ПРИМІТКИ

1

Коронне військо Річі Посполитої – наймане королівське військо, утримуване на спеціального податка – кварту, від чого звалося ще "кварціяльне".

2

Папроцький і Бєльський – польські історики. Папроцький Бартош (бл.1543-1614) – автор праці "Герби рицарства польського" (1584); Бєльський Мартин (1495-1575) – польський хроніст, також автор книжок "Життєпис філософів" (1535) та "Рицарська справа" (1569).

3

"Гербар Польський" – йдеться про працю Б.Папроцького "Герби рицарства Польського".

4

Естляндія – Естонія, перейшла від шведів у володіння Росії в 1721 р. за Нітштатським миром, відтак там стояло російське окупаційне військо; тут утворено Естляндську губернію.

5

Гадання на Біблії – спеціальна форма гадання, поширена у XVII – поч. XIX ст.

6

Рубан Василь (1742-1795)- історик та видавець, видав "Короткі географічні та історичні відомості про Малу Росію" (СПБ, 1773) та "Короткий літопис Малої Росії" невідомого автора з доповненнями О.Безбородька. (СПБ, 1777).

7

Не знаю чийого авторства – очевидно, йдеться про XIV-у пісню "Саду божественних пісень" Г.Сковороди, де алегорично говориться про падіння Козацької держави.

8

Війни за Олександра Павловича – йдеться про участь царя Олександра І в коаліційних європейських війнах проти Наполеона в 1805-1807 і 1813-1814 рр. Вітчизняна – це російсько-французька війна 1812 р. За цього царя завойовано Грузію (1801-1810), Фінляндію (1809), Бесарабію (1812), Азербайжан (1813).

9

Генерал-пробощ – старший військовий священик, інфулат – прелат, із правом носити митру.

10

Кадетські корпуси – у тодішній Росії – закриті дворянські навчальні заклади, в яких готували дітей до служби в царській армії. Перший Кадетський корпус був у Петербурзі, загалом кадетські корпуси існували до 1918 року майже по всіх великих містах Росії.

11

Юрій Всеволодович (1187-1240) – князь володимирський.

12

Андрій Боголюбський (1111-1174) – князь володимиро-суздальський – у 1157-1174 роках.

13

Андрій Боболь (1591-1657) – відомий польський чернець-єзуїт, був похований у Пінську, потім перенесений до Полоцька.

14

Карницький – один із представників звісного польського графського роду.

15

Ернест Бірон (1690-1772) – герцог курляндський, фаворит російської цариці Анни Іоанівни, правив Росію в 30-х роках XVIII ст.

16

Тетеря Павло (р.н. і см. невідомі) – гетьман правобережної України в 1663-1665 рр., покинув гетьманство, захопивши козацькі скарби та клейноди (булаву, прапор, бунчук, литаври), утік спершу в Польщу, де був пограбований поляками, а тоді – в Туреччину, де за ним слід пропав.

17

Данило Апостол (1654-1734) – миргородський полковник, а тоді гетьман Лівобережжя з 1728 по 1734 рік.

18

У 1708 році – тобто після Полтавської битви.

19

Козацька держава російської протекції – йдеться про Лівобережжя в межах частини Київщини, цілком – Чернігівщини та Полтавщини: саме ця територія й почала називатися Гетьманщиною, або ж Малою Росією, і була під регіментом гетьмана російської протекції. Була ще Козацька держава польської протекції (за П.Тетері, М.Ханенка), турецької (за П.Дорошенка, П.Орлика), татарської (за Петрика).

20

Майно мазепинців було російською владою конфісковано – після поразки повстання І.Мазепи всі маєтки й добро мазепинців було росіянами забрано, а їх, їхні родини (жінок, дітей, батьків, родичів) заслано в Росію.

21

Бунчуковий товариш – козацький старшина, що перебував на службі при бунчуку – одному із клейнодів гетьманської влади.

22

Петро Другий (1715-1730) російський цар, за якого було відновлене в Україні гетьманське правління.

23

"Коротка історія Малоросії" – найпоширеніший у XVIII ст. короткий виклад української історії, постав у 30-х роках XVIII ст. на основі літопису Г.Граб’янки, автор зводу невідомий.

24

"Литовський статут" – звід законів Великого князівства Литовського, який постав на основі збірки законів Київської держави "Руська правда", саме за ним і судилися українці.

25

Конституція Пилипа Орлика 1710 року – знаменитий правовий акт гетьмана П.Орлика та запорозьких козаків, за яким визначався республіканський устрій Козацької держави при обмеженій гетьманській владі.

26

"Вивід прав України", "Маніфест до європейських народів" – публіцистичні писання гетьмана П.Орлика, в яких він викладав причини повстання І.Мазепи і зголошував європейським монархам про порушення Москвою договорів Козацької держави з російськими царями, також про гніт, який тоді терпіла Україна від Росії.

27

Під Григором можна розуміти сина Пилипа Орлика, який справді конфіденціально навідувався в Україну із секретними дорученнями від батька.

28

Походи Мініха та Лассі на Крим і проти Туреччини – Мініх Бурхард (1683-1767) – російський фельдмаршал; Лассі Петро (1678-1751) – російський фельдмаршал. Йдеться тут про війну 1735-1737 рр.

29

Східна грецька католицька церква – так у XVII-XVIII ст. називали православну церкву, або ж церкву грецького обряду. Католицька у XVIII ст. в перекладі значить "вселенська" і цим означником користувалися і східна і західна церква, потім він пристав тільки до західної, православні почали вживати термін "вселенська".

30

Поема Йоасафа Горленка XVIII ст. – йдеться про поему "Бран семи добродійностей із сімома-гріхами в людині-мандрівцю", написану Й.Горленком у 1737 році (див. Антологія української поезії. -Т.1. – К.,1984. – С. 299-306).

31

"Четьї Мінеї" Дмитра Туптала – знаменитий твір у 4 томах на 13 книг видатного українського письменника Д.Туптала (1651-1709), в якому зібрано житія християнських святих – календарно на кожний день і місяць, а загалом – на рік. Створений у 11-й пол. XVII – поч. XVIII ст.

32

Кречетников Михайло (1729-1793) – з 1790 року був генерал-губернатором українських губерній, що складали раніше гетьманщину.

33

"Ода на рабство" – знаменитий вірш Василя Капніста, написаний на знищення на Лівобережжі Козацької держави із різкими звинуваченнями за це Катерині II.

34

Білоруський тракт – дорога з України через Білорусію на Петербург.

35

Колись полковому місті – Козацька держава мала територіально-полковий устрій, відтак кожна область звалась полком. Ніжин був полковим містом.

36

Не визнавав за Малоросією назви Україна – анонімний автор "Історії Русів" і справді вважав, що назва "Україна" накинена нам поляками, а питома назва українських земель Русь, а коли цю назву узурпували росіяни, то "Малоросія". Тут автор помиляється; назва "Україна", як певний край, уживався ще в часи Київської держави, буквальне значення слова Україна – омежена земля, край. Поняття ж "Малоросія" чи "Мала Русь" церковного походження, що значить серединна Русь чи Власне Русь. Поняття утворене від подібних назв: Мала Греція – власне Греція, і Велика Греція – Греція з колоніями.

37

Рачицький Андрій (1729 – кін. XVIII ст.) – новгород-сіверський сотник, український композитор, був капельмейстром при гетьмані К.Розумовському, автор хорів та концертів.

38

Худорба Архип (р.н. і см. невідомі) – автор історичного твору з історії України антиросійського спрямування, який до нас не дійшов. Жив у II половині XVIII ст.

39

Політика Григорій (1725-1784) – український шляхетський політичний діяч, автономіст, але заперечував гетьманське правління; був прихильник перетворення козацької держави на шляхетську, автор історичних та суспільно-політичних творів.

40

Котлубицький Микола – син конотопського дідича, російський генерал, автор спогадів.

41

Корнет – перший офіцерський чин у тодішній російській армії.

42

До 1772 року край був прикордонним із Польщею – в названому році відбувся перший розподіл Польщі, і вказаний край відійшов від Польщі до Росії.

Загрузка...