В оточенні ідіотів, або Як зрозуміти тих, кого неможливо зрозуміти

Глава 19. Голоси з реального життя

Книга, яку ви тримаєте у своїх руках — переклад четвертого видання «В оточенні ідіотів, або як зрозуміти тих, кого неможливо зрозуміти?» Коли робота була надрукована в Швеції, її прочитало близько 15 000 людей. Причина, через яку я написав цю роботу, у тому, що впродовж багатолітньої діяльності в різних сферах, на тренінгах та лекціях я завжди задумувався: де ж іще ми можемо дізнатися про біхевіористське знання? Чіткого джерела не було. Саме тоді я вирішив написати книгу, яку ви зараз дочитуєте.

Письменник завжди прагне знати, що люди думають про його літературну діяльність. Оскільки я пишу в жанрі нон-фікшн, я розумію: часом правда може пройти крізь вас подібно електричному шоку, та водночас я обожнюю незручні завдання. Тож я просто взяв інтерв’ю в чотирьох людей різних темпераментів, запитавши про дослідження загалом і про те, як вони справляються з буденним життям, виходячи з кольору їхньої моделі поведінки.

Примітка: зверніть увагу не тільки на суть сказаного цими людьми, але також на їхню манеру відповідати на запитання.

Хелен, генеральний директор приватної компанії зі штатом приблизно в 50 працівників. Переважно ЧЕРВОНИЙ колір темпераменту без ЗЕЛЕНОГО або СИНЬОГО. Незначне вкраплення ЖОВТОГО кольору.

Що ви думаєте про цей інструмент? Про DISА-мову?

Інструмент здається ефективним способом уникнути непорозумінь між людьми. Я одразу зрозуміла, у чому полягає суть. Книга хороша, проте водночас могла би бути трохи коротшою — мабуть, десь наполовину. І я б зробила текст більш конкретним — мені не подобаються повтори. Втім, загалом все доволі добре. До речі, минулого Різдва кожному зі своїх колег я подарувала вашу книгу, наполегливо попросивши прочитати її. Моє прохання виконали майже всі.

Яке з практичних знань виявилося для вас найбільш важливим?

З цього моменту мені не потрібно ходити колами, коли я хочу сказати щось, а мої співробітники знають, що я зовсім не тиран — я елементарно ЧЕРВОНА. Вони розуміють — їхній керівник не злий, але вимогливий та рішучий. Найцікавішою стала частина про СИНЮ поведінку. Я ніколи не задумувалася про те, що бачення певних речей цими людьми настільки відрізняється від мого, а сам робочий процес такий важливий. Тепер зрозуміло, чому СИНІ потребують так багато часу на вирішення чогось.

Є ще щось?

Ні. Хоча, додам про ЖОВТИХ. Протягом багатьох років мене цікавила їхня поведінка. Такі балакучі. Просто я маю знайомих ЖОВТОГО темпераменту, які просто сідають собі й говорять безперестанку, хоча при цьому конкретики в словах мало. Взяти хоча б мого сусіда, який постійно щось планує, та ніколи нічого не виконує. У принципі, мені все рівно, однак його дружина вже точно зійшла з розуму. І навіть серед моїх працівників ЖОВТІ не виділяються особливими результатами. Цікаво, що я не вважаю це серйозною проблемою. Коли необхідно, я вимагаю від них результат у більш радикальній формі. Врешті-решт їхні кислі міни я зможу пережити, а в офіс приходжу не для веселощів чи ігор.

Можете поділитися досвідом спілкування із ЗЕЛЕНИМИ?

Так, звичайно. Хм, ну що я можу сказати. (Хелена взяла довгу паузу й поглянула у вікно.) Вони також потрібні, що цілком природно. Вірні та покірні. Але, чесно кажучи... Я навіть не уявляла, що ці люди здатні говорити за твоєю спиною, а очевидно так і є. До речі, я помітила, що ЗЕЛЕНІ унікальні в поширенні чуток. Навіть впровадження мінімальних змін викликає безкінечну кількість пліток в їдальні. Домисли за домислами — зазвичай абсолютно невірні, адже ці люди не мають ніякого уявлення про предмет розмови. Було б простіше, якби вони просто прийшли до мене з чіткими питаннями, чи не так? Невже настільки складно просто зайти в кабінет менеджера й поцікавитися будь-чим прямо? Тим більше, ЗЕЛЕНІ знають, що я завжди відповім чесно. Словом, всі ці ходіння навколо з безперервними плітками доводять мене до ручки. Я вже навіть не скажу, скільки разів повторювала: у нашій компанії кожен має довіряти одне одному. Мене взагалі хтось слухає?

Як ви вважаєте, чому вони не прислухаються до ваших порад?

Вони бояться, що я розізлюся. А взагалі я ніколи не задумувалася про це. Колеги вважають, що я гніваюся кожного разу, коли підвищую голос, але ж ні, це просто означає, що я хочу наголосити на сказаному. (Пауза.) Особисто мені начхати на те, наскільки різким може бути обговорення — дискусія все рівно не має нічого спільного зі справжньою злістю. Головною несподіванкою для мене стало те, що люди можуть дати задній хід перед натиском когось більш напористого. Лише одного не розумію: як дорослі люди можуть поводити себе таким чином. У книзі це питання не розглянуте.

На вашу думку, ухиляння від прямої відповіді—ознака незрілої поведінки?

Абсолютно вірно. Я б навіть сказала, непорядної. Це як розмовляти з дитиною, яка відмовляється визнавати, що вона взяла шоколадний бісквіт без дозволу. Якщо я все бачила, навіщо ти продовжувати викручуватися? Мабуть, це єдине, чого я не розумію. Визнай свої помилки! Це так складно? Просто визнай, і ми зможемо рухатися далі. Однак ухиляння... у таких ситуаціях я втрачаю контроль над собою.

Гаразд. Розглянемо інші кольори. Ви сказали, що з СИНІМИ домовлятися найпростіше. Також досить легко комунікувати з ЖОВТИМИ. А як щодо ЧЕРВОНОГО темпераменту? Людей з аналогічним вашому типом поведінки?

Як правило, жодних проблем. Ми просто робимо те, що повинні робити. Я собі так це уявляю. Наприклад, наша група менеджерів складається з п’яти чоловік, не рахуючи мене. Мабуть, три людини там — ЧЕРВОНІ. Хоча зачекайте, не так. Дві людини мають ЧЕРВОНИЙ тип, а третя — комбінований, ЧЕРВОНО-ЖОВТИЙ. Є також СИНІЙ — все контролює. І п’ятий менеджер... Важко сказати. Він одночасно і далекоглядний, і уважний до деталей. Чи може людина бути ЖОВТОЮ-СИНЬОЮ?

Так, звичайно, досить поширена комбінація. ЗЕЛЕНИХ в команді немає, так? (Посміхається.) Ні.

А як загалом ви прокоментуєте свій власний — ЧЕРВОНИЙ—темперамент?

Що ж, ніколи у своєму житті я не задумувалася про свою поведінку, доки не прочитала книгу. Та чим далі в книзі я просувалася, тим більше я усвідомлювала: сама й лише сама я спричиняла всі ті проблеми, з якими зіштовхнулася у своїй кар’єрі. Звісно, це пов’язано з небажанням рахуватися з поглядами та переконаннями інших. Ніколи не думала, що деякі люди можуть боятися мене. І в поспішних та непродуманих рішеннях, які несли за собою проблеми, винна лише я — сама хотіла всього й одразу. Так, я розумію, що пропозицію потрібно обдумувати перед її реалізацією, однак все ніби стається без моєї волі. Знаєте, у голові з’являється ідея — і вуаля! Все реалізовано ще до обіду.

Ви можете навести приклади ситуацій, які були спричинені поспішно прийнятим рішенням? Та їх сотні. (Сміх.) Одного разу я влаштувалася на роботу, навіть не обговоривши зарплату. Як виявилося, я була зобов’язана працювати 60 годин на тиждень без понаднормових. Також колись я найняла на роботу людину, яка згодом виявилася абсолютно некомпетентною. Просто на співбесіді я не поцікавилася його здобутками та резюме, подумавши: він точно розуміє, про що говорить. Як виявилося, ця людина не мала жодних знань про індустрію чи маркетинг. Справжнісінький шарлатан. І все б нічого, та, на жаль, його робота обійшлася нам дуже дорого. Навіть до звільнення ми втратили сотні тисяч доларів.

Звучить дуже добре. Як щодо приватного? Як ваш темперамент проявляється в особистому житті?

В особистому житті я задумуюся над цим ще менше, що трохи кумедно. Я показала книгу своєму чоловікові, попросивши прочитати її. Звичайно, він не справився — забагато за раз. Тоді я виділила окремі глави, наполягаючи, що хоча б на них він має зупинитися.

ЧЕРВОНИЙ темперамент?

ЧЕРВОНИЙ темперамент. Щось з виділеного він все-таки прочитав і, мабуть, впізнав у прочитаному свою дружину. Тоді він трохи засміявся, але коли я думаю про це зараз, я розумію, що він нічого так і не сказав.

Чи прокоментував він розділи, які висвітлюють ЗЕЛЕНИЙ темперамент?

Ні.

А як ви вирішуєте спільні питання?Злагоджено?

А як ви вирішуєте спільні питання? (Гучний сміх.) Я говорю, що потрібно зробити, і він виконує це. Ще до того, як він закінчить попереднє завдання, я вже підбираю та відправляю йому інше. І в результаті дратуюся, адже він не закінчує роботу. Хоча він за все своє життя нічого не закінчував. Ми часто сміємося з цього приводу — що, так би мовити, я сама створюю безлад, а в усіх смертних гріхах звинувачую його. Я впевнена, що йому живеться нелегко.

Я розумію. Виходячи з вашої ЧЕРВОНОЇ поведінки: що може роздратувати вас найбільше?

Деякі люди приймають просте рішення цілу вічність, що не може не злити мене. Я розумію, що є швидкою від природи, однак деякі люди все ж думають незбагненно повільно. Без різниці: у роботі чи в особистому житті. Наприклад, ми збираємося купити старе крісло, щоб доповнити одну з кімнат в нашому будинку. Враховуючи мою зайнятість, ми домовилися, що чоловік... (тут Хелен здіймає брови, і на її обличчі повільно розповзається посмішка). Я погодилася, що нехай краще він займеться вибором: тобто перевірить онлайн-магазини, аукціони, секонд-хенди і так далі. Однак нічого не було виконано! Взагалі! І за кілька днів теж. Наступного дня, під час обідньої перерви, у вбиральні, я самостійно знайшла п’ять різних варіантів, відправивши все чоловіку. Втім, коли я повернулася додому за п’ять годин, моє повідомлення залишилося не-прочитаним! Я вибухнула, а він замкнувся в підвалі.

Гаразд, красномовний приклад, дякую. Як довго ви одружені?

Чотирнадцять років. Наша зустріч була випадковою. Зазвичай я говорю, що мене приваблювало його вміння замовкнути, коли потрібно, і з того часу нічого не змінилося. Проте все ж іноді я хотіла би бачити більше експромту та ініціативи. До речі, я ніколи не запитувала, що він цінує в мені.

А як ви вирішуєте конфліктні ситуації, якщо він ЗЕЛЕНИЙ, а ви ЧЕРВОНА ?

Якось справляємося. Взагалі я не вважаю, що між нами виникає дуже багато непорозумінь. Просто зазвичай коли щось стається, коментую здебільшого я, і тоді він може стати дуже похмурим.

Стати похмурим? Що ви маєте на увазі?

Протягом кількох днів він може ходити так, ніби цілий світ звалився на його плечі. У таких ситуаціях я просто ігнорую його поведінку — і згодом він повертається до нормального стану. Хоча зізнаюся, що періодично я все-таки стомлююся від його сумного обличчя і просто запитую, у чому проблема. (Пауза.)

Що відбувається тоді?

Що відбувається? Ну ... Він відповідає, що ніякої проблеми не існує, та зрозуміло, що це не так. Я знаю свого чоловіка дуже добре — стурбованість на його обличчі проявляється ще заздалегідь. Специфіка полягає в тому, що він відмовляється визнавати свою буркотливість, а це означає, що він ображається або на мої слова, або на мої дії. Щоправда тут є один нюанс: я нічого не пам’ятаю. І починаю гадати — а це абсолютно марна справа. Як правило, причиною його образи стає якась незначна фраза, про яку я забула в ту саму хвилину, коли сказала її. Звісно, якщо я згадую, він стає ще похмурішим, а тоді ситуація може розтягнутися на кілька тижнів. Не можу зрозуміти, як він сам уживається з цим.

А як ви спілкуєтеся, коли проблему не вдається вирішити? Так, нічого, що я запитую про це?

Ми просто забуваємо про ситуацію. Тобто, це я забуваю, оскільки з самого початку не розуміла, у чому суть нашого конфлікту. А ось мій чоловік зберігає цю свою «пам’ять» про конфлікт в якомусь приватному архіві, куди тільки він має доступ. І якщо так, то на даний момент його сховище вже має бути заповнене під зав’язку.

(На мить Хелен задумується про своє.) Знаєте, мені завжди діставалося за бажання відстоювати свою думку, рухатися своєю дорогою, не підлаштовуючись під інших. Ще в дитинстві в багатьох ситуаціях я поводилася необдумано та ризиковано. Однак зрештою я ні про що не жалкую, адже все це зробило мене тією людиною, якою я є зараз. Хоча, звісно, це непростий шлях.

Чи могли б ви виділити переваги такої ставки на ризик?

Якщо ви просто будете сидіти й розмірковувати, це ні до чого не призведе. Неважливо, наскільки виняткові ваші плани, якщо ви їх не реалізовуєте. Звісно, часом мені здавалося, що я втрачаю орієнтир, проте це ніколи не зупиняло мене. У моєму житті було чимало невдач: банкрутство, втрачена робота й тому подібне, однак саме такий підхід дозволив мені досягти того, що я маю зараз. І йдеться не про те, як багато ви знаєте чи можете, головне не стояти на місці. І з цим я завжди справлялася добре. Просто дійте.

Яку пораду ви б дали людям, які з вами зустрічаються? На що їм потрібно звернути увагу?

(Пауза.) Не дозволяйте себе залякати тим, що іноді я виглядаю грізно. Не відмовляйтеся від своїх слів, якщо я поводжу себе занадто настирливо. Така поведінка не продиктована злістю, просто іноді якимсь чином я можу... поводити себе більш грубо. Однак люди також не повинні забувати про роботу.

Ми з чоловіком часто говоримо про те, наскільки відрізняються способи нашої комунікації: наприклад, він може десять хвилин розповідати передісторію з певного питання, тоді як я одразу починаю з головного. Ну добре, можливо, з незначною додатковою інформацію, хоча зазвичай обходжуся без неї.

Люди мають пам’ятати, що роботу можна виконувати без зайвих розмов. Направте свою енергію на вирішення поставленого завдання і не займайтеся зайвими речами. До речі, ми можемо спілкуватися і в приватному житті також.

Хакан — менеджер з реклами на одному з головних комерційних телеканалів. ЖОВТИЙ, але з незначним відтінком ЗЕЛЕНОГО кольору. СИНЬОГО та ЧЕРВОНОГО кольорів не має.

Що ви думаєте про цей інструмент? Про DISA-мову?

Просто чудово! Надзвичайно корисний інструмент, про який я хотів би розповісти іншим людям. Я також впізнавав себе на сторінках цієї книги! Тільки не розумію, як 24 питання може представити точно картину мого характеру. Однак в іншому все просто блискуче. Я показав тести усім знайомим, і ми довго сміялися над результатами. Я прочитав великі розділи книги, а потім зосередився здебільшого на частині про ЖОВТИХ. Не можу сказати, що повністю погоджуюся з написаним, однак більшість тез я підтримую.

З чим саме ви погоджуєтеся, якщо ми говоримо про поведінку ЖОВТИХ?

Я згоден з тим, що ми, ЖОВТІ, творчі та винахідливі. Мені завжди про це говорили. Я прекрасно справляюся навіть з найскладнішими проблемами, тому що я можу вирішувати їх в свій спосіб, відмінний від інших.

Відмінний? Що ви маєте на увазі?

Ейнштейн одного разу сказав, що ви не можете вирішити проблему на тому рівні, на якому вона виникла. Ну, якось так. Але це моє переконання, і саме тому я завжди підходжу до вирішення будь-якої питання зі свіжим поглядом. Якщо мої клієнти висловлюють своє задоволення, то це тільки через мій творчий підхід. А ще я майстерно схиляю людей на свій бік. Завжди відчував, що мені легко спілкуватися з людьми — і це вроджений дар. Я маю багато знайомих; маю хороший рівень публічних виступів. Ще в юному віці я був президентом шкільної ради й часто виступав перед всією школою.

Перед школою?

Так, перед усіма. Ну добре, не завжди. Гаразд, зазвичай я виступав перед своїм класом. Перед випускниками всіх 9-х класів. Однак завжди панувала прекрасна атмосфера і люди були задоволені. З того часу я тільки продовжую цим займатися. У різних ситуаціях мене нерідко назначають прес-секретарем. Чи прес-аташе, як це зараз прийнято називати.

Чи можете ви навести кілька прикладів?

Так, залюбки. Наприклад, на курсах проводять групові вправи, і часто я єдиний, хто відповідає на поставлені запитання. Зазвичай відповідь задовольняє всіх. Що казати, я завжди вмів подати інформацію належним чином. Сюди належать і зустрічі з клієнтами — навіть якщо присутні ще кілька моїх колег, говорю виключно я.

Що ваше оточення думає про це?

Все нормально. Вони люблять, коли хтось виступає. Як ви, мабуть, знаєте, багатьом людям складно підбирати правильні слова. Ви були психологом? Я знаю дівчину, яка працює психологом у в’язниці. Виглядає цікаво. Зазвичай вона розповідає мені, що багато в’язнів почувається паскудно, але, у принципі, це не так дивно. Боже, я не пережив би, якби мене зачинили таким чином.

Я не психолог, я біхевіорист.

У книзі була одна річ, яку я не зрозумів — напрямки розвитку.

Як ви гадаєте, що це означає?

Дослідження показує, що я швидко приймаю рішення, і це правда. Втім, я не згоден, що мої рішення не засновуються на ретельному аналізі. Навпаки, я глибокий аналітик і кожного разу ретельно вивчаю якесь питання. Завжди перевіряю факти, перш ніж прийняти рішення. Отже, у цьому аспекті аналіз взагалі недостовірний.

Я зрозумів. Чи є інші невідповідності?

Там сказано, що, критикуючи, я говорю занадто багато. Це абсолютно неправильно. Я дуже лаконічний. Оскільки знаю, як використовувати мову, я не співвідношу себе з написаним. Так, і, до речі, про погану роботу з фактами: я й без цього все добре відчуваю. І це ніяк не можна вважати недоліком, навпаки — це перевага.

Перевага—більше довіряти почуттям, а не фактам?

Саме так. Ми, люди, — емоційні створіння. Звісно, що ми будемо довіряти нашим почуттям більше. Особливо я. Це область, де я відчуваю себе, як риба у воді — інтуїція ніколи мене не підводить. Хоча не секрет, що більшість взагалі не має інтуїції.

Може й так. Як ви вважаєте, чи можна навчитися користуватися інтуїцією?

Ні. Це те, що дається нам при народженні. Ви або маєте інтуїцію, — як я, — або ні.

Тобто тоді вже пізно щось робити, правильно?

Ні, не пізно. Я мав на увазі інше.

Ви сказали, що інтуїції неможливо навчитися.

Гаразд, мабуть, я перебільшив. Але ви повинні погодитися, що це важливо!

Та хіба у вашому житті не траплялися ситуації, коли розраховувати потрібно було саме на логіку, а не на шосте чуття?

Траплялися, звичайно. Взагалі дуже важливо вміти мислити логічно та раціонально. Я завжди про це говорив. Ви повинні подивитися на питання і зрозуміти, що потрібно робити. Тільки я б сказав, що це простіше для когось на кшталт мене. Впродовж багатьох років я працював продавцем, а тому здатний бачити різницю. Я знаю, які факти потрібно брати до уваги в першу чергу.

Вибачте, але я трохи заплутався.... Лише хвилину тому ви сказали, що найважливішою є саме інтуїція. Як це можна поєднувати?

Ви підміняєте мої слова. Я ніколи не говорив, що ви не повинні використовувати логіку. (У цей момент Хасан стиснув губи та схрестив руки на грудях.) Я говорю тільки про те, що ви повинні покладатися на інтуїцію. (Пауза.) І на факти теж.

Рухаймося далі. Чи почерпнули ви практичні знання з прочитаної книги?

Так. СИНІ — смертельно нудні. Я знав про це раніше, тільки не думав, що ті люди були СИНІМИ. Ох, які ж вони бюрократи... Згадую, як нам доручили виконати один проект. Насправді нічого складного, до того ж ми вже мали відповідний досвід роботи — йдеться про пошук особливого способу представити нову лінійку продуктів. Однак у команді були СИНІ хлопці. Кваліфіковані та добре обізнані, вони так і не зрушили з місця: розписали план дій, зробили розрахунки, проаналізували всі нюанси — і на тому закінчили. І так кілька разів.

Можливо, вони не були настільки хорошими у використанні своєї інтуїції?

Ви про що?

Тож вам складно працювати з СИНІМИ людьми?

Мій темп занадто швидкий для них, тільки й всього.

З того часу, як ви прочитали цю книгу, чи відчули ви позитивні зрушення у вашому приватному житті?

Ні, все добре, як завжди. Маю багато товаришів, з якими організовую шедевральні вечірки. Ну, сусіди точно обговорюють їх місяцями.

Тобто ви запрошуйте сусідів теж?Звучить непогано.

Та ні, заради Бога. Вони жахливо нудні.

Але про можуть говорити сусіди, якщо вони навіть не ходять на ваші вечірки?

(Пауза.) Ох, чоловіче, сам подумай. Ха-ха!

Яку пораду ви дали б людям, які зустрічають вас у житті? На що вони повинні звернути увагу? Зустрічають мене?

Так, інакше кажучи, я говорю про можливу реакцію оточення на вашу поведінку.

Тоді ось що я вам скажу. Не сприймайте життя настільки серйозно. Я маю на увазі, ми живемо тільки раз. Люди мають нагадувати собі про це. Ми повинні вміти не тільки працювати, але й відпочивати теж. Не зациклюйтеся на речах. Рухайтеся далі, а не стійте на місці. Я точно так не роблю, і вірю, що життя сповнене позитиву.

Гаразд, це те, у що вірите ви. Але що б ви порадили людям, які тільки познайомилися з вами? Як їм треба поводити себе?

Посміхатися. Посмішка відкриває нові горизонти.

А в роботі?

Я щойно сказав: посміхатися. Все інше прийде. (Пауза.) Гаразд. Не існує досконалих людей. Всі ми маємо свої недоліки, про які не дуже приємно говорити.

На ваш погляд, які недоліки маєте ви?

Як ви знаєте, я думаю в протилежному ключі. Моя увага завжди сконцентрована на позитивних речах, на тому, щоб підкреслити та зміцнити їх. До того ж якщо люди навколо будуть думати про негатив, звідки в людей з’явиться щасливий настрій, правильно?

Звучить логічно, але недоліки властиві кожній моделі поведінки. І вони навряд чи зникнуть, якщо ми будемо замовчувати їх, так?

Я маю на увазі інше. Ви не маєте концентруватися на негативних речах. Підкреслюйте позитивні сторони ще більше. Небеса й без цього знають, як багато зануд живе навколо, чи не так? Візьмемо, наприклад, ЗЕЛЕНИЙ темперамент. Ці люди турбуються про все на світі, в усьому вбачають ризики. Ви не можете жити так постійно. Так справи не робляться. Я маю сусіда, який боїться всього на світі, особливо нових речей, без яких я особисто своє життя не уявляю. Іноді я думаю, що він лякається навіть своєї тіні. Або візьмемо СИНЮ поведінку. Ще ті мисливці за ризиком! Для цих людей життя за вікном — ризик. Навіть якщо вони розуміють, який результат отримають, вони все рівно зосереджуються на ризиках. Для мене це просто незбагненно.

Ви говорите правильні речі: ЗЕЛЕНІ справді не схильні до змін, а СИНІ з головою заглиблюються в аналіз ризиків. Чи мають якісь недоліки люди ЧЕРВОНОЇ моделі поведінки?

Сварливі. Це, безсумнівно, моє основне враження від ЧЕРВОНИХ. Багато з них насправді досить противні люди. Звичайно, вони орієнтуються на результат і все таке, однак немає потреби бути грубим. Також ці люди вирізняються неймовірною сухістю в спілкуванні. Наприклад, ви надсилаєте їм об’ємне та позитивне повідомлення, а у відповідь отримуєте прозаїчне «Окей». Кілька приємних слів не віднімуть у вас багато часу, а людина зможе відчути радість. Я завжди дуже уважний у своєму самовираженні.

Отож ви проаналізували недоліки ЧЕРВОНИХ, ЗЕЛЕНИХ та СИНІХ. Не думаєте ви про аналогічні в ЖОВТИХ?

Оооох ... все залежить від самоаналізу. Без розуміння себе речі можуть вийти з-під контролю. (Пауза.)

Зараз ви думаєте про щось конкретне, так?

Якщо той, кого це стосується, не вміє слухати й водночас не помічає свого недоліку, тоді розмова дійсно може повернути в доволі специфічне русло. Хоча іноді ви просто фізично не можете дослухати. Неодноразово під час різних зустрічей я відчував, як просто змушений додати активності в кімнаті. І враховуючи мій незрівнянний драйв, все часто закінчувалося прекрасно.

Це добре, що деякі ЖОВТІ можуть навчитися слухати краще. Та знову ж таки: конкретно ви можете виділити певні недоліки у своїй поведінці?

(Настає дуже довга пауза.) Так одразу нічого в голову й не приходить.

Елізабет, співробітник ради округу, ЗЕЛЕНИЙ з елементами СИНЬОГО кольору. В окремих випадках також прослідковується відтінок ЖОВТОГО. ЧЕРВОНИЙ відсутній.

Що ви думаєте про цей інструмент? Про DISА-мову?

Було весело пройти тест. До цього я й так чимало знала про свій темперамент, проте зараз все стало ще зрозуміліше. Зокрема, тепер я розумію, що ЧЕРВОНІ вважають мене впертою і що від природи я злегка обережна. Але я просто хочу, щоб люди уникали конфліктів — співпраця надзвичайно важлива. І, знаєте, на мій погляд, кожен повинен думати саме так.

Чи почерпнули ви щось конкретне з книги «В оточенні...»?

Мій син подарував мені цю книгу на день народження. Він такий добрий, кожного разу щось дарує, хоча я сказала, що мені не потрібні подарунки. Філіп проявляє турботу, але сам безробітній і не має зайвої копійки. Минуло багато часу, перш ніж я почала читати. Насправді почати було досить важко, не в останню чергу через те, що мене постійно відволікали. Та як тільки я увійшла в ритм, книга здалася мені дуже приємною. Там стільки кумедних прикладів. Я також читала інші роботи цього автора: захоплююче, та сама тема не дуже приємна. До речі, коли я прочитала своєму чоловіку про його колір, ми ще довго сміялися.

На вашу думку, які кольори властиві йому?

О, він ЖОВТИЙ. І СИНІЙ. Водночас, чесно кажучи. Таке взагалі можливо?

Так. Це абсолютно можливо. Що в книзі розсмішило вас?

Та все через його занадто оптимістичне відношення до власного часу. Він завжди вірить, що здатний зробити більше, ніж він зазвичай робить. У принципі, через це ми завжди запізнюємося, коли кудись ідемо. Наприклад, він може відправитися в душ за три хвилини до прибуття гостей і тому подібне. Хоча за тридцять років нашого спільного життя таких ситуацій набралося не дуже багато. Та й взагалі вони не настільки важливі. Мій Томмі чудовий.

Чи почерпнули ви якісь практичні знання?

Я легко знаходжу спільну мову зі ЗЕЛЕНИМИ, і це добре, тому що нас так багато! Мені також сподобалося думка про те, що ми, ЗЕЛЕНІ, постійно

прагнемо піклуватися одне про одного. Це дійсно важливо, і так повинен робити кожен. Хоча, зрозуміло, на даному етапі ми далекі від подібного положення справ — сьогодні наше суспільство стає все більш егоїстичним. Втім, я не думаю, що так буде завжди. Що ще? Так, потім я уважно читала про ЖОВТИХ, як мій чоловік, і про СИНІХ, як моя сестра. Вони досить традиціоналістська, жорстка та трохи байдужа.

У чому проявляється її байдужість?

У відношенні до всіх нас. Вона ніколи не цікавиться справами своїх рідних і практично не телефонує на мій день народження.

Я правильно розумію: вона ігнорує ваше свято?

Ну, вона телефонує, але я відчуваю, що вона робить це з почуття обов’язку, а не через природне бажання. Крім цього, вона може бути дуже критичною. Кілька років Томмі зробив у нашій кухні ремонт. Тоді прийшла Айвьор — моя сестра — і перше, що вона зробила, — розкритикувала його роботу.

Як саме?

Ну, спочатку вона сказала, що дверцята буфету підвішені криво.

А вони були прикріплені рівно?

Ну, так, вони висіли трохи криво. Однак навіщо вона взагалі вказала на це? Томмі ремонтував кухню протягом кількох тижнів, і першим відгуком на його роботу стала абсолютно щира критика всіх його рішень.

Як я розумію, вона критикувала не тільки дверцята?

(Елізабет закивала головою.)

Що ви можете сказати про ЧЕРВОНИХ?

Ну... вони непогані люди, по-своєму. (Пауза.)

Що ви маєте на увазі?

Вони виділяються високою ефективністю роботи, працюють водночас дуже багато. А ще ці люди оперативно реагують на ситуацію. Чесно кажучи, іноді я жалкую, що від природи не маю їхньої завзятості та цілеспрямованості, та нічого не поробиш. Я та, ким є — собою.

Але ви вважаєте, що було б непогано перейняти щось від ЧЕРВОНОГО, правильно?

Так, авжеж. Але ти такий, який ти є. До того ж вони досить ... жорсткі.

У чому це проявляється?

Ну, в деяких ситуаціях вони поводять себе бездушно. Керівник нашого відділу — досить ЧЕРВОНИЙ, і своєму оточенню він може висловити все, що завгодно.

Як від цього страждаєте конкретно ви?

Мені складно справлятися з конфліктними ситуаціями. Звісно, я усвідомлюю, що ви не можете уникати їх постійно, та все ж складно виконувати роботу, коли всі довкола безперервно сваряться одне з одним.

Отже, всі перебувають на ножах, я правильно розумію?

Мабуть, не всі. І це відбувається не увесь час. Однак проблеми є. Атмосфера в колективі зіпсована, ми практично не спілкуємося між собою, а керівництво не звертає уваги. Більшість людей відчуває жахливий дискомфорт. Минулого року мені довелося взяти лікарняний.

Ви пробували донести цю проблему до керівника?

П’ять років тому ми намагалися — і особливо це не допомогло. Ситуація покращилася на певний період, але потім все знову повернулося до стабільного дискомфорту.

Гаразд. Як ви почуваєте себе зараз?

Все добре. На роботі ми тримаємося своєю групою, переживаємо все разом. Багато хто працює в компанії багато років.

Що ви можете сказати про свій власний колір?Як ви вживаєтеся з іншими темпераментами?

Що ж, ЧЕРВОНІ точно не люблять ЗЕЛЕНИХ, хоча нас набагато більше. Я на власні вуха чула, як ЧЕРВОНИЙ скаржився на ЗЕЛЕНИХ колег. Ці люди називають нас необов’язковими.

Що це означає? Чи могли б ви навести конкретний приклад?

Та деякі речі не потребують пояснень. Ви просто розумієте це. Відчуваєте це, особливо, коли ви чимось незадоволені.

Ви сказали, що ваш керівник мав ЧЕРВОНИЙ темперамент?

Не мій безпосередній керівник, я мала на увазі керівника департаменту. Рішуче ЧЕРВОНИЙ.

А чому ви так вирішили?

Тому що це точно правда. Все ясно, як божий день. Він швидко говорить та швидко ходить. Дуже вимогливий. Орієнтований на результат, жорсткий. А ще може легко звільнити людину.

Якщо ви здатні звільнити працівника, ви перетворюєтеся на жорстку людину? Безсумнівно.

І як потім поводить себе керівник департаменту?

Поняття не маю. Я ж ніколи не спілкувалася з ним прямо. Але ви просто знаєте, що все саме так.

Просто знаєте?

Я чула про це від людей, які мали з ним проблеми.

А що конкретно сталося?

Деякі з них були суворо розкритиковані, наприклад, за запізнення. Їх негайно викликали на килим. Але мене це не стосується. Я завжди все виконую вчасно.

Тобто працівник не прийшов на роботу вчасно, за що був розкритикований, так?

Не тільки за це, в усіх відношеннях.

Що саме було сказано цим людям?

Я не була присутня безпосередньо, але колега сказала, що в організаціях так справи не вирішуються.

Ви вважаєте запізнення на роботу нормальною справою?

Ні, це не нормально.

Тоді хіба керівник департаменту не мав вказати людині, яка запізнилася, на її помилку?

Я думаю, що він повинен був, так, проте все залежить від манери, в якій ви це зробите.

Він кричав на вашу колегу?

Ні, але він зазначив, що ніхто не має права запізнюватися, і при наступному запізненні вона отримає попередження.

Скільки разів вона запізнювалася?

Ох, вона ніколи не приходила вчасно.

Все зрозуміло. На що необхідно звертати увагу людям, які зустрічаються з вами в повсякденному житті?

Що ж, було б непогано, якби люди розуміли, що не потрібно так поспішати й форсувати події. Крім того, я категорично не приймаю постійні зміни, а до того, як ми почнемо вирішувати ділові питання, я б хотіла дізнатися про людину більше. Випити кави, трохи поговорити на сторонні теми — навіть зараз це звучить чудово. І потім, вже під час роботи, я буду повністю віддана справі.

Що-небудь іще?

Так. Ми, ЗЕЛЕНІ, не дуже добре справляємося з конфліктами, а тому маємо трохи попрацювати саме в цьому напрямку.

Стефан — СИНІЙ економіст, який працює в штаб-квартирі дуже великої групи компаній, які мають представництва в декількох європейських країнах. Сам він відзначає, що має кілька ознак ЧЕРВОНОГО темпераменту, проте в аналізі це не проявилося. Рис ЖОВТОЇ чи ЗЕЛЕНОЇ моделей у своїй поведінці він не бачить.

Що ви думаєте про цей інструмент? Про DISA-мову?

Доволі нестандартна концепція. Схоже, даній проблемі присвячено чимало досліджень, які я знаходжу захоплюючими. Я зустрічав варіацію цього інструменту раніше — і тоді в основу було покладено визначення з певною комбінацію. Було б цікаво порівняти ці моделі.

Ви маєте рацію, розрізняють кілька типів інструментів. Втім, більшість із них однаково виходить із аналогічного фундаментального дослідження — і тільки з часом все релятивітизу-валося. Інструмент, який використовую я, має один із найвищих показників точності.

Ви маєте на увазі надійність чи достовірність?

І те, і те. Я можу порекомендувати вам книгу М. Марстона «Емоції нормальних людей». Які висновки ви зробили після прочитання книги «В оточенні ідіотів»?

Цікаво було подивитися, як автор структурував її. Спочатку представлений матеріал про ЧЕРВОНИХ, потім про ЖОВТИХ, ЗЕЛЕНИХ та СИНІХ. Різні аспекти аналізу також були розміщені в книзі за цією схемою. На мою думку, це доволі продуманий хід, адже тоді вам не набридає читати про один конкретний колір. І я помітив, що на кожен колір відведено приблизно однаковий об’єм у співвідношенні до сторінок — дуже вражаюче.

Говорячи про моделі поведінки: що ви дізналися, опрацювавши матеріал?

Всі люди різні. Звичайно, я вже знав це, однак було цікаво поглянути, у чому і як ми відрізняємося. До того ж робота містить красномовні приклади. Зокрема, особливо захоплюючими для мене стали розділи про ЧЕРВОНУ поведінку.

Що скажете про ЧЕРВОНИХ?

Ці люди мають колосальне прагнення рухатися вперед. Один мій колега теж має ЧЕРВОНИЙ темперамент. Ніколи не стоїть на місці, завжди перший навіть у черзі, а його здатність миттєво приймати рішення дуже вражає. Звісно, таке рішення супроводжується помилками, але він досить швидко їх виправляє, тож я не думаю, що це велика проблема.

Як ви співпрацюєте разом з ЧЕРВОНИМИ?

Доволі добре, на мій погляд. Звичайно, вони часто необережні, — як я вже згадував, — але цей їхній недолік можна виправити. Моя роль зазвичай полягає в забезпеченні плановості роботи, тому що дотримання інструкції — точно не перевага ЧЕРВОНИХ. Ці люди виділяються в інших аспектах: наприклад, вони часто бувають прекрасними імпровізаторами, що в окремих випадках недооцінюється. Крім того, ЧЕРВОНІ — мужні та сміливі.

Звучить так, ніби ви ніколи не мали серйозних проблем з людьми червоного темпераменту?

Ні. Звісно, це залежить від того, що ви розумієте під словом «серйозний», але за визначенням, так, я не маю серйозних проблем з ЧЕРВОНИМИ. Хоча при цьому думаю, що вони якраз мають набагато більше труднощів у спілкуванні з такими людьми, як я.

Що ви маєте на увазі?

Я прагну до виняткової структурованості. Помилки неприпустимі. Так, я працюю на посаді, де в мої посадові обов’язки входить забезпечення балансування рахунків. Сектор, в якому не можна допускати навіть мінімальних прорахунків. І зрозуміло, що подібна служба вимагає від людини скрупульозності в характері. Якщо я все правильно зрозумів, ЧЕРВОНІ не зацікавлені в роботі з деталями, а саме на цьому базується моя діяльність. Таким чином, якщо ви з недбалістю поставитеся до десяткових знаків, наслідки будуть грандіозно жахливими. Ні, це неможливо.

Гаразд. А як щодо інших моделей поведінки?Як ви комунікуєте із ЗЕЛЕНИМИ?

Хм, все проходить легко. Ми обидва, — принаймні згідно з книгою, — інтроверти, і тут я бачу перевагу. Просто це дозволяє повністю присвятити себе роботі, а не сидіти й теревенити. (Пауза.)

Але ж ЗЕЛЕНІ люблять спілкуватися?

Все правильно. Я, звісно, не люблю. Якщо тільки це не стосується роботи, оскільки тоді ми можемо проговорити досить довго: якій стратегії

надати перевагу, як ми забезпечуємо якість роботи і так далі. Що мені точно не подобається в ЗЕЛЕНИХ, так це те, що вони мають схильність створювати видимість роботи. Ці люди постійно бігають в їдальню, одне до одного, словом, займаються чим завгодно, тільки не діловими питаннями, і врешті-решт така бездіяльність сповільнює роботу організації. І це проблема.

Ви вбачаєте в цьому загальну проблему вашої компанії?

Так.

А що ви запропонували для вирішення наболілого питання?

Нічого.

Чому ні?

Тому що це не моя відповідальність. Вирішенням цієї проблеми має займатися керівництво.

А ви обговорювали цю проблему з керівництвом?

Ні.

Перевірмо, чи правильно я вас зрозумів. Деякі працівники лише вдають, що працюють, і це відображається на темпі вашої власної роботи. Ви все помітили, але не запропонували нічого, щоб змінити пагубний стан речей?

Саме так.

Дозвольте запитати: чому?

Простіше кажучи, це проблема менеджерів. Я не маю достатньо повноважень, щоб займатися цим питанням.

Що б ви зробили, якби мали відповідні повноваження?

Це гіпотетичне питання.

Та якщо уявити, що це сталося в реальному житті?

Але це не реальність. Такі площини мене не цікавлять. Це не та позиція, яку я хотів би займати, а отже, я не знаю, що зробив би.

Просто цікаво: а якби ваш менеджер попросив допомогти з вирішенням проблеми працівника, який не виконує належним чином свої обов'язки, що б ви йому порадили?

Чисто гіпотетично?

Так.

Я б попросив менеджера частіше перевіряти ефективність роботи колеги. У критичній формі вказав би, що вона не справляється зі своїми функціями, і, відповідно, попросив би зробити відповідні висновки.

Гаразд. Чи можемо ми трохи поговорити про ЖОВТУ поведінку? (У цей момент Стефан схрестив руки на грудях і почав кивати головою.) Що ви можете сказати про людей з характерним ЖОВТИМ темпераментом?

Вони трохи набридливі. Просто хочеться, щоб ці люди сприймали речі серйозніше. Роботу, для початку. Звичайно, я розумію, що на роботі також іноді необхідно посміятися, проте всьому свій час. Ви не можете цілий день валяти дурня. Найгірше те, що ЖОВТІ не просто жартують, вони постійно шастають навколо, шумлять, заважаючи всім і кожному. Я розумію і визнаю, що часом ЖОВТІ можуть бути дуже захоплюючими, однак робота — це робота, а дозвілля — це дозвілля. Далі. Я вважаю, що ці люди взагалі не здатні оперувати фактами і, як наслідок, дуже не компетентні, коли йдеться про фактичні питання. ЖОВТІ сприймають речі занадто легковажно — і це, по-перше, відноситься до більшості речей, а, по-друге, спричиняє купу помилок. Наприклад, якщо істинна ЖОВТА особистість зобов’язана працювати в якості контролера, що з цього вийде? Втім, найбільшою проблемою є інше: ЖОВТІ говорять занадто багато речей, які не відповідають дійсності. Наприклад, вони можуть сказати вам, що перевірили окремі нюанси, хоча самі навіть не починали роботу. Або ж почнуть запевняти, що уважні до дрібниць, тоді як всі бачать їхню справжню натуру. Словом, все це дуже засмучує.

Ви коли-небудь працювали з людиною ЖОВТОГО темпераменту?

А хіба цього можна уникнути? Вони виливають історію життя кожному, з ким зустрічаються, ніби психи якісь. Ці люди чомусь вважають, що всіх довкола цікавить їхній літній будинок, цуценята їхньої собаки, новий зуб їхньої дитини або ж новий рибальський катер їхнього брата. Ні, для мене все це не має абсолютно ніякого значення.

Втім, що ви робите, щоб полегшити своє спілкування з ЖОВТИМИ?

А навіщо мені взагалі з ними спілкуватися? До того ж я відповів на питання 24, що на сторінці 244, якщо я правильно пам’ятаю.

Питання про те, з ким ми проводимо свій вільний час?

Так-так. У моєму випадку все дуже просто — я уникаю ЖОВТИХ.

Чому?

Я б не зміг їх витерпіти. ЖОВТІ точно заговорять мене до могили, оскільки я не можу слухати цю їхню балаканину одночасно про все і ні про що. Мене дратує те, що я не розумію, — хоча це взагалі перевірити неможливо, — чи відповідає дійсності хоч щось зі сказаного ними. А ці перебільшення, які доводять мене до розпачу. Знаєте, мій зведений брат неодноразово говорив про свою нову посаду, але кожного разу розповідав по-іншому. Звісно, не розуміючи, чим конкретно він займається, я вирішив прямо запитати про його обов’язки. Після цього він почав говорити ще більш неясно. Безнадійний.

Можливо, він просто не мав відповіді?

Тоді він повинен був так і сказати: «Я не знаю». Це що, так складно? Та замість цього просто переливав з пустого в порожнє.

Що б ви порадили людям, які зустрічаються з вами в повсякденному житті?

Хороше питання. Я хочу, щоб люди поважали моє прагнення бути професіоналом, тобто не присвячувати дорогоцінний час тому, що не має відношення до роботи. Люди мають добре підготуватися, перш ніж прийти до мене з питаннями. Все це тому, що я потребую більше додаткової інформації для справді раціонального та продуманого рішення.

І, нарешті, пряме питання.

Так, авжеж.

Які ваші найбільші недоліки?

Дайте подумати. Хм, іноді я точно занадто багато зациклююся на деталях. Я знаю це. Я не думаю, що це проблема в роботі, але в особистому житті це може заважати.

Як саме це може заважати?

Моя дружина має ЧЕРВОНИЙ темперамент. Вона вважає, що я повільний, і певною мірою вона права. Крім цього, я досить підозрілий до нових ідей. Мені нелегко дається прийняття якогось рішення. Наприклад, ми хочемо придбати новий телевізор, оскільки старий почав миготіти. Все просто? Але же існує безліч різних моделей, а часу провести належне дослідження я не мав. Хоча дружина переконана, що на все це потрібно не більше десяти хвилин. Втім, якщо щось піде не так? І як я можу знати, чи відповідає новий телевізор нашим реальним потребам? Зрештою йдеться про досить серйозну інвестицію. Одним словом, ми продовжуємо користуватися старим.

Маєте ще якісь думки?

Цікава концепція дослідження, як я вже сказав. Я замовлю книгу М. Марстона «Емоції нормальних людей».