В морозні дні Майдан клекотів, вирував, майорів помаранчевими та синьо — жовтими стягами. З трибун лунали гучні та палкі обіцянки можновладців. Яскравим полум’ям спалахнула революція, в якій народжувалася людська Надія. Та це полум’я швидко згасло, загасивши Надію революціонерів, полишивши за собою згарище зради та розчарувань. Люди з трибун швидко забули про свої обіцянки, але на Землі залишилися вічні цінності, які ніхто не в змозі ані загасити, ані відібрати — Кохання, Сонце, Небо та Зорі…