Зиґзаґи

ФІРАНКИ

Фіранки сліз закрили очі,

Сховали серце і думки,

І в молитвах проходять ночі,

Хоча усе чого так хочу

Лежить на відстані руки

Весільні дзвони б’ють на сполох,

Кричать, що треба б вже було

Із серця викинути мотлох,

Чиїмсь вустам заграти соло

І вже не вірити в любов

Я посміхнусь, бо все це знаю,

Хоча і роблю навпаки, –

І через біль переступаю

Як третій келих піднімаю

Всякчас із лівої руки...