Самюель стриже нігті на руках і ногах Малюка. Душ, який він змусив того прийняти вранці, не спромігся вимити бруд, що вже в’ївся в них. Він обіцяє взяти Малюка на базар, якщо той дозволить провести процедуру, хоча така обіцянка й може йому дорого коштувати. Мадам попередила: «Я не хочу, щоб він виходив з дому. Ти пильнуєш його, як власну тінь. Й не зобижай його!»
Спочатку, якщо він не валявся в ліжку, то сидів на кухні, і цікавив його винятково папуга. За кілька днів Малюк навіть зміг приручити його, чого ні Мадам, ані Самюелеві так і не вдалося зробити попри щоденні намагання. Пташка сідає на нього, встромляє носа в його пишну шевелюру, їсть з долоні. Малюк прекрасно імітує пташині рулади. Самюель проводить дні за приготуванням йому їжі, яку той заковтує, наче й досі голодний, пере його речі й займається його гігієною. І не чує від Малюка жодного слова подяки. Малюк вважає нормальним, що в один день Самюель став його слугою.
Його поява в домі змінила звички Мадам. Вона раніше повертається з роботи, щоб проводити час із ним. Приносить йому солодощі, веде в сад, де навчає його назвам квітів і дерев. Самюель настільки роздратований, що навіть не намагається шпигувати за ними.
Малюк не розуміє, чому не може знову стати до роботи. Він робить сотню кроків по кухні, зітхає і, тільки-но Самюель відвертається, зникає. Він поводиться як насторожене звірятко, готове щомиті втікати. Самюель іноді вирішує його прив’язувати. Врешті, це перетворюється на гру.
Хлопця били, на тілі залишилися сліди, які не можуть брехати. Іноді він різко прокидається, бо стає жертвою нічних жахів. Самюель намагається його заспокоїти, та Малюк відштовхує його. Самюель цікавиться, з якого дива ця істота опинилася на фабриці. Аж ось він дізнається від Мадам, яку діймає запитаннями, що Малюк утік із села, сховавшись у кузові вантажівки. І потрапив на фабрику водночас із в’язками бамбука, що їх доправив туди водій. Мадам повідомила батьків Малюка, і після звичних перемовин вони дійшли між собою згоди: він працюватиме в цехах, а частина платні посилатиметься сім’ї. Проте вона так і не захотіла пояснити Самюелеві, чому згодом він почав кермувати службовим автомобілем. Не пояснила й того, чому невдовзі вирішила запропонувати його батькам узяти хлопця за чоловіка. Самюель допитує й Малюка, який лише знизує плечима, наче все це не має жодного значення. Самюель навіть не впевнений, чи Малюк розуміє самі запитання. Або чи усвідомлює, що робить у цьому домі.