Зиґзаґи

ПОРТРЕТИ

Кажуть, доля людини схожа

На портрет, що висить на стінці –

У обрамленій огорожі

Кожен в Всесвіті наодинці

Дуже різні очі в портретів,

Різні ракурси, фарби, стилі,

Натюрморти різних предметів

Всіх по-різному оточили

Різні стіни в цій галереї –

Дерев’яні і в позолоті,

Як паркани і як музеї,

Зовсім нові і на ремонті –

Та дозволено нам міняти

Тільки те, що у межах рами,

А стіну не дано чіпати –

Невблаганні закони карми...

Отже, вибору не пізнати?

І розписані всі білети?

Та відомі координати

Місця кожного на планеті?!..

Але думаю як картина

Стане кращою де досягне –

Замете з кутків павутину,

Прибере з натюрморту зайве,

Освіжить кольори і барви,

Ордени заслужить в петлиці –

Невідомі їй переправи

Перевісять на краще місце

Поміняють раму на ліпшу,

Переб’ють в каталозі ці́ну...

...Але я все ж, мабуть, залишусь –

Звідси видно твою картину

******

...І коли починаю зміни –

Так хотілось би знати мені,

Що знайдуться наші картини

На одній і тій же стіні...