61

Закриває огляд адмірал (не генерал) Евдженіо Хенке, що оповитий блискучим пилом з великого вікна, командувач оборонної розвідки з 1966-го по 1971-й, якого на посаді змінив Віто Мічелі. Відтворюючи вражаючу зовнішність Хенке, — про це свідчить Йоланда Ромуальді, — Пазоліні використовує не статтю, а дивовижно точно, аж до найменших подробиць описує світлину військового, яка була у тому ж таки номері «Еспрессо» на с. 9 у статті Каталано. У певному сенсі коло замикається, зашифровуючи своє джерело. Дивовижно, та у «Крадіжці» з боку Пазоліні номера «Еспрессо», який вийшов 4 серпня, немає жодних ознак, що він посилався на статтю Каталано, про яку вже йшлося: «Евдженіо Чефіс та контррозвідка. Й тоді адмірал сказав», яка вийшла слідом 11 серпня у цьому ж виданні. У другій статті, загальна назва якої «Ранкові доповіді, частина друга», йдеться про допит Андреотті, міністром оборони, Маріо Касарді, який був головою оборонної розвідки з 1974-го аж до того, як її розпустили, щодо інформації, яку передавали Чефісу, й загалом про стосунки Чефіса та спецслужб. У «Ранкових доповідях, частині другій» теж є чимало «маленьких доповідей вартових Чефіса» (принаймні так про це пише Каталано).

Загрузка...