— Сергію Івановичу, є дуже неприємна звістка.
— Щось трапилось?
— Не приходячи до свідомості… щойно в лікарні…
— Померла?
— Так… машиніст вентиляційної установки… Галина Нестеровська.
— А вона могла б допомогти розплутати цей клубочок… Але що поробиш…
А ввечері прийшов Пантюхін і плакав:
— За що така кара? Скільки смертей на фронті! Так ні, мало того, ще й тут спокою немає!
Сергій Іванович подзвонив у лікарню і дозволив видати Пантюхіну тіло Нестеровської, а також зв’язався із начальником будови і попросив всіляко допомогти.