Любарт (у хрещенні Дмитро) Гедимінович — законний король[1] Галицько-Волинської держави.
Семен Наримунтович — його васал, удільний князь Белза.
Дрозд — воєвода короля Любарта, намісник (фактично — комендант) Белза.
Казимир ІІІ — король Польщі у 1333-1370 роках.
Людовик (угорською мовою Лайош) — король Угорщини та Хорватії, спадкоємець польського престолу, претендент ще на кілька престолів. За походженням француз.
Кейстут Гедимінович — великий князь тракайський (у Литві), удільний князь берестейський (у Галицько-Волинській державі).
Джанібек — хан улусу Джучі (Золотої Орди).
Кулпа — фактично незалежний правитель південно-західних околиць Орди.
Джованна — королева Неаполя, троюрідна сестра Людовика й удова його брата.
Богдан — васал Людовика, господар Марумурешті, в недалекому майбутньому — засновник незалежної Молдови.
Костя Мушат — помічник, а в майбутньому — спадкоємець Богдана.
Особи неісторичні:
Єлизар — старий воїн.
Ярош — його син.
Ганна — Єлизарова дружина.
Офанасій — боярин короля Любарта, дипломат.
Павло Воронько — Любартів розвідник.
Божирар Антоєвич — знатний далматинець.
Василько Єськович — боярин белзького князя.
Д'Алу — старий найманець, що служить угорцям.