 динго 395 дипротодон 40 дифтерія 205 дифузія ідеї 394

і розвиток систем письма завдяки їй 27 між суспільствами однакового та різного типу 352 дітонародження інтервал між ними 85,424 контроль над ним 85 добрива 355

довбешка для вибивання кори 330 долини річок 20 і складні суспільства 21

і харчове виробництво 21 і централізація 21 дорсетська культура 362 дронт 40,41

Друга світова війна 234,242,407,417 друкарство 251 дуб 111,124,125

його непридатність для одомашнення 125 Дунай, ріка 403

Е

еволюційна біологія 24 егалітаризм 55 Едисон, Томас 233-235,237 Едмонтон, місто 44 Еквадор 86,173,356 екватор 20

еламодравідійська мовна сім’я 358 епідемії

як результат контакту між народами 88 епідеміологія 24 Ерет, Кристофер 381 ескімоси 48,259, 360, 362, 363 і європейські хвороби 197 ескімосько-алеутська мовна сім’я 359 етнобіологія 139-142 Ефіопія 93, 97,172,176,181,185, 230, 373, 377, 381,389, 390 її культурні рослини 122 початок харчового виробництва в ній 94, 96, 97,176, 380

як осередок одомашнення рослин 377

Є

Євразія 7,14,20,22,27, 29,40,42,49, 50, 155, 205, 254-256

її витягнутість зі сходу на захід 440 її заселення 42 її населення і площа 256, 360 її переваги для розвитку харчового виробництва 157,170,175 її стартова перевага над іншими континентами 353,354, 356, 359 її технології 349

її харчове виробництво порівняно з

Америкою 350

легкість культурної дифузії в ній 357 поширення харчового виробництва і технологій у ній 181,132,185 свійські тварини в ній 345 Європа 12-15,21,42, 97,100,172,175,199, 205, 241,245, 352, 358 її заселення 34,43,44 її політична та географічна роздробленість 403

напрямки еміграції з неї 180 поява харчового виробництва в ній 97-99,104, 377

як осередок одомашнення 96,97 європоцентризм 15 Євфрат, ріка 20,141,177 Єгипет 20,162,172,175-177,181, 223,225, 226,229, 237, 379, 380, 382, 389, 390 харчове виробництво в ньому 96-98

Ж

жирафи 388 жито 121

жовта гарячка 197, 205, 207, 347 Жовте море 423 журавлина 124

З

завоювання

його безпосередні чинники 8, 21, 22, 26, 27, 78,283

його першопричини 359 харчове виробництво як його передумова 358

загальна схема історії 14, 22, 23, 233, 237, 243,258, 272 зайці 161 Заїр 267 Замбія 383 застуда 194 зброя стальна 73

зебра 160,163,167, 379, 388 зебу 162 Зімбабве 163 злаки 105

їх брак на Новій Гвінеї 144 їх переваги для одомашнення 121 Родючого півмісяця порівняно з іншими регіонами 134 у сучасному світі 121,128 як основоположні сільгоспкультури 121,124,138

зледеніння (льодовикові періоди) 11,13, 25,26, 33, 36, 39,42,44-46,161, 206, 258, 290,299,416,423,424 знаряддя бронзові 14,22 залізні 16 з кістки 37 металеві 8,11,17,21 суцільні та складені 37 Зогарі, Денієл 175

зрошувальні (іригаційні) системи 20,21, 59, 61, 266, 271, 274, 276 в Полінезії 55

і виникнення держав 274, 275 на Гаваях 62 зулу 281

І

ієрогліфи 210, 219, 225, 227, 322, 418 Ізраїль 93 імперії 349, 357, 363 в доколумбівській Америці 350 індик 96, 154, 206, 345, 357 Індійський океан 48, 332, 341, 363, 370, 382, 383, 390

Індія 7, 75, 93,155,162,165,180, 205, 315, 358, 363, 382, 383 її культурні рослини 122,180 її політична роздробленість 447 індоєвропейська мовна сім’я 87, 329, 333, 358, 365

Індонезія 14,15, 25,28, 38,42,48, 99,172, 207, 305, 318, 326, 327, 329, 330, 332, 333, 335, 337, 338, 340, 358, 363, 382 Інд, ріка 20

Інду долина 172,223,229,273 розвиток у ній харчового виробництва 96,97 індуїзм 242

індустріалізовані суспільства 11,16,17,19 інки 13,26, 255,271, 282, 283, 350, 363 громадянська війна в них 74 і віспа 74

їх завоювання іспанцями 66,72,73,77 їх імперія 76 їх неписемність 76 їх опір іспанцям 74,77 інтелект (IQ) 17,18 інуїти 361 Ірак 90,209

Іран 90, 93, 97,178, 226,229, 358

ІріанДжая 310

Ірландія 180, 223,230

іслам 242, 382

Ісландія 48, 360-362

Іспанія 69, 71, 75, 76,175, 241, 350, 363

історія людства 25, ЗО

історія як наука 396

Італія 397, 401

и

и

Йовлеві сльози 145 Йорданія 399 Йордан, ріка 142

К

кабак-сулійник 86,427

кабачок 96,105,114,147,175,183, 309, 357

кава 96

Кавказ 180

кавун 114,177

казуар 160

Калімантан, острів 39,292, 327, 332, 335, 337, 343, 370, 371

Каліфорнійський університет 110,381 Каліфорнія 100,101,109,124,137,149,

242, 313, 357, 364, 375 поява харчового виробництва в ній 98 Камбоджа 318, 327, 335 Камерун 358, 374, 375 кам’яні знаряддя 12,14,21,25, 34, 36,45, 46, 56,252,290, 292, 319, 323, 330, 331,383, 386,427,428,434

аборигенів Австралії 302, 303 в Японії 423,431 корінних американців 42 кроманьйонців 37 неандертальців 36 стандартизовані 37

у сучасних суспільствах 35,36,233,244, 245, 289,291,296 шліфовані 330,423 Канада 14,42,44 канаркових каролінський 147 кандзі 240 канібалізм 145,201

хвороби, які передаються через нього 192 капіталізм

як безпосередній чинник нерівностей 8 Капська провінція 89,98,100,109,172, 386, 387,390 капуста 114 карґо 12,19

Карибські острови 48,65 Карлайл, Томас 408 Карл Великий 403 Карл І 26,65,71

картопля 96,114,124,128,180, 311, 357 Карфаген 185,385 Каспійське море 177 Кахамарка, битва під 26,29,65-68, 70-77 качка 154, 201, 206, 320,345 квасениця бульбоносна (ока) 124 квасоля 96,105,121,147,174,178,183, 283, 357

Кейп Йорк, півострів 306-308 Кейптаун 386 кенгуру 40,160 Кенгуру, острів 304 Кенеді, Джон 270 Кенія 163,373,380,434 кераміка (гончарство) 99,246,251,253, 255, 270,299, 324, 330, 331, 338, 351, 380, 390,424 відмова від неї 250 дзьомон у Японії 425-427,430 її найдавніші дати 253,424,425 її поява в Америці 20 кеш’ю 124

Київ 42 кирилиця 218 Кирило, святий 218

Китай 7, 8,20, 28, 38, 87, 94,121,133,162, 165,180,181,184,199, 205,223,229, 230, 242, 243, 245, 250, 255, 270, 273-275, 313, 352, 354, 355, 363, 422-424

австронезійська експансія з нього 327, 329, 332, 333, 335

втрата ним технологічної першості 399, 401

генетична розмаїтість у ньому 314

емігранти з нього 326

його географічна сполученість 321,403

його екологічне розмаїття 320

його культурні рослини 320

його мови 315, 318, 335, 358

його основоположні сільгоспкультури 122

його письмова система 314,321,322,

324, 357,429

його політична єдність 321, 322,400,

401,403,429, 445,447 його свійські тварини 320 його схильність до нововведень 245 його технологічна першість 320,397,424 культурна революція в ньому 445 культурний обмін у ньому 403 мовна експансія з нього 318 Північний і Південний 314,318,320,

322, 342

поширення інфекційних хвороб із нього 321

поширення технологій із нього 248, 251,429

як осередок зародження харчового

виробництва 96,172,254, 319, 320, 350, 352,429,434

як центр нововведень в історії 246,251, 270

китайська мова 15 ківі 124

Кінґдон, Джонатан 49 Кінг, острів 304 Кіото 432 Кіпр, острів 48,175

кіпу 350

кір 75, 87,190,194,196,197, 200,201,205, 206, 312, 347

клавіатура стандарту QWERTY 240 клептократія 267,268,279,280 чотири прийоми її підтримання 268,269 клинопис 210,212,216, 223,226, 322 клімат

і технологічний розвиток 243 Кловіс, культура типу 42,43,47, 353 і заселення Америки 45 і зникнення мегафауни 45 її географія 43 її датування 33 кмин 180 Кнос 227

кози 96,137,155,161,162,168,181,334,390 койсанські народи 101,109,182,259,367, 368, 370, 383, 387, 390,434 бантуський натиск на них 383,385,386 їх витіснення виробниками харчу 378 їхня мовна сім’я 371, 373, 375, 381 поява в них скотарства 98 як мисливці-збирачі та скотарі 368,370, 383, 385

коклюш (кашлюк) 193,194,196,201,205,312 кокос 58, 334, 338, 342 кола, горіх 378, 380

колесо 20,185,247, 255, 334, 349, 357, 360 Колорадо, ріка 101 Колумбія 74

Колумб, Христофор 65, 183, 204-206, 326, 344, 363, 371 комахи

їх одомашнення 154 як переносники інфекцій 192 Конґо, ріка 383

коні 155,162,167,184,320,334,356,379,390, 432

і завоювання Америки європейцями 72-74, 78

і трансформація війни 74, 87 перешкоди для їх поширення 181 як військова технологія 74,87,88,159 конкістадори 26 конопля 86,320

конфуціанство 8 конярство 358

корейська геморагічна гарячка 193 корейська мова 421,436-438 коренеплоди 297,334,338 їх значення в сучасному світі 128 їх місце у харчовому виробництві 145 їх харчова цінність 124 Корея 172, 315, 323, 324,418,422,423,429, 430,433

і заселення Японії 416 її вплив на доісторичну Японію 429,430, 432,433,435

її політичне об’єднання 437 і походження японців 418 корінні американці 14,22,48, 245,247,417 брак у них металурги 348 і європейські хвороби 203,363 і нормани 65,360, 362 інфекційні хвороби серед них 347 їх вимирання від європейських інфекцій 191,193,196

їх доколумбівські цивілізації 22 їх завоювання європейцями 65, 72,203, 204, 364

їх зникнення 65,203-206,364,365 їх мови 365 їхнє письмо 216 їхня зброя 348 їх чисельність 204, 363, 364 обмеженість їхнього рільництва 84 обмеженість їхнього харчового виробництва 206

корова 91, 98,137,155,156,159,162,181, 200, 201,206,311,320, 390 Корсика, острів 48 Кортес, Ернан 72, 73, 77, 87, 203, 345 коти 96,154,169

кофуни (японські кургани) 417,432

Кошкатлан, печера 351

краснуха 192,194,196

Кремнієва долина 446,450

Кресі, битва при 241

Крит, острів 48, 209, 218,226, 229, 231,

232,252

кролі 154, 202,203

кроманьйонці 37, 38,49 їх знаряддя 37 їхнє мистецтво 37 Куба 203 Куїтлауак 203 Кук, Вільям 237 Кук, Джеймс 207

кукурудза 96,105,110,121,124,128,133, 134,139,147,180,183,230,283, 310, 346, 355-357, 380 її дикорослий предок 133 її поширення 149

культура лінійно-стрічкової кераміки 84,101 культурні рослини 330,363, 389 в Японії 428,430

відмова від місцевих на користь запозичених 148,149 дати їх одомашнення 95,111 їх відмінність від дикорослих предків 90, 110,113-119,126,133,177, 355,424 їх назви як джерело інформації 380 їх поширення між центрами харчового виробництва 94,96,147,148,174,357 їх п’ять комплектів в Африці 375 їх різна продуктивність у різних частинах світу 143 їх харчова цінність 128 кількість їх потенційних предків 136,137 найважливіші з них 128,137 нездатність їх одомашнити в окремих регіонах 129 перші з них 119,133 послідовність їх одомашнення 119, 120 постання кількох із одного дикорослого предка 118

ранні стадії їх одомашнення 112,113 різниця в складності їх одомашнення 133,355

у сучасному світі 121 які розвинулися з бур’янів 120 кури 91,106,145,154,180,181, 200, 201, 295, 299, 320, 338, 379,429 куру (сміхотлива хвороба) 192,201 Куско, місто 72, 74

Кюсю, острів 416,420,423,425,430-434, 436,437

Л М

Лабрадор, півострів 360, 361 Дайма хвороба 202

лама 96,154,155,157,162, 206, 255, 345, 357

Ла-Манш, протока 39

Лаос 318, 342

Ласко, печера 37

латиниця 218,219,252,333

Леві-Строс, Клод 228

лейшманіоз 206

Ленґ, Ґрем 444,445

Ленґлі, Сем’юел 237

лептоспіроз 200

Лесото 282

Лілієнталь, Ото 237

Ліма, місто 74

лімська квасоля 114,174

лінійне письмо А 218,231

лінійне письмо Б 210,216,218,226-228,231

лобода 96,147,174,183

Лондон 167

Лос-Анджелес 164,199

лось 163

льон 86,116,138,177,178 Льюїз, Біл 447 людина

біологічно сучасна 21,37,38,42 вміла (Homo habilis) 34 і вимирання видів Океанії 41 і зникнення мегафауни 40 її африканське походження 38 її відокремлення від тварин 34 її паралельна еволюція 38 її поява 34

її поява в Америці 42,44 її рання еволюція 34 її розселення по світу 39 поведінково сучасна 37 пралюдина 33,34,41 прямохідна (Homo erectus) 34,35, 327 розумна (Homo sapiens) 35,36, 367, 387 яванська 34

людиноподібні мавпи 25,33, 34

Мадагаскар 48, 273,275,282, 327, 330, 341, З67, 370, 371,378, 381-383 Мадрид 26 майя 20,183,255 мак 96,97,116,177,180 макадамія, горіх 98,124,300,312 Малайзія 318

Малайський півострів 315,323,327,333, 335

Малий льодовиковий період 362 малина 124,125,149 Малі 451

малярія 190,192,194,195,198,201,205,207, 261,296,309-311,341,347,386 мамонт 45 його зникнення 42 Мангетенський проект 234 манго 112

маніок 96,124,128,173 Манко, імператор інків 74 маорі 43,49, 51, 52, 54, 55, 63, 64, 247,248 їх завоювання британцями 86 маранта 300

Маркізькі острови 56-58,60,62,63,342 Маркс, Карл 268 маслина 96,111,115 мегафауна її вимирання 42,150 її зникнення в Австралії/Новій Ґвінеї 40, 41,44,299

її зникнення в Америці 44,45, 206, 345 її зникнення в Євразії 42 медовкрофтський грот 46,47 Мезоамерика 20,94,121,173-175,182,

185, 205,208, 216,247,271, 273,275, 347, 349, 350, 352, 355-357, 360 винайдення колеса в ній 357 її мови 359

недоліки її харчового виробництва 173 потенціал її флори для одомашнення 136 як осередок зародження харчового виробництва 96,139,172, 350, 352 як центр нововведень в історії 255,264, 270

Мексика 8,14, 20,21,42, 76, 90,165,180, 183,185,203,206, 211, 216, 229, 230, 246, 274, 275,283, 351, 356, 365 поширення харчового виробинцтва з неї 173,230 Меланезія 53

Месопотамія 211,237,271,273-275 металургія 14,17, 20,429 метелики-совки 302 мигдаль 110,114,125 Мис Доброї Надії 386 мисливці-збирачі 11,14-17,19,21,26,28, 53,55, 323, 330, 356, 357 в Америці 43,346 відсутність спеціалістів у них 85 густота населення в них 43,428 й епідемічні хвороби 197 і рільники 52,306 їх археологічні сліди 319 їх вимушена рухливість 84 їх воєнний потенціал порівняно з рільниками 86

їх егалітаризм 28, 85,428 їх заміщення виробниками харчу 99,

108, 335, 340, 370

їх конкуренція з виробниками харчу 98, 105, 108, 159, 296, 359, 361, 386, 431

їх небажання переходити до виробництва харчу 101,434

їх нездатність створювати харчові запаси 85

їхні господарські практики 102,354 їхні етнобіологічні знання 124, 354 їх організаційні форми 275 їх перехід до харчового виробництва 98, 103-105,114, 355

їх спосіб життя порівняно з виробниками харчу 100,102,105,107,108, 141, 253

Нової Гвінеї 146,296 осілість серед них 102,132, 324, 356,425, 427

поширеність насильства в них 257 причини їх виживання в родючих районах 108

Родючого півмісяця 137 рослини, які вони збирали 141 у сучасному світі 102,109,139,140,143, 259, 345, 427

уявлення про їхній спосіб життя 100 частота дітонародження у них 85 мистецтво

його відсутність у ранньої людини 37 мікроби

їх еволюція 192,195, 202,203,206, 229 опірність до них у рільничих народів 88 Мікронезія 48 міксоматозу вірус 202,203 Міссісіпі долина 204, 205,229, 230, 357, 363

Міссісіпі, ріка 75 місіонери 258,261, 277 міста

в Китаї 320

і поширення інфекційних хвороб 199 і села 199,270 їх поява 130,270 Місурі, ріка 205 млин водяний 243, 344, 348 моа 106 мови

їх анатомічна основа 38 їх експансія 358, 365 методи виявлення їх батьківщини 374 офіційні в Америці 365 пошук їх прабатьківщини 318 Молукські острови 299 монголи

їхні завоювання 87, 357 Монголія 155

Монте Верде, стоянка 46,47 Монтесума 77 Морзе, Сем’юел 237 моріорі 51-55

морська свинка 96,154, 156, 206, 345, 357

Москва 313

москіти 201

Мтетва 281,283

Муралуґ, острів 306,307

мураха 112

муфлон 170

мушкетні війни 247, 394,441 М’янма 155,315,318

мяо-яо (гмонґ-м’єн), мовна сім’я 315,318, 322, 358

Н

навахо 159,346 надлишки 411,444

і утримання невиробників 28, 54,60,229 їх брак у мисливців-збирачів 53 Намібія 366,387 Наполеон 403 Наталь, провінція 172,185 науки історичні 409,410,413 нафта 238,239 неандертальці 36-38,42 негритоси 328, 329, 373 негритоси-ведоїди 323 негритоси-семанґи 323, 329, 373 нелетючі птахи 41,57,160 в Австралїї/Новій Гвінеї 40 нерівності між народами і біологічні відмінності 16, 23 і видатні генії 237 і вплив довкілля 23, 26,157,256 і впровадження нових технологій 241,242, 244

і генетичні відмінності 17 їх біологічне пояснення 16-18,23,233 їх витоки в доісторичному минулому 21 їх генетичне пояснення 19 їх первинні причини 8, 22, 26, 27,206, 207, 390

їх пояснення культурою народів 233 у технологічному розвитку 254 як культурний багаж 17 Нігерія 201,244, 358, 374, 375, 380 ніґеро-конґолезька мовна сім’я 371-375, 378, 380, 381 Нідерланди 59

ніло-сахарська мовна сім’я 371, 373,381 Ніл, ріка 20, 21,177, 273 Нілу долина 379 Німеччина 42, 93,101, 234, 243 Нова Британія, острів 39

Нова Гвінея, острів 7,11-13,15,16,19,25, 28, 29, 39,41,48, 53, 75,101,102,130, 143,145,163,207, 244,257, 259, 261, 277,282, 290,291, 306, 307, 309, 326, 328, 329

австронезійська експансія на неї 299, 332, 336, 338-340

вплив біоти на її харчове виробництво 146

географічні перепони для культурної дифузії на ній 395 густота населення на ній 296,297 і винахідництво 242 її анексія Індонезією 325 її геологічні та кліматичні умови 294 її довкілля 293

її заселення людиною 39,323,326 її колонізація європейцями 308 її культурні рослини 124,144,295, 300 її мовне розмаїття 336, 337 недоліки її харчового виробництва 146, 297

обмеженість її потенціалу для харчового виробництва 144,145,297 племінні суспільства на ній 262 початок харчового виробництва на ній 94-96,122,144, 294 свійські тварини на ній 292, 340 Нова Зеландія 49, 51-60, 63, 106, 247, 342, 343, 354

її заселення 43,52 мушкетні війни на ній 441 Нова Ірландія, острів 39,309 Нова Каледонія, острів 14,343 Норвегія 360-362 нормани 65

їхня північноатлантична експансія 360, 361

носоріг 37,164,169, 379, 388 Ньюкомен, Томас 236 Нью-Мексико 440 Ньюфаундленд, острів 360, 362

О

обмін

перерозподіл 260,266,270,278 реципрокність 260,263, 266,278 овес 96,97,121,180,311 Огайо 148

оґамічна абетка 219,223 огірок 180 одомашнення 356 в Америці 351

відсутність культурних бар’єрів для нього 160

з позиції рослин 111 його вичерпність 128 його відмінність від приручення 156, 160, 388

його завершеність до староримських часів 124

його започаткування мисливцями-зби- рачами 141

його невдачі 111,124,125,128,129 його несвідома стадія 114 його означення 110,112,156,164,174,388 і зміна екологічних умов 119 кількість кандидатів для нього 106,127, 128,137, 355

на сході СІЛА 146, 355, 357 одноразове на противагу кількаразовому 93, 174, 357

під впливом запозичених доместикатів 96,97

поштовх до нього 106 придатність рослин для нього 142,378 приручення як його перша стадія 161 Океанія 7,13, 26, 28, 181,208, 265, 358 олень 169, 202 оленярство 89 олійна пальма 96,380 ольмеки 183 опосум 160 Ореґон 357 орієнтація осей Америки 171,182, 356 Африки 171,389,390 Євразії 171,178, 356, 389

і швидкість дифузії 172,180,181,183, 254, 255, 356, 389, 390 і широтні особливості клімату 178 її вплив на дифузію доместикатів і технологій 185 орнітоз 200

осілий спосіб життя 356 в мисливців-збирачів 86,102,132,138, 141, 356,425,427 й інфекційні хвороби 198 його початок в Америці 351 його поява в Мезоамериці 139 і кількість дітей 85

і можливість запасати надлишки харчу 85 і можливості одомашнення рослин 120 і поява спеціалістів 85 і технологічний розвиток 253 як передумова складного суспільства 276 Ото, Ніколаус 235

П

Папуа-Нова Гвінея 378 Панама 66, 74-76,185,356 Панамський канал 207,347 Панамський перешийок 171,254, 356, 363 папая 102 Папен, Дені 236 папуаські мови 336, 337, 340 поза Новою Гвінеєю 341 Парагвай 405,451 паротит, хвороба 194,196,198, 205 Пасхи, острів 57-59, 62-64,106, 217, 223, 324, 327, 330, 342, 361 Патагонія 43,44 поява людини в ній 43 Педра Фурада, грот 45,46 пекан 111,124,149 Пенсильванія 46 Пері, комодор 250 персик 181, 320 Персія 398 Перська імперія 220 Перу 14, 20, 75, 76,173, 204, 349, 351, 365 Перша світова війна 235, 242, 399 Петра, стародавнє місто 399 печерний живопис 37,46,49 письмо 20,185,246, 360,418,422 в доколумбівській Америці 76, 350 в Мезоамериці та Євразії 216 географічні й екологічні перешкоди для його поширення 230, 390 дифузія ідеї як механізм його розвитку 217,219,221-223,225,226 його винайдення 7,14,130, 210-212, 216, 217, 223, 229

його зв’язок із формуванням держав 271 його обмеженість на ранніх стадіях розвитку 226-229

його переваги для суспільств 76,77, 86, 208, 209, 221, 350

і завоювання іспанцями Америки 76,

78, 350

і складні суспільства 185 наслідування зразка і його модифікація 217-220

на Фестському диску 231 облікові записи як стимул його розвитку 212, 221,227

осередки його виникнення 211,216,229 соціальна складність як його передумова 229

три базові стратегії в його основі 209,210 фонетичне 209,213,214, 219,220, 227 питання Ялі (див. також нерівності між народами) 12,15,16,19-22,24, 25, 29, 33,207

північний олень 154,155,162 пігмеї 259, 323, 329, 367, 368, 370, 373, 375, 378, 381, 383, 386 Пілос 227

Пісаро, Франсиско 26, 65-67, 69, 71-73, 75-78, 87, 204, 344, 349 Піткерн, острів 43, 57, 58, 342 Платон 268

плейстоцен 33,44,106,107,292 племінні суспільства 17, 21,269, 274,349 їх ознаки 260,262 насильство в них 268,269, 273 особливості воєн між ними 282 розв’язання конфліктів у них 263 спільне і відмінне з ватагами 263 час їх появи 262

як організація мисливців-збирачів 85 Полінезія 29,48,53, 55-59,63,65,165,181, 250, 264,273,282, 331, 360 густота населення в ній 59 поширення харчового виробництва 173 поліомієліт 198 політичні системи

і завоювання Америки європейцями 78 і заморська експансія 75 їх централізація 21 протоімперії 26, 55, 62 полуниця 111,113,119,124-126,149 Польща 180 помідор 310 порох 239 Португалія 178, 350 порцеляна 248 поховання 36,37 праіндоєвропейці 334 прамови 333,374, 381 Африки 381 їх експансія 358 їх реконструкція 334 прикраси 37 природний добір 16,19 природний експеримент 17,52,53,291,312 прискорювальна мас-спектрометрія 92 Причорномор’я, Північне 74 проказа 197,198

Промисловий переворот 251, 349 просо 96,121,180,302,320,385,427,429,430 просо африканське 377 просо японське 427 прямоходіння 34

пшениця 93, 96, 97,106,116,119-121,124, 125,128,133,135,138,142,147,178, 184, 310, 311, 320, 323, 377, 389 її переваги для одомашнення 134,142,431

Р

Радянський Союз 14,217,272 Райн, ріка 403 Райти, брати 233,237 расизм 16,19,23 релігія 260

звеличення нею керівників держав 271

і виправдання завойовницьких воєн 86, 258, 349

і підтримка нею централізованих суспільств 269,272, 349 і технологічне новаторство 242,245 як інституціоналізовані вірування в надприродне 269 Ренел, острів 56,58,331 рибальство 37 Рибна ріка 101,182, 386,387 Рим 388

Римська імперія 199,389 її основні культурні рослини 180 рис 96,121,124,128,134,147, 320, 323,

330,181, 334,427,429,433,436 рис африканський 96 рисівництво 429,434,435 в Японії 419,430 і походження японців 416 рільництво 8,14, 20, 21,26,28, 52 вирубно-вогневе 55, 58, 307,427 відмова від нього 53, 58 його поява на території СІЛА 21 неполивне 59,429,430,436 поливне 59,430,433,436 Родючий півмісяць 20, 21, 93-95,97,100, 108,119,121,131,155,162,167,168, 212, 352, 354-356

втрата ним стартової переваги 398 його відмінність від інших центрів виникнення харчового виробництва 149 його кліматичні й екологічні умови 398,399 його культурні рослини 122, 377 його переваги для зародження харчового виробництва 130,132-138,157 послідовність одомашнення рослин на ньому 121

початок харчового виробництва на ньому 107,116,121,137-139,319 поширення технологій із нього 177, 229 поширення харчового виробництва з нього 97-99,104,105,129,172,174-178, 180-182,185,230,351,352,357,377, 379-381

причини одомашнення на ньому 106 як осередок зародження харчового

виробництва 95,96,130, 254, 352, 354, 434

як центр нововведень в історії 130, 246, 251, 262, 264,270

російська мова 15,210,333, 358, 359 Росія 163,218,313,358,423,424 Русо, Жан-Жак 274,279, 280 Русь 87

с

сагова пальма 261,296 саговник ЗОЇ сальмонела 192 Самарканд 248

Самоа, острови 56, 57, 59-62, 341

самураї 249

Сан-Дієґо 164

санскрит 333

Сардинія, острів 48

Саскачеван 196

Сахалін, острів 423

Сахара 94, 230, 255, 368, 377, 379-381, 390 Сахельський пояс 90,128,133,181, 246, 377, 385, 389, 390 його кліматичні умови 377 його культурні рослини 122 його металургія 385 поширення харчового виробництва з нього 172

як осередок зародження харчового виробництва 94, 96

як осередок технологічного розвитку 255 Свазі 282

свиня 96,137,145,155,156,161,162, 181, 201, 206, 295, 299, 306, 320, 334, 337, 338, 379,426,429,430 свійські тварини 330, 346, 363 в Японії 420,428,430 дати їх одомашнення 95,161-163 інтенсифікація ними рільництва 84 їх брак у доколумбівській Америці 124, 148,206,239, 345, 355, 357 їх відмінності від диких предків 90,156 і хвороби людей 87,199-201, 347 їх здатність до розмноження у неволі 165,166

їх континентальна дифузія 159,206 їхній темперамент як чинник одомашнення 166,167 їхні харчові потреби 164 їхня харчова цінність 138 їх означення 156 їх соціальні характеристики 168 їх співвідношення в сучасному світі 137 їх темпи росту 165 кількаразові незалежні одомашнення одного виду 162,379 кількість потенційних кандидатів на одомашнення 106,137,157,206 критерії їх придатності для одомашнення 158,164-169,388 малі і великі 345 місця їх одомашнення 137 птахи 154

способи їх використання 84,86,87,124, 138,154, 355

стародавня чотирнадцятка одомашнених видів 154,163

сучасні спроби з одомашнення 154,163, 167

як військова перевага 87 як засіб транспортування 86 Священна Римська імперія 65 Севері, Томас 236 Севілья, місто 76 Седжон 223 сезам 96,97,180 Сейшельські острови 48 Секвойя 221,222,226 села

їх поява 21,33 Сент-Луїс, місто 205

середземноморський клімат 135-137,181 його зони в світі 134,137 і початок харчового виробництва 132, 134,136

Середземномор’я 39,385 Середні віки 111,119,161,245, 348, 349 і початок промислового перевороту 349 Серенґеті 40,390 Сибір 36, 43,208, 358, 359 його заселення 42,44

і заселення Америки 65 поява харчового виробництва в ньому 98,421,423 Сидней, місто 75,312 Сикоку, острів 420,431 сикомор 96,97

силабарії 210,216,218,221,222, 226, 228, 231, 240, 252 Синай 219

сино-тибетська мовна сім’я 315,318,319, 322, 335, 358, 359 Сирія 93,141,219

сифіліс 192,193,203,205, 207, 312,347 сказ 193

складність соціальна 21 в доколумбівській Америці 65 її варіативність у Полінезії 61 скотарство 14,26 слива 149 слон 37,156,165 смертність 18 від воєн 18

від інфекційних хвороб 18,206 від нещасливих випадків 18 від убивств 18 насильна 16,18

у нецентралізованих суспільствах 268 сміття 37

СНІД 191,192,194,198,202 собака 145, 156, 162, 173, 181, 200, 201, 206, 299, 320, 334, 337, 338, 345, 357, 379 як харч 165

Соломонові острови 39, 292,298, 332, 336-341

сонна хвороба 192,194

соняшник 96,116,147, 357

сорго 96,121,128,181,311,377,380,383,385

Сото, Ернандо де 68,204

сочевиця 116,121,138,178

соя 121,320

спеціалісти 85, 86,270,276 зв’язок їх появи із харчовими запасами 85 їх концентрація в містах 270 Сталін, Йосип 218 сталь

і завоювання Америки європейцями 73, 74, 78

Судан 389,390

Сулавесі, острів 305, 332,337

Суматра, острів 39,327,332,333, 335

суниця 112

Суринам 364

суспільної угоди теорія 274 Східнокитайське море 423,429 схід СІЛА 124,130 його культурні рослини 122,146 його недоліки для харчового виробництва 146-148

як осередок зародження харчового виробництва 95,96,174 як осередок розвитку харчового виробництва 351,352

СІЛА 14,16,21,22, 42,47,94,108, 201, 202, 204, 206,234,236,239, 240, 245,246, 248, 264, 267, 280, 313, 319, 347, 350, 352, 356, 364, 377 Ся, китайська династія 321,322

т

Тайвань 288, 328-330, 333, 335, 342 його мови 330, 333,437 культура дабенькен на ньому 330, 331 початок австронезійської експансії з нього 330, 333, 334

тай-кадайська мовна сім’я 315,318, 335, 358

Таїланд 315, 318, 324, 335, 342 Таїті 267, 273 Таласька битва 248 Танімбар, острови 39,305 таро 58, 59,124,144,145,181, 295, 296, 300, 334, 338, 340, 342, 378 Тасманія 159,292,250, 303, 360 втрата на ній технологій 304 її ізольованість 303 тваринництво 8 в Полінезії 58 Тель-Абу-Гурейра 141,142 Теночтитлан, місто 77,203,205 теосинте 133, 355 теф 96

Техас 184,356 Тибет 177

Тибетське плато 403 Тигр, ріка 20,177 Тикопія, острів 58 Тимор, острів 39, 305,332, 341 ТимФленері 49

тиф висипний 75,192,202, 205, 347 тиф черевний 207 Тихий океан 75, 341,342,420 ткацтво 253,428,430 Товариства, острови 56, 59-63, 341 товсторіг 170 Тойнбі, Арнольд 21,22 Токіо 418,425,428,430-432 Толстой, Лев 170

Тонґа, архіпелаг 57,59,60,61,62,64,209, 229,230,267, 341 і європейські хвороби 75 тонконогові 136,144 долини Йордану 142 їх брак на Новій Гвінеї 145 їх рейтинг за розміром насінини 135 торговельні шляхи і поширення винаходів 225 поширення хвороб уздовж них 199,205 Торесова протока 101,233,290,291, 293, 306-308

Торесові острови 250 точка відліку 33

трипаносомні захворювання 390 трихінельоз 192 тропік Рака 20, 56 трубкозуб 112 Туамоту, архіпелаг 56 туберкульоз 190, 195,196, 201,205, 207, 312, 347 туляремія 200 тур 162

Туреччина 93,226, 229, 358, 359 Тутанхамон 114 тюлень 106 тютюн 183

У

Уґанда 282 Угорщина 180,358 Україна 87,155,162,163,358, 379 Ульфіла, єпископ 218 упереджувальне одомашнення 173,175, 178,183

Уральські гори 313,358 Урук 212,227

Ф

Фарерськіострови 196 фаю 257,258,261, 279 Фестський диск 231, 232,237,245,251, 252 Фіджі, острови 57,62, 73,206, 341 і європейські хвороби 75 Філіппіни 28, 99,145,172,173, 292,295, 327-330, 332, 333, 335, 337, 338, 340 Фліндерз, острів 304 фонограф 235 форе 140,201,262 фрамбезія тропічна 197 Франція 38,248, 255, 350

X

Хайнань, острів 403 хангиль 223,324

харчове виробництво 17,21,26-28, 55 в доколумбівській Америці та Євразії 349 відмова від нього на користь мислив- ства-збиральництва 105, 342, 343 вплив потенціалу місцевої біоти на нього 146,150,152 в Полінезії 58

географічні відмінності в його історії 89, 90,124,151

й еволюція інфекційних хвороб 199,347 його виникнення 26,28 його вплив на стан здоров’я населення 100,108

його дифузія 96,97,172,173,175,184 його зв’язок із густотою населення 107, 108,297

його зв’язок із суспільною складністю 275-277

його конкуренція з мисливством-зби- ральництвом 82,84,85,105,130, 138,143,150, 355,430,431 його означення 103

його основоположні комплекти 97,121, 130, 355,430,431

його поєднання з мисливством-збираль- ництвом 103-106, 355,356 його поява в результаті завоювання 98 і заміщення населення 98,99,434 і зникнення великих тварин 106 і осілий спосіб життя 84,253,262,351,356 і поява спеціалістів 85,253 і рухливий спосіб життя 102 і складність організації суспільства 85 і скорочення інтервалу між дітонародженнями 85

на Новій Гвінеї 144,146, 341 на сході СІЛА 146,147 осередки його виникнення 94 перехід до нього 102-104,106,108,139 хибні уявлення про його виникнення 101 час його виникнення 92,95 як передумова експансії 359,434 як передумова появи письма 229 харчові надлишки 130 хвороби інфекційні 18 генетичний захист від них 194,195,205 й аборигени Австралії 75 й острів’яни Океанії 75,206,335 і завоювання Америки європейцями 75, 78,191,193,203, 363 імунний захист від них 19,194 і стратегії передавання мікробів 192,

193, 202

їх географічне походження 321 їх епідемії 195-197,203 їх зв’язок із харчовим виробництвом 198 їх поширення під час воєн 190 їх роль у завоюваннях 21,75 їх симптоми 193-195 і чисельність населення 199 полегшення ними європейських завоювань 203-206

роль свійських тварин у їх появі 190,

200, 201

час їх появи 198

чотири стадії їх еволюції 200-202 як перешкода для європейської колонізації 21, 75,191,207, 309, 311, 343 як перешкода для поширення свійських тварин 159 Хетське царство 398 Хірохіто 417 хлібне дерево 334,342 хлібовець 58,124,144 хоабінська культура 323 Хоккайдо, острів 415,420,422,423,425, 431,436,437

холера 190,193,195,199, 207, 347 холодна війна 407 Хонсю, острів 420,431,432,437 християнство 242 Хуанхе, ріка 20,94,321

ц

централізовані суспільства 8,20,270 і технологічний розвиток 242 їх засаднича дилема 267 їх переваги над нецентралізованими 268,269,272, 276,278 роль релігії у їх підтриманні 269 як наслідок харчового виробництва 88 цесарка 96,154, 378 Цинцинаті, місто 406 Цинь, китайська династія 322 цитруси 320

цукрова тростина 96,144,295,311 Цусимська протока 418,423,429

Ч

чай 320

Чатемські острови (архіпелаг) 51-63,342,343 черокі 222, 280,281 черокська конфедерація 280,281 черокська мова 221 Чехословаччина 253,272 Чжоу, китайська династія 318,322 Чилі 14,47,137 човни 36, 39,40,49, 53, 339 австронезійської експансії 332

довбанки 332

з аутригером (рівноважником) 332, 334 й іспанське завоювання Америки 75 і заселення Австралії 36,39 і заселення Америки 36,42,44 чорна смерть (бубонна чума) 196 Чорне море 247 чорниця 124,149 чума 190,192,199, 205, 347 чума бубонна 75,321 чорна смерть 199 Юстиніанова чума 199 чума рогатої худоби 200,201 чуфа 96,97

Ш

Шаґаса хвороба 206

Шан, китайська династія 228, 322

Швейцарія 451

Швеція 105,163,350

Шейза повстання 281

шимпанзе 33, 34, 261

шистосома 193,198

шовкопряд 96,154, 320, 345

Шотландія 163

Шрі-Ланка 323

Шумер 223, 225, 226, 228-230

щ

щури 202

ю

Юґославія 272 юдаїзм 242

юдео-християнська традиція 8 Юкатан 20

Я

яблуня 152,311

Ява, острів 34, 39,292, 327, 332, 343 Яйой (археологічна культура Японії) 430,431 зовнішній вигляд її носіїв 435 її господарська система 430 як 155,157,162

Ялі 11,12

ямс 58,103,144,181, 295,296, 300, 301,

307, 334, 338, 340, 342, 378, 380, 385 ямс африканський 96,124, 378, 380 яномамо 364 Янцзи, ріка 20, 94, 321 Японія 7,15,16,172,178,180,227, 240,

243,246, 248, 315, 323, 324, 345,250, 253, 356, 360,416-418,422,426,432 вплив Кореї на її історію 422 її відмова від вогнепальної зброї 249 її географічні та екологічні умови 419, 420,423,433

її доісторичні зв’язки з зовнішнім світом 422,427-429,437 її заселення 423,437 її ізольованість 419,424,429 її політичне об’єднання 432

кількість її доісторичного населення 424,428,433 кофунський період 435 поширення рільництва в ній 431 японська мова 415,418,421,436 її походження 416,433,437,438 Японське море 420

Японський архіпелаг 415,416,420,421, 426,432,433,437 японці

генетичні докази їх походження 420,435 лінгвістичні докази їх походження 421 три гіпотези про їх походження 433,434 ячмінь 97,106,116,119,121,128,133,135, 138,142,147,177,178,184, 310, 311, 320, 323, 377, 389,427,430 його переваги для одомашнення 142 ячмінь карликовий 147

«Масштаби і пояснювальна сила цієї книги вражають».

— Журнал «The New Yorker»

«Приголомшливо... Ця книга закладає основи розуміння історії людства».

— Вілл Ґейтс

«Прониклива, інформативна й блискуча... Ніщо не може зрівнятися із докорінно новим кутом зору, який виявляє неочікувані аспекти об’єкта — і саме його пропонує нам Джаред Даймонд».

— Вільям Мак-Ніл, «New York Review of Books»

«Це блискуче написана, пристрасна, бурхлива подорож крізь 13 тис. років історії всіх континентів — коротка історія всього і вся. Тут можна знайти все: зародження імперій, релігії, письма, появу культурних рослин і вогнепальної зброї. Нарешті запропонувавши переконливе пояснення розбіжного розвитку людських суспільств на різних континентах, ця книга розхитує ґрунт під расистськими теоріями історії. Викладена в ній версія формування сучасного світу сповнена уроків для майбутнього. Прочитавши перші дві сторінки, ви не зможете відкласти її вбік».

— Пол Ерліх, професор демографії, Стенфордський університет

«Амбіційна, надзвичайно важлива книга».

— Джеймз Шрів, «New York Times Book Review»

«Книгу написано з особливим розмахом — це історія світу на півтисячі сторінках, яка на диво успішно долає перешкоди там, де так багато дослідників зазнали невдачі — в аналізі деяких засадничих механізмів культурного процесу... Це одна з найважливіших і найчитабельніших праць про минуле людства серед опублікованих останнім часом».

— Колін Ренфру, журнал «Nature»

«Жоден науковець не виніс більшого досвіду з лабораторних і польових досліджень, жоден не занурився в суть соціальних проблем глибше або не порушив їх у чіткішій формі, ніж Джаред Даймонд, що ілюструє його книжка «Зброя, мікроби і сталь». У цій надзвичайно приємній для читання праці він демонструє, як історія і біологія можуть збагатити одна одну, сприяючи ліпшому розумінню становища людини».

— Едвард Вілсон, професор ентомології, Гарвардський університет

«Серйозні, революційні біологічні дослідження історії людства з’являються приблизно один раз на покоління... Зараз Джареда Даймонда слід додати до цього особливого списку... Даймонд поєднує технологічні знання із історичним розмахом, дотепні приклади із широким концептуальним поглядом і глибоке знання джерел із творчими стрибками. Донині не з’являлося вишуканіших праць такого роду».

— Мартін Сіф, газета «Washington Times»

«Майстерний синтез [Даймонда] пропонує свіжий і неконвенційний погляд на історію, збагачений досягненнями антропології, поведінкової екології, лінгвістики, епістемології, археології та технології».

— Журнал «Publishers Weekly»

«[Джаред Даймонд] володіє глибокою загальною ерудицією і пише приємним стилем, викладаючи наукові концепції повсякденною мовою. Він розглядає винятково питання, які зацікавлять кожного, хто виявляє інтерес до розвитку людства... [Він] зробив усім нам велику послугу, озброївши нас добре обґрунтованою альтернативою расистським поясненням... Це чудова й цікава книжка».

— Альфред Кросбі, «Los Angeles Times»

«Приголомшлива й украй важлива праця... Жоден огляд не охопить дивовижної проникливості цієї книжки».

— Девід Браун, «Washington Post Book World»

«[Книга] заслуговує на увагу кожного, хто цікавиться історією людства на її найфундаментальнішому рівні. Це епохальна праця. Даймонд написав конспект історії людства, який тяжіє до дарвіністського за своєю орієнтацією».

— ТомасДіш, «New Leader»

«Це книга, яка поглинає з головою... Джаред Даймонд запрошує у захопливу навколосвітню подорож історією, яка змушує нас переосмислити уявлення про себе та інші народи та про наше місце у всезагальній схемі речей».

— Кристофер Ерет, професор африканської історії, Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі

«Джаред Даймонд уміло поєднує нещодавні відкриття таких різноманітних наукових дисциплін, як археологія й епістемологія, висвітлюючи те, як і чому суспільства різних континентів рухалися вельми розбіжними магістралями розвитку протягом минулих 13 тис. років».

— Брюс Сміт, директор Археобіологічної програми

у Смітсонівському інституті

«Питання “Чому людські суспільства мали такі різні долі?” зазвичай отримувало расистські відповіді. Опанувавши інформацію з багатьох дисциплін, Джаред Даймонд переконливо демонструє, що ранній старт і місцеві умови можуть пояснити значну частину перебігу історії людства. Його приголомшлива оповідь зацікавить величезний читацький загал».

— Лука Каваллі-Сфорца, професор генетики,

Стенфордський університет

Науково-популярне видання

Даймонд Джаред

ЗБРОЯ, МІКРОБИ І СТАЛЬ

Витоки нерівностей між народами

Головний редактор Відповідальний редактор

В. Александров 3. Александрова

ТОВ «Видавнича група КМ-БУКС»

04060, Київ, вул. Олега Ольжича, 27/22, офіс З

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців,

виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК № 5006 від 06.11.2015

info@kmbooks.com.ua

www.kmbooks.com.ua

Замовляйте наші книжки в інтернет-магазинах:

www.kmbooks.com.ua +380 (44) 228 78 24

www.bukva.ua +380 (44) 359 0 369

З питань гуртових закупівель звертайтеся:

у Києві: +380 (44) 237 70 25

уЛьвові: +380 (32) 245 01 71, +380 (67) 370 77 90

Повний асортимент наших книжок представлений

у книгарнях української національної мережі «Буква»

www.bukva.ua +380 (44) 237 70 24

Формат 70x100/16.

Обл.-вид. арк. 34,4. Умов. друк. арк. 42,9.

Наклад 2000 прим. Замовлення № 18-791.

Віддруковано на ПрАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»,

09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.

«Приголомшливо... Ця книга закладає основи розуміння історії людства».

—

«Прониклива, інформативна й неймовірна... Ніщо не може зрівнятися із докорінно новим кутом зору, який виявляє иеочікувані аспекти об’єкта, — і саме його пропонує нам Джаред Даймонд».

— Вільлм York Review of Books»

«Масштаби і пояснювальна сила цієї книги вражають».

— Журнал «The New Yorker»

«Це блискуче написана, пристрасна, бурхлива подорож крізь тринадцять тисяч років історії всіх континентів — коротка історія всього і вся. Тут можна знайти все: зародження імперій, релігії, письма, появу культурних рослин і вогнепальної зброї. Нарешті запропонувавши переконливе пояснення розбіжного розвитку людських суспільств на різних континентах, ця книга розхитує ґрунт під расистськими теоріями історії. Викладена в ній версія формування сучасного світу сповнена уроків для майбутнього. Про- читавши перші сторінки, ви не зможете відкласти и вбік».

— Пол Ерліх, професор демогра, університет

«Джаред Даймонд уміло поєднує нещодавні відкриття таких різноманітних наукових дисциплін, як археологія й епістемологія, прояснюючи те, як і чому суспільства різних континентів рухалися вельми розбіжними магістралями розвитку протягом минулих тринадцяти тисяч років».

— Брюс Сміт, директор

у інституті

Нотатки

[

←1

]

Упродовж цієї книжки всі дати за останні 15 тис. років будуть наводитися як так звані калібровані радіовуглецеві дати, а не традиційні некалібровані. Різницю між цими двома типами дат буде пояснено в п’ятнадцятому розділі. Вважається, що калібровані дати точніше відповідають справжнім календарним датам. Читачам, які звикнися із некаліброваним датуванням, слід пам’ятати про цю різницю, якщо вони натраплятимуть в тексті на відверто помилкові дати, давніші за ті, які вони знали. Наприклад, датування археологічного шару культури типу Кловіс зазвичай подають як близько 9 000 р. до н. е. (11 тис. р. тому), натомість я подаватиму його як датований десь 11000 р. до н. е. (13 тис. р. тому), позаяк датування, яке зазвичай подають, — некаліброване.

[

←2

]

Австралопітек африканський {лат.). — Тут і далі арабськими цифрами пронумеровано примітки перекладача.

[

←3

]

Людина вміла {лат.).

[

←4

]

Людина прямохідна {лат.).

[

←5

]

Diprotodon optatum.

[

←6

]

Raphus cucullatus.

[

←7

]

Біол. вид. Mammuthus primigenius — мамонт найвеличніший.

[

←8

]

Coelodonta antiquitatis.

[

←9

]

Nothrotheriops shastensis.

[

←10

]

Oreamnos harringtoni.

[

←11

]

Corynocarpus laevigatus.

[

←12

]

Artocarpus altilis.

[

←13

]

Chanos chanos.

[

←14

]

Mugil cephalus.

[

←15

]

Сиблінґ (іангл. sibling) — брат або сестра, тобто дитина тих самих батьків.

[

←16

]

Напівсиблінґ {англ. half-sibling) — брат або сестра лише за одним із батьків.

[

←17

]

1 іспанська ліга = 4,2 км.

[

←18

]

Севідж (англ. savage) в перекладі з англійської означає «дикун».

[

←19

]

Lagenaria siceraria.

[

←20

]

Капська провінція — найбільша за розміром провінція Південно-Африканської Республіки протягом 1910—1994 років, розташована на південному заході країни. Назва походить від Мису Доброї Надії (англ. Cape).

[

←21

]

Triticum dicoccon.

[

←22

]

Заново, наново, з нуля {лат.).

[

←23

]

Цит. за: Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Пер. з англ. Р. Димерця та ін. — К.: Дух і літера, 2000. — С. 153.

[

←24

]

Pennisetumglaucum.

[

←25

]

Vigna unguicuJata.

[

←26

]

^к Інша назва — бамбарський земляний горіх (Voandzeia subterranea; згідно з іншими ботаніками — Vigna subterranea).

[

←27

]

Chenopodium quinoa.

[

←28

]

10 Cicer arietinum.

[

←29

]

Setaria italica.

12 Panicum miliaceum.

13 Vigna angularis.

14 Phaseolus acutifolius.

15 Phaseolus coccineus.

16 Phaseolus lunatus.

17 Phaseolus vulgaris.

18 Інша назва — ока (Oxalis tuberosa).

19 Lablab purpureus.

20 Vigna mungo.

21 Vigna radiata.

22 Eleusine coracana.

23 Phalaris caroliniana.

24 Hordeum pusillum.

25 Polygonum erectum.

[

←30

]

Pachyrhizus erosus.

[

←31

]

Helianthus tuberosus.

[

←32

]

Chenopodium berlandieri.

[

←33

]

Цит. за: Дарвін Чарльз. Походження видів. — X.; К.: Держ. вид-во с.-г л-ри УРСР, 1949. — С. 83.

[

←34

]

Маслина європейська.

[

←35

]

табл. 12.1 із докторської дисертації Марка Блумлера «Маса насіння і лугове довкілля середземноморського типу в Каліфорнії та Ізраїлі» (University of California, Berkeley, 1992) перелічено 56 дикорослих видів родини тонконогових, які мають найважче насіння (крім бамбука), щодо яких була зібрана інформація. Маса насінини в цих видів варіювалася від 10 міліграмів до понад 40 міліграмів, що десь у 10 разів більше, ніж медіанне значення для всіх видів родини тонконогових у світі. Із цієї таблиці видно, що ці цінні види здебільшого зосереджені в західноєвразійській зоні середземноморського клімату.

Третя перевага середземноморського клімату Родючого півмісяця полягала в тому, що він пропонував широкий спектр висотності та рельєфів на невеликій території. Цей регіон сильно варіюється за висотою над рівнем моря — від найнижчої місцевості на Землі (Мертве море) до гір висотою 5500 метрів (біля Тегерана), — що гарантує відповідне розмаїття природних середовищ, а отже, високу розмаїтість диких рослин, що могли стати потенційними предками культурних рослин. Гори тут розташовані в безпосередній

[

←36

]

Канаріум індійський.

[

←37

]

Coix lacryma-jobi.

[

←38

]

Iva annua.

[

←39

]

Bosjavanicus.

[

←40

]

Bos gaums.

[

←41

]

Pandion haliaetus.

[

←42

]

Alcelaphus buselaphus.

[

←43

]

Матвія 22:14 (переклад Івана Огієнка).

[

←44

]

Уникати, остерігатися (англ.).

[

←45

]

Вірити (англ.).

[

←46

]

Зуб (англ.).

[

←47

]

Промова (англ.).

[

←48

]

Промовець (англ.).

[

←49

]

Два (англ.).

[

←50

]

Кожен (англ.).

[

←51

]

Вершина, пік (англ.).

[

←52

]

Удар, коліно, лабораторія, сміх (англ.).

[

←53

]

Час-Сон (англ. Dreamtime), «сива давнина», або «альчеринґа» [alcheringa] мовою народу арернте [arrernte], — священний «позачасовий» період у віруваннях австралійських аборигенів, який мав початок, але не має кінця, в який відбулося Сотворіння, але який досі протікає паралельно із буденним часом, будучи реальнішим за саму реальність. Події в Часі-Сні визначають цінності, символи й закони аборигенного суспільства, задають його структуру, правила соціальної поведінки і порядок церемоній, які забезпечують тяглість канви життя і землі. До народження і після смерті людина перебуває в Часі-Сні — «часі до настання часів», «часі поза часом», «часі сотворіння всіх речей» — і вступає у життя тільки після народження.

[

←54

]

¹ Відповідно до використовуваних в Україні позначень груп крові за системою АВО це

[

←55

]

група крові.

[

←56

]

ENSO — абревіатура від англ. El Nino — Southern Oscillation — Ель-Ніньйо та південне коливання.

[

←57

]

Maranta arundinacea.

[

←58

]

Agrotis infusa.

[

←59

]

2002 року провінцію було перейменовано на Папуа.

[

←60

]

Лнгл. табу.

[

←61

]

Англ. татуювання.

[

←62

]

Англ. глушина, нетрі.

[

←63

]

Англ. амок — особливий соціопатичний культурно зумовлений психологічний синдром вибухового шалу, характерний для малайської культури.

[

←64

]

Англ. батік — спосіб нанесення малюнка на тканину.

[

←65

]

Англ. орангутанг.

[

←66

]

Cathaedulis.

[

←67

]

Ensete ventricosum.

[

←68

]

Guizotia abyssinica.

[

←69

]

Eleusine coracana.

[

←70

]

Eragrostis tef.

[

←71

]

Potamochoerus larvatus.

[

←72

]

1 фунт = 453,6 г.

[

←73

]

Див. скорочене 2-томне українське видання: Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: В 2 т. / Пер. з англ. В. Шовкуна (Т. 1) та В. Митрофанова і П. Таращука (Т.2). — К: Основи, 1995. — 614 с. (Т.1); 406 с. (Т.2).

[

←74

]

Див. укр. видання: Мак-Ніл В. Піднесення Заходу: Історія людського суспільства / Пер. з англ. А. Галушки. — К.: Ніка-Центр, 2002. — 1112с.

[

←75

]

Див. укр. видання: Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV— XVIII ст. / Пер. з фр. Григорій Філіпчук. — К.: Основи, 1995. — 543 с. (Т. 1); 1997. — 585 с. (Т. 2); 1998.-631 с. (Т. 3).