Ця книга оповідає про колишнього цементника й вантажника меблів Франца Біберкопфа з Берліна. Його якраз випустили з тюрми, де він сидів за старі провини, він знову стоїть посеред Берліна й хоче стати порядним.

Попервах йому це вдається. Фінансово йому живеться доволі стерпно, та невдовзі він вступає в справжню боротьбу з чимось таким, що з'являється ззовні, воно цілком непередбачуване й виглядає, як доля.

Тричі стає воно йому на шляху й сплутує його життєві плани. Воно перестріває його з обманом і шахрайством. Та Францу вдається знову міцно стати на ноги.

Але оте воно кидається на нього й завдає підступного удару. Він заледве встигає підвестись, уже рахують до десяти.

Нарешті воно збиває його з ніг просто з неймовірною, грубою силою.

І ось із нашим добродієм, який так довго тримався, вже покінчено. Він визнає себе переможеним, він не знає, що робити, і скидається на те, що йому вже кінець.

Та перш ніж вдатися до фатального кроку, в нього ніби полуда спадає з очей, а яким робом — про це я наразі промовчу. Тепер йому цілком ясно, в чому була причина нещасть. Ця причина — він сам, це видно вже з його життєвого плану, що не мав у собі абсолютно нічого, зате тепер став виглядати інакше, він уже не був простим і майже само собою зрозумілим, цей план став зарозумілим, бездарним, зухвалим, а понад те боягузливим і повним ґанджів.

Жахлива річ, якою було його життя, набуває сенсу. Франц Біберкопф пройшов примусову терапію. Під кінець ми знову бачимо, що наш герой стоїть на Александерплац, він дуже змінився, зазнав ушкоджень, але тепер він на правильному шляху.

Поспостерігати за цим і послухати цю історію варто багатьом, хто, як і Франц Біберкопф, пробуває в людській шкурі й, подібно до нього, часом вимагає від життя більшого, ніж шматок хліба з маслом.

Загрузка...