Сад божественних пісень

Човен бypi вихр хитає,

Піднесе чи вниз кидає!

Нема мені миру

І нема навкліру [292].

Море це мене зжирає!

Хвиля, мов гора, здіймає,

Друга в прірву укидає.

Надія спливає,

Душа вже зникає,

Жду - i це не допоможе!

О пристанище безбідне,

Тихе, миле, безнавітне!

О Маріїн сине!

Ти оте єдине,

Берегом що може стати.

Спиш в моєму кораблі ти,

Встань! Почуй мої плачі ти!

I утиш це море.

Поміч подай скору!

Вздродися, моя славо!

Збав мене ти від напасті,

Смири, душе, тлінні страсті,

Дух вони шматують

I життя руйнують.

Петре, порятуй, молюся!