Друзі за листуванням

РОЗДІЛ 23. Друзі та листи

Ото гамір здійнявся, коли Ксеня повернулася до міста! Оленка, Васько та Геник перші прибігли її вітати. Роздавши подарунки, дівчинка довго розповідала про пережиті події. Дещо навіть із щоденника зачитувала.

Діти сиділи вражені. Кожен слухав із мушлі звуки океану та милувався шкатулками.

- А шарф тобі навіщо? - поцікавився Васько. - Літо ж надворі!

- Це подарунок мого найкращого друга!

- Бачиш, Генику, - зауважив хлопчик, - таки знайшла Ксеня кращого друга!

- Е-е, товариші, облиште, бо то, - Оленка захоплено додала, - інше!

- Що інше? - здивувався Геник.

- Інше воно й є інше! - засміялася Ксеня.

А коли літо скінчилося й розпочалися уроки, у школі Ксеню невпинно зупиняли й розпитували - цікаво було всім. І дівчинка розповідала. Навіть, наче вчителька географії, не забула про кліматичні особливості, про силу океану, про випари, що спричиняють шалені дощі та урагани!

Схожі дні знову звично нанизувались один на одного: школа, домашні завдання... Суєта! Єдине, що, попри шкільні навантаження та час з товаришами, Ксеня мала змогу тішитися теплими листами від іноземних друзів, а особливо від Еріка.

І ось уже вкотре цілісінький день у школі вона подумки підбирала слова, щоб, повернувшись увечері, увімкнути торшер і написати:

Любий Еріку,

Дякую тобі за листа! Якби ти бачив, що мені за нього довелося танцювати, ти б дуже сміявся. Увесь день думала про тебе та милувалася пелюстками магнолій, котрі тепер тримаю в книжці, замість закладки. Я їх охайно приклеїла на папір - вийшло дуже гарно!

У мене зараз роботи багато. Але я чекаю на літо, коли ти зможеш приїхати до нас у гості.

Ми приготуємо українські пироги та вареники. Як гадаєш, Еріку, гарна ідея?

Радію з твоїх успіхів у бейсболі. Я теж намагалася навчити своїх однокласників, але Васько (я з ним сиджу за партою) сказав, що я в цьому не тямлю. Хоча Васько. між нами кажучи, гравець теж нікудишній. Доведеться чекати літа... Думаю, що ти будеш не проти підучити нас, правда?

Я проводжу багато часу за читанням... Якось напишу тобі гарний список книжок про Україну. У нас дуже багато всього цікавого, Еріку. Дуже!

А поки - все! Передавай вітання своїй родині. Чекаю тебе!

Щиро твоя,

Ксеня.

P.S. Добре, що ти доглядаєш за папужками. Підтримуй їх знання української мови, будь ласка. Отож, кажи їм: «Ерік їде до України!»

Дівчинка заклеїла конверт, укинула його до шкільної сумки, щоб наступного дня власноруч передати поштареві.