Вітрило

Тремтить самотньої вітрило,

В блакитних хвилях заблукав,

Що в крає рідням постило,

Що на чужині він шукав.

Злий вітер хвилі підіймає

І щогла гнеться і тріщить,

Він краще долі не шукає

І від негоди не біжить.

Блакитних хвиль і сонця досить,

Немов проміння воду п’є,

А він бурхливий бурі просить,

Немов у бурі спокій є.

1832

Загрузка...