Фелікс

Не знаю, чи дзвонити мамі з приводу цієї квитанції, чи ні. Може, я просто прийняв Оптин підхід: не перейматися завчасу, може, саме якось з’ясується.

Опта. Коли вона була тут, усе здавалося зрозумілішим і кращим. Раптом я відчуваю, як щось наче вкололо всередині, і розумію, що вона щойно пішла, а я вже сумую за нею.

Найдивніше, що вона, здається, якось знайшла спільну мову з Вікою, а мені це абсолютно не вдається. Віка пішла до себе й учить уроки, у домі завдяки Опті прибрано, а я поняття не маю, чим себе зайняти, тож заходжу в Інтернет, сам не знаю, нащо. Може, пошукаю щось про лічильники й електроенергію.


Наступні три дні тягнуться, наче жуйка, бо Опти немає в школі, вона застудилася й лежить у ліжку. Я хотів провідати її, але вона сказала, що не любить, коли хтось бачить її хворою.

— Терпіти не можу хворіти, — пояснює вона. — Я тоді така сумна, що навіть як гляну на себе в дзеркалі, мені стає погано. Негарно змушувати когось дивитися на таке. Я справді не хочу, щоб ти бачив мене в такому стані!

А я б хотів одного: сказати їй, що навіть якби вона була схожа на Лохнеське чудовисько й мала б найчорнішу хандру, чорну, як чорна діра, то я б і так хотів її побачити. Але, звичайно, я цього не скажу, швидше вмру.

На щастя, у мене стільки обов’язків, що часу на думки лишається небагато. Люди навіть не уявляють, скільки в хаті роботи. Бабуся робила все, а раніше мама, і ніхто, звичайно, цього не помічав. Наприклад, прання: як так стається, що через кілька днів кошик знову повний? Мене дико бісить, як Віка безладно розкидає свої речі. Колись я теж так робив, зараз уже ні. Ну, що ж, як ніхто за тобою не прибирає, це трохи приводить до тями. Пральна машина ніби сама пере, але білизну треба спочатку завантажити, потім розвісити та ще й поскладати. Я готую Віці сніданки й вечері, сам міг би з’їсти булочку, мені байдуже, але вона дитина, тож я стараюся. Продукти купую. І навіть унітаз помив, бо він виглядав, як у якійсь патологічній родині. А найбільше я намагаюся не нарікати. І не завалити принагідно навчання.

Загрузка...