Диявол у Білому місті

Примітки

(нумерація сторінок наведена у відповідності до друкованого видання)

Пролог. На борту «Олімпіка»

С. 15. «Це відбувалося…»: Бьорнем вказує номер каюти в щоденниковому записі за 3 квітня 1912; Burnham Archives, Diary, Roll 2. Про «Олімпік» і «Титанік» див. Brinnin; Lynch; Eaton and Haas; and White Star. В останньому — репринтному виданні статей, надрукованих в 1911 році в Shipping World and Shipbuilder, детально описуються характеристики обох суден, а також додається план палуб і приміщень «Олімпіка».

С. 15. «Збільшення людського віку…»: Moore, Burnham, Architect, 2:172.

С. 19. «найвизначнішою подією…»: Miller, 488.

Частина I. Застигла музика

Чорне місто

С. 25. «Ще ніколи за весь час…»: Miller, 511.

С. 26. «Вітальні та спальні…»: Ibid., 516.

С. 26. «людина зі знятою шкірою»: Ibid., 193.

«Неприємності тільки починаються»

С. 28. Саме отакі вихваляння: Dedmon, 221.

С. 32. «Нью-Йоркські шуліки…»: Chicago Tribune, 24 липня, 1889 р.

С. 32. «Ті, хто допомагав розбудовувати Чикаго»: Chicago Tribune, 2 серпня, 1889 р.

С. 33. «Юрбу охопив сумний настрій»: Chicago Tribune, 24 лютого, 1890 р.

С. 33. «Панове, я готовий стверджувати…»: Ibid.

С. 35. «Документація школи…»: Hines, 402.

С. 35. «Я пішов складати екзамени…»: Ibid., 11.

С. 36. «найкращим архітектором»: Ibid., 12.

С. 36. «Є в нас така родинна схильність…»: Miller, 315.

С. 38. «Я собі думаю…»: Sullivan, Louis, 285.

С. 39. «Кожне стадо не без паршивої вівці»: лист Деніела Хадсона Бьорнема мол. до Чарльза Мура, 21 лютого 1918 року, Burnham Archives, Charles Moore Correspondence, Box 27, File 3.

С. 40. «Довге чекання налякало нас…»: Monroe, Poet’s Life, 59.

С. 40. «настільки абсолютно щасливий…»: Ibid., 60.

С. 41. «за підступністю…»: Miller, 321.

С. 42. «почала виявлятися наша оригінальність…»: Moore, Burnham, Architect, 1:24.

С. 42. «Якщо земля витримає»: Ibid., 1:321.

С. 43. «Уся будівля повинна…»: Ibid.

С. 44. «Як Шартрський собор…»: Hines, 53.

С. 44. «які не хотіли ніякого кабінету…»: Miller, 326.

С. 45. «Деніл Хадсон Бьорнем — один із найкрасивіших чоловіків, яких я бачив…»: Starrett, 29.

С. 45. «Не треба дрібних планів…»: Ibid., 311.

С. 45. «Ніколи не бачив людини, яка могла б із ним порівнятись…»: Miller, 319.

С. 46. «То був неймовірний співрозмовник…»: Ibid., 316.

С. 46. «Мені вони завжди уявлялися…»: Ibid., 317

С. 46. «У конторі панувала ділова суєта…»: Starrett, 32.

С. 46. «Робота кожного з цих двох…»: Miller, 318.

С. 47. «гордієве місто…»: Lewis, 19.

С. 47. «Гігантський кінематограф…»: Ibid., 136.

С. 48. «Я купив цей будинок…»: лист Бьорнема до матері, не датований, Burnham Archives, Burnham Family Correspondence, Box 25, File 2.

С. 48. «Не треба хвилюватися…»: лист Бьорнема до Марґарет від 29 лютого 1888 р., Burnham Archives, Burnham Family Correspondence, Box 25, File 3.

С. 48–49. «Той коронер…»: лист Бьорнема до Марґарет від 3 березня 1888 р., ibid.

С. 49. «Бьорнем був незадоволений…»: Sullivan, Louis, 294.

С. 49. «зібрався наляпати прикрас…»: Morrison, 64.

С. 50. «Чоловік із чистим серцем…»: Sullivan, Louis, 291.

С. 50. «Він був незграбний, мов слон…»: Ibid., 288.

С. 52. «Коли матимемо приємність…»: Chicago Tribune, 25 лютого, 1890 р.

С. 53. «Найдивовижніша виставка всіх часів…»: Ibid.

С. 54. «Чикаго зараз — мов той чоловік»: Chicago Tribune, 27 лютого, 1890 р.

Необхідні ресурси

С. 55. «Зросту він мав …»: Franke, 24. Франке відтворює портрет з теки «Галереї лиходіїв», де описано вагу, зріст Голмса і т. ін.: ці дані записані поліцією Бостона після його арешту.

С. 55. «Очі дуже великі…»: Schechter, 282.

С. 55. «Поряд на телеграфному стовпі…»: Englewood Directory, 37.

С. 56. «Тоді як у районі…»: Sullivan, Gerald, 49.

С. 56. «Голмс увійшов до крамниці…»: Mudgett, 22–23; Schechter, 13–17; Boswell and Thompson, 81. Див. також Town of Lake Directory, 217.

С. 57–58. «Стихійний запах…»: Sinclair, 25.

С. 58. «річка смерті»: Ibid., 34.

С. 58. «Щодня я мусив…»: Mudgett, 6.

С. 59. «Вони не відпустили мене…»: Ibid., 6

С. 59. «мамин синочок»: Ibid., 199

С. 60. «дванадцятирічна кохана»: Ibid., 200.

С. 60. «Єдиним близьким другом…»: Schechter, 12.

С. 60. «мандрівний фотограф»: Mudgett, 7.

С. 60. «Якби він потім зняв…»: Ibid., 8.

С. 61. «Я багато років його зберігав…»: Ibid., 8.

С. 62. «Спочатку він вступив…»: Ibid., 14.454.

С. 62. «перший у житті по-справжньому нечесний вчинок»: Ibid.,15.

С. 62. «Мою західну подорож…»: Ibid.,16.

С. 62. «Нарешті, він прибув до Муерс-Форкс…»: Ibid., 16; Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.; New York Times, 31 липня 1895 р.

С. 63. «Дехто з тутешніх професорів…»: Franke, 118.

С. 63. «Восени 1885 року…»: Mudgett, 17.

С. 64. «Для такого задуму було потрібно…»: Ibid.,19.

С. 64. «необхідні ресурси»: Ibid.

С. 64. «Це викликало необхідність…»: Ibid., 20.

С. 64. «і вперше усвідомив…»: Ibid.

С. 65. «Господар будинку в Муерс-Форкс…»: Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.

С. 65. «Ото було моє перше спілкування…»: Mudgett, 21.

С. 66. «Місто проклало багато миль…»: Dreiser, Sister Carrie, 16.

С. 67. «Попит на житло в Інґлвуді…»: Sullivan, Gerald, 14.

С. 67. «У 1868 році така собі місіс Г. Б. Люїс»: Ibid.

С. 68. «Для ділових людей…»: Catalogue, 3.

С. 68. «Торгівля в мене йшла добре…»: Mudgett, 23.

С. 68. «Він змінив вивіску…»: Franke, 210.

«Відповідність»

С. 70. «Знайомець Бьорнема…»: лист Еллсворта до Олмстеда 26 липня 1890, Burnham Archives, Box 58, File 13.

С. 71. «Усе життя я дивлюся наперед…»: Rybczynski, Clearing, 385—86.

С. 72. «плями білого або червоного…»: Olmsted, “Landscape Architecture”, 18.

С. 72. «Я, оформлюючи, бачу…»: Rybczynski, Clearing, 396.

С. 72–73. «Уявіть собі…»: лист Олмстеда до ван Брюнта, 22 січня 1891 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 73. «ми самі весь час перебуваємо»: Roper, 421.

С. 73. «Чоловік був схильний…»: Rybczynski, Clearing, 247—48, 341

С. 74. «Моя позиція щодо цього така…»: Ellsworth to Olmsted, липня 26, 1890.

С. 74. «Звичайно, саме тому…»: Articles of Agreement, 1890, Olmsted Papers, Reel 41; Rybczynski, Clearing, 387.

С. 74. «Коли б ви могли приїхати?»: Телеграму цитував Олмстед в листі до Баттерворта від 6 серпня 1890 р., Burnham Archives, Box 58, File 13.

С. 75. «Побачивши його один раз…»: Chicago Tribune, 7 липня 1890 р.

С. 76. «саме той чоловік, із яким вони можуть працювати»: лист Кодмена до Олмстеда від 25 жовтня 1890 р., Olmsted Papers, Reel 57.

С. 77. «Варто бажати, скажімо…»: Olmsted, Report, 51.

С. 81. «Чоловік світський…»: Sullivan, Louis, 287.

С. 81. «Вона насипала цемент на місце»: Chicago Tribune, 2 листопада 1890 р.

С. 81. «Рут, як каже інший свідок події»: Miller, 316.

С. 82. «У школі він дуже вирізнявся»: Chicago Record, 16 грудня 1893 р., McGoorty Papers.

С. 82. «Він раптово став дуже розумним»: Chicago Record, 15 грудня 1893 р., Ibid.

С. 84. «похмура імла»: Chicago Tribune, 16 листопада 1890 р.

«Не бійтеся»

С. 88. «Амбітність була прокляттям життя мого чоловіка…»: Schechter, 238.

С. 90. «Він своєю присутністю…»: Franke, 112.

С. 90. «Кажуть, що немовлята …»: Ibid., 112.

С. 91. «Загальний вигляд споруди…»: Philadelphia Public Ledger, 22, 25, 26, 27, 29, 30 липня 1895 р.; Chicago Tribune, 17, 21, 23, 25, 27, 28, 29 липня, 18 серпня 1895 р.; New York Times, 25, 26, 29, 31 липня 1895 р.

С. 92. «Фундамент закладений нерівно…»: Chicago Tribune, 25 липня 1895 р.

С. 92. «Від такої плинності кадрів…»: Ibid.; Schechter, 28–29.

С. 92. «Не знаю, що й думати…»: Franke, 95–96.

С. 93–94. «Спочатку, за словами Латімера, Пайтзель…»: Ibid., 43.

С. 94. «Загалом я б описав його…»: Geyer, 26–27.

С. 94. «гарної конституції»: Trial, 145.

С. 95. «Спаситель сказав…»: Schechter, 25.

С. 95. «Пайтзель був його знаряддям…»: Trial, 449.

С. 96. «Патрулі під орудою капітана Горація Елліотта»: Englewood Directory, 36.

С. 97. «На досаду покупцеві…»: Schechter, 36.

С. 97. «У міських довідниках…»: Englewood Directory, 179, 399; Franke, 40.

С. 97. «Спокійнішої людини я зроду не бачив»: Franke, 42–43.

С. 98. «Інколи я продавав йому цей препарат…»: Ibid., 111.

С. 99. «Не бійтеся мене»: Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.; New York Times, 31 липня 1895 р.; Franke, 110.

С. 99. «На відміну від більшості американців…»: Chicago Tribune, 26 липня 1895 р.

С. 100. «Він знову дав оголошення…»: Hoyt, 177.

Паломництво

С. 101. «Оргкомітет одразу дав команду…»: Burnham and Millet, 14–17; Burnham, Design, 7–9; Monroe, Root, 222—23.

С. 102. «одразу дешеві дерев’яні помешкання…»: лист Бьорнема до Комітету із територій і будівель виставки, 1 грудня 1890 р., Burnham Archives, Box 58, File 3.

С. 103. «Можливо, вам не спадає на думку…»: лист Бьорнема до Девіса від 8 грудня 1890 р., Burnham Archives, Business Correspondence, vol. 1.

С. 103. «зачеплений за живе»: Monroe, Root, 235.

С. 104. «відчуваючи впевненість…»: Moore, Burnham interview, 3.

С. 105. «Мак-Кіме, до біса ваші преамбули…»: Moore, McKim, 113.

С. 107. «Для себе самого…»: Monroe, Poet’s Life, 115.

С. 108. «Вони всі погодились…»: лист Бьорнема до Олмстеда від 23 грудня 1890 р., Olmsted Papers, Reel 57.

С. 109. «Вони сказали, що подумають»: Moore, Burnham interview, 3.

С. 110. «Бьорнем гадав…»: Sullivan, Louis, 319.

С. 110. «Мабуть, Адлер сподівався…»: Moore, Burnham interview, 4.

С. 110. «Він казав, що втомився…»: Inland Architect and News Record, vol. 16, no. 8 (січень 1891 р.), 88.

С. 111. «Він був глибоко пригнічений…»: Monroe, Root, 249.

С. 111. «У нього було відчуття, що…»: Ibid., 249.

Готель до виставки

С. 113. «Немовби пародіюючи…»: Boswell and Thompson, 81.

С. 114. «Коли двоюрідний дідусь Мірти…»: Ibid., 80; Schechter, 235; Chicago Tribune, 27 липня 1895 р.; New York Times, 29 липня, 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 29 липня 1895 р.

С. 115. «Голмс повернувся до Інґлвуда…»: Boswell and Thompson, 80.

С. 115. «Для психопата немає нічого святого…»: див. Oxford English Dictionary, 2nd ed.

С. 115. «Через півстоліття…»: Cleckley, 369.

С. 115. «Ті, в кого такий розлад виявлявся…»: Millon et al., 124.

С. 117. «Лягаючи в ліжко…»: Schechter, 235.

С. 117. «І тут я раптом почув…»: Ibid.

С. 117. «Я відмовився відчиняти»: Ibid.

С. 118. «Якби я туди пішов…»: Boswell and Thompson, 80.

С. 118. «Цю піч він планував встановити…»: Chicago Tribune, 30 липня, 1895 р.

С. 119. «Управитель пічного підприємства…»: Franke, 94–95.

С. 119. «необхідну кількість тепла»: Ibid., 94.

С. 120. «По суті, загальний план тої печі…»: Ibid.

С. 121. «У них чомусь щоразу виявлялася погана звичка…»: Philadelphia Public Ledger, 27 липня, 1895 р.

Сумний краєвид

С. 122. «Східні архітектори виїхали з Нью-Джерсі…»: лист Ганта до Олмстеда, 6 січня 1891 р., Olmsted Papers, Reel 58.

С. 122. «За дві години перед тим…»: Moore, McKim, 113; Chicago Tribune, 11 січня 1891 р.

С. 123. «То був такий холодний зимовий день»: Moore, Burnham Interview, 3.

С. 123. «У їхньому погляді…»: Burnham, Design, 24.

С. 123. «безлюдний і огидний»: Ingalls, 142.

С. 123. «піщане пустище нікому не потрібної землі»: Bancroft, 46.

С. 123. «Коли б у межах міста шукали…»: “A Report Upon the Landscape,” 8, Olmsted Papers, Reel 41.

С. 124. «Ця суміш ставала майже такою…»: Burnham and Millet, 45.

С. 124. «Але найбільша вада парку…»: “A Report Upon the Landscape,” 7, Olmsted Papers, Reel 41.

С. 124. «Розчарування, ба навіть безнадія…»: Burnham and Millet, 5.

С. 124–125. «Ви що, правда збираєтеся…»: Hines, 82; Moore, Burnham interview, 4.

С. 125. «У кабінеті він з’явився…»: Monroe, Root, 259.

С. 125. «мав хворобливий вигляд»: Starrett, 47.

С. 125. «майже смертельно недужа»: Monroe, Poet’s Life, 113.

С. 126. «Після 15 числа…»: Ibid., 260.

С. 126–127. Меню бенкету в Университетскому клубі: Chicago Tribune, 11 січня 1891 р.

С. 127. «Панове, 1893 рік стане…»: Poole, 184; Moore, Burnham, Architect, 43.

С. 127. «Із бенкетної зали всі вийшли…»: Burnham, Design, 26.

С. 127. «У розмові мене вразила…»: Monroe, Root, 249; Monroe, Poet’s Life, 113.

Точка зникнення

С. 128. «Не один рік мандруючи з міста до міста…»: Chicago Tribune, 21, 23, 24, 26, 28, 29 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 22, 23, 27 липня 1895 р.; Boswell and Thompson, 83–84; Franke, 98—101; Schechter, 39–44.

С. 130. «Я зачинив двері…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.

С. 131. «бюро таємничих зникнень»: Chicago Tribune, 1 листопада 1892 р.

С. 131. «Молода Фанні Мур…»: Ibid.

С. 131. «Дж. В. Хайлімен…»: Ibid.

С. 131. «Шаєнка»: Ibid.

Самота

С. 132. «Сам не надто чутливий до лестощів…»: Sullivan, Louis, 288.

С. 133. «Скоро стало помітно, що…»: Ibid., 320.

С. 133. «Чорт забирай…»: Ibid.

С. 133. «Бьорнем вийшов зі свого…»: Ibid.

С. 133. «Природна роль майстра й учителя…»: Baker, Hunt, 398.

С. 133. «функція створює чи організує її форму»: Sullivan, Louis, 290.

С. 134. «У кожній фірмі була людина…»: Ibid., 288.

С. 134. «Джон Рут настільки зосереджений…»: Ibid.

С. 134. «Я все життя не настільки уникав хвороб…»: Monroe, Root, 261.

С. 135. «Містер Рут у важкому стані…»: лист Бьорнема до Боїнґтона від 14 січня 1891 р., Burnham Archives, Business Correspondence, Vol. 1.

С. 135. «Цього ранку можу надіслати…»: лист Бьорнема до Боїнґтона від 15 січня 1891 р., ibid.

С. 136. «Ти більше мене не залишиш, ні?»: Moore, Burnham interview, 5.

С. 136. «Чи ви чуєте?..»: Ibid.

С. 136. «Я працював!..»: Monroe, Poet’s Life, 114.

С. 137. «без сумніву, найвидатніший архітектор…»: Chicago Tribune, 16 січня 1891 р.

С. 137. «Серед людей архітектурного фаху…»: Chicago Tribune, 17 січня 1891 р.

С. 137. «Це нісенітниця!..»: Chicago Tribune, 25 січня 1891 р.

С. 138. «Я народився…»: Philadelphia Inquirer, 12 квітня 1896 р.

Частина II. Страшна битва

Зібрання

С. 141. «Через подагру він мусив…»: Moore, Burnham interview, 6.

С. 141. «майже пошепки»: “The Organization, Design and Construction of the Fair,” 7 січня 1895 р., 56, Moore Papers.

С. 142. «Посередині цієї споруди був восьмикутник…»: Rand, McNally, 49–57.

С. 142. «Панорама, яка досі не відкривалася…»: Ibid., 126.

С. 142. «Мабуть, я не буду виступати на захист такого купола…»: Moore, Burnham, Architect, 47 (У Moore, Burnham interview, 4, сказано дещо інакше: «Мабуть, я не буду виступати на захист такого купола. Напевне, я трохи зміню будівлю»)

С. 143. «одну велику браму…»: лист Бьорнема до Саллівена від 11 лютого 1891 р., Burnham Archives, Business Correspondence, Vol. 1.

С. 143. «напруга чекання…»: Burnham and Millet, 29.

С. 143. «мовчазна зосередженість»: “The Organization, Design and Construction of the Fair”, 7 січня 1895 р., 56, Moore Papers.

С. 143. «Розгорталося креслення за кресленням…»: Burnham and Millet, 29.

С. 144. «У кімнаті стояла мертва тиша…»: Moore, Burnham, Architect, 47.

С. 144. «Ви мрієте…»: “The Organization, Design and Construction of the Fair”, 7 січня 1895р., 58, Moore Papers.

С. 144. «Я ніколи й не сподівався…»: у літературі подаються різні версії слів Сент-Ґоденса. Я поєднав елементи двох із них. Див. Burnham, Design, 39 і Hines, 90.

С. 145. «Треба зробити судноплавну частину виставки…»: лист Олмстеда до Бьорнема від 26 січня 1891 р., Olmsted Papers, Reel 41.

С. 145. «Бажаним є…»: Ibid.

С. 145. «Наприклад, малайські проа…»: Ibid.

С. 146. «таємниче поетичне враження»: “Memorandum as to What is to be Aimed at in the Planting of the Lagoon District of the Chicago Exposition”, Olmsted Papers, Reel 59.

С. 146–147. «у вигадливому сплетінні різних видів листя…»: Ibid.

С. 147. «демонстрації квітів…»: Ibid.

С. 147. «легку запону, яка не приховує…»: Ibid.

С. 147. «Загальний ефект…»: Ibid.

С. 148. «оця наша армія начальників»: лист Олмстеда до Фреда (скоріш за все, друга Фредеріка Дж. Кінґсбері) від 20 січня 1891р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 148. «Як можна…»: Lewis, 172.

С. 149. «Треба було діяти швидко…»: Chicago Tribune, 20 лютого 1891 р.

С. 149. «Розгляд показав, що…»: Director of Works Report, 24 жовтня 1892 р., Burnham Archives, Box 58, File 12.

С. 150. «На території ярмарку не буде жодної цеглини!»: Chicago Tribune, 20 березня 1891 р.

С. 150. «Етвуд змусив його чекати…»: Moore, Burnham interview, 7.

С. 150. «Він був опійним наркоманом.»: Ibid.

С. 150. «ШВИДШЕ»: Chicago Tribune, 16 травня 1891 р.

С. 151. «родину з дванадцяти-чотирнадцяти цих маленьких лютих дикунів»: Chicago Tribune, 20 лютого 1891 р.

С. 151. «Оцей неамериканський заклад…»: Inland Architect and News Record, vol. 17, no. 5 (червень 1891 р.), 54.

С. 151. «П. Т. Барнем помер»: Chicago Tribune, 30 травня 1891 р.

С. 152. «Гадаю, абсолютно необхідно…»: Chicago Tribune, 14 лютого 1891 р.

Подружня зрада

С. 152. «Чорнява красуня Ґертруда…»: Chicago Tribune, 26 липня 1895 р.

С. 153. «людина легкої і наївної вдачі…»: Chicago Tribune, 21 липня 1895 р.

С. 153. «Хтось із друзів казав мені…»: Chicago Tribune, 26 липня 1895 р.

С. 154. «Голмс пообіцяв продати…»: Chicago Tribune, 21 липня 1895 р.

С. 155. «Голмс навіть хотів, щоб Нед…»: Chicago Tribune, 26, 28 липня 1895 р.

С. 156. «Для мене розлучитися з тобою ніколи не зарано»: Chicago Tribune, 26 липня 1895 р.

С. 156. «Знизу було чути кроки…»: Ibid.

С. 156–157. «Я сказав їй, виїхавши з тієї квартири…»: Ibid.

С. 157. «Уночі, коли зачинялися всі крамниці…» Це авторське припущення, але в ньому я спираюся на такі факти: у Муерс-Форкс бачили, як Голмс гуляє пізно вночі, отже, він мав певні проблеми зі сном. Психопати потребують стимуляції. Піч могла дуже вабити Голмса. Милуватися нею, запалювати її — ці дії могли давати йому відчуття сили, влади й контролю над тими, хто живе й працює в його будівлі.

Досада

С. 158. «Не треба думати, що в моєму житті…»: лист Бьорнема до Марґарет від 15 березня 1892 р., Burnham Archives, Family Correspondence, File 4.

С. 158. «Серед дерев…»: Burnham and Millet, 36.

С. 159. «практично невідоме»: Inland Architect and News Record, vol. 22, no. 1 (серпень 1893 р.), 8.

С. 159. «Інженери розташували там платформу…»: Ibid.

С. 161. «Едісон висунув пропозицію…»: Chicago Tribune, 12, 13 травня 1891 р.

С. 162. «“General Electric” пропонувала…»: Baker, Life, 158—59.

С. 162. «У нас усі роботи стоять…»: лист Бьорнема до Ганта від 2 червня 1891 р., Burnham Archives, Business Correspondence, Vol. 2.

С. 162. «Затримка, спричинена тим…»: лист Бьорнема до Ганта від 6 червня 1891 р., ibid.

С. 163. «Він замовляв…»: “List of bedding plants to be ordered either in this country, or from Europe,” 13 липня 1891 р., Olmsted Papers, Reel 59.

С. 163. «У спекотну погоду було дуже погано…»: Ulrich, 11.

С. 164. «Він є арбітром…»: Chicago Tribune, 14 травня 1891 р.

С. 164. «недоречність»: World’s Fair, 851.

С. 165. «Ці пігмеї потрібні…»: Chicago Tribune, 21 липня 1891 р.

С. 165. «Ч. Ф. Рітчел із Бриджпорта»: Chicago Tribune, 12 жовтня 1889 р.

С. 166. «Оскільки ціна вежі…»: McComber’s tower idea: Chicago Tribune, 2 листопада 1889 р.

С. 166. «Інженер додавав, що задля безпеки…»: Chicago Tribune, 9 листопада 1889 р.

С. 166. «У серпні 1891 року…»: Chicago Tribune, 5 серпня 1891 р.

С. 167. «Інженери були обурені.»: Chicago Tribune, 16 серпня 1891 р.

С. 169. «Наскільки скоро будете готові…»: Bloom, 117.

С. 172. «Що більше я про це думав…»: Ibid.

С. 174. «Але я не можу…»: лист Бьорнема до Дреджа від 18 листопада 1891 р., Burnham Archives, Business Correspondence, vol. 4.

С. 174. «Тепер критикують…»: лист Бьорнема до Дреджа від 24 листопада 1891 р., ibid.

С. 174. «було десь так само розумно, як…»: Bloom, 119.

С. 174. «так хоче якось скинути з рук…»: Sandweiss, 14.

С. 174. «Ви — людина дуже молода…»: Bloom, 120.

С. 175. «Дуже сподіваюся, що в Конгресі…»: лист Еллен до Палмер від 21 жовтня 1891 р., Chicago Historical Society, World’s Columbian Exhibition — Board of Lady Managers Archive, Folder 3.

С. 176. «Коли я думаю про те…»: Weimann, 176.

С. 176. «Краще хай будинок…»: Ibid.

С. 176. «Сильний нервовий зрив…»: Ibid.,177.

С. 177. «Маю підозру, що навіть Кодмен…»: лист Олмстеда до Бьорнема від 23 грудня 1891 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 178. «У грудні на виставці…»: Burnham, Final Official Report, 78.

С. 179. «Деякі питання оформлення…»: Interim Report on Construction, “To the Editor of the Chicago Herald,” 28 грудня 1891 р., Burnham Archives, Box 58, File 9.

С. 179. «Невдача виставки…»: Lewis, 175.

Рештки дня

Голмс не залишив особистого зізнання щодо того, як саме вбив Джулію і Пьорл Коннер; не описував і того, яким чином зміг підкорити обох своїй волі, хоча в якийсь момент він заявляв, що Джулія померла від «злочинної операції», тобто аборту. Я відтворив сцену злочину в цьому розділі за поєднанням джерел: деякі відомі речові докази (наприклад, наявність в Голмса двох валіз із хірургічними інструментами, препараторських столів у будівлі, схильність маніяка до використання хлороформу, що його він купував у великих кількостях, як знаряддя вбивства); детективні праці інших дослідників історії Голмса (Шлехтера, Франке, Босвелла і Томпсона); те, що Голмс казав про свої вбивства; психіатричні дослідження характеру, мотивів і потреб злочинців-психопатів; свідчення на суді над Голмсом щодо реакції людини на передозування хлороформу. Справа Коннер і анатомічний приробіток Чарльза Чеппелла були широко висвітлені в новинах. Крім окремих джерел, що цитуються нижче, див. Chicago Tribune, 21, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 30 липня 1895 р.; New York Times, 29 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 23, 27, 29, 30 липня 1895 р; Boswell and Thompson, 81–86; Franke, 98—101; Schechter, 39–44.

С. 179. «У листопаді 1891 року…»: Schechter, 43–44.

С. 181. «Джулія товаришувала з місіс Кроув…»: Chicago Tribune, 29 липня 1895 р.

С. 182. «витяг корок із темної пляшки з якоюсь рідиною…»: Merck’s Manual, 28.

С. 182. «Вона ще міцніше схопила його за руку…»: Trial, 166, 420–422.

С. 183. «Зранку подружжя Кроув…»: Chicago Tribune, 29 липня 1895 р.

С. 185. «Ці панове працювали…»: Chicago Tribune, 27 лютого 1890 р. Див. також у числі від 2 березня 1890 р., інтригуючу, але неперевірену історію про чоловіка із Сент-Луїса, похованого живцем, — імовірно, в глибокій комі — що його тіло потім викрали студенти- медики. Ті виявили істинний стан чоловіка, зробивши перший розріз — і притьмом перетягли нещасного на сходи міського суду, де той отямився із болючим і незрозумілим порізом через весь живіт. Принаймні, так розповідають.

С. 185. «Так, ми відрядили кількох…»: Chicago Tribune, 24 березня 1890.

С. 185. «Тіло мало такий вигляд…»: Philadelphia Public Ledger, 29 липня 1895 р. У статті також наводилася сплачена йому сума — 36 доларів.

С. 186. «Вони побачили тарілки на столі…»: Franke, 101.

С. 186. «Востаннє я бачив її…»: Mudgett, 33.

Виклик кинуто

С. 187. «Був серед них і тесля-мебляр…»: Hines, 74–75.

С. 187. «Семюел Ґомперс, чоловік, який…»: лист Бьорнема до Джеральдіна від 24 лютого 1892 р., Burnham Archives, Business Correspondence, vol. 6.

С. 188. «лінується чи працює неакуратно»: лист Бьорнема до Клойса від 6 січня 1892 р., ibid., vol. 5.

С. 188. «Здається, ви…»: лист Бьорнема до Ульріха від 6 січня 1892 р., ibid.

С. 188. «Чи не могли б ви звільнити…»: лист Бьорнема до Джеральдіна від 6 січня 1892 р., ibid.

С. 189. «Під охороною вартових…»: Wyckoff, 248.

С. 189. Про походження слова «хобо» див. “ho, boy: Oxford English Dictionary, 2nd ed., 278; Wyckoff, 11.

С. 190. «вельми симпатична і товариська людина»: Anderson, 53.

С. 190. «американські архітектори…»: Untitled typescript, Ferris Papers, 1.

С. 191. «правдивість цих зауважень його глибоко зачепила»: Ibid.

С. 192. «відповідальний за овець»: Chicago Tribune, 14 липня 1892 р.

С. 192. «Ми для цього зараз організовуємо…»: лист Бьорнема до Девіса від 12 листопада 1891 р., Burnham Archives, Business Correspondence, vol. 4.

С. 192. «Гадаю, нині всі чудово розуміють…»: Chicago Tribune, 5 січня, 1892 р.

С. 192. «Ми гарно провели час…»: лист Бьорнема до Марґарет від 15 березня 1892 р., Burnham Archives, Family Correspondence, Box 25, File 4.

С. 193. «Наприкінці березня 1892 року…»: лист Бьорнема до Марґарет від 31 березня 1892 р., ibid.

С. 194. «Містер Девіс не розмовляв…»: Chicago Tribune, 9 квітня 1892 р.

С. 195. «Конгресмени, написав Бьорнем…»: лист Бьорнема до Марґарет від 31 березня 1892 р.

С. 195. «видовищна реклама»: Bloom, 120.

С. 196. «Я розумів, що людям…»: Ibid.

Ангел із Двайта

Крім того, що цитується нижче, у цьому розділі я спирався на детальне висвітлення справи Сіґранд у газетах «Chicago Tribune» і «Philadelphia Public Ledger», а також ширший виклад справи у книжках Босвелла і Томпсона, Франке і Шлехтера. Детальний історичний нарис Г. Вейна Морґана про імперію лікування від алкоголізму Леслі Енрота Кілі «Ні, дякую, я побував у Двайті» дає дуже симпатичний екскурс в тогочасну моду на цю терапію. Див. Chicago Tribune, 26, 27, 29, 30, 31 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 27, 29, 31 липня 1895 р.; Boswell and Thompson, 86–87; Franke, 102–105; Schechter, 48–51.

С. 196. «Навесні 1892 року…»: Schechter, 48.

С. 196. «Золото було найвідомішим інгредієнтом…»: Morgan, 149.

С. 197. «Щороку з Двайта надходили сотні листів…»: Ibid., 159–160.

С. 197. «Він був занадто цінною людиною для мене…»: Mudgett, 122.

С. 197. «Тисячі людей приїжджали…»: Morgan, 157.

С. 197. «відбував ритуал…»: Ibid., 154.

С. 198. «Ні, дякую…»: Ibid., 158.

С. 198. «Пайтзель після того розповів…»: Schechter, 48, 49.

С. 198. «Принадна пропозиція»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.

С. 198. «Емеліна, не вагаючись, погодилася…»: Ibid.

С. 198. «Білі пікейні капелюшки…»: Chicago Tribune, 7 серпня 1895 р.

С. 200. «почали розмовляти про Голмса»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.

С. 200. «красива блондинка»: Ibid.

С. 200. «Я сказав їй…»: Ibid.

С. 200. «То була одна з найкрасивіших…»: Franke, 102.

С. 201. «Доволі скоро…»: Ibid.

С. 201. «Він навіть був сином англійського лорда»: Schechter, 49.

С. 201–202. «Мене вразили її люб’язні манери…»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.

День посвяти

С. 204. «Усюди навколо цієї будівлі…»: Ulrich, 19.

С. 204. «Ви не будете заперечувати…»: лист Бьорнема до Олмстеда від 20 листопада 1891 р., Burnham Archives, Business Correspondence, vol. 4.

С. 205. «кілька наметів, коней, багаття тощо»: лист Бьорнема до Баканана від 19 грудня 1891 р., ibid.

С. 205. «Вони хочуть…»: лист Бьорнема до Олмстеда від 5 лютого 1892 р., ibid.

С. 205. «нерозумне, несправедливе…»: Roper, 434.

С. 206. «Коли Олмстед сумує…»: Rybczynski, Clearing, 247—48.

С. 206. «Місяць вони обрали правильний…»: Bloom, 122.

С. 207. «прийнятне уявлення»: Olmsted, “Report by F.L.O.,” квітень 1892 р., Olmsted Papers, Reel 41.

С. 207. «Мені здалося…»: лист Олмстеда до Джона від 15 травня 1892 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 207. «У Парижі будівлі…»: Olmsted, “Report by F.L.O.”

С. 208. «Я вельми тішуся…»: Rybczynski, Clearing, 391.

С. 208. «Зараз можу лише відзначити…»: лист Олмстеда до Кодмена від 25 травня 1892 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 208. «Лікар Генрі Рейнер»: Roper, 439.

С. 208. «Розумієте, я тут…»: лист Олмстеда до Кодмена від 16 червня 1892 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 208. «щоразу більш-менш інакшим шляхом»: лист Олмстеда до «партнерів» від 21 липня 1892 р., ibid.

С. 208. «дитячі, вульгарні, позірні…»: Ibid.

С. 209. «В Америці немає нічого до порівняння…»: лист Олмстеда до Кодмена від 30 липня 1892 р., ibid.

С. 209. «Найвишуканіша комбінація…»: лист Олмстеда до Джона від 15 травня 1892 р., ibid.

С. 209. «Усюди найдекоративніші місця…»: лист Олмстеда до Джона від 19 травня 1892 р., ibid., Reel 41.

С. 209. «Постараймося, наскільки це можливо…»: лист Олмстеда до «партнерів» від 17 липня 1892 р., ibid.

С. 209. «Я більше, ніж будь-коли, міркую…»: лист Олмстеда до Кодмена від 20 квітня 1892 р., ibid.

С. 210. «Стандарт простого англійського робітника…»: лист Олмстеда до Кодмена від 21 квітня 1892 р., ibid., Reel 22.

С. 210. «Єдиною хмарою…»: лист Олмстеда до «партнерів» від 21 липня 1892 р., ibid.

С. 210. «Я так і бачив: вони зараз…»: Bloom, 122.

С. 210. «Я прошу вас поводитися більш пристойно…»: Ibid.

С. 210. «Нині я відповідаю за те, щоб провадити моїх супутників…»: Ibid.

С. 211. «Занадто крихко»: Barnes, 177.

С. 211. «Вітер наче особливо незлюбив…»: Chicago Tribune, 28 квітня 1892 р.

С. 212. «головним чином через його дружбу…»: Moore, Burnham interview, 8.

С. 212. «Його геній зраджували…»: Monroe, Poet’s Life, 103.

С. 212. «Я всіх квапив…»: Hines, 101.

С. 212. «Я дивлюся на це інакше.»: Moore, Burnham interview, 8.

С. 213. «прості цинкові білила»: Millet, 708.

С. 213. «банда білильників»: Hall, 213.

С. 213. «максимально енергійно…»: лист Бьорнема до Джеральдіна від (нрзб.) березня 1892 р., Burnham Archives, Business Correspondence, vol. 6.

С. 214. «Увечері в суботу…»: McCarthy, “Should We Drink,” 8—12; Chicago Tribune, 1 березня, 8, 9, 13, 20 травня 1892 р.; Burnham, Final Official Report, 69–70.

С. 215. «Краще напишіть листа…»: Moore, McKim, 120.

С. 215. «У середу 1 червня…»: фото, Будинок виробників і вільних мистецтв, 1 червня 1892 р., Burnham Archives, Box 64, File 34.

С. 216. «За два тижні Арнольд…»: фото, Будинок виробників і вільних мистецтв, 13 червня 1892 р., Burnham Archives, Oversize Portfolio 13.

С. 216. «Забудовник Френсіс Еґнью…»: Chicago Tribune, 15 червня 1892 р.

С. 217. «Я отримав особистий контроль…»: лист Бьорнема до Олмстеда від, 14 вересня 1892 р., Olmsted Papers, Reel 59.

С. 217. «У мене таких прецедентів не було»: Anderson, 53.

С. 217. «монструозний»: Barnes, 177.

С. 218. «Коли я повертався…»: Rybczynski, Clearing, 391.

С. 218. «Мене досі сильно мучить…»: лист Олмстеда до Джона від 11 жовтня 1892 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 219. «Звичайно, основна робота від того страждає»: лист Олмстеда до Джона, недатований, але одержаний у Брукліні, штат Массачусетс 10 жовтня 1892 р., ibid.

С. 219. «Уся Америка передчувала…»: Schlereth, 174.

С. 220. «Дев’яносто тисяч людей раптом…»: Wheeler, 846.

С. 221. «Обидва промовці кидали слова…»: Monroe, Poet’s Life, 130.

С. 221. «Тієї зими вона спалила…»: Ibid., 131.

Прендерґаст

С. 221. «28 листопада 1892 року…»: лист Прендерґаста до Альфреда Трюда, Trude Papers; Chicago Record, 15 і 16 грудня 1893р., in McGoorty Papers; Chicago Tribune, 15, 16, 17, 21, 22 грудня 1893 р.

С. 222. «Дорогий містере Трюд…»: лист Прендерґаста до Альфреда Трюда, Trude Papers.

«Я хочу вас бачити одразу»

С. 223. «У мене на руках»: лист Ферріса до Райса від 12 грудня 1892 р., Ferris Correspondence, Miscellaneous, Ferris Papers.

С. 223. «що на ньому буде тридцять шість кабінок…»: Anderson, 55; Miller, 497.

Чеппелл повертається

С. 224. «Цей дарунок потішив місіс Лоренс…»: Franke, 102.

С. 224. «Здається, вона радо передчувала…»: Ibid.

С. 225. «Мені здалося, що…»: Ibid., 103.

С. 225. «Пізніше з’явилася версія…»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.

С. 226. «А, вона поїхала…»: Franke, 104.

С. 226. «Оце вам усе пояснить»: Ibid.

С. 226. «В оголошенні було написано»: Ibid., 105.

С. 226–227. «Через кілька днів після від’їзду…»: Mudgett, 247; див. також Mudgett, 246–249.

С. 227. «А, його міс Сіґранд десь зустріла…»: Franke, 105.

С. 227. «витончена леді»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.

С. 228. «У день після зникнення…»: Franke, 104.

С. 228. «Незабаром власна валіза Емеліни…»: Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 31 липня 1895 р.

С. 229. «І то незважаючи на те, що…»: Philadelphia Public Ledger, 27 липня 1895 р.

С. 229. «Урешті, я почав думати…»: Chicago Tribune, 31 липня 1895 р.

С. 229. «Так, прізвище Фелпс…»: Chicago Tribune, 7 серпня 1895 р.

С. 229. «2 січня 1893 року…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.

С. 229. «Кілька тижнів по тому…»: Schechter, 51.

С. 229. «На гладенькій емалі…»: Chicago Tribune, 28 липня, 1 серпня 1895 р.

С. 230. «Найкращий здогад полягав у тому…»: Chicago Tribune, 1 серпня 1895 р.

«Холоднокровний факт»

С. 231. «Зиму 1892–1893 років ніколи не забудуть…»: Rice, 10, 12.

С. 231. «Джордж Ферріс боровся з морозом…»: Anderson, 58; машинопис без назви, Ferris Papers, 4; про використання динаміту див. Ulrich, 24.

С. 232. «Жодний цех не міг…»: машинопис без назви, Ferris Papers, 3; Anderson, 55, 57; Meehan, 30.

С. 233. «Разом з усім, що до неї приєднувалося…»: “Report of Classified and Comparative Weights of Material Furnished by Detroit Bridge & Iron Works for the ‘Ferris Wheel”, Ferris Papers.

С. 233. «Ви, напевно, ще почуєте…»: Stevenson, 416.

С. 234. «Схоже, настав час»: лист Олмстеда до Джона від 17 лютого 1893 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 234. «Я ще ніколи в житті…»: лист Олмстеда до Ульріха від 3 березня 1893 р., ibid., Reel 41.

С. 236. «Це здається геть неможливим…»: Bancroft, 67.

Поява Мінні

Свої висновки щодо мотивів Голмса я роблю за тими дослідженнями психопатій, якій проводилися протягом ХХ століття. Поведінка Голмса — його нечесні оборудки, численні шлюби, надзвичайна здатність зачаровувати людей, непроведення межі між добром і злом, а також його майже моторошна здатність помічати слабкості й вразливість інших людей — дуже точно відповідає описам найбільш крайніх форм вияву психопатії. (Наприкінці ХХ століття психіатри офіційно відмовилися від терміну «психопат» і його безпосереднього наступника «соціопат» на користь «людина з антисоціальним розладом особистості», хоча з них у повсякденному мовленні найбільш уживаним залишається слово «психопат».)

Особливо чітку характеристику психопатії див. у піонерській праці доктора Гарві Клеклі «Маска душевного здоров’я», надрукованій у 1976 році. На с. 198 він говорить про «дивовижну здатність завойовувати кохання жінок і назавжди прив’язувати їх до себе.» Дивіться також «Діагностично-статистичний посібник із психічних розладів», видання 4-те, с. 645–660; працю Волмена (с. 362–368), Міллона та ін., — повністю, але особливо с. 155, де згадується характеристика серійних убивць-психопатів Філіппа Пінеля: «Хоча їхні злочини можуть викликати в нас хворобливу реакцію, але ці люди не є хворими з медичної чи законної точки зору. Натомість серійний убивця зазвичай є соціопатичною особою, яка не має внутрішнього контролю — почуття вини чи совісті — який би керував його діями, а натомість має надзвичайну потребу контролювати інших і домінувати над ними. Він точно знає, де добро, а де зло, розуміє, що вчинив погано, але просто його здобич йому байдужа як людина. Соціопат не засвоїв внутрішнє правило, яке забороняє вбивати. Йому важлива лише власна забава”.

Також у праці Мільтона і співавторів на с. 353 згадується конкретний пацієнт на ім’я Пол, котрий мав «надзвичайну здатність вирізняти з-поміж інших наївних, пасивних і вразливих жінок тих, які готові до того, щоб ними маніпулювати, експлуатувати їх».

Також, пишучи про справу сестер Вільямс, я знов-таки спирався на низку статей у пресі й на книжки Босвелла і Томпсона, Франке і Шлехтера. Див. Chicago Tribune, 20, 21, 27, 31 липня, 4, 7 серпня 1895 р.; New York Times, 31 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 21, 23, 26 листопада 1894 р., 22 грудня 1894 р., 22, 24, 27, 29 липня 1895 р.: Boswell and Thompson, 86–90; Franke, 106–109; Schechter, 58–63.

С. 237. «інститут “Silver Ash”»: Chicago Tribune, 27 липня 1895 р.

С. 237. «із допомогою не менш як сімдесяти п’яти робітників…»: Chicago Tribune, 25 липня 1895 р.

С. 237. «високоякісні меблі від меблевої компанії “Tobey”»: Chicago Tribune, 27 липня 1895 р.

С. 237. «кераміку від посудної фірми “Френч — Поттер”»: Ibid.

С. 237. «Одна фірма “Мерчант і компанія”»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.

С. 238. «У поблизькому педагогічному училищі…»: Chicago Tribune, 26 червня 1892 р.

С. 239. «личко, як у немовляти»: Boswell and Thompson, 87.

С. 239. «Мінні Вільямс народилася в штаті Міссісіпі…»: різноманітні деталі про походження й життя Мінні й Анни Вільямс я знайшов у числі «Chicago Tribune» за 31 липня 1895 р.

С. 240. «Протягом 1889 року…»: Як саме й коли Голмс залицявся до Мінні, важко визначити, але точно відомо, що він їздив до неї в Бостон, і то досить часто, щоб завоювати її захоплення. У числі «Chicago Tribune» за 29 липня 1895 року розповідається про першу зустріч Мінні з Голмсом. Інші деталі можна знайти в «Chicago Tribune» за 20 липня, як-от: коли саме Мінні поїхала вчитися до Бостона в академію, її подальші подорожі, зокрема, епізод із втратою $15 000 через нещасливу спробу заснувати театральну трупу. Див. також «Philadelphia Public Ledger» за 22 листопада 1894 р., 27, 29 липня 1895 р.

С. 242. «чудові робочі навички»: Mudgett, 45.

С. 242. «Анна була налаштована скептично…»: Schechter, 61.

С. 243. «Я отримав її весільні картки…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.

С. 243. «Так вона і зробила 18 квітня…»: Chicago Tribune, 27, 31 липня 1895 р.

С. 244. «Він заснував виробничу компанію…»: Philadelphia Public Ledger, 21, 23 листопада 1894 р.

С. 244–245. «Він схилив мене зробити…»: Philadelphia Public Ledger, 25 липня 1895 р.

С. 245. «жодного запису про їхній шлюб не з’явилося…»: Philadelphia Public Ledger, 26 листопада 1894 р.

Дівчата виробляють жахливі речі

С. 246. «гроші просто-таки потечуть»: Kiler, 61.

С. 248. «Люди сунули юрбами…»: Bloom, 135.

С. 248. «Блум хвильку подумав…»: Ibid., 135—36.

С. 249. «Блум пошкодував…»: Ibid., 135.

С. 249. «Нашим світським людям потрібна…»: Dedmon, 223—24.

С. 250. «Мер не буде занадто frappé своє вино»: Ibid., 224.

С. 250. «A Mouse Colored Ass»: Ibid.

С. 251. «Іноземці уже визнають…»: Hines, 108.

С. 251. «як смажити білку…»: Hollingsworth, 155.

С. 251. «Сніданковий стіл не повинен…»: Ibid., 12.

С. 251. «Якщо предмет чорний…»: Ibid., 581.

С. 252. «Візьміть одну частину соляної кислоти…»: Ibid., 612.

С. 252. «Не сидіть між…»: Ibid., 701.

С. 252. «тютюновий клістир»: Ibid., 749.

С. 252. «між яких інколи трапляються…»: Miller, 420.

С. 252. «Кларенс Дарроу регулярно…»: Tierney, 140.

С. 253. «Варто зайнятися прибиранням…»: Lewis, 36.

С. 253. «Які жахливі речі виробляли…»: Tierney, 84.

С. 254–255. «Усі його друзі це помічали…»: Miller, 440.

С. 255. «Його дивацтва…»: Johnson, 81–88; Poole, 158, 160, 163, 169.

С. 255. «найдивовижніша людина…»: Miller, 438.

С. 255–256. «найкращий, найвидатніший різник…»: Abbot, 212.

С. 257. «Любий мій містере Трюд…»: лист Прендерґаста до Трюда, Daniel P. Trude Papers.

Запрошення

С. 258. «Голмс запропонував Мінні…»: Schechter, 61.

С. 258. «Мінні збиралася показати…»: Тут я навів кілька атракцій Чикаго, які привертали особливу увагу туристів за Позолоченої доби. Те, що Мінні збиралася влаштувати сестрі таку екскурсію, цілком імовірно, хоча певності в тому ми мати не можемо: на жаль, дівчина не залишила щоденникових записів від того часу.

Останні приготування

С. 259. «тривожно напружена праця»: Wheeler, 832.

С. 259–260. «Ось меню…»: Program, “Banquet to Daniel Hudson Burnham,” Burnham Archives, Box 59.

С. 261. «Кожному з вас відоме…»: Moore, Burnham, Architect, 74.

С. 262. «Масштаби всього задуму…»: Moore, McKim, 122.

С. 262. «У цьому я нічого не боюся…»: лист Бьорнема до Марґарет від 6 квітня 1893 р., Burnham Archives, Family Correspondence, Box 25.

С. 263 «Я дуже щасливий»: лист Бьорнема до Марґарет від 10 квітня 1893 р., ibid.

С. 263 «Чому ти не пишеш мені щодня?..»: лист Бьорнема до Марґарет від 13 квітня, 1893 р., ibid.

С. 263. «Громадськість сприйматиме…»: Ibid.

С. 263. «Марґарет надіслала йому конюшину…»: лист Бьорнема до Марґарет від 18 квітня 1893 р., ibid.

С. 264. «Гроза морів…»: Carter, 368.

С. 265. «На рецепції готелю працівник повідомив…»: Ibid., 374.

С. 265. «Ти можеш лише уявити…»: лист Бьорнема до Марґарет від 10 квітня 1893 р., Burnham Archives, Family Correspondence, Box 25.

С. 266. «Кожен тут щосили…»: лист Олмстеда до Джона від 13 квітня 13, 1893 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 266. «Нам доведеться відповідати…»: лист Олмстеда до Джона від 15 квітня 1893 р., ibid.

С. 267. «Боюся, ми припустилися помилки…»: Ibid.

С. 267. «Ульріх мимоволі невірний…»: лист Олмстеда до Джона від 3 травня 1893 р., ibid.

С. 267. «Мабуть, наш час…»: Ibid.

С. 268. «жахливий пил»: лист Олмстеда до Джона від 13 квітня 1893 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 268. «із хворим горлом…»: лист Олмстеда до Джона від 23 квітня 23, 1893 р., ibid.

С. 268. «Залучено більше людей…»: Ibid.

С. 269. «Химерним було те, що…»: Chicago Record, 16 грудня 1893 р., McGoorty Papers.

С. 269. «Іде дощ…»: лист Бьорнема до Марґарет від 18 квітня 1893 р., Burnham Archives, Family Correspondence, Box 25.

С. 269. «Минулої ночі була…»: лист Бьорнема до Марґарет від 20 квітня 1893 р., ibid.

С. 270. «Погода тут дуже погана…»: Ibid.

С. 271. «Я писав вам, що…»: лист Олмстеда; адресат невідомий (печатка показує, що його отримали й прочитали в його фірмі), 27 квітня 1893 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 271. «Виразка коло зуба загоїлася…»: Ibid.

С. 271–272. «Нам не щастить…»: лист Олмстеда до Джона від 27 квітня 1893 р., ibid.

С. 272. «Мені це все не подобається…»: Ibid.

С. 272. «Дієта з умовного столу…»: Ibid.

С. 272. «Я застудився…»: лист Олмстеда; адресат невідомий, 28 квітня 1893 р., ibid.

С. 272. «Дивно бачити малярів…»: Ibid.

С. 272. «На вигляд він аж ніяк не готовий…»: Ibid.

С. 273. «Мені відомо про…»: Ibid.

С. 274. «кричуща незавершеність»: Miller, 489.

С. 274. «Господар дав готелю назву “Всесвітня виставка”»: Schechter, 56.

Частина III. У Білому місті

День відкриття

С. 277. «Двадцять три блискучі чорні екіпажі…»: Детально про ходу на честь відкриття виставки див.: Badger, xi, xii; Burg, 111; Chicago Tribune, 2 травня 1893 р.; Miller, 490; Muccigrosso, 78–80; Weimann, 141—46; The World’s Fair, 13–16, 253—63.

С. 277. «Бьорнем із Девісом…»: The World’s Fair, 254.

С. 278. «вийшло сонце…»: Ibid.

С. 278. «Ферма пропонувала омлети…»: Bloom, 137.

С. 278. «Блум дав знак кивком…»: The World’s Fair, 255.

С. 279. «Коли відкрилася виставка…»: Starrett, 50.

С. 279. «Двадцять жінок зомліли»: Burg, 111.

С. 279. «Репортери, яким пощастило…»: Ibid., 23.

С. 280. «І тут із висоти, мов трубний глас…»: The World’s Fair, 257—58.

С. 280. «Далі взяв слово генеральний директор Девіс…»: Ibid., 259.

С. 280. «Поряд із ним був стіл…»: Weimann, 241.

С. 280. «Високий чоловік у великому білому капелюсі…»: Miller, 490.

С. 281. «Немов від руху тієї машини…»: Badger, xii.

С. 281. «Рівно о 12:08…»: Chicago Tribune, 2 травня 1893 р.

С. 282. «Джейн Аддамс помітила…»: Badger, xi; Miller, 490.

С. 282. «Краєвид буяє…»: лист Френка Кольєра до Бьорнема, 1 травня 1893 р., Burnham Archives, Box 1, File 13.

С. 282. «Офіційні джерела з історії…»: оцінки кількості відвідувачів див. у Badger, xii; Dedmon, 226; Weimann, 242.

С. 282. «У вівторок 2 травня…»: Weimann, 556.

С. 283. «Увечері у четвер 5 травня…»: Chicago Tribune, 5 травня 1893 р.

С. 283. «Потім припинив роботу Національний хімічний банк»: Chicago Tribune, 9 травня 1893 р.

С. 283. «За три дні…»: Chicago Tribune, 19 травня 1893 р.

С. 283. «У Брансвіку (штат Джорджія) …»: Ibid.

С. 283. «У Лінкольні (штат Небраска) …»: Ibid.

С. 284. «Олмстед ще мав зробити…»: Ulrich, 46–48.

С. 284. «Сама лише компанія “General Electric”»: Chicago Tribune, 3 травня 1893 р.

С. 285. «Я досі почуваюся…»: лист Олмстеда до Джона від 15 травня 1893 р., Olmsted Papers, Reel 22.

С. 286. «5 червня схвильовані вкладники…»: Bogart and Mathews, 395.

Готель «Всесвітня виставка»

С. 286. «Перші гості вже почали зупинятися…»: Босвелл і Томпсон пишуть: «Щовечора номери на двох верхніх поверхах “замку” були повністю зайняті. Голмс без особливої охоти оселив у готелі кількох чоловіків, але передусім зосереджувався на жінках, надаючи перевагу молодим, красивим і помітно забезпеченим, які мешкали далеко від Чикаго і не мали поблизу друзів і родичів, які могли б їх розшукувати в разі, якщо вони ближчим часом не повернуться додому. Багато з них так додому й не потрапили. Але й чимало було таких, які, увійшовши до “замку”, вийшли з нього» (87). Франке пише: «Ми знаємо, що Голмс рекламував свій “готель” як зручне місце для гостей Всесвітньої виставки і що сліди не менш як п’ятдесят людей, що перебували в офіційному розшуку як зниклі безвісти, простежувалися до “замку”, після чого зникали» (109). У Шлехтера читаємо: «Ніхто не може точно визначити, скількох туристів Голмс заманив до свого “замку”між травнем і жовтнем 1893 року, хоча, як видається, номери були повні більшість ночей» (56).

С. 286–287. «Він знайшов таке місце…»: Chicago Tribune, 21 липня 1895 р.

С. 287. «Перше оголошення…»: Ibid.

С. 287. «Голмс поїхав на оглядини…»: Ibid.

С. 287. «Голмс пояснив Мінні…»: Видається певним те, що Голмс бажав тримати Мінні на якомога більшій відстані від готелю, з огляду на обрану квартиру на півночі міста, але ми не знаємо точно, як саме він це їй пояснив. Я розглядаю вельми ймовірну можливість.

С. 288. «Голмс і Мінні переїхали…»: Chicago Tribune, 21 липня 1895 р.

С. 288. «видавався дуже уважним…»: Ibid.

С. 289. «Те, що від нього трохи пахло хімією…»: Перукар, який працював у будівлі Голмса, розповів про усілякі «дивні» запахи, які виникали там. Див. «Chicago Tribune», 30 липня 1895 р. У числі газети за 28 липня 1895 року детектив поліції стверджує: «Ми постійно чули, що в “замку” Голмса чимало поганих запахів».

Прендерґаст

С. 289. «Я — кандидат на посаду…»: Chicago Record, 16 грудня 1893 р., McGoorty Papers.

Ніч-чарівниця

С. 290. «Лише одного малюка…»: Weimann, 352. Більше про дитсадок на виставці див. Weimann, 254–333, 349—52.

С. 290. «У будівлях виставки…»: Burg, 206; Gladwell, 95; Miller, 494; Muccigrosso, 93, 163; Schlereth, 174, 220; Shaw, 28, 42, 49.

С. 291. «Популярний путівник виставкою…»: Burg, 199.

С. 291. «жахлива потвора…»: Taylor, 9.

С. 291. «Усі навколо ходили…»: Ibid., 7.

С. 291. «Вона робить кілька легких кроків…»: Ibid., 22–23.

С. 292. «тихо наспівувала під ніс…»: Ibid., 23.

С. 292. «У якій будівлі Папа Римський?»: Dean, 335.

С. 292–293. «Один відвідувач, який втратив обидві ноги…»: Ibid., 378.

С. 293. «Півроку, поки виставка тривала…»: Muccigrosso, 150; The World’s Fair, 851.

С. 293. «Часто Коді переманював…»: Carter, 372—73; Downey, 168—69

С. 295. «Дуже помітна зміна в загальному стані речей…»: Chicago Tribune, 2 червня 1893 р.

С. 296. «Жодний краєвид, створений…»: Pierce, As Others See Chicago, 352.

С. 296. «Невичерпна мрія про красу»: Masters, 7.

С. 297. «Ми наполягаємо на тому, щоб…»: Рукопис без назви, починається словами: “To him who has taken part,” Burnham Archives, Box 59, File 37.

С. 298. «Одна година на лагуні…»: лист Дори Рут до Бьорнема, недатований, Burnham Archives, Box 3, File 63.

С. 298. «Сама тільки виставка споживала…»: Hines, 117.

С. 298–299. «Коли небо потемніло…»: Polacheck, 40.

С. 299. «невимовні гори сміття…»: Ingalls, 141.

С. 299. «Ніч — то чарівниця виставки»: Ibid.

С. 299. «Ті, хто вперше бачив виставку…»: Schuyler, 574.

Modus Operandi

С. 300. «І от усе почалося…»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р., 1 серпня 1895 р. У числі за 26 липня 1895 р. Шеф чиказької поліції стверджує: «Неможливо точно сказати, скількох людей порішив Голмс». Див. також Philadelphia Inquirer, 12 квітня 1896 р.

С. 300. «Хімічні запахи…»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.

С. 300. «Друзі й родичі розшукували…»: Philadelphia Public Ledger, 21 листопада 1894 р., 22 липня 1895 р.; Franke, 106; Schechter, 233. Див. також Eckert, 209—10: Екерт цитує лист матері Джулії Коннер, датований 22 грудня 1892 р. Роман Екерта «Багряний будинок» є художнім твором, проте лист, як написав мені письменник електронною поштою, справді існував.

С. 300. «Голмс не діяв просто й безпосередньо…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.: у газеті інспектор поліції Чикаго стверджує: «Я повністю переконаний, що Голмс не розправлявся із жертвами за допомогою сокири чи іншої смертельної зброї, а натомість вважаю його здатним прокрастися поночі в номер, коли жертва спить, і ввімкнути газ.»

С. 301. «Подальше препарування…»: Про роботу препаратора Чарльза Чеппелла див. Chicago Tribune,21, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 30 липня 1895 р.; New York Times, 29 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 23, 27, 29, 30 липня 1895 р.; Boswell and Thompson, 81–86; Franke, 98—101; Schechter, 39–44.

С. 301. «Решту відпрацьованого матеріалу…»: Chicago Tribune, 20, 23, 24, 25, 26 липня, 18 серпня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 22, 24, 25, 26, 27, 29, 30 липня 1895 р.

Гарний поворот

С. 301. «Його верхній край вигинався…»: оглядове колесо Ферріса мало діаметр 250 футів (76,25 м), а максимальну висоту — 264 фути (80,52 м), з огляду на необхідну відстань між низом колеса і землею. Висота Храму Масонського братства становила 302 фути (92,11 м), але будівля мала порожнистий дах, який здіймався доволі високо над останнім конторським поверхом будівлі.

С. 302. «Немеханікові годі навіть уявити…»: Hawthorne, 569.

С. 302. «Пара на двигуни подається…»: лист Райса до Ферріса від 8 червня 1893 р., Ferris Papers, Ferris Correspondence: Miscellaneous.

С. 303. «Я від хвилювання не зміг…»: Anderson, 58.

С. 303. «Раптово мене вивів із задуми…»: Ibid.

С. 303. «Коли колесо закрутилося…»: Ibid., 60.

С. 304. «Жодна кабінка ще не була…»: Ibid.

С. 304. «Мабуть, я на весь голос закричав від радості»: Ibid.

С. 304–305. «Остаточний монтаж виконано…»: лист Райса до Ферріса від 9 червня 1893 р., Ferris Papers, Ferris Correspondence: Miscellaneous.

С. 305. «Ваша телеграма…»: лист Ферріса до Райса від 10 червня 1893 р., Ferris Papers, Ferris Correspondence: Miscellaneous.

С. 305. «доволі гарна…»: Weimann, 560.

С. 306. «Немає, власне, цікавішої забави…»: Ibid.

С. 306. «Розумію не без жалю…»: Ibid., 262.

С. 307. «Готуючись, місіс Палмер замовила…»: Weimann, 560.

С. 307. «Інфанта оголосила…»: Ibid.

С. 307. «Її Високість… має звичку…»: цитовано в Wilson, 264.

С. 307. «Мені буде шкода…»: Ibid., 267.

С. 308. «Королівська особа…»: Ibid., 269.

Ненні

С. 309. «Навіть не замислюючись, Анна почала…»: Chicago Tribune, 20 липня 1895 р.

С. 309. «Спочатку Мінні з Гаррі…»: Незважаючи на тяжкий дух і калюжі крові «Union Stock Yards» дуже приваблювали туристів, і справді проводилися екскурсії в серце різницьких цехів. Видається вельми ймовірним, що Голмс повів туди Мінні й Ненні, частково через важливість скотобази і її бійні, частково через те, що йому було приємно показати жінкам ці жахи. У книжці «Джунглі» Ептон Синклер писав: «Для деяких екскурсантів це було занадто сильне враження: чоловіки перезиралися й нервово посміювалися, жінки стояли, стиснувши руки перед собою і червоніючи, зі сльозами на очах…» (35). Детально про скотобазу і різницький конвеєр див. у Синклера, особливо с. 34–38; повністю — наведені книжки Яблонського і Вейда. Вейд зазначає, що в рік проведення виставки на такій екскурсії побувало понад мільйон людей (xiv). Ред’ярд Кіплінґ у своєму есе «Чикаго» пише: «Завернувши за ріг і не помітивши над собою пристосувань із масними рейками, колесом і блоками, я налетів на чотири випатрані туші, чисто-білі і якогось аж людського вигляду; їх штовхав чоловік у криваво-червоному одязі» (341–344, особливо 342).

С. 309. «Потім був великий ярмарок…» Я навів один з можливих маршрутів, спираючись на тогочасні путівники, мапи території виставки, де згадувалося, які саме її місця найдужче подобаються гостям. Детальніше про експонати див. Flinn, 96–99, 104, 113—14; Rand McNally, 34–36, 71, 119—20, 126.

С. 311. «Під тими люстрами…»: Rand, McNally, 119—20.

С. 311. «Мінні з Анною швидко стомилися…»: Розповідають про втомливість походів Будинком виробників і вільних мистецтв. Було поширеним твердження, що туди можна зайти хлопчиком, а вийти старим дідом. У Rand, McNally & Co’s. Handbook to the World’s Columbian Exposition сказано: «Під його дахом можна було б мобілізувати регулярну російську армію» (116).

С. 312. «Чоловік у Європі розмовляє…»: Flinn, 71.

С. 312. «Тут і там глядача закликали до мавританського палацу чи…»: Flinn, 25; Gilbert, 114.

С. 313. «Навіть квитки були надзвичайно яскраві…»: Колекція справжніх квитків зберігається в Burnham Archives, Oversize Portfolio 4, Sheets 16 and 17.

С. 313. «Він придбав там забавку…»: Geyer, 300.

Запаморочення

С. 313. «Увечері в неділю…»: Anderson, 60.

С. 314. «Не з найлегшим серцем…»: Ibid.

С. 314. «З огляду на те, що наша кабінка…»: Ibid.

С. 314. «Кабінка здійнялася трохи вище…»: Ibid.

С. 315. «Першою реакцією Ґронау…»: Ibid.

С. 315. «…Здавалося, немовби…»: Ibid., 62.

С. 315. «Надзвичайно красиве видовище…»: Ibid.

С. 316. «Це дало бажаний результат»: Ibid.

С. 316. «Моя мила…»: друкований документ без назви, Ferris Papers, 6.

С. 316. «Сьогодні додалося ще шість кабінок…»: лист Райса до Ферріса від Rice to Ferris, 12 червня 1893 р., Ferris Papers, Ferris Correspondence: Miscellaneous.

С. 317. «…Ні Бьорнем, ні будь-хто інший…»: лист Ферріса до Райса від 14 червня 1893 р., ibid.

С. 317. «Нерозумно відкривати…»: лист Роберта В. Ганта до Ферріса від 17 червня 1893 р., ibid.

С. 317. «Якщо рада директорів…»: лист Ферріса до Райса від 17 червня 1893 р., ibid.

С. 317–318. «Приблизно в момент заходу сонця…»: Chicago Tribune, 15 червня 1893 р.

Необхідні дикуни!

С. 318. «…побувавши загалом у 16 штатах»: лист Олмстеда до Бьорнема від 20 червня 1893 р., Olmsted Papers, Reel 41.

С. 319. «Усюди інтерес до Виставки наростає…»: Ibid.

С. 323. «17 червня сталася…»: Chicago Tribune, 11,19 липня 1893 р.

С. 323. «Ця будівля створює більше клопоту…»: Chicago Tribune, 11 липня 1893 р.

Нарешті

С. 324. «О 15:30 у середу…»: Anderson, 62; Barnes, 180.

С. 324. «жодний божевільний…»: Alleghenian, 1 липня 1893 р.

С. 324. «з колесами в голові»: машинопис без назви, Ferris Papers, 6.

С. 325. «Збудоване попри всілякі перешкоди…»: “The Ferris Wheel Souvenir,” Ferris Papers, 1.

С. 326. «По правді, воно видається…»: Alleghenian, 1 липня 1893 р.

Хвиля здіймається

С. 326. «Наприкінці червня…»: Chicago Tribune, 1 серпня 1893 р.

С. 327. «місіс Люсіль Родні…»: Badger, 162.

С. 327. «Не називайте його…»: Besant, 533.

С. 327. «Те, що це не вдалося…»: Olmsted, “Landscape Architecture.”

С. 328. «За шість місяців роботи виставки…»: Rice, 85.

С. 328. «В офіційному рапорті…»: Ibid., Appendix I, 2.

С. 329. «Протягом роботи ярмарку…»: Burnham, Final Official Report, 77–80.

С. 329. «напівхам-напівскнара»: Dedmon, 232; May, 334—35, 340—41.

С. 330. «Френк Гейвен Голл…»: Hendrickson, 282.

С. 331. «Там він значно більше нового дізнається…»: Weimann, 566.

С. 331. «Коли ж Коді дізнався про це…»: Badger, 163—64; Weimann, 565—66.

С. 332. «захоплено, мов дівча»: Weimann, 566.

С. 332. «Сталася й трагедія…»: Chicago Tribune, 27 червня 1893 р.

С. 333. «На тижні, що починався з 3 липня…»: “Ferris Wheel, Statement of Business by the Week,” Ferris Papers.

С. 333. «якому бракувало новин…»: Untitled typescript, Ferris Papers, 7.

С. 333. «Веррітт у паніці кидався…»: Anderson, 66.

С. 334. «Здавалося, виставка — предмет його особистої гордості…»: Polacheck, 40.

С. 335. «Нинішня ситуація…»: Inland Architect and News Record, vol. 22, no. 2 (вересень 1893 р.), 24.

С. 335. «У червні двоє ділових людей…»: Chicago Tribune, 4 червня 1893 р.

С. 335. «Усі охоплені лютим жахом…»: Steeples and Whitten, 1.

С. 335. «Що ми будемо робити…»: Muccigrosso, 183.

С. 335. «усе буде здаватися дрібним…»: Weimann, 577.

День незалежності

С. 336. «На цілих півмилі понад дивовижним берегом…»: Chicago Tribune, 5 липня 1895 р.

С. 336. «Хтось один заспівав…»: Ibid.

С. 336. «Червоним посвічувала кожна кабінка…»: Ibid.

С. 336. «Дім, рідний дім»: Ibid.

С. 337. «Проте о дев’ятій…»: детально про феєрверки того вечора див. Chicago Tribune, 5 липня 1895 р.; Burg, 43; Gilbert, 40.

С. 337. «Того вечора Окери…»: Franke, 108.

С. 338. «Ми з сестричкою і братиком Гаррі…»: Boswell and Thompson, 88. Лист цитується і в Franke, 106, а також у Schechter, 62.

С. 338. «Анна не мала особистої власності…»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.

С. 338–339. «Голмс оголосив, що візьме Анну….»: Шлехтер пропонує такий сценарій розвитку подій: Голмс запрошує Анну саму подивитися свій готель. Це схоже на правду. Інший можливий варіант: Голмс просить Анну допомогти йому в конторі з якимись паперовими справами, що їх треба швидко владнати перед дорогою, а Мінні радить залишитися у квартирі й закінчити приготування до спільної подорожі. Голмс, звичайно ж, хотів розділити жінок, бо фізичної сили мав не надто багато. Головною його зброєю були вміння умовити і хитрість. Schechter, 62.

Хвилювання

С. 339. «Пізніше того вечора…»: Статистику відвідуваності див. у Chicago Tribune, 1 серпня 1893 р.

С. 339. «Але наступного дня…»: Ibid.

С. 339. «Перевірка аудитора…»: Chicago Tribune,16 серпня 1893 р.

С. 339. «Банкіри вимагали…»: Chicago Tribune, 2, 3 серпня 1893 р.

С. 340. «За його оцінками…»: Chicago Tribune, 1 серпня 1893 р.

Клаустрофобія

Поліція припускає, що Голмс убив Ненні і Мінні, замкнувши у повітронепроникному підвалі. Шлехтер подає таку версію: «Коли вони вже збиралися виходити, Голмс різко зупинився, наче раптово щось пригадав. Йому вкрай необхідно принести один документ зі сховища, він там зберігається і сейф. Тільки на секундочку. «Схопивши Ненні за руку, він повів її до дверей у підвал» (62).

Вочевидь, сталося щось подібне, хоча моя версія полягає в тому, що Голмс послав до підвалу дівчину буцімто щось принести, тихо пішов слідом і замкнув за нею двері: це більше узгоджується із його вдачею. Він був убивця, але боягуз. Див. примітку вище зі с. 338–339.

Саме 5 липня як дата вбивства сестер випливає з листа від 14 березня 1895 року, написаного адвокатом Е. Т. Джонсоном, якому доручили пошуки зниклих. Він стверджує, що вони вийшли з будинку на Райтвуд-авеню «приблизно 5 липня 1893 року, і ніхто з нас більше про них не чув» (Chicago Tribune, 21 липня 1895 р.). Цей лист і щасливе послання Анни до тітки, написане ввечері 4 липня, процитоване вище на с. 338, разом свідчать, що вбивства справді сталися саме 5 липня.

С. 343. «Два дні по тому…»: Franke, 108.

С. 343. «Не знаю, як вони…»: Chicago Tribune, 21 липня 1895 р.

С. 343. «Також 7 липня…»: У «Chicago Tribune» за 20 липня 1895 р. йдеться про компанію з доставки «Wells-Fargo». У «Philadelphia Public Ledger» за 23 листопада 1894 р. сказано, що валізу привезли з Мідлотіана, штат Техас, 7 липня 1893 р.

С. 343. «Ця валіза, яка належала Анні, була направлена на адресу…»: Chicago Tribune, 20 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 23 листопада 1894 р.

С. 343. «Візник компанії…»: Ibid.

С. 343. «Я хочу, щоб ви приїхали…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 29 липня 1895 р.

С. 344. «То було страшне місце…»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 29 липня 1895 р.

С. 344. «З ним не можна так!»: Chicago Tribune, 28 липня 1895 р.; Philadelphia Public Ledger, 29 липня 1895 р.

С. 344. «Дружина Пайтзеля Керрі отримала…»: Chicago Tribune, 1 серпня 1895 р.

С. 345. «Голмс також здивував свого доглядача…»: Ibid.

Буря і пожежа

С. 345. «Повітряна куля “Чикаго”»: Chicago Tribune, 10 липня 1893 р.

С. 345. «Небо немовби прогнулося до землі…»: Ibid.

С. 346. «У Будинку сільського господарства…»: Ibid.

С. 347. «Двері доводилося тримати удвох…»: Anderson, 66.

С. 347. «Я не без задоволення спостерігав…»: Chicago Tribune, 10 липня 1893 р.

С. 347. «Вежа була дерев’яна…»: Chicago Tribune, 11, 12 липня 1893 р.

С. 348. «Перший сигнал тривоги…»: Burnham, Final Official Report, 61, 74; Chicago Tribune, 11 липня 1893 р.; Graphic, 15 липня 1893 р., Chicago Historical Society; Synoptical History, 74–77.

С. 348. «Ніколи на таку страшну трагедію не дивилося…»: Synoptical History, 75.

С. 349. «що газоподібний вміст…»: Burnham, Final Official Report, 61.

С. 349. «Я бачив тільки один шанс…»: Chicago Tribune, 11 липня 1893 р.

С. 350. «Деніел Бьорнем розповів…»: Chicago Tribune,12 липня 1893 р.

С. 350. «У вівторок 18 липня…»: Chicago Tribune, 19 липня 1893 р.

С. 350. «Спроби виставити вас…» лист Джеральдіна до Бьорнема від 19 липня 1893 р., Burnham Archives, Business Correspondence, Box 1, File 32.

С. 350. «У повітрі ще стояв міцний запах гару…»: Chicago Tribune, 14 липня 1893 р.

С. 350. «Гірше вже наче й бути не могло…»: Chicago Tribune, 3 серпня 1893 р.

С. 351. «будь-які витрати…»: Ibid.

Кохання

С. 351–352. «Двадцять чотири педагоги…»: Dreiser, Journalism, 121.

С. 352. «щось надзвичайно потужне…»: Lingeman, 118.

С. 352. «Драйзер разом з учителями ходив…»: Детальніше про цю поїздку на виставку див. Dreiser, Journalism, 121—38.

С. 353. «не бути “сентиментальним”»: Lingeman, 121.

С. 353. «у сон, від якого я не міг отямитися…»: Ibid., 119.

С. 353. «Якщо ти одружишся зараз…»: Ibid., 122.

С. 354. «Пари просили дозволу…»: машинопис без назви, Ferris Papers, 9.

С. 354. Джорджіана Йоук: Trial, 364.

С. 354. «Він такий самотній…»: Ibid., 436.

С. 354. «сердечко з перлинами»: Ibid., 364.

С. 355. «Проте він її попередив…»: Ibid., 436.

С. 355. «Мер Гаррісон теж не мав сумніву…»: Abbot, 233; Chicago Tribune, 24 серпня 1893 р.; Muccigrosso, 181.

Химери

С. 355–356. «можна назвати не інакше…»: Chicago Tribune, 3 серпня 1893 р.

С. 356. «Якби дирекція вважала за потрібне…»: Chicago Tribune, 2 серпня 1893 р.

С. 357. «Сотні газет, зокрема…»: Chicago Tribune, 13 серпня 1893 р.

С. 358. «Ми бажаємо якось оживити…»: Chicago Tribune, 9 серпня 1893 р.

С. 358. «Міллет організовував і змагання з плавання…»: Chicago Tribune, 12 серпня 1893 р.

С. 359. «Чи то переймання поважних дам…»: Chicago Tribune, 11 серпня 1893 р.

С. 360. «Додатково прикрашала подію…»: Chicago Tribune, 17 серпня 1893 р.; Downey, 168.

С. 360. «Чикаго побудувало виставку…»: Chicago Tribune, 16 серпня 1893 р.

С. 361. «О 21:15…»: Chicago Tribune, 17 серпня 1893 р.

С. 361. «Було спекотно…»: Ibid.

С. 361–362. «у своєму народному костюмі з тканини…»: Ibid.

С. 362. Офіційне меню: Ibid.

С. 363. «Відвідуваність зростала…»: Chicago Tribune, 10 жовтня 1893 р.

С. 363. «Якщо Конгрес не дасть грошей…»: Chicago Tribune, 9 серпня 1893 р.

С. 363–364. «Чому багатство країни має лежати…»: Chicago Tribune, 31 серпня 1893 р.

Прендерґаст

С. 364 «Одного вечора на першому тижні жовтня…»: Chicago Record, 16 грудня 1893 р., McGoorty Papers.

С. 365 «Ні. Я не поспішаю»: Ibid.

До тріумфу

С. 365. «О десятій ранку в понеділок…»: Dybwad and Bliss, 38–40.

С. 366. «Паризький рекорд розбито….»: Ibid., 38.

С. 366. «Там, унизу, мабуть, мільйон людей!»: Ibid., 39.

С. 366. «Феєрверк розпочався…»: Ibid., 64–68.

С. 367. «Протягом одного дня…»: Chicago Tribune, 10 жовтня 1893 р.

С. 367. «“Tribune” стверджувала, що…»: Ibid.

С. 367. «Проте найкраща новина…»: Badger, 109.

Від’їзди

С. 368. «Ви знаєте, як я не люблю…»: Moore, McKim, 127.

С. 369. «Дійсно, для всіх зацікавлених людей…»: Ibid., 126.

С. 369. «Краще хай би воно зникло раптово…»: Boyesen, 186.

С. 369. «Приїхати до тебе я не можу…»: Stevenson, 415.

С. 370. «За весь 1893 рік…»: Crook, 102.

С. 370–371. «Ніколи раніше ще не бувало…»: Bogart and Mathews, 398.

С. 371. «Тиск кредиторів і родичів…»: Philadelphia Public Ledger, 21 листопада 1894 р.

С. 371. «Спочатку він підпалив…»: Philadelphia Public Ledger, 23 листопада 1894; Boswell and Thompson, 89; Franke, 41; Schechter, 64–65.

С. 371. «Він порадив страховій компанії…»: Ibid.

С. 371. «Опікуни Мінні…»: Philadelphia Public Ledger, 21 листопада 1894 р.; 27 липня 1895 р.; Franke, 106.

С. 372. «Восени 1893 року Чебмерлен…»: Philadelphia Inquirer, 8 травня 1896 р.

С. 373. «Голмс утік»: Ibid.

С. 373. «Невдовзі Голмс поїхав…»: Geyer, 346; Trial, 302, 608; Franke, 213.

С. 374. «Щойно перед від’їздом…»: Geyer, 346; Trial, 210.

Настає ніч

С. 374 «Протягом жовтня…»: Chicago Tribune, 29 жовтня 1893 р.

С. 374 «Щодня на оглядовому колесі каталося 20 тисяч людей…»: “Ferris Wheel, Statement of Business by the Week”, Ferris Papers.

С. 375. «“обережно придивлятися”…»: Chicago Tribune, 25 жовтня 1893 р.

С. 375. «Погляньте на нього зараз!..»: Abbot, 228.

С. 376. «О другій годині в День американських міст…»: Chicago Tribune, 29 жовтня 1893 р.

С. 376. «О третій годині…»: Chicago Tribute, 20 грудня 1893 р.

С. 377. «Посеред вечері…»: Chicago Times, 14 грудня 1893 р., McGoorty Papers.

С. 378. «Була, напевно, восьма…»: Ibid.

С. 378. «Вони почали сперечатися…»: Chicago Record, 15 грудня 1893 р., Chicago Daily News, 23 жовтня 1943 р., McGoorty Papers.

С. 379. «Затримайте мене…»: Chicago Record, 15 грудня 1893 р., McGoorty Papers.

С. 379. «Ми відвертаємося від…»: Chicago Tribune, 31 жовтня 1893 р.

С. 380. «Рівно о 16:45…»: Ibid.

С. 380. «Шістсот екіпажів кортежу…»: Chicago Tribune, 2 листопада 1893 р.; Miller, 101.

С. 381. «Гаррісон колись чув, як вони співали…»: Chicago Tribune, 2 листопада 1893 р.

С. 381. «Це прощання, ця втрата…»: Dean, 418.

С. 381. «Під світлом зірок…»: Pierce, As Others See Chicago, 357.

Чорне місто

С. 381–382. «Бідняки тяжко, надголодь…»: Herrick, 135.

С. 382. «Що за видовище!..»: Gilbert, 211.

С. 382. «На одному — Будинок машинобудування…»: Hales, 47.

С. 382. «Яке запустіння…»: Dean, 424.

С. 383. «Джордж Пуллмен і далі скорочував…»: Wish, 290.

С. 383. «більш загрозливе й серйозне…»: Papke, 29.

С. 383. «5 липня 1894 року…»: Gilbert, 210; Miller, 550.

С. 384. «Жалю не було…»: Miller, 550.

С. 384. «Сотні людей поїхали…»: цитується в «Chicago Tribune» 18 серпня 1895 р.

Частина IV. Викрите зло

«Власність Г. Г. Голмса»

С. 387. «Детектив Френк Ґеєр…»: більшість відомостей про Ґеєра я взяв із книжки «Справа Голмса — Пайтзеля» — детальної, стриманої і передусім точної розповіді про убивство Бенджаміна Пайтзеля і пошуки його дітей. Вона пересипана текстами з листів дітей та цитатами з інших цінних документів, як-от протоколи допитів і зізнання. Додатковий матеріал про Ґеєра я знайшов у Вільній бібліотеці в Філадельфії в щорічних рапортах суперінтенданта поліції, внесених у «річні звіти» мера міста (див. у бібліографії). У цих звітних документах міститься чимало цінної інформації, наприклад те, що розслідувальну роботу Ґеєр вів у парі з іншим висококласним детективом Томасом Дж. Кроуфордом — тим самим, який супроводжував Голмса з Бостона до Філадельфії. У цій подорожі Голмс пропонував Кроуфордові гіпноз. Детектив відмовився. Голмс знову попросив, пропонуючи детективові за те, що його загіпнотизує, 500 доларів — дещо заувальований хабар. Ґеєр із Кроуфордом у місті постійно посідали перше-друге місце серед пар детективів за сумарною ціною віднайденого.

Також деякі деталі я видобув із «Суду над Германом В. Маджеттом, відомим як Г. Г. Голмс», дослівного протоколу судового засідання з прикінцевими дебатами й думкою апеляційного суду. Див. також Franke, 61–81 і Schechter, 195–205.

С. 387. «нове завдання Ґеєра…»: Geyer, 158—61, 171—74.

С. 388. «Ґрем усе ж не без вагань запросив…»: у Шлехтера читаємо, «У березні 1895 року пожежа знищила будинок Ґеєра, убивши його кохану дружину Марту і юну дванадцятирічну доньку Естер, їхню єдину дитину…» (202).

С. 388. «Голмс має великий дар…»: Geyer, 54.

С. 389. «Голмс стверджував…»: Ibid., 53–57. У першій частині книжки Ґеєра (с. 13—172) детально викладено страхову махінацію і вбивство Бенджаміна Пайтзеля. Ці деталі можна знайти в «Суді…».

С. 389. «Коронер також бажав…»: Geyer, 33–40.

С. 390. «Коли б ти, мамо, бачила…»: Ibid., 353—54.

С. 390. «Мамо, а ти коли-небудь…»: Ibid., 355.

С. 390. «Власність Г. Г. Голмса»: Ibid., 158.

С. 390. «Це завдання не видавалося…»: Ibid., 173.

С. 391. «Детектив Ґеєр дістався до Цинциннаті…»: Ibid., 174. На сторінках 173–298 Ґеєр буквально по днях описує свої пошуки.

С. 393. «Та тут майже й нема чого розповідати»: Ibid., 174.

С. 394. «Я не міг оцінити…»: Ibid., 180.

С. 395. «дуже багатий, у нього є земля…»: Ibid., 188.

С. 396. «Нам усім тут добре…»: Ibid., 269—70.

С. 396. «І, мабуть, ця неділя тягнеться…»: Ibid., 271.

С. 396. «Таке враження, що…»: Ibid., 272.

С. 397. «Їм, очевидно, було дуже погано…»: Ibid., 190.

С. 397. «Голмс казав, що Говард…»: Ibid., 189.

С. 397. «Щось ніби підказує…»: Ibid., 190.

С. 398. «Ґеєр із подивом виявив…»: Ibid., 213—14.

С. 398. «Скажіть мамі…»: цитовано у Franke, 223—24.

С. 399. «Ось, ця бідолашна дитина…»: Geyer, 258.

С. 399. «Говард зараз не з нами»: Franke, 224.

В’язниця Моямензінґ

С. 399. «Яке велике приниження…»: Mudgett, 215.

С. 400. «залишити при собі годинник…»: Ibid., 216.

С. 400. «Ходіть зі мною…»: Ibid., 5.

С. 400. «Одна з характерних ознак психопата…»: Diagnostic, 646; Karpman, 499; Silverman, 21, 28, 32–33.

С. 401. «тюремний щоденник»: Mudgett, 210. Так званий щоденник з’являється на с. 211–221.

С. 402. «Я дбав про дітей так само…»: лист наводиться у Geyer, 163—71.

Пожилець

С. 402. «У неділю 7 липня…»: Geyer, 214.

С. 405. «Це здавалося занадто гарним…»: Ibid., 230.

С. 406. «Отвір зробили зовсім маленький…»: Philadelphia Public Ledger, 5 серпня 1895 р.

С. 406. «Ми підіймали її якомога обережніше…»: Geyer, 233.

С. 406. «У Неллі були відрізані ступні…»: Schechter, 224.

С. 407. «Я попередив її, що вона…»: Geyer, 244.

С. 407. «А де Неллі?»: Ibid., 245.

С. 407. «Важко уявити щось більш дивне…»: Ibid., 250.

С. 408. «однією з найбільш вдалих подій…»: Philadelphia Public Ledger, 5 серпня 1895 р.

С. 408. «Чи Говарда прилаштували…»: Geyer, 251—52.

Живий труп

С. 408. «У Філадельфії зранку…»: про спробу Барлоу захопити Голмса зненацька детально розповідається в «Philadelphia Public Ledger» за 17 липня 1895 р.

С. 408. «і не встиг я її розгорнути…»: Mudgett, 226.

С. 409. «геній виправдань покинув Голмса…»: Philadelphia Public Ledger, 17 липня 1895 р.

С. 409. «Я був не в змозі…»: Mudgett, 227.

С. 409. «Моя думка така…»: Boswell and Thompson, 112—13.

«Усі ці тяжкі дні»

С. 411. «Кількість загадкових пожильців…»: Geyer, 268.

С. 411. «День минав за днем…»: Ibid., 269.

С. 412. «кількість жертв наближається до двохсот…»: Boswell and Thompson, 87; Franke, 109.

С. 412. «Чиказькі детективи…»: обшук «замку» Голмса активно висвітлювався в газетах країни. Див. Philadelphia Public Ledger, 22, 25, 26, 27, 29, 30 липня 1895 р.; Chicago Tribune 17, 21, 23, 25, 27, 28, 29 липня, 18 серпня 1895 р.; «New York Times, 25, 26, 29, 31 липня 1895 р.

С. 413. «Чи не бачили ви…»: Chicago Tribune, 26 липня 1895 р.

С. 414. «Одна зі статей у “Tribune” із кричущим заголовком…»: Chicago Tribune, 20 липня 1895 р.

С. 414. «І все марно»: Geyer, 283.

С. 414. «Маю зізнатися, повернувся…»: Ibid., 283—84.

С. 415. «Таємниця видавалася…»: Ibid., 284.

С. 415. «Лігво “Голмса” згоріло!..»: Chicago Tribune, 19 серпня 1895 р.

С. 415. «До понеділка…»: Geyer, 285.

С. 415. «У мене не було того будинку для оренди…»: Ibid., 286.

С. 416. «Уся ця марудна праця…»: Ibid., 287.

С. 416. «не вважає, що газ безпечний…»: Ibid., 301.

С. 416. «велику грудку обгорілої маси…»: Ibid., 297.

С. 417. «то був найбільший скарб Говарда…»: Ibid., 300.

Умисне лиходійство

С. 417. «12 вересня 1895 року…»: новини про звинувачення від присяжних Філадельфії, Індіанаполіса й Торонто див. Philadelphia Public Ledger, 13 вересня 1895 р.

С. 417. «І на завершення скажу…»: Mudgett, 255–256.

С. 418. «Як принизливо думати…»: цит. у Literary Digest, vol. 11, no. 15 (1896) 429.

С. 418. «Ота “принизливість” цього факту для Чикаго…»: Ibid.

С. 418. «Одним із найхимерніших…»: Chicago Tribune, 30 липня 1895 р.

С. 418. «Він — геній зла…»: Schechter, 228.

Епілог. Остання межа

Ярмарок

С. 421. «Батько Волта Діснея…»: Mosley, 25–26; Schickel, 46.

С. 421. «Виставку відвідав письменник Л. Френк Баум…»: Adams, 115; Updike, 84–85.

С. 421. «Японський храм…»: Miller, 549.

С. 421. «Виставка надихнула…»: Jahn, 22.

С. 422. «Навіть у Меморіалі Лінкольна…»: Успіх виставки підняв престиж Бьорнема і допоміг йому потрапити до федеральної комісії, відповідальної за будівництво меморіалу. Тоді він дав волю своїй любові до класичних стилів. Див. с. 440 і відповідну примітку. Також див. Hines, 154—57.

С. 422. «вивела наш народ із хащ буденності…»: Moore, McKim, 245.

С. 422. «можливості суспільної краси…»: Hines, 120.

С. 422. «Вільям Стед одразу відчув…»: Whyte, 53.

С. 423. «Вони просили Бьорнема…»: Hines, 140, 180—83, 188—89, 190 — 91. Див. також Burnham and Bennett, Plan; Burnham and Bennett, Report; McCarthy, “Chicago Businessmen.”

С. 423. «Допомагаючи створити новий план…»: Hines, 148—49.

С. 423. «Просили в Деніела Бьорнема допомоги…»: Hines, 347.

С. 424. «Коли б я вам сказав…»: Crook, 112. Чудова, але сухувата оповідь про падіння Саллівена після Всесвітнього ярмарку — див. усю книжку Кука: сухість викладу пояснюється тим, що це — докторська дисертація.

С. 424. «Завітав Луїс Саллівен…»: Hines, 232.

С. 425. «Деніелу Х. Бьорнемові…»: Ibid.

С. 425. «зараза»: Sullivan, Louis, 321, 324.

С. 425. «вірус»: Ibid., 324

С. 425.. «прогресуючий церебральний менінгіт»: Ibid.

С. 425. «Ось так Архітектура померла…»: Ibid., 325.

С. 426. «і Гарвардський, і Єльський університети…»: Hines, 125.

С. 426. «Йому потрібно знати…»: Ibid., 254, 263.

С. 426. «Те, що було зроблено…»: Daniel Burnham, “Biography of Daniel Hudson Burnham of Chicago”, Moore Papers, Speech, Article and Book File, Burnham 1921, Proofs and Biographical Sketches.

С. 426–427. «Багато хто ставив питання…»: Ellsworth to Moore, February 8, 1918, Moore Papers, Speech, Article and Book File, Burnham Correspondence, 1848–1927, Box 13, File 2.

С. 427. «У 1901 році Бьорнем збудував…»: Hines, 288.

С. 427. «Із тих двадцяти семи будинків…»: Lowe, 122.

С. 427. «До наших часів…»: Hines, 351.

С. 428. «Я вважав, що виставка…»: лист Бьорнема до Марґарет від 7 квітня 1894 р., Burnham Archives, Family Correspondence, Box 25, File 5.

С. 428. «Коли б я мав на це час…»: Edward H. Bennett, “Opening of New Room for the Burnham Library of Architecture”, 8 жовтня 1929, Burnham Archives, Box 76.

С. 428–429. «Ви побачите його гарним…»: Undated biography, Burnham Archives, Box 28, File 2.

Відпуст

С. 429. «Сьогодні вперше для мене стало очевидним…»: Olmsted, 10 травня 1895, довіряти пам’яті вже не випадає.

С. 429. «Того літа…»: Stevenson, 424.

С. 429. «найгірший тиждень»: Rybczynski, Clearing, 407.

С. 429. «Ти навіть не уявляєш…»: Ibid.

С. 429. «Бив свого коня»: Roper, 474.

С. 430. «Вони не дотрималися мого плану…»: Ibid.

С. 430. «Дружина Мері…»: Rybczynski, Clearing, 411.

С. 430. «Восени 1896 року…»: Anderson, 75.

С. 430. «17 листопада 1896 року…»: Ibid., 75.

С. 431. «Місіс Ферріс було відмовлено…»: Ibid., 77.

С. 431. «не розрахував свої сили…»: Ibid., 75.

С. 431. «1903 року чиказька компанія…»: Детально про подальшу долю оглядового колеса Ферріса див. Anderson, 77–81.

С. 431. «Зрозуміло було лише одне…»: Bloom, 143.

С. 432. «Виставка принесла Буффало Біллу…»: Carter, 376; Monaghan, 422.

С. 432. «Помер він у Денвері…»: Monaghan, 423.

С. 432. «Я пішов до Джексон-парку…»: Lingeman, 114.

С. 433. «Для мене настільки багато означає…»: Hines, 266—67.

С. 434. «Нікого не слід засуджувати на смерть…»: лист Прендерґаста до Альфреда Трюда (датований 21 лютого 1893 р., але дата, вочевидь, неправильна: лист написаний вже тоді, коли його засудили; зворотна адреса — в’язниця округу Кука), Trude Papers.

С. 434. «бідолашний недоумок»: Darrow, 425.

С. 434. «Мені шкода всіх батьків і матерів…»: Weinberg, 38.

С. 434. «Частину одягу вони скинули…»: Darrow, 228.

С. 434. «У Нью-Йорку…»: За легендою, славетна виконавиця танцю живота Маленька Єгиптянка (Little Egypt) дебютувала на Всесвітній виставці. Сол Блум стверджує, що такої там не було (Bloom, 137). Донна Карлтон у розвідці «У пошуках Маленької Єгиптянки» пише, що на виставці була така танцюристка, але цей псевдонім узяло багато артисток. Деякі джерела ототожнюють Маленьку Єгиптянку з Фаридою Мазар. Загалом, з усією певністю можна стверджувати, що Фарида на виставці, скоріш за все, виступала. Карлтон пише, що дівчина «ймовірно, виступала» (74) на «Мідвеї» і цитує джерело, де сказано, що Фарида вважала: «прізвисько Маленька Єгиптянка належить їй». Джордж Панґалос, імпресаріо, який привіз каїрські квартали на «Мідвей», публічно стверджував, що найняв Мазар на свою мідвейську концесію і що ця атристка — одна з найкращих танцюристок Каїру. Тереза Дін у своїй колонці пише про враження від театру на каїрських кварталах, де бачила «Фариду, красиву дівчину, яка усіляко вигинається» (157). У кожному разі, через кілька років після виставки на парубоцькій вечірці в Нью-Йорку молода жінка під псевдонімом Маленька Єгиптянка з’явилася із кремового торта — та гулянка так запам’яталася, що отримала назву «Жахлива вечеря Сілі». Улаштував вечірку Герберт Барнем Сілі, небіж покійного П. Т. Барнема, на честь свого брата Клінтона Барнема Сілі, який саме збирався одружуватися (Carlton, 65).

Голмс

С. 435. «Із рота в загиблого…»: Trial, 117.

С. 435. «Я попросив би суд…»: Ibid., 124.

С. 435. «На його обличчі був вираз…»: Philadelphia Public Ledger, 31 жовтня 1895 р.

С. 436. «Я бачила їх у морзі Торонто…»: Trial, 297.

С. 436. «найнебезпечніша людина світу»: Schechter, 315.

С. 436. «Те, що він мав чіткі наміри…»: Geyer, 317.

С. 436–437. «Я переконаний, що…»: Philadelphia Inquirer, 12 квітня 1896 р.

С. 437. «Там я їх залишив…»: Ibid.

С. 437. «З першої години нашого знайомства…»: Ibid.

С. 437. «Адвокати відмовилися…»: Franke, 189.

С. 437. «Вістарівський інститут у Філадельфії…»: Philadelphia Inquirer, 10 травня 1896 р.

С. 437. «Цей чоловік був далеко не простий лиходій…»: Ibid.

С. 438. «Можеш не поспішати, старий!»: Philadelphia Inquirer, 8 травня 1896 р. У газеті «Philadelphia Public Ledger» за той самий день ці слова наводяться дещо інакше: «Не метушись, Алеку. Час у тебе є».

С. 438. «За вказівками Голмса…»: Philadelphia Inquirer, 8 травня 1896 р.

С. 438. «Почали відбуватися химерні речі…»: розповідь про ці події я ґрунтую здебільшого на вирізках із газет, колекція яких становила своєрідний додаток до мемуарів Голмса. Див. Mudgett, після с. 256. Шлехтер гарно переказує ці містичні історії на сторінках 333–337.

С. 439. «Ні каменя, ні хреста…»: особисте спостереження.

С. 439. «У 1997 році поліція…»: Stewart, 70.

На борту «Олімпіка»

С. 440. «А проте — і я знаю, і ти знаєш…»: лист Бьорнема до Міллета від 12 квітня 1912 р., Moore Papers, Speech, Article and Book File, Burnham Correspondence, 1848–1927. Box 13, File 1.

С. 440. «Шан. п. Ф. Д. Міллетові…»: Envelope, April 11, 1912, ibid.

С. 440. «Інженер, який спроектував обидва пароплави…»: Lynch, 159.

С. 441. «Та, мабуть, нічого серйозного…»: Whyte, 314.

С. 441. «Френк Міллет, якого я дуже любив…»: Hines, 359.

С. 441. «Коли він і його сім’я були проїздом…»: Hines, 360, 433.

С. 441. «Обоє поховані в Чикаго…»: особисте спостереження. Див. також Hucke and Bielski, 13–30.