Зиґзаґи

АЛХІМІЯ

Якщо шукаєш філософський камінь

А з ним цілющий еліксир життя –

Рецепт простий – але скажу між нами

Приготування – справа не проста

Розплавлений свинець залий у рани

Додай дві дрібки фосфору образ

І до кипіння доведи думками

Яким давно не місце і не час

Тепер засни. Нехай усе застигне

Миттєвостями спогадів і слів,

А вдосвіта, коли печаль затихне

Приправ ретельно сіллю почуттів

І виколупуй, діставай, витрушуй,

З гірким сірчаним досвідом змішай

Та кислотою виливай у душу

Терпи. Воно їдке. Не заважай –

Хай їсть допоки не буде́ прозорим –

Тоді проступить золотом твій шал

Й спочине, герцем стомлений у зброї,

У формі серця вилитий метал

Це все – ти зміг. Досяг. Здобув уміння.

Та як же прикро, що разом із ним

Все залишилось в пам’яті камінням

Але не філософським, а простим

Бо той єдиний філософський камінь

Що еліксиром все живе зцілить –

Лише любов, що шириться серцями

І золотить собою кожну мить...