Світован. Штудії під небесним шатром

Сім разів на день обнімися з рідною душею

— А радість спілкування?

— Мій знакомитий монах, що любив слухати дощ, напучув мене: сім разів на день обнімися з рідною душею — і день наповниться живим духом.

— Ми любимо, коли нас хвалять, і не любимо, коли нас критикують. Самі ж чинимо навпаки…

— Якщо не знаєш міри, скільки хвалити і ганити, то не хвали й не гани. Менше вір словам, більше явищам. Більше слухай, ніж говори. Більше спостерігай, ніж суди. Сильний і мудрий не звинувачує. Бо він піднявся до того і знає, як се важко. Сильний воює, але не завойовує… Олександр Великий завоював світ, та що з того, коли себе занапастив молодим?!

— Що має робити той, хто хоче довго жити?

— Хто хоче довго жити, мусить виректися повно жити. Себто прийняти поміркованість і повстримність. Чим більше тобі дано — тим більше мусиш самообмежуватися, бо надмір нищить. І мусиш пам'ятати приповідку давніх прочан: хто довше живе, той має менше часу. Не штука — довго плуганити старість. Штука — довше лишатися молодим… А ще довгожителі більше і охочіше сміються. Серйозність старить. І мудрість справдешня — весела. Се як у квітів і птиць: вони щасливі з того, що просто цвітуть і щебечуть.

— Не можу не запитати про любов іншу — між двома?

— Гадаю, що се великий віддарунок нам за фізичну смертність. Любов і смерть — два береги ріки життя. Правдиве і велике кохання зароджене відчуттям тісних меж відпущеного нам часу. І сей час воно осяює і освячує. Любов плоті відкриває нам иншу сутність, инший шлях, але дуже накоротко — як спалах блискавиці. Тому любов до тіла має переростати в шляхетну любов до особи. Тоді ся особа стає дорогою, потрібною тобі більше, ніж ти сам. Дух бере гору над плоттю. Йнакше то будуть лише похітні ігри, що ведуть до переситу і переситу душі.