Втеча від свободи

Передмова І (до першого видання)

Ця книжка є частиною великого дослідження структури характеру[1] сучасної людини, а також проблем взаємодії між психологічними та соціологічними чинниками суспільного розвитку, над яким я працюю вже кілька років і на повне завершення якого знадобилося б значно більше часу. Теперішні тенденції політичного розвитку і їхня загроза найбільшим досягненням сучасної культури — індивідуальності та унікальності людини — змусили мене урвати роботу над проблемою загалом і зосередитися на одному аспекті, ключовому для культурної і соціальної кризи наших днів: на значенні свободи для сучасної людини. Моє завдання в цій книжці було б істотно легшим, якби я мав можливість відіслати читача до завершеного курсу, присвяченого структурі характеру людини в сучасній культурі, оскільки значення свободи можна повноцінно зрозуміти лише через аналіз згаданої структури. Тож мені доводиться звертатися до певних концепцій і висновків, не розкривши їх так, як би я це зробив у повному викладі. Деякі надзвичайно важливі проблеми я порушив лише побіжно, а іноді й зовсім мусив їх пропустити. Проте я вважаю, що психолог має зробити свій внесок у розуміння сучасної кризи невідкладно, навіть пожертвувавши бажаною повнотою викладу.

Підкреслюючи значення психологічного аспекту теперішньої ситуації, на мою думку, ми аж ніяк не переоцінюємо вагу психології. Основним суб’єктом соціального процесу є індивід, його бажання і страхи, пристрасті й роздуми, схильність до добра чи зла. Щоб збагнути динаміку суспільного розвитку, ми повинні розуміти динаміку психічних процесів, що відбуваються всередині індивіда, точнісінько так, як для розуміння індивіда нам треба розглядати його в контексті культури, яка його формує. Основна ідея цієї книжки полягає в тому, що сучасна людина, звільнена від пут доіндивідуалістичного суспільства, які давали їй спокій та водночас обмежували її, не здобула свободи в сенсі реалізації індивідуального «я»[2], тобто вираження її інтелектуальних, емоційних і чуттєвих здібностей. Свобода хоч і принесла людині незалежність і раціональність, але й зробила її ізольованою, а отже — стривоженою та безсилою. Ця ізоляція нестерпна, тож людина має кілька альтернатив: або втекти від тягаря свободи до нової залежності, нового підпорядкування або просуватися далі аж до повної реалізації позитивної свободи, заснованої на унікальності та індивідуальності кожного. Хоча ця книжка є радше діагнозом, ніж прогнозом, і не вирішенням, а лише аналізом проблеми, результати нашого дослідження можуть скоригувати напрям необхідних дій, бо розуміння причин тоталітарної втечі[3] від свободи є передумовою будь-якої дії, спрямованої до перемоги над силами тоталітаризму.

Я висловлюю подяку всім друзям, колегам та учням за стимулювання і конструктивну критику моїх думок. Читач знайде в примітках посилання на авторів, яким я найбільше зобов’язаний ідеями, викладеними в цьому виданні. Особливо я хочу подякувати тим, хто безпосередньо сприяв її завершенню. Передовсім міс Елізабет Браун, що допомогла мені своїми неоціненними порадами та критичними зауваженнями в упорядкуванні цієї книжки. Крім того, Т. Вудгаузу за його велику допомогу в редагуванні рукопису і д-ру А. Зайдеману в сприянні щодо порушених у цьому виданні філософських проблем.

Я також хочу подякувати видавцям за право скористатися фрагментами з наведених у цій книжці праць...

Е. Ф.