Поезії

Барви світанкові, маки рожеві,

Діви-Природи вуста…

Квітами тими Землі-Королеви

Ніжна любов пророста…

Маки червоні

Маки багряні,

Білії маки, мов сніг…

Крила пелюсток — дрімаючі птахи —

Тихо спадають до ніг…

Спокою чари, тайна кохання —

Все в кольорів глибині…

Туга смеркання, втіха кохання

Там спочивають у сні…

Та не піддайся дрімоті знемоги,

Друже захоплений мій.

Зернята маків, як стяг перемоги,

В серце гаряче посій!