Примітки

1

По-французьки поема зветься: «La pucelle d’Orléans». Слово la pucelle означає чисту, незайману, невинну дівчину. По-російськи воно добре перекладається словом «девственница». Ми не знайшли, якщо не рахувати таких сумнівних словотворів, як «незайманка», «незайманиця», точного українського відповідника, тому залишилися при слові «діва». — М. Р.

2

Тут автор у примітці наводить приклади таких вставок, які ми вважаємо можливим не подавати, і закінчує примітку так: «Автор цієї гидоти, зробленої виключно для всякої наволочі, — розстрига-капуцин, що взяв собі ім’я Мобера». — М. Р.

3

Примітки — в кінці (автор).

4

Тиляги — лати, панцир.

5

Кульбака — сідло.

6

Пательня — сковорода.

7

Кляштор — монастир.

8

Frelon — шершень. На цьому в оригіналі побудована гра слів.

9

Наголоси ми´тець і митéць мають рівне право в українській мові. Лексикограф Уманець (Комаров) свого часу навіть віддавав перевагу першому.

10

Бачу тебе, простодушний Данше, з великими розкритими очима, з роззявленим ротом.

11

Загальний зміст «чуда»: людина, крива на одну ногу, з особливої ласки Божої окривіла на другу (М. P.).

12

З королевого наказу Богові забороняється творити чудеса на цьому місці.

13

Свята до того не торкається (n’y touche, Nitouche, Нітуш) (М. P.).

14

Свята Мітуш, ім’я без значення (М. P.).

15

Незначні примітки, що стосуються лише франц. тексту, пропущено (М. P.).

16

Ох, плачу я над бідним Олоферном, якого так жорстоко вбила Юдіта (М. P.).

17

Кухня в кишені та товчений перець (М. P.).

Загрузка...