Сад божественних пісень

Iз душею хто ясною,

То нащо йому броня

I шолом над головою?

Не потрiбна i вiйна.

Непорочнicть - ось його броня,

Аневиннiсть - дiамант-стiна.

Щит, меч, шолом - йому сам Бог.

Свiте! Свiте безпорадний!

Вся надiя у царях!

Берег, думаєш, безвадний?

Вихор розмете цей прах.

Непорочнiсть - це Ciгop, пoвip,

А невиннiсть - ось небесний двiр.

Туди лети i там почий!

Бомб цей город не боїться

Hi оббрiхувальних стрiл,

Хитрих мiн не застрашиться,

Завжди цiлий - не горiв.

Непорочнiсть- ось де дiамант,

А невиннiсть - ось священний град.

Туди лети i там почий!

Ворога в цiм градi люблять,

Вiддають добро для них,

Силу для чужого гублять,

А не тiлъки для своїх..

Де ж такий чудовий град шукать?

Сам ти град, як труту змiг прогнать,

Святому Духу храм та град.