Зиґзаґи

МИШКА

(дитяча версія)

Жила-була маленька мишка

Вушка, лапки, хвостик сіренький

Їла кашку, читала книжку

Час від часу гризла печенько

Та якось по дорозі з поля

Упустила одне зернятко –

Забагато взяла квасолі

У малі волохаті лапки

І побачила краєм ока

Як підняло оту зернину

Більченя, що жило високо

На великій липі сусідній

І побігла мишка до хатки,

Нагребла у жменьку гостинці

І поклала під липу зранку

Крадькома на отому ж місці

Заховалась за листям мишка

І чекала довго й терпляче

Та дивилася тишком-нишком

Чи дійде її передача

Більченя обережно злізло,

Здивувалося, озирнулось,

Все огледіло, обдивилось,

Скуштувало і... посміхнулось!

І щось теплим вітром в сердечку

Здійнялось в малої тваринки

І заповнило до краєчків

Невідому досі шпаринку

Так щоранку мишка й носила

Більченяті свої дарунки

Й нічогісінько не просила –

Мишці було добре від думки

Що вона живе недаремно

І що радість комусь приносить

Бо ж давати справді приємно

Якщо навіть про це не просять

(недитяча версія)

Та лишились якось гостинці

І на другий день, і на шостий...

Зачинилась мишка у нірці

І сидить, підібгавши хвостик

Перебігла білка деінде –

Кличуть вищі липи юрбою,

А у мишки піти не вийде

Бо не взяти нірку з собою

І не втримала, покотила –

Завелике сіреньке серце

У безодню упало пилом

І до дна, де сльозами ллється

Не дістати жодній драбині –

Надто глибоко мишка тоне

Та спасеться як по зернині

Цю безодню колись наповнить...