У давній давнині були створіння

Подяки

Ця книжка не з’явилась би без підтримки, наставництва й терпіння навдивовижу великої кількості неймовірно талановитих і чудових людей. Я уважав за честь працювати з ними всіма, і тепер для мене є великим привілеєм, що я можу їм тут подякувати.

Моя чудова літературна агентка, Кейтлін Детвейлер, була невичерпним джерелом натхнення та спонук. Її тер­піння й опіка про кожну чернетку (їх було багато!); її делікатні творчі поради, що відкрили величезні нові можливості для персонажів, сцен та сюжетних ліній; та її непохитна підтримка впродовж усього довгого шляху написання цієї книжки були справдешнім дарунком. Як і поміч, яку ця книжка отримала від усіх подвижників у «Jill Grinberg Literary Management», зосібна від Деніз Пейдж, Сема Фаркаса та Софії Сайднер, які надихали й підбадьорювали мене. Бажаю кожному письменнику мати під боком таких ангелів.

Я повинен також подякувати моєму кіно- й телеагенту, Метью Снайдеру з «Creative Artists». Поради Метью впродовж багатьох років були мудрими, розважливими та щирими, і моя вдячність йому безмежна.

Ця книга знайшла неймовірно затишний прихисток у «Simon & Schuster Books for Young Readers», а ентузіазм та гостинність, виказані всіма, були приголомшливими. Насамперед моя прекрасна редакторка, Кендра Левін, перейняла­ся цією історією всім серцем і прийняла виклик, щоб зробити її глибшою, продуманішою, теплішою та ще незвичай­нішою, тим самим перевершивши всі мої очікування. Захоплива праця з нею була для мене щастям, і завдяки їй книга стала значно кращою.

Є багато інших працівників «Simon & Schuster», які заслуговують подяки — з деякими з них я мав насолоду спів­працювати, а з іншими хоч і не встиг зустрітися особисто, але попри те їхня праця відіграла важливу роль в уречевленні цієї книжки. Я у великому боргу за оруду та візію перед Джонатаном Карпа, Джоном Андерсоном і Джастіном Чандом. Я безмірно вдячний Крісті Воссен та всьому художньому відділу за надання ледь відформатованому вордівському документу пристойного вигляду. Висловлюю також свою подяку моїй гостроокій копірайтерці, Барі МакНілл, чия старанність та ретельність змушувала кожну сцену іскритися, й Аманді Рамірез та Безі Вонді за їхню безцінну допомогу у процесі редагування й після нього. Уся команда відділу маркетингу дитячого видавництва «Simon & Schuster» із неймовірним запалом опікувалася цією книжкою, за що я безмежно вдячний. За те, що книжка «У давній давнині були створіння…» з’явилась у Великобританії, Австралії та інших англомовних авдиторіях, я вдячний Рейчел Денвуд та Кеті Лоуренс і всім, хто їх підтримував у «Simon & Schuster UK». А завдяки Стефані Ворос і її команді із захисту прав на чужоземні видання ця історія отримає другі життя багатьма іншими мовами, і цей факт не перестає мене дивувати. І наостанок, хочу подякувати Дженіці Насуорті за її неймовірно важливу роботу, яка полягала в пильнуванні за тим, щоби за лаштунками все йшло гладко, і щоб цей рукопис таки став книжкою.

Мої партнери з «Imagine Entertainment» надихали мене як своїми ідеями, так і постійною щирою зацікавленістю цією історією. Хочу особливо подякувати Брайсу Далласу Говарду, Лаєті Калогрідіс, Карен Лундер, Джону Шварцу та всім у компанії, хто підтримував їх.

Джастін Вілкс був першим шанувальником цієї історії, і навіть через десятиліття за ним усе ще зберігається статус головного шанувальника. Для мене було честю всього мого життя працювати над чимось настільки особистим і так довго з таким чудовим другом. Дякую, Кепе.

Також мені хотілося б відзначити низку друзів та однодумців, які читали й підтримували цю історію у процесі її створення. Метт Деллінґер та Лаура Гонголд перші помітили потенціал у серії не надто пов’язаних між собою історій, які зрештою стали повноцінною книжкою. Скотт Вестерфельд поділився своїми знаннями в царині кіно й телебачення. А Ендрю Фіцджеральд із Робіном Слоуном, письменницький відділ «Moon Yeti», поділилися зі мною купою цінних відгуків на мої ранні чернетки, а також постійним заохоченням і творчим натхненням.

Мої батьки, Майк і Паула, важко працювали щодня, коли я ріс, і завжди заохочували мене — іноді ціною великих витрат — бути вірним своїм бажанням. Вони також підтримували моє прагнення осмислити свою іранську приналежність. Саме завдяки їм мені поталанило написати цю книжку. Дякую, любі.

Моя бабуся, моя «маманбозорґ», подарувала мені «Єкі буд, єкі набуд», коли я був зовсім крихіткою, і ще багато всього іншого. Досі, коли я бачу ці слова, в голові лунає її голос.

Мої доньки, Тільден та Сіблі, були дуже терплячі до тата, поки він метушився над переписуванням та редагуванням текстів, і тим часом вони якимось дивом встигли вирости з немовлят у чудових, творчих, допитливих дітей, і в мене не вистачить слів, щоби передати всю мою любов до них.

Насамкінець дякую тобі, Джейн. Ти не знала, на що підписувалася, коли сказала, що я повинен написати історію про ветеринарну клініку для магічних звірів. Ти дозволила цій історії надовго зайняти почесне місце в нашому житті, і це місце, професійно блискуче облаштоване тобою без будь-якої користі для себе, я вважаю дивовижним. Ти відмовляла мене від багатьох невдалих ідей, проте якимсь чином ніколи не переставала вірити в мене. Ти — найкраща мама для наших дітей і найкраща людина, з якою я мрію прожити все життя до останку. Fiero назавжди!