Небога

Де люди чують благовест,

І наближаються до бога.

Там де блищить на сонці хрест,

Стояв скалічений небога.

Шматочок хліба він благав,

І простягав схуднілу руку.

А хтось над ним поглузував —

Вложив в долоні каменюку.

Я прагнув все своє життя

Віддати за твоє кохання,

Але ти вбила почуття

І змарнувала сподівання.

1830

Загрузка...