Вислови

Глава 12. Янь Юань

Янь Юань спитав про те, що таке людяність.

Учитель відповів:

— Бути людяним — значить перемогти себе й звернутися до ритуалу. Якщо одного разу переможеш себе і звернешся до ритуалу, всі в Піднебесній визнають, що ти людяний. Бід самого себе, не від інших, залежить віднайдення людяності.

— А чи не могли б ви пояснити докладніше? — продовжував питати Янь Юань.

Учитель відповів:

— Не дивись на те, що далеке від ритуалу,

Не слухай того, що далеке від ритуалу,

Не кажи того, що далеке від ритуалу,

Не роби нічого, що далеке від ритуалу.

Янь Юань сказав:

— Я хоч і некмітливий, дозвольте мені взятись виконувати ці слова.

Чжунгун спитав про те, що таке людяність.

Учитель відповів:

— Це коли вести себе на людях так, ніби вийшли зустріти поважну особу; керують народом так, ніби здійснюють важливий жертовний обряд; не роблять іншим того, чого не хочуть собі; не викликають ремства в країні, не викликають нарікань у родині.

Чжунгун сказав:

— Я хоч і некмітливий, дозвольте мені взятись виконувати ці слова.

Сима Ню спитав про те, що таке людяність.

Учитель відповів:

— Хто людяний, той говорить насилу.

— Говорить насилу — це ви й називаєте людяністю? — перепитав Сима Ню.

Учитель пояснив:

— Чи можна легко сказати про те, що важко зробити?

Сима Ню спитав про те, яким має бути чеснотливий муж. Учитель відповів:

— Чеснотливий муж не має тривоги й боязні.

— Не має тривоги й боязні — тільки такого ви й називаєте чеснотливим мужем? — перепитав Сима Ню.

Учитель пояснив:

— Якщо не знайдеш у собі ґанджу, про що тоді тривожитись, чого боятись?

Сима Ню пожалівся:

— У всіх є брати, тільки в мене їх нема.

Цзися йому сказав:

— Я про це от що чув. Життя і смерть залежать від Небесного веління, шляхетство й багатство посилаються з Небес. Якщо чеснотливий муж поштивий без помилок, увіч-ливо поводиться з людьми за ритуалом, то в межах чотирьох морів кожен буде йому братом. Навіщо тоді йому тривожитися, що в нього немає братів?

Цзичжан спитав про те, що можна вважати розумним. Учитель відповів:

— Коли ані витонченій брехні, ані палкій скарзі не вдається подіяти, то це можна називати розумним. Коли ані витонченій брехні, ані палкій скарзі не вдається подіяти, то це може називатися далекоглядним.

Цзигун спитав про те, в чім полягає управління державою. Учитель відповів:

— Це коли досить їжі, досить зброї і є довіра народу.

— А що з названого можна першим виключити в разі потреби? — спитав Цзигун.

— Можна виключити зброю.

— А що з решти можна першим виключити в разі потреби? — знову спитав Цзигун.

— Можна виключити їжу.

Смерті споконвіку ніхто не може уникнути,

А коли народ не вірить, то не встояти.

Цзи Досконалий сказав:

— У чеснотливім мужеві важлива суть. Навіщо йому ще бути освіченим?

Цзигун заперечив:

— Шкода, що ви, Вчителю, так міркуєте про чеснотливого мужа. Сказаного не наздогнати й на четвірці коней. Без шерсті шкура тигра чи леопарда подібна до очищеної від шерсті шкури собаки й вівці.

Князь Скорботної Пам’яті спитав Ю Жо:

— Як бути? Цей рік неврожайний, і на покриття збитків не вистачає коштів.

Ю Жо відповів:

— А чому б не збирати податок у розмірі лише однієї десятої частини.

— Я тепер збираю дві десятих, і мені їх не вистачає. Як же я обійдусь однією десятої? — заперечив князь.

Ю Жо сказав:

— Як може вам бракувати, коли вистачатиме народу? Як може вам вистачати, коли народу не вистачає?

Цзичжан спитав про те, як піднести чесноту й виявити оману. Учитель відповів:

— Якщо для тебе понад усе важливіша чесність і відданість і ти прагнеш справедливості, то піднесеш чесноту.

люблячи кого-небудь, бажають, щоб він був живий, а якщо ненавидять — щоб помер. Бажати комусь, щоб він був живий чи помер, — це омана.

Князь великий з уділу Ци спитав Конфу-ція про те, в чому полягає управління державою. Конфуцій відповів:

— Хай буде державцем державець, слуга — слугою, батьком — батько і сином — син.

— Чудово! Справді, якщо не буде державцем державець, слуга слугою, батько батьком і сином син, то, хай би навіть у мене був хліб, чи зможу я його споживати? — відповів князь.

Учитель сказав:

— Це тільки Ю, певно, може, не дослухавши позивачів, щось вирішувати!

Цзилу одразу, не відкладаючи, виконував обіцяння.

Учитель казав:

— Я розбираю позови не гірше за інших, але треба, щоб позовів не було.

Цзичжан спитав про те, в чім полягає управління державою. Учитель відповів:

— Коли керуєш, забудь про спочинок.

А виконуючи доручення, будь чесним.

Учитель сказав:

— Чеснотливий муж, опановуючи всю вченість, теж може межу не перейти, якщо стримуватиме себе правилами ритуалу.

Учитель сказав:

— Чеснотливий муж сприяє тому, щоб у людині перемагало все, що є в ній найкращого, а не погане. Мала людина сприяє іншому.

Доброчинний із Молодших спитав Кон-фуція про те, в чому полягає правління.

Конфуцій відповів:

— Правління є виправляння.

Хто ж насмілиться не виправитися,

Коли виправитесь ви самі?!

Доброчинний із Молодших був стурбований збільшенням крадіжок і спитав поради в Конфуція.

Конфуцій відповів:

— Коли самі будете помірні в бажаннях,

Не погодяться красти й за нагороду.

Доброчинний із Молодших, розмовляючи з Конфуцієм про управління державою, спитав:

— Що, коли страчувати безпутних заради зближення з тими, в кого є путь?

Конфуцій відповів:

— У ваших руках кермо, навіщо ж вам страчувати? вам варто лише захопитися самому добрими ділами, і весь народ умить запрагне всього доброго. У доброчинного мужа чеснота — вітер, а в малих людей вона — трава; схиляється трава за вітром.

Цзичжан спитав:

— Яким має бути учений муж, щоб його можна було називати видатним?

— А що, як на тебе, означає «видатний»? — спитав Учитель.

— Завжди бути уславленим у країні, завжди бути уславленим у родині, — відповів Цзичжан.

Учитель заперечив:

— Це прославлений, а не видатний. А видатний нехитрий і щирий, він любить справедливість, усвідомлює те, що йому кажуть люди, і вивчає вираз їхніх облич, турбується про те, щоб поставити себе нижче за інших. він неодмінно буде видатним у країні і видатним у родині. а кого прославляють, той зовні проявляє людяність, а чинить усупереч їй, і так живе, не знаючи сумнівів. От він і буде неодмінно уславленим у країні й уславленим у родині.

Фань Чі, супроводжуючи вчителя на прогулянці біля вівтаря Дощу, сказав:

— Насмілюся спитати, що означає піднести чесноту, очиститися від погані й виявити оману?

Учитель відповів:

— Яке добре запитання! Хіба не піднести чесноту, якщо зважати більше на діло, аніж на його результат? Хіба не очиститися від погані, якщо стати до бою з поганим у собі і не торкатися поганого в інших? Хіба не звідати оману, якщо через короткий спалах гніву забути себе і своїх близьких?

Фань Чі спитав про те, що таке людяність.

Учитель відповів:

— Це любов до людей.

Фань Чі спитав про те, що таке знання.

Учитель відповів:

— Це знання людей.

Фань Чі не зрозумів. Тоді Учитель пояснив:

— Якщо поставити чесних над безчесними,

То можна всіх безчесних зробити чесними.

Фань Чі пішов і, зустрівшись із Цзися, сказав:

— Я тільки що був у вчителя і спитав його про те, що таке знання, а він відповів: «Якщо поставити чесних над безчесними,

То можна всіх безчесних зробити чесними».

Що це значить?

— Прекрасно сказано! — відповів Цзи-ся. — Коли Шунь правив Піднебесною і вибирали з натовпу, то висунули Гао Яо, і всі, хто не був людяним, віддалились. Коли Тан правив Піднебесною і вибирали з натовпу, піднесли І Іня, і всі, хто не був людяним, віддалились.

Цзигун спитав про те, що означає бути комусь другом. Учитель відповів:

— Будь чесний із ним, коли даєш йому пораду, і спонукай до доброго. Але якщо він не слухається, то не наполягай, щоб не бути приниженим.

Учитель Цзен сказав:

— Чеснотливий муж заводить дружбу за допомогою своєї ученості, а дружба допомагає йому ствердитися в людяності.