Поезії

Не бунтуй, моє серце!

Зупинися у вічнім бігу!

Відпочинь!

Зупинюся з тобою і я…

Ніжна Еос в рожевім серпанку

цілує світанкову синь,

І згасає зірок течія…

Новий день. Нові люди й пісні…

Лише я не міняюсь повік!

Все шукаю початку й кінця…

І несе мене, ніби кіфару Орфея,

безжалісний часу потік,

І довкола — на хвилях — серця!

Закликають і кличуть:

— Це я! Зупинись, не щезай в далині!

Дай умерти в тобі…

А мені — Твої очі довічно

палають і сяють одні

В нескінченній юрбі…

А мені…

мов у сні…

лиш одні…

осяйні…

Твої очі в сумній далині…