Королівський титул Любарта визнав візантійський імператор.
Деякі історики заперечують існування князя Семена Наримунтовича, проте аргументи тих, хто вважає, що такий князь існував, звучать переконливіше.
Казимир ІІІ, король Польщі у 1333-1370 роках.
Лайош І, король Угорщини та Хорватії у 1342-1382 роках та король Польщі по Казимировій смерті у 1370-1382 роках. Він був представником молодшої гілки французької династії Капетингів, тож його часто називали Людовиком.
Хрестоносці Тевтонського ордену.
Лучеськ — тогочасна назва Луцька.
Слуги ординські — особливий прошарок професійних воїнів, що в мирний час супроводжували посольства до хана.
Такі булави — китайський винахід — були поширені в багатьох кочових народів, зокрема й половців, що прийшли до причорноморських степів з теренів сучасної Монголії. Поширені вони були й в улусі Джучі, який у нас називають Золотою Ордою — хоча він ніколи так не називався.
Арбалет.
Тодішня назва річки Солокії.
Як показують останні дослідження, термін «пан» почав вживатися вже в Галицько-Волинський державі як титул особливо знатного боярина. На європейські мови він перекладався словом «барон».
Королівський титул Любарта був визнаний візантійським імператором.
Трон.
По гвинтових дерев'яних сходах.
Тут: камнемети.
Історичний факт.
Цю систему татари запозичили в Китаї.
В угорський хроніці стверджується, що Казимир захопив Любарта в полон ціною великих утрат не в названому замку. Пізніше, під час переговорів, литовські князі — родичі та союзники Любарта — заявили, що це захоплення було підступним, під час переговорів, і поляки не заперечували.
Верховний жрець.
Ми звикли до полонізованого варіанта цього імені — Радзівіл, проте литвини та білоруси казали Радвіла.
В описаний час у західноєвропейських мовах не було термінів «хрестовий похід», «хрестоносці». Казали «проща», «паломництво» або «заморська переправа».
Питання, чи брав Казимир особисту участь у цьому поході, дискусійне, — є відомості, що він хворів. Проте його військо воювало.
Для тогочасної церкви це було надто схоже на магію.
Вайділа — мандрівний жрець і співак.
Описані події — єдиний випадок за все Кейстутове життя, коли він порушив лицарське слово, проте жоден із противників тракайського князя не дорікав йому. Вочевидь, «поїздка в Буду» була замаскованою формою арешту під час переговорів, і всі розуміли, що іншого способу порятуватися Кейстут не мав.
До XVI ст. вінчання в церкві вважалося бажаним, але не обов'язковим, а остаточно в Україні неодмінність вінчання закріпилася лише у XVIII ст.
Хорватами. В описаний час у значній частині католицьких храмів Хорватії служили церковнослов'янською мовою, і, відповідно, освічені хорвати знали її досконало, а кожен хорват розумів її.
Заповіт. Жодних доказів реального існування цього заповіту немає, більше того, немає доказів перебування князя у м. Вишеграді, де документ начебто був складений.
Абсурдна версія про отруєння Юрія-Болеслава боярами, на жаль, досі повторюється в підручниках, хоча вона вочевидь запозичена з польської пропаганди. Усі західноєвропейські джерела, де вона зустрічається, слово в слово повторюють папську буллу, а вона була написана на підставі інформації, яку надав сам Казимир.
Див. Історичні довідки наприкінці книжки. Довідка 1.
Тут: гарнізону.
Васалом.
У Салерно функціонував перший у світі спеціалізований медичний інститут.
До 1345 року у війні за галицько-волинську спадщину активну участь брала Чехія.
На жаль, досі частиною істориків Любартове правління розглядається як литовське панування над Волинню. Проте в усіх міжнародних документах того часу він трактується як незалежний монарх. Варто додати, що його головний противник — Лайош-Людовик — був французом, так само, як чистокровними французами були королі Англії, Наварри та Неаполя (що не заважало першим двом воювати з Францією). А король Чехії Карл, попри німецьке походження, проводив патріотичну чеську політику. Тобто іноземне походження монарха саме собою мало що значить.
Великий князь литовський у 1341-1345 роках, що його скинули Кейстут та Ольгерд. В описаний час він перебував на Волині, де Любарт надав йому політичний притулок (що свідчить про незалежність Волинського князівства). Так само підписання Явнутом угоди про перемир'я, яке відбулося через півроку, було недвозначною погрозою Ольгердові.
Історичний факт.
Історичний факт.
Сучасний Брест.
Тут: поставить залогу.
Близько 200 метрів.
Так на слух сприймалося старохорватське вітання «S ciao», яке буквально значить «Я раб» (у розумінні — «я у вашому розпорядженні».) Зі старохорватської мови вітання перейшло у венеційський діалект італійської та, завдяки венеційцям, дуже поширене й до останнього часу.
Сучасний Задар.
Історичний факт.
Злі духи жіночого роду.
Бандерія — те ж саме, що корогва.
Герцогами.
Напівлегендарний угорський богатир тих часів. Він дійсно залишився в Італії, став улюбленим персонажем угорського фольклору та в майбутньому — багатьох творів угорської літератури.
Фаміліари, сервієнти — дружинники великих магнатів, особисто від них залежні.
Із джерел незрозуміло, про якого з небожів Людовика йдеться, але явно не про синів його братів — Карл-Мартел уже помер, Жан ще не народився.
Абсолютний світовий рекорд.
У 1352 році у Стефана буде дочка. Син народиться у 1354-му, і зразу ж потому Стефан загине, впавши з коня. Його син, Жан, помре в дев'ять років від загадкової хвороби.
Див. Історичні довідки. Довідка 2.
Джованна І, королева Неаполя, Лайошева троюрідна сестра та дружина його брата Андрія, назвала сина Карлом-Мартелом. Так звали Лайошевого діда, що перший з Анжуйської династії проголосив себе угорським королем (хоча й зазнав поразки). За умови відсутності дітей як у Людовика-Лайоша, так і Стефана таке ім'я було декларацією про наміри. Проте 1348 року Лайош захопив трирічного небожа в полон, і невдовзі дитина померла за загадкових обставин.
Є й інші транскрипції цього прізвища.
У Авіньйон у 1309 році перебрався Папа Климент V, а у 1352-му йшов понтифікат Климента VI.
Див. Історичні довідки. Довідка 3
«Хай ненавидять, аби боялися», — слова імператора Калігули.
Майбутній Брацлав.
Тут: прикажчик.
Із легкої руки Марко Поло до пластин прищепився термін «пайзца», проте це — китайське слово. Так далеко на захід китайська термінологія навряд чи вживалася. Ґереґа — монгольський термін.
Хана Джанібека.
Орду, точніше, Орда-Ічен — старший брат Бату (Батия).
Лише в тому разі, якщо вимруть усі Чингізиди, народжені від законних дружин.
Як можна судити, в описуваний час Путивльське князівство мало велике значення.
Див. Історичні довідки. Довідка 4.
Лицар, що має право на власний прапор. Тут: командир бандерії (корогви).
Кутільє — тут: рядовий воїн-пішець, озброєний списом і кордом. Віллани — кріпаки, тут: у значенні «простолюдини».
Тут: розбійників.
Льє — близько 4,5 км.
Терміном «йомен» насправді називали всіх, хто, з одного боку, був «вільно народженим англійцем», з другого — не мав титулу або не був посвячений у лицарі. Первісне ядро англійських лучників складалося з валлійських найманців, до того ж вербували їх із дрібної валлійської знаті. Пізніше вони поповнювалися тими, хто вчився стріляти з дитинства, зокрема й нащадками бідних лицарів — тими, кого називали «молодший син молодшого сина». Юридично вони дійсно прирівнювалися до вільних селян, проте насправді були воїнами-професіоналами, навченими з колиски.
Спис — найнижча тактична одиниця. В описаний час французький спис складався з лицаря й бойових слуг, більшість яких, незалежно від реальних функцій, називалися зброєносцями. Їх могло бути від одного до двадцяти. Цей термін не поширювався лише на кінних арбалетників.
Барк — один із типів меча в півтори руки. Віденські барки вважали найліпшими.
Аланів.
Начальник тумену. Десятки, сотні, тисячі, тумени в кочових народів були не лише військовими, але адміністративними одиницями. Темник був зобов'язаний за наказом хана виставити до 10 тисяч активних шабель, тому йому підпорядковувалася відповідна кількість населення.
Джут — ожеледиця (монг.). Коні кочових народів уміли доставати корм із-під снігу, проте джут позбавляв їх такої можливості.
Найдревніший монарший титул у кочівників Великого Степу — каган або хакан — монголи вимовляли як каан. Хоча терміни «каган», «хакан», «каан», «хан» явно споріднені між собою, монголо-татари розрізняли два останніх. Монгольські правителі Ірану титулувалися ханами, а от правителі улусу Джучі (з 1260-х) — каанами.
Це трапилося у лютому 1345 року в Мукачевому.
Намісником.
Венеція мала колонію в Тані (сучасному Азові), Генуя — в Кафі (Феодосії).
У татар тієї доби не було єдиної термінології для позначення понять «країна», «адміністративна одиниця», «регіон». Вони чітко розрізняли «юрт» — населення, та «улус» — територію, що для кочового народу цілком природно.
Візантійців.
Тобто з тюркським населенням Балкан, доволі численним.
Ім'я Момчила ввійшло у фольклор усіх балканських народів.
Осман та Орхан — засновники Османської імперії.
Егейського моря.
Борець із «невірними».
Імператор Візантії.
Мається на увазі біблійний цар Соломон, син царя Давида.
Дарданелли.
Перестріл — дистанція неприцільного пострілу з лука, 220-230 метрів.
1340 року в Угорщині, де значна частина нової еліти була французами, про цю битву знали дуже добре.
В Авіньйоні був розташований папський престол.
Звідкіля пішов вислів «Білий Христос» незрозуміло, проте протягом усього середньовіччя він фіксується по всьому басейну Балтійського та Північного морів.
Тевтонський орден переніс свою штаб-квартиру з Венеції до Марієнбурга в Прибалтиці в 1309 році, після захоплення Східного Помор'я. Того ж року йоаніти захопили Родос.
Ти весі — Ти відаєш (ст.-сл.).
З нелегкої руки російського псевдоісторика Л. Гумільова вкоренилася думка, начебто монголо-татари не вбивали послів. Це не так. Убивства дипломатів були звичайною практикою й серед них. Наприклад, 1262 року монгольський правитель Хоросану Хулагу вбив послів правителя улусу Джучі (за нашою термінологією — Золотої Орди) Берке, хоча на той момент вони обидва формально були навіть не самостійними монархами, а васалами великого каана в Монголії.
Таку піч-лежанку (кит. «кан», тат. «суфі») татари запозичили з Китаю. У знищених Тимуром татарських поселеннях вона траплялася майже в кожному будинку.
Див. Історичні довідки. Довідка 5.
Кулпа не згадується в жодному східному джерелі, проте в генеалогічних списках є кілька принців-чингізидів, які підходять за датами життя, однак вони всі названі мусульманськими іменами. Вочевидь, у Кулпи було два імені — татарське та ісламське.
1327 року.
Форма «Його величність» в описаний час ще не вживалася.
Заручником (тюрк.).
Життя немусульман у мусульманських країнах регулювалося «шістьма обов'язковими правилами». Четверте забороняло немусульманам сексуальні стосунки з мусульманками.
Дерев'яний майданчик уздовж палісаду, де стоять бійці.
Охоплення з флангів, стандартний прийом татарської тактики.
Гвардійців.
Згідно зі старомонгольською релігією (вірою в Тенгрі-каана), душі страчених із пролиттям крові не могли розраховувати на добре посмертя. Це уявлення зберігалося — за традицією — і після ісламізації Орди. Мушу завважити, що страта київських князів, які потрапили в полон після горезвісної битви на річці Калка, була не ганебна, а, навпаки (за монгольськими уявленнями), проявом поваги до хороброго ворога.
Велика та Мала Команії — області розселення половців в Угорщині.
Про нехарактерну для татар велику кількість піхоти в цій битві повідомляє у своїй хроніці Маттео Віллані.
Західноєвропейські полководці XIV ст. лише починали засвоювати такий тактичний прийом, як утворення резерву.
«Татари переможені залишилися переможцями» — Маттео Віллані.
Тут: хан.
У хрестовий похід.
Історичні слова литовського князя.
Через півроку Кейстут також підпише договір з Орденом, під яким першим поставить свій підпис вигнанець Явнут. З юридичного погляду така ситуація майже дорівнювала визнанню Кейстутом і Любартом великим князем литовським саме його (а не Ольгерда).
Тобто брами, що виходить на річку.
Там, де в середньовічних джерелах написано «смола», насправді мається на увазі або дьоготь, або різні суміші на основі дьогтю.
Навісні бійниці, за західною термінологією, — машинкулі.
Мистецтво метати з допомогою пращі стріли дожило в Німеччині до ХІХ ст., щоправда, як спортивна гра.
Княжий мисливець.
Рядовий лицар.
Шолом із заборолом.
Не слід забувати, що в ті часи, наприклад, апендицит чи запалення легенів були стовідсотково смертельними хворобами, тому політики повсякчас тримали в голові можливість смерті свого лідера і програвали варіанти своєї поведінки на такий випадок. Лідер, що не мав спадкоємця, прихильників міг і втратити.
У ті часи часто траплялося, що феодал був васалом кількох сюзеренів відразу. Тісна васальна присяга мала першість проти інших присяг.
Сифон — вогнемет. У візантійців дійсно були портативні вогнемети, одне зображення яких збереглося. Вони били на кільканадцять метрів, що є загадкою — саме конструкція вогнемета, а зовсім не склад «грецького вогню», який у східних джерелах називається простим та ясним арабським словом «нафт» (або «нефт»). Незрозуміла конструкція вогнемета. У Китаї з Х ст. вогнемети метали бензин або гас (китайці вміли їх добувати) за допомогою порохового заряду. Проте для портативних сифонів при тодішньому слабкому пороху це, здається, неможливо.
Наступного року Казимир викличе велике незадоволення Папи тим, що з церковних грошей заплатить семи татарським князям за те, що вони «воюють з Руссю». Оскільки вірні Джанібекові тисячники воювати з Волинню просто не могли (а гіпотетична війна з якимсь іншим князівством не могла так зацікавити Казимира, щоби він для цього запускав лапу в церковну казну), то, вочевидь, ідеться про брацлавських заколотників, які стали вигнанцями.
Див. Історичні довідки. Довідка 6.
Мається на увазі англійський король Едвард ІІІ.
Професійні найманці, що в мирний час розбійникують.
Залізна або дерев'яна головка на тупому кінці списа.
Шапка зі шликом — дійсно аланський винахід. В описаний час ще існували аланські поселення в Нижньому Подунав'ї та у Криму.
Див. Історичні довідки. Довідка 7.
Лайош був поранений 1 квітня чи, можливо, 31 березня.
Романія — просторічна назва держав хрестоносців на Балканах.
Венеційський уряд.
Імена «Лев» та «Леонід» тоді розглядалися як форма одного імені.
Версія, що Любарт народився 1300 року, не підтверджується нічим — крім Вікіпедії, — і не може бути прийнята, бо всі джерела називають Любарта наймолодшим із синів Гедиміна.
Її другим сином був Людовик Тарентський, майбутній чоловік королеви.
Саме після цього захоплення Орден переніс свою штаб-квартиру з Венеції в Марієнбург, остаточно закріпившись у Прибалтиці.
Оскільки у ворожому їм Галицько-Волинському літописові не раз цитуються слова давньоруських князів (один раз — польського князя), які визнавали їх «братією», справжніми князями.