Ненаписані романи

5

Кремлівський кабінет. Весна тридцять шостого, туркочуть голуби на металевому полискові під широкими вікнами, три групки людей: ліворуч, ближче до книжкової шафи, — Ворошилов, Єжов і Ягода, в кутку — Каменєв і Зінов’єв, а біля дверей — співробітник НКВС Миронов, який доставив їх на цю зустріч з внутрішньої тюрми.

Поволі походжаючи по кабінету, Сталін глухо говорив, звертаючись до своїх колишніх колег по Політбюро, але не дивлячись на них:

— Якщо товариші вестимуть себе на процесі так, що зможуть раз і назавжди поховати троцькізм як ідейну течію, якщо вони доведуть світові, що Троцький не зупинить ся ні перед чим у його боротьбі проти держави і партії, тоді, звичайно, арешти колишніх опозиціонерів буде негайно припинено, членів їхніх родин відпустять додому, а потім пошлють у хороші санаторії, а самі товариші, — Сталін нарешті підвів очі на Каменєва і Зінов’єва, — після оголошення вироку, який буде однозначним — «якщо ворог не здається, його знищують», — поїдуть на дачу, щоб продовжувати свою літературну працю, а потім їх помилують — до речі, цими днями ми опублікуємо закон про помилування…

Сталін знову подивився на Каменєва й Зінов’єва, різко зупинившись посеред кабінету, і в куточках його рота можна було прочитати гірку, але водночас підбадьорливу усмішку.

Каменєв підвівся:

— Ми згодні.

Він сказав це людині, яку в сімнадцятому вважав своїм другом; принаймні він, Сталін, саме так називав себе в редакції «Правдьі», де вони — до арешту Каменєва Тимчасовим урядом — були співредакторами…

Каменєв вважався другом Сталіна і в двадцять четвертому, коли вони вели спільну боротьбу проти Троцького: «члени ленінського Політбюро Зінов’єв, Каменєв і Сталін — ідейні продовжувачі справи Ілліча».

І ось, через дванадцять років, навпроти Сталіна, що організував убивство Кірова, стояв Каменєв, котрий погодився прийняти на себе вину за це вбивство і прилюдно розтоптати своє минуле…

… Через два місяці Каменєва розстріляють.

… Миронова, який був присутній при тому, як Сталін дав слово зберегти життя Каменєва й Зінов’єва, розстріляють через сім місяців.

… Потім розстріляють Ягоду, якому Єжов дав чесне слово зберегти життя, якщо він обвинуватить Бухаріна.

Самого Єжова вб’ють через три місяці після розстрілу Бухаріна…