Сад божественних пісень

Мене посiли рани смертоноснi,

Пекельнi бiди обсiли незноснi,

Найде страх i тьма. Ах, люта година -

Злая хвилина!

Терно хвороби нутро шматує,

Душа сумує, до смертi сумує.

Ах, хто мене зможе з цieї митi

Якось зцiлити?

Так африканський i олень страждає,

Вiн в гори швидше пташок вилiтає,

Вiд з'їдених гадiв жага його в'ялить,

Трутою палить.

Иду на Голгофу, бiжу i поспiю,

Висить там лiкар помiж двох злодiїв [84],

Це Iоанн тут при хрестi ридає,

Хрест обiймає.

О Йсусе, нам ти люба вiдраднiсть!

Чи тут живеш ти? О страдальцям радiсть!

Дай менi лiки, цiльб вiд напастi,

Не дай пропасти!