Свобода і терор у Донбасі

Найважливіші джерела, використані при написанні цієї книжки, — раніше закриті архіви України й Росії. Мені не вдалося отримати доступ до найсекретніших архівів — так званого Президентського архіву і колишніх архівів КДБ у Москві та Києві. Незважаючи на це, мені вдалося зібрати більш ніж достатньо інформації у відкритих архівах у столицях і на Донбасі, а також в архівах колишніх управлінь КДБ у Донецьку й Луганську.

Опубліковані джерела можна знайти у великих бібліотеках Заходу, Москви чи Києва, крім багатьох місцевих публікацій, з якими можна ознайомитися в місцевих бібліотеках Донбасу; їхній каталог у Відділі краєзнавства неоціненний для вивчення Донбасу.

Архівні джерела

Архіви в основному подано за їхніми акронімами з наступними позначеннями: ф. (фонд), оп. (опис), спр. (справа), арк. (аркуш, аркуші), зв. (зворот) — і для українських, і для російських архівів.

АУСБУДО — Архів Управління Служби Безпеки України по Донецькій Області (Донецьк, Україна), колишній архів управління КДБ в Донецьку.

АУСБУЛО — Архів управління Служби Безпеки України по Луганській області (Луганськ, Україна), колишній архів КДБ в Луганську.

ДАДО — Державний архів Донецької області (Донецьк, Україна); містить і колишній архів Донецької обласної організації Компартії України.

ДАЛО — Державний архів Луганської області (Луганськ, Україна), містить і колишній архів Луганської обласної організації Компартії України.

ГАРФ — Государственный Архив Российской Федерации (Москва, Росія), колишній Центральный Государственный архив Октябрской революции Союза Советских Социалистических Республик (СССР).

Документа Neveu — Архів (Рим, Італія).

РФІМФЕ — Рукописні фонди Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України (Київ, Україна).

РГАЭ — Российский Государственный архив экономики (Москва, Росія), колишній Центральный Государственный архив народного хозяйства СССР.

РГВА — Российский Государственный военный архив (Москва, Росія), колишній Центральный Государственный архив Советской Армии.

РЦХИДНИ — Российский центр хранения и изучения документов новейшей истории (Москва, Росія), колишній архів КПРС (Центральный партийный архив).

ЦАМО — Центральный архив Министерства обороны Российской Федерации (Подольськ, Московська область, Росія).

ЦДАГО — Центральний Державний архів громадських об’єднань України (Київ, Україна), колишній архів Компартії (Партійний архів Інституту Історії партії при ЦК Компартії України).

ЦДАВО — Центральний Державний архів вищих органів влади та управління України (Київ, Україна), колишній Центральний Державний архів Жовтневої революції Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

ЦДІА — Центральний Державний історичний архів України (Київ, Україна), колишній Центральний Державний історичний архів УРСР.

ЦДКФФА — Центральний Державний кінофотофоноархів України (Київ, Україна), колишній Центральний Державний архів кінофотофонодокументів УРСР.

ЦХДМО — Центр хранения документов молодёжных организаций (Москва, Росія), колишній Комсомольский архив (Архив Центрального комитета Всесоюзного Ленинского Коммунистического Союза Молодёжи).

ЦХСД — Центр хранения современной документации (Москва, Росія), так звана Стара Площа, колишній Архив Центрального Комитета Коммунистической партии Советского Союза.

VMA — Vrangel’ Military Archive (військовий архів Врангеля), Hoover Institution Archive (Стенфорд, Каліфорнія, США).

ВКП — «Документа Всесоюзної (Російської) Комуністичної Партії, Смоленський район, група запису 1056», чи так званий Смоленський Архів, доступний у формі мікрофільмів, поширюваних із U.S. National archives (Вашингтон, О. К., США).

YIVO Архіви — YIVO Institute for Jewish Research Archives, архіви інституту єврейських досліджень (Нью-Йорк, США).

Інтерв’ю

Усі інтерв’ю автор проводив українською та російською мовами. Автор обіцяв анонімність співрозмовникам. Значно більше інтерв’ю, ніж тут названо, я провів у Донецьку, Луганську і Харцизьку 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1994 і 1996 р. Багато спроб інтерв’ю не вдалися, бо люди не хотіли обговорювати своє минуле. Навіть зазначені тут співрозмовники відмовилися відповідати на значну частину запитань.

№ 1 — українське подружжя з Донецька, 22 жовтня 1989 р. Обоє народилися 1931 р. і обоє жили в Донецьку під німецькою окупацією. Чоловік 1951 р. був заарештований за «антирадянську пропаґанду».

№ 2 — літній росіянин із Донецька, 3 липня 1991 р.

№ 3 — літня росіянка з Донецька, 5 липня 1991 р. Комсомольська активістка в тридцятих роках; під час війни тимчасово евакуювалася на Урал.

№ 4 — українець із Луганська, 28 липня 1993 р. Народився 1913 р. неподалік Луганська, розкуркулений 1929 р., потім засланий до Пермі, але невдовзі втік звідти на Донбас. Воював у Другій світовій і 1942 р. став членом партії.

№ 5 — українець із Луганська, 28 липня 1993 р. Народився 1925 р. поблизу Луганська в сім’ї досвідченого будівельника; перебував у Луганську під час німецької окупації.

№ 6 — шістдесятип’ятирічний чоловік невідомої національності з Луганська, 30 липня 1993 р. Він потрапив на Донбас з Іркутська в 1943–1944 рр. як шахтар, учився в технікумі, відтак став головним механіком, був директором різних шахт Донбасу. Вихвалявся, що співпрацював із КДБ.

№ 7 — шістдесятишестирічний чоловік невідомої національності з Луганська, 18 липня 1994 р. 1942 р. його вивезли до Німеччини на примусові роботи. Батько загинув на фронті.

№ 8 — п’ятдесятитрирічна жінка невідомої національності і чоловік-єврей із Донецька, 28 липня 1994 р. Її батько загинув на фронті.

Часто цитовані газети та інші періодичні видання

Архіви України (Київ).

Вечерний Донецк (Донецьк).

Вопросы истории (Москва).

Горнозаводское дело (Харків). Горнорабочий (Харків, Москва).

Горнотруд (Харків).

Диктатура труда (Сталіно).

Донбас (Донецьк).

Донецкий вестник (Сталіно).

Донецкий кряж (Донецьк).

Донецкий пролетарий (Луганськ).

Донецкий пролетарий (Харків).

Донецкий шахтёр (Харків).

Донеччина (Донецьк).

З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВС-КГБ (Київ). За индустриализацию (Москва).

Известия (Москва).

Известия ЦК КПСС (Москва). Исторический архив (Москва).

История СССР (Москва).

Источник (Москва).

Кочегарка (Артемівськ).

Летопись революции (Харків).

Літературна Україна (Київ).

Літопис революції (Харків).

Луганская правда (Луганськ).

Макеевский рабочий (Макіївка).

Народное хозяйство (Москва).

Наша газета (Луганськ).

Отечественная история (Москва).

Правда (Москва).

Прапор перемоги (Луганськ).

Пролетарская революция (Москва). Приазовский рабочий (Маріуполь).

Родина (Москва).

Социалистический Донбасс (Сталіно).

Сучасна Україна (Мюнхен).

Український історичний журнал (Київ).

Хозяйство Донбасса (Харків).

Книжки та статті

Повну інформацію подано в посиланнях до кожного розділу. Дана бібліографія вибіркова.

Збірник документів

Анриянов В. Память со знаком ОСТ. Судьба «восточных рабочих» в их собственных свидетельствах, письмах и документах. — Москва, 1993.

Возвращение имени и чести. Очерки, воспоминания, информационные и справочные материалы. — Луганск, 1995.

Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. — К., 1994.

Меллер В. Л., Панкратова А. М. Рабочее движение в 1917 году. — М., 1926.

Національні відносини в Україні у XX ст. Збірник документів і матеріалів. — К., 1994.

Неизвестная черная книга. — Иерусалим, Москва, 1993.

Правда через роки. Статті, спогади, документи. — Донецьк, 1995.

Реабилитация. Политические процессы 30-х годов. — М., 1991.

Советские евреи пишут Илье Эренбургу. 1943–1966. — Иерусалим, 1993.

Шоста Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства. — Луцьк, 1993.

Ehrenburg I., Grossman V. The Black Book: The Ruthless Murder of Jews by German-Fascist Invaders throughout the Temporarily-Occupied Regions of the Soviet Union and in the Death Camps of Poland during the War of 1941–1945. Tr. John Glad, James S. Levine. — New York, 1981.

Zlepko D. (ред.). Der ukrainishe Hunger-Holocaust. — Sonnenbuehl, 1988.

Мемуари та інші особисті розповіді

Антоненко-Давидович Б. Землею українською. — Philadelphia, 1995.

Авдеенко А. О. Наказание без преступления. — М., 1991.

Baitalsky М. Notebooks for the Grandchildren: Recollections of a Trotskyist Who Survived the Stalin Terror. Tr. Vogt-Downey M. Atlantic Highlands, N. J., 1995.

Book of Testimonies // The Black Deeds of the Kremlin. A White Book. Vol. 1. Toronto, 1953.

The Great Famine in Ukraine 1932–1933 // The Black Deeds of the Kremlin. A White Book. Vol. 2. Detroit, Mich., 1955.

Bohdan V. A. Avoiding Extinction. Children of the Kulak. New York, 1992.

Borodin N. M. One Man in His Time. London, 1955.

Чуев Ф. Так говорил Каганович. Исповедь сталинского апостола. — М., 1992.

Croghan Р. A. The Peasant of Makeyevka: Biography of Bishop Pius Neveu. A. A. Worcester, Mass., 1982.

Fenin A. I. Coal and Politics in Late Imperial Russia. Memoirs of a Russian Mining Engineer. Tr. Fediaevsky A. and ed. McCaffray S. Northern Illinois University Press, 1990.

Воспоминания инженера. К истории общественного и хозяйственного развития России (1883–1906 гг.). — Прага, 1938.

Fisher L., ed. Thirteen Who Fled.: Tr. Fisher G. and Fisher V. New York, 1949.

Frölich H. In der vierten Nachtwache. Erlebnisberichte aus der Deportation. Munchen, 1977.

Grigorenko P. G. Memoirs.: Tr. Whitney T. New York, 1982.

Гайдарівський В. А світ такий гарний... Буенос-Айрес, 1962.

Haimson L., Galili у Garsia Z, Wortman R. The Making of Three Russian Revolutionaries: Voices from the Menshevik Past. Cambridge University Press, 1987.

Haydon W., ed. Russia as Seen by Two Tilmanstone Miners. A Record of a Tour to the Donetz Basin in Aug. — Sept., 1929. Dover, 1929.

Hellbeck J. (ред.). Tagebuch aus Moskau. 1931–1939. Munchen, 1996.

Испытание долгом. Воспоминания чекистов. — Донецк, 3-є изд., 1989.

Келемендик-Кокот А. Колгоспне дитинство і німецька неволя. Спогади. — Торонто, 1989.

Khrushchev Remembers.: Tr. and ed. Talbott S. Introd. com. and Notes Crankshaw E. Boston, 1970.

Khrushchev Remembers: The Glasnost Tapes.: Tr. and ed. Schecter J. L., Luchkov V. L. Foreword Talbott S. Boston, 1990.

Khrushchev Remembers: The Last Testament.: Tr. and ed. Talbott S. Foreword Crankshaw E. Introd. Schecter J. L. Boston, 1974.

Klee E., Dressen W., Riess V. “The Good Old Days”: The Holocaust as Seen by Its Perpetrators and Bystanders. Tr. Burnstone D. New York, 1991.

Klose K. Russia and the Russians: Inside the Closed Society. New York, 1984.

Костюк Г. Зустрічі і прощання. Спогади. Книга перша. — Едмонтон, Канада, 1987.

Козлова Н. Н., Сандомирская И. И. «Я так хочу назвать кино». «Наивное письмо»: Опыт лингво-социологического чтения. — М., 1996.

Kravchenko V. I Chose Freedom. The Personal and Politikal Life of a Soviet Official. New York, 1946.

The Life of a Chemist: Memmoirs of Vladimir N. Ipatieff. Stansford University Press, 1946.

Лиходеев Л. Поле брани, на котором не было раненых. — М., 1990.

Mace J., Herets L., eds. Oral History Project of the Commission on the Ukrainian Famine. 3 vols. Washington, D. C., 1990.

Майстренко І. Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні. — Едмонтон, Канада, 1985.

Our Journey through Russia: A First-Hand Account by Two British Working-Men of a Journey through Russia. — London, 1929.

Paustovsky K. The Story of a Life. Tr. Joseph Barnes. New York, 1964.

Руденко M. Економічні монологи. Нариси катастрофічної помилки. — Мюнхен, 1978.

Самсонов А. М. Знать и помнить. Диалог историка с читателем. — М., 1988.

Sandulescu J. Donbas. New York, 1968.

Sharansky N. Fear No Evil. Tr. Hoffman S., New York: 1988.

Shcharansky A., Ben-Joseph I. Next Year in Jerusalem. Tr. Hoffman S., New York, 1979.

Shipler D. Russia: Broken Idols, Solemn Dreams. New York, 1983.

Шкуро А. Г. Записки беглого партизана. — M., 1991.

Siegelbaum L., Walkowitz D. Workers of the Donbas Speak. Survival and Identity in the New Ukraine, 1989–1992. State University of New York Press, 1995.

Сосюра В. Третя рота // Київ. — 1988. — № 1.

Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля і кордони. Повість мого життя. — К., 1995.

Сто сорок бесед с Молотовым. Из дневника Ф. Чуева. — М., 1991.

Sztafrowski М. Direction Stalino. Un Polonais dans les camps sovietique. Paris, 1987.

Терехов P. Сторінки героїчної боротьби. Спогади старого більшовика. — К., 1963.

33-й: голод. Народна книга-меморіал. — К., 1991.

Tschebotarioff G. Russia, Му Native Land. New York, 1964.

Уксусов И. После молчания // Советский шахтер. — 1989. — № 2.

Ворошилов К. Е. Рассказы о жизни. Воспоминания. Книга первая. — М., 1968.

Статистичні публікації

Абрамов А. Жилищно-бытовое строительство Донбасса. — Москва, Ленинград, 1930.

Донбасс в цифрах. Статистический справочник. — Сталино, 1936.

Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (январь-февраль 1923 г.) т. 1. — Харьков, 1923.

Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. СССР (Сводный том). — М., 1962.

Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. Украинская ССР. — М., 1963.

Киржнер Д. М. Горная промышленность в цифрах. Краткий справочник. — М., 1926.

Материалы к серии «Народы Советского Союза». Ч. 5. Перепись 1939 года. — М., 1990.

Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. Т. 12, 13. — СПб, 1904–1905.

Статистический справочник Сталинского округа. — Сталино, 1928.

Статистика несчастных случаев с рабочими горной и горнозаводской промышленности южной России за 1908–1904 гг. — Харьков, 1910.

Вопросы техники безопасности и травматизма в горной промышленности СССР. Доклады горной секции II Всесоюзного съезда по профгигиене и технике безопасности. — М., 1928.

Всесоюзная перепись населения 1937 г. Краткие итоги. — М., 1991.

Всесоюзная перепись населения 1939 г. Основные итоги. — М., 1992.