Дощовий світанок

Зіроньку ясную, місяцем звитую,

Ранком омила роса.

Ніжнеє серденько болем розбитеє,

Бо розплелася коса.

Палке коханнячко повністю вилила,

До краплі себе віддала.

Чому все так сталося, чим ти завинила,

Що з сорому в вирій пішла?..

Не будуть співати на шлюбі весільному,

В труну лиш надінуть фату.

Не буде й хреста на пагорбі могильному,

Бо десь сховають в куту.

Зіроньку ясную, місяцем звитую,

Ранком омиє роса.

Ніжнеє серденько буде розбитеє,

Бо розплелася коса…