Зиґзаґи

ОСІННЯ

Чи хтось знав на Землі досі

Як дарує любов осінь?

Сипле жовтим терновим листям,

Щоб зробити з мого болю намисто

Заглядає дощем у квартиру,

А без тебе все життя моє в дірах

І бере моє шаленство під варту

Бо без тебе все нічого не варте

Знову ковдру, мов тебе, обіймаю

Скільки чула вона слів «Я кохаю»…

Прокидаюсь та тебе не знаходжу –

Боже мій, невже я з розуму сходжу?!

Двадцять тисяч думок що робити –

До тебе йти чи може від тебе бігти?

Підкажіть мені прошу, люди добрі,

Як вмістити в серці ніжність і гордість…

…Чи хтось знав на Землі досі

Як дарує любов осінь?

Сипле жовтим терновим листям,

Щоб зробити з мого болю намисто

Заглядає дощем у квартиру,

А без тебе все життя, наче в дірах

І ідуть у серці війни і чвари,

Але знають це лиш мої гітари…