В оточенні ідіотів, або Як зрозуміти тих, кого неможливо зрозуміти

Глава 18. Екскурс в історію

Першопричина всього, що ви прочитали до цього моменту

У цій главі пояснюється, як я прийшов до дослідження, яке слугує основою моєї книги. Якщо ви не цікавитеся історією, історичними паралелями чи дослідженнями, ви можете пропускати цю главу. Що стосується інших — почнемо роботу.

В усіх культурах виникала необхідність категоризувати людей. Коли закінчився кам’яний вік, а наша людська натура стала більш рефлексивною, ми зрозуміли — в усьому світі люди відрізняються одне від одного. Який сюрприз.

Та наскільки всі ми різні? І які шляхи опису відмінностей були знайдені? Мабуть, варто сказати, що шляхів так само багато, як і культур на планеті. Хоча я все ж наведу вам кілька прикладів.

Який з давньогрецьких підходів нам варто використовувати? Систему Гіппократа?

Гіппократ, який жив у IV ст. до н.е., вважається батьком медицини. На відміну від більшості лікарів тієї епохи, він не був забобонним. Вже тоді Гіппократ вважав, що хвороба виникає в природі, а не посилається богами. Наприклад, він стверджував, що епілепсія спричинена блокуванням у мозку. Звичайно, тепер це загальновідомо, але в ті часи думка Гіппократа була дійсно революційною.

З чотирма темпераментами пов’язана гуморальна теорія, або теорія чотирьох тілесних рідин. Відповідно до вчення Гіппократа, темперамент — це наш фундаментальний спосіб реагувати. Наша особистість чи наш настрій, який є початковим значенням. А наш темперамент контролює нашу поведінку.

Ваше здоров’я знаходиться в нормі доти, доки зберігається баланс між чорною жовчю, жовтою жовчю, мокротинням та кров’ю. Наприклад, коли нас нудить, коли ми кашляємо чи пітніємо, наш організм намагається позбавитися від однієї чи кількох з цих речовин.

«СЬоІе» походить від грецької мови та означає жовту жовч. У зв’язку з цим холерик контролюється жовтою жовчю або печінкою. Пристрасні й темпераментні, холерики часто лякають людей довкола своїми різкими діями. «Холеричний» можна перекласти як «гарячий».

Латинське слово «sanguis» означає «кров». Сангвінік контролюється кров’ю і серцем. Творчі та безтурботні, ці люди випромінюють навколо себе позитивні флюїди. Вони сповнені крові і, відповідно, оптимістичні, веселі, сприймають все дуже легко. Синонім сангвініка — оптиміст.

Флегматик отримує свій вплив від мозку. Флегм означає не що інше як мокротиння. Мокротиння в’язке й цим символізує флегматичний темперамент. Флегматики повільні в рухах та жорсткі.

Нарешті, меланхоліки — люди з надлишком чорної жовчі. З грецької «melaina chloe» означає чорну жовч, яка міститься в селезінці — саме тому ці люди зазвичай сприймаються як похмурі та меланхолійні. Загальний синонім для меланхолійної персони — песиміст.

Що ж, у кількох словах ми розглянули теорію Гіппократа.

Аборигени, які своїм календарем «поставили на вуха» цілий світ в 2012 році, — ацтеки

Ацтеки — корінні жителі Центральної Мексики, які населяли її в XIV— XVI століттях. Вони були звичайними індіанцями, які селилися ближче до природи. Серед іншого, ацтеки добре відомі через своє передбачення кінця світу в 2012 році — тому що тоді закінчився їхній календар. (Коли в 2012-му нічого не сталося, вченими була запропонована теорія, згідно з якою в ацтеків елементарно закінчилися великі валуни, на яких можна було б вирізати свій календар.)

Так чи інакше, у своєму намаганні розділити людей на різні категорії вони використовували те, з чим були знайомі дуже добре — чотири стихії: вогонь, повітря, земля та вода. Ці чотири елементи навіть сьогодні використовуються для опису різних класифікацій духовного та інтелектуального, проте ніхто точно не знає, чи справді ацтеки придумали це вчення. Відомо лише одне — вони активно використовували цю ідею, про що свідчать написи на залишених ними валунах.

Люди «вогню» поводили себе відповідно до свого «спекотного» типу: вогняні, вибухові та запальні. До цього типу належали воїни, які мечем пробивали свій шлях. Лідери.

Люди «повітря» були іншими. Такі самі рішучі, однак із набагато простішим підходом до життя. Ці люди нагадували чарівний вітер, який здіймав у повітря жменьку пилу.

«Земні» люди працювали в селі для колективу. Вони мали уособлювати стабільність та безпеку. Їхнє значення полягало у створенні речей — у тому числі на довгострокову перспективу. Вони будували майбутнє.

А як щодо людей «води»? Вода була одним із елементів, який ацтеки поважали. Вода може знищити все на своєму шляху, та ви здатні зупинити її — якщо ви тільки знаєте, як це зробити. Спокійні та надійні, люди «води» спостерігали за всім, що відбувалося.

Як ви можете бачити, ця класифікація має схожість з моделлю Гіппократа — лише інші назви загалом аналогічних категорій.

Вільям Моултон Марстон — причини, чому кольорова мова працює лише для психічно здорових людей.

Вільям Моултон Марстон створив тест на визначення брехні за показникам систолічного тиску крові. Результатом стало створення сучасного поліграфу — детектору брехні. Крім того, Марстон писав есе в галузі загальної психології. У 1928 році він презентував книгу «Емоції нормальних людей» — у ній американський вчений дослідив відмінності в поведінкових моделях здорових людей. Раніше К. Г. Юнг і З. Фрейд представляли дослідження, в яких брали участь розумово неповноцінні люди, а тому Марстон виступив свого роду першопро-ходцем, заклавши основу того, що зараз відоме як теорія DISC. Сама концепція DISC-моделі була структурована кількома роками пізніше — Вальтером Кларком і його аналізом векторів активностей. Як ви помітили, DISC-модель використовується для категоризації різних типів людської комунікації. Для багатьох дослідження М. Марстона й В. Кларка стали невичерпним джерелом знань про здатність розуміти самого себе.

Моултон Марстон знайшов можливість продемонструвати, наскільки люди відрізняються одне від одного, а його модель побудована на певних характерних відмінностях. Так, виділяють чотири сектори, кожен з яких має свою власну характеристику:

1) Сектор домінування — характеризує людей активністю у ворожому середовищі;

2) Сектор спонукання — характеризує людей активністю в сприятливому середовищі;

3) Секторі стійкості — характеризує людей пасивністю в сприятливому середовищі

4) Секторі поступливості — характеризує людей пасивністю у ворожому середовищі

Термін, який використовується сьогодні в усьому світі — DISC-типи. Назва походить від абревіатури (D — Dominance, I — Inducement, S — Submission, С — ^mph^ce^ І хоча М. Марстон використовував саме таке словосполучення, у своїй книзі я називаю це аналітичною здатністю, оскільки так простіше описувати індивідуальні типи.

Домінуюча риса будь-якої індивідуальності — це те, як людина справляється з проблемами та новими викликами. Ця риса також єдина, яку можна виміряти.

Натхнення означає здатність людини впливати на інших. При цьому маючи дану рису в своєму характері, особистість завжди зможе переконати людей навколо.

Втім, ми цілком можемо сказати, що домінування — це дія, взаємодія та безпосередньо натхнення.

Ступінь стабільності визначається перш за все тим, наскільки інша людина сприйнятлива до змін. Гостро виражена потреба в стабільності означає низьку готовність до змін і навпаки. Відповідно це наштовхує нас на ряд окремих специфічних шаблонів поведінки — наприклад, шаблон «а в минулому було краще».

Нарешті, аналітична здатність показує, наскільки готова людина слідувати чинним правилам та нормам. Звісно, це створює певні взаємопов’язані характеристики. Тут ми можемо зустріти людей, які не погоджуються з тим, що справи йдуть погано. Якість має неабияке значення.

Як ви, імовірно, помітили, всі типи мають однаковий колір незалежно від того, говоримо ми про сучасну психологію чи повертаємося до бачення індіанців в Латинській Америці. Хоча взагалі кольори — не найважливіше. Це всього-на-всього шлях спрощення сприйняття для тих, хто ніколи не зіштовхувався з моделями поведінки до цього. Будучи викладачем, я понад двадцять років займався даним питанням з людьми, а тому на власному досвіді переконався — елементарна система кольорів справді полегшує засвоєння матеріалу.

М. Марстон завершив дослідження психологічних типів поведінки в 1930-х. У наступні роки багато інших науковців розвивали та покращували інструмент його дослідження. За новими даними, понад 50 мільйонів людей за останні 35 років використали розробку М. Марстона. Наприклад, американському вченому Біллу Боннстеттеру вдалося досягти феноменальних результатів у розвитку закладеної М. Марстоном системи. Суне Гелльберг, засновник ІРО, успішно використовує цей інструмент аналізу у своїх провідних проектах.

Якщо ви хочете дізнатися більше про роботу Інституту розвитку особистості та Профільного аналізу, і, можливо, подати заявку для отримання ліцензії на використання даного інструменту, ви можете знайти всю потрібну інформацію на сайті: www.ipu-profilanalys.se.

І як би там не було, пам’ятайте: з точки зору теорії немає очевидної різниці між теоретичним знанням та практичним вмінням, та варто вам лише почати практикуватися — різниця стає помітною неозброєним оком.

Я описав чотири основні категорії, виокремлені М. Марстоном, та не забувайте: більшість з нас поєднує в собі саме комбінації різних кольорів поведінки.