GAME-OVER

_{РОЗДІЛ 2 Це абетка!}

_{Усі влаштувалися біля монітора. Рикпет упевнено пройшов перший рівень і тепер нищив глюків на другому.}

_{- Спритно ти їх! — прокоментував Кадим.}

_{- Не кажи під руку! Ну ось!}

_{З-за перегородки з’явився ствол автомата й замиготів жовтогарячий вогник. Екран відразу потемнішав. Рик засмучено зняв руки з клавіатури.}

_{- Ну, одне життя профукав. Кому казав: не кажи під руку!}

_{- Хлопці, але ж глюки так не грають! Вони на такий трюк не здатні. Це заекранник був, точно кажу, заекранник!}

_{- Чуєш, Рику, Шана має рацію! Глюки справді так не грають.}

_{- Ну, все, тихо! — Рик знову пішов другим рівнем. Цього разу все обійшлося без проблем.}

_{- Цікаво, хто там тепер у ролі кудлатого дракона?}

_{- Що значить «у ролі дракона»?}

_{- А, то тобі нічого не сказали! Киць-киць!}

_{У кімнату зайшла сіра пухнаста кицька й питально подивилася на Шану.}

_{- Знайомся, — Шана взяла кицьку на руки, почала її гладити й чесати за вухами, — кицька на ім’я Ксюша, вона ж і дракон за сумісництвом.}

_{Шана показала Кадиму дві дірочки на лівому вусі кицьки, як доказ своїх слів.}

_{- Бачиш? Мої мітки! Але Ксюша не ображається. Еге ж, Ксюшо?}

_{Кицька у відповідь муркнула.}

_{- Не ображається! Ми з Ксюхою друзі!}

_{- Є, ось він! — гравець Рика стояв напроти червоного ліхтаря.}

_{І ліхтар дійсно почав блимати.}

_{- Ось бачиш… — почав Рик, повернувшись до Кадима, і замовк.}

_{Кадим уважно дивився на екран.}

_{- Але ж він не просто так блимає, - раптом захриплим голосом сказав він, — я не я буду, якщо це не азбука Морзе. Ось дивіться: три довгі, три короткі, і знову три довгі. Щось знайоме… Де б цю азбуку роздобути?}

_{- Та де… А пошукова система навіщо?}

_{Рик згорнув гру й запустив пошук.}

_{- Ось тобі й азбука Морзе. Три тире — це літера «о», а три крапки — це літера «с». Виходить «ОСО». Повна нісенітниця! Може ОСА? До чого тут оса?}

_{- Чекай-но, — Кадим задумливо почухав потилицю, — а якщо заекранник помилився? Якщо він переплутав крапки й тире? Тоді що ж вийде? А тоді вийде «СОС»! Зрозуміло?! Ніяке не «ОСО» і тим більше не «ОСА», a «SOS», міжнародний сигнал небезпеки! Ось що тоді вийде!}

_{- Ось тобі й догралися, бісові віники! А може, помилка? Може, просто збіг? — непевно, немов не вірячи сама собі, сказала Шана.}

_{- Ага, як же… Збіг… — Кадим знову поліз п’ятірнею в потилицю, — мене зараз зовсім інше хвилює: хто подає ці сигнали?}

_{- Я не думаю, що це Оріг, — Рик зняв руки з клавіатури, — щоб змусити так блимати лампочку у віртуалі, треба дуже добре знати програмування, а Оріг просто гравець. Та й чого б це він раптом назад захотів? Ні, тут щось інше… Але ж… Хіба мало там заекранників?}

_{- Ну і що будемо робити? — Шана питально подивилася на товаришів.}

_{- А що тут думати? — почав гарячкувати Кадим. — Рятувати треба!}

_{- Ага, Чип і Дейл поспішають на допомогу! — засміялася Шана. — Як рятувати? Минулого разу нас туди Гірея затягла, а тепер як ти до Заекрання потрапити збираєшся? Чи ти вважаєш, що Гірея така дурна і вдруге тебе затягне? Щоб ти, знаючи секрети, усе царство розвалив, а її саму Великому Процесору віддав на перевиховання? Розігналася, аж спотикається!}

_{- Тю, та в чому проблема? — продовжував гарячкувати Кадим. — GAME OVER! - прокричав він заклинання й щосили тикнув кулаком в екран монітора.}

_{Сту-у-ук!}

_{- Ой-ой-ой! Хай йому грець!}

_{Незважаючи на серйозність ситуації, Шана не втрималася й пирснула в кулак. Рик просто розреготався.}

_{- Ну ти даєш! Так і монітор розбити можна!}

_{Кадим дув на пальці.}

_{- А чому ти вирішив, що заклинання «GAME OVER»? Це з того боку екрана, а з цього, мабуть, заклинання зовсім інше.}

_{- Логічно припустити: якщо вихід з того боку «GAME OVER», то вхід з цього боку «START», - Шана питально подивилася на Рика, немов намагаючись знайти підтримку.}

_{- START, - неголосно сказав Рик і обережно постукав пальцями по екрану. Екран відгукнувся глухим звуком.}

_{- Не спрацювало, — прокоментував Кадим.}

_{- Може «INPUT»? - запропонувала Шана.}

_{Спробували з тим же результатом.}

_{- Послухайте, як же я раніше не здогадалася? Це слово «ENTER»! Це англійською — «ввести»». Ввести мене в гру! Ось заклинання!}

_{- Схоже, — обережно погодився Рик.}

_{- Та чого там, — знову гарячкував Кадим, — стопудово! Шано, ти не просто гігант, ти гігантський гігант. Ні, ти гігантично гігантський гігант!}

_{- Почекай ти! Може, рано ще хвалити.}

_{- Спробуємо: «ENTER»!}

_{Екран монітора вкрився легкими брижами, а потім його немов затягло легким серпанком. Рука Рика повільно заглибилася в синє марево аж по лікоть.}

_{- Є, вийшло! — радісно вигукнув Рик.}

_{- Ну що ж, залишилося придумати план операції.}

_{- Операція «Порятунок»», — урочисто сказала Шана.}

_{- У вас є план, містере Фіксе? — єхидно запитав Кадим.}