Квантовий воїн

Розділ 13. Свідома еволюція

Від несвідомої еволюції через природний добір ми переходимо до еволюції свідомої, що ґрунтується на нашому виборі.

Барбара Маркс Габбард

Коли історики майбутнього писатимуть історію нашого роду у двадцять першому сторіччі, вони, мабуть, назвуть ці роки зірковим часом людства, часом Великого пробудження, коли хвиля космічної свідомості прокотилася всією планетою, змінюючи все на своєму шляху. Так обов’язково станеться, якщо більшість із нас зробить саме цей вибір і у своїх діях керуватиметься принципами візіонерства.

Майбутнє формується саме завдяки колективному уявленню про нього кожного з нас, тому всі ми маємо соціальне та духовне зобов’язання беззаперечно вірити у велич завтрашнього дня. Нам потрібні докорінно інші візії, що різняться від тих повсякчас песимістичних фінансових, соціальних і екологічних сценаріїв, які щодня бомбардують нас через засоби масової інформації. Ці неефективні óбрази виплітають павутини та створюють енергетичне поле, що притягує саме ті наслідки, яких ми побоюємося. Якщо колективне переконання нашого виду в безнадійному стані, то ці потужні повідомлення зрештою опиняться в колективному несвідомому, а мільйони людей (на жаль) плетуть саме такі óбрази, навіть не усвідомлюючи того, що роблять. Кожен із нас здатен узяти на себе відповідальність за переспрямування енергії в іншому напрямку. Ми більше не можемо прикидатися, що наші думки та дії не мають значення: якщо в це віримо — то ми не воїни. Нехай кожен із нас візьме на себе відповідальність та виплітатиме павутину своєю любов’ю, творчістю, співчуттям, радістю, щедрістю — óбразами всього хорошого та можливого. Повірмо, що попереду на людство та нашу планету чекає світле майбутнє, бо ж кожен із нас здатний обрати собі саме таке переконання.

Цілком імовірно, що серед, здавалося б, нескінченних викликів і криз повсякдення ми стали свідками іншої, значно більшої драми — народження в нашого виду космічної свідомості. Космічна гра пробуджує нас, і ми відкриваємо нові візії та можливості. У хвилини прозріння розуміємо, що є не просто чоловіками, дружинами, батьками, адвокатами, таксистами, синами та доньками. Ми раптом усвідомлюємо, що є священним родом людського виду, розпорядниками свідомості, плетільниками візерунків, хранителями всіх можливостей. У наших тілах тече могутня свідомість, що створила Всесвіт та існує від початку часів. Вона закликає наші приховані таланти прокинутися, веде до нашої долі. Особиста свідомість, що живиться з цього космічного джерела, перетворюється на щось інше. Відбувається метаморфоза, і ми повинні просто не втручатися в цей процес, довіритися йому, дозволивши вести туди, де нам судилося бути.

Людський рід — це геніальний вид із безмежним потенціалом. Хоча наша історія засмічена війнами, жадобою та несправедливістю, у ній також є співчуття, щедрість і велич. Ми подорожуємо в космос та проникли в саме серце мікросвіту субатомної енергії. Навчилися трансплантувати органи від однієї людини до іншої, лікувати безліч хвороб. Винайшли друкарський верстат, Інтернет, створили шедеври літератури та мистецтва. Наш вид має унікальну історію інновації, творчості й великодушності. Накопичені досвід та успіх тепер уплетені в колективне несвідоме і заохочують усіх нас до ще більших справ.

Код свідомої еволюції, який так довго спав, зараз резонує всередині нас, пробуджуючи таланти та великодушність. Нейронна система мозку була заздалегідь запрограмована космічними кодами, які можуть упізнавати сигнали, що йдуть ізсередини нас, з навколишнього середовища та навіть з майбутнього. Якщо мої припущення правильні, то сигнали вже активували ці приховані коди, спричинивши еволюційну зміну, яка щодня веде нас на незвідану територію. Усе це відбувається в той час, коли ми піклуємося про свою родину, заробляємо на хліб і намагаємося сповнити життя щастям та значенням. Ми навіть не помічаємо цього, проте воно теж уже було передбачено.

У Біблії мовиться про Друге Пришестя, і з точки зору фундаменталіста це означає Друге Пришестя людини на ім’я Ісус Христос. Однак дедалі більше богословів1 уважають, що це Друге Пришестя стосується не Ісуса-чоловіка, а свідомості, яка живе в ньому, свідомості, що повернеться, «як нічний злодій»2. Значення цієї аналогії цілком зрозуміле. Для нас то буде непомітно, і саме це зараз і відбувається. Будьте певні, наступний еволюційний стрибок на нашій планеті — це стрибок у свідомості, і ми є його свідками.

Нове мислення проникає в колективне несвідоме. Воно старанно виплітає енергетичні поля навіть у той час, як ви це читаєте. Нас накривають хвилі змін, і сили, задіяні тут, потужніші, ніж ми можемо собі уявити.

Ніхто ще не знає ролі, яку ми відіграватимемо. Доля та фатум плетуть загадковий гобелен. Повертаючись з Місяця в космічній капсулі, Едґар Мітчелл, астронавт місії «Аполлон-14», пережив те, що назвав «містичною подією». Коли він наближався до планети, йому відкрилося внутрішнє переконання. На інтуїтивному рівні чоловік знав, що прекрасна блакитна планета була частиною більшої гармонічної живої системи, яку сам він згодом назвав «Усесвітом свідомості». Капітан Мітчелл, інженер та вчений, звик жити у світі раціональності. Йому ще ніколи не доводилося переживати щось схоже, і цей досвід та розуміння, що прийшло разом із ним, радикально змінили його світобачення. Він зненацька усвідомив, що, незважаючи на величезний технічний прогрес у науці, ми щойно починаємо проникати в найбільшу загадку Всесвіту — саму свідомість. Мітчелл дійшов висновку, що незвідана територія людського мозку — це «наступний рубіж для нашого вивчення, і ми щойно починаємо розуміти всі його можливості»3.

У той час Мітчелл не знав, що пережитий досвід спонукає його заснувати Інститут ноетичних наук і присвятити своє життя вивченню свідомості. Ми часто не усвідомлюємо, який величезний вплив справляють на нас окремі події. І лише трохи згодом, озираючись назад, розуміємо їхню значущість для власного життя. Сорок років тому, збудувавши собі хатинку в лісі, я навіть не підозрював, що теж присвячу життя вивченню свідомості.

Кожен із нас має всередині крихітну частинку космічного коду, якої ще досі ніколи не існувало й не існуватиме, і в цьому все диво та загадка людського роду — всі ми повинні проявити свою унікальність. Усесвіт щедро засіює людський вид насінням дарунків, талантів та доль і знає, що деякі з них опиняться в плідному ґрунті, тоді як інші впадуть на каміння. Не всі дарунки помічають — саме так і є. Якщо ми навіть і помітимо їх, то не всі вони зійдуть, давши свої плоди. Наше покликання — це дар, і наша доля належить тільки нам. Танцівниця та хореографиня Марта Ґрегем сказала так: «Крізь вас проходить життєва сила, енергія, рух, що перетворюється на дію, і цей прояв унікальний, адже такої людини, як ви, більше ніде не знайти. Якщо ви стоятимете цьому на заваді, то воно не зможе проявитися жодним іншим чином, і ми втратимо це»4.

Багато доль та дарунків, які мали допомогти людству і збагатити його, були втрачені через людей, які думали, наче їм нічого запропонувати іншим, які сумнівалися в собі або ж мали важливіші пріоритети, — і світ страждає від цих втрат. Ми всі повинні виконати священний борг — віднайти свої дарунки, незалежно від того, наскільки вони скромні чи величні, та поділитися ними з іншими. Звідки будемо знати про їхню скромність чи велич, доки не почнемо застосовувати й не побачимо, куди ці дарунки нас заведуть? Ми не маємо жодного уявлення, куди може привести нас доля. Теорія однієї десятої відсотка

Потужний лазерний промінь працює внаслідок когерентності світлових хвиль. Світло складається з мільйонів світлових хвиль, кожна з яких вібрує на дещо іншій частоті, ніж та, що поруч. Якщо змусити хоча б одну десяту відсотка цих світлових хвиль вібрувати на однаковій частоті, тобто тисячу з мільйона, усі інші автоматично переходять на ту ж частоту, перетворюючись на потужний промінь. Аби так сталося, потрібна одна десята відсотка — і саме це допоможе лазерному променю досягти потрібної інтенсивності.

Я ділюся з вами цією інформацією, адже цілком імовірно, що існує таке квантове число, яке можна застосувати до свідомості, і співвідношення може виявитися таким самим. Якщо це справді так, то з погляду космічної еволюції кожен із нас іде в рахунок тисячі. Це вселяє надію. Було б просто нереально, якби ми вважали, що значні зміни в свідомості не стануться без залучення всіх чи хоча б більшості людей, котрі думають і діють у новий спосіб. Однак якщо, як і у випадку з лазерним променем, існує певна порогова кількість, яка стала б певним спусковим гачком для пробудження космічної свідомості, то ймовірність того, що це станеться, до того ж швидко (навіть за нашого життя), зростає. Якщо одна десята відсотка — це насправді магічне число, то приблизно із семи мільярдів людей, які живуть на планеті сьогодні, необхідно, аби тільки сім мільйонів із нас пробудились і тим самим запустили цей процес. Таке цілком реально. І також означає, що кожен із нас іде в рахунок тисячі інших. Для запуску космічної свідомості потрібна тільки кожна тисячна людина, яка б надихнулася цією візією, ступила на шлях квантового воїна або ж обрала для себе схоже візіонерське бачення.

Ця зміна неодмінно станеться, якщо достатня кількість людей повірить у те, що їхнє особисте пробудження здатне щось змінити, і діятиме відповідно. По черзі, один за одним, ми повинні розвіяти чари, які змушують думати, що наші дії не мають жодного значення. Насправді вони мають неабияке значення. Один за одним ми займаємо своє місце, баченням та діями виплітаємо павутиння. Якщо думатимемо, що наш вклад несуттєвий, то це переконання не дозволятиме діяти.

Дещо схоже відбувається в сучасному світі. Надто багато з нас вважають, що думки чи дії однієї людини нічого не змінять, але, пізнавши квантові істини, розуміємо, що це не так. Ми не лише зобов’язані рухатися вперед і діяти, а маємо робити це в революційний спосіб. Одна десята відсотка людства повинна почути цей заклик і почати діяти квантовим способом, щоб пробудити в нас космічну свідомість. Хто ці люди? Думаю, ми з вами.

Ця візія переконлива та ймовірна, бо для того, щоб на нашій планеті сталося щось надзвичайне, ми не повинні чекати, аби відгукнулися геть усі. Досить лише однієї десятої відсотка. І не потрібно бути нобелівськими лауреатами, мільйонерами, видатними митцями, візіонерами або ж (як на те вже пішло) мати щось виняткове. Просто слід бути собою. Всесвіт кличе кожного з нас, тому прислухайтеся до свого єства та дійте, як вам підказує голос. Ми чинимо так, як вважаємо правильним.

Я вірю, що цей еволюційний стрибок у свідомості вже зовсім близько (наступні покоління стануть його свідками), частково через те, що сьогодні наш світ переживає багато криз. Зміна клімату, перенаселення, бідність, нові штами хвороб, ядерна зброя — перелік катаклізмів, які загрожують нашому виду, майже нескінченний. Хоча це й здається дещо нелогічним, але всі ці проблеми є обнадійливими для нас знаками, бо криза завжди передує трансформації. Сьогоднішні біди, яких людство ніколи досі не бачило, насправді можуть виявитись еволюційними стимулами до пробудження, що запустять усередині нас заздалегідь запрограмовані коди, які, своєю чергою, пробудять космічний потенціал, потрібний у цей момент. Можливо, зараз ми є свідками квантової дарвінівської теорії природного добору, але цього разу все відбувається в нашій свідомості. Існує ймовірність, що наші внутрішні космічні програми відчувають ці вібрації й реагують на них так, як це було задумано, — так ми переходимо на інший рівень свідомості, де раптом починаємо відчувати все зовсім по-іншому. Меми

Меми — це ті насіння-ідеї, що зорганізовують думки й надають значення нашим окремим діям. Подібно до того, як нейрони мозку об’єднуються в мережі, меми формують культури та створюють загальне бачення речей. Письменник Говард Блум пояснює це так: «Меми — це кластери ідей, що мають здатність до самовідтворення. Завдяки певним біологічним премудростям ці візії стають тим клеєм, що тримає вкупі цивілізації й надає кожній окремій культурі своїх неповторних обрисів»5.

Мем подорожує від однієї людини до іншої, від групи до групи, наче вірус, і зрештою стає частиною цілої культури. Кожна культура потребує певного бачення, яке надавало б їй значення та ціль. Коли культура втрачає візію, то втрачає шлях. Це все багато в чому нагадує сьогоднішню ситуацію. Сучасні меми — споживацтво, зациклювання на собі, бажання збагатитися за будь-яку ціну, перемогти, жити за принципом «переможець забирає все» — мають сумнівну цінність, та все ж ми успадкували їх від своєї культури, і вони вібраційними закликами живуть усередині нас.

Зазвичай кожен беззастережно приймає ці узвичаєні культурні бачення й навіть не помічає, як це сталося. Досі меми виникали переважно на несвідомому рівні та відповідним чином скеровували наші дії. Однак, пробудившись, ми поглянули на себе по-новому. Пізнавши квантові істини, можемо самі обирати меми — революційні, життєствердні, які формуватимуть позитивне майбутнє для всіх.

Мем свідомої еволюції — унікальний, а ось мем, де кожен із нас іде в рахунок тисячі, — це щось зовсім інше. Ці меми здатні дуже швидко розповсюджуватися, зважаючи на сучасний стан свідомості, що розвивається, і не кажучи вже про хитромудрість сьогоднішніх комунікаційних систем. У наш вік моментального зв’язку ідеї здатні подорожувати з гіпершвидкістю. Популярний відеоролик на YouTube за день можуть переглянути мільйони людей, а за тиждень — п’ятдесят чи й сто мільйонів. Facebook, Twitter — це нові засоби спілкування, які дають нам технічну базу для вивільнення нових мемів так, як це неможливо було зробити раніше. Свідомість і технологія зовсім не випадково крокують у ногу. Тут простежується візерунок, який важко не помітити. Інтернет — це технологічний еквівалент енергетичної павутини. Це системи з моментальним зв’язком і доступом до будь-якої інформації, де ми всі під’єднані до цілого. Той факт, що технологія та свідомість одночасно розвиваються з гіпершвидкістю, є щонайменше цікавим збігом. Маємо всі підстави вважати, що тут задіяний певний тип синхронічності.

Можливо, так і мало бути від самого початку. Християнський теолог Беатріс Брутто вважає: «Думаю, ми всі повинні дивитися на технологію як на щось священне… життєво важливу, прогресуючу межу симбіотичного космосу»6. Яка ймовірність того, що Всесвіт розвивається саме так, як повинен?

Прихильниця теорія еволюції Барбара Маркс Габбард саме так і вважає. Вона твердо вірить у силу вибору і більшість свого життя присвятила людському потенціалу, навчаючи інших того, наскільки важливо, щоб кожен із нас узяв на себе відповідальність за свої переконання. Ось як жінка пояснює своє бачення:

«Зусилля, витрачені на розвиток нового мему, є дуже важливим аспектом, що дозволяє нагодувати голодного, вилікувати хворого, зупинити насилля та звільнити світ від отруйних токсинів. Найкоротший шлях до нашого виживання та реалізації потенційних можливостей — це розробити й донести до інших систему ідей, яка спрямовуватиме нас до моральної еволюції. У минулому меми формувалися на підсвідомому рівні та керували нашими діями, чого ми часто навіть і не знали. Однак тепер несемо відповідальність не лише за свої дії, але й за переконання. Здоровий глузд говорить, що ми повинні оцінити свої переконання з огляду на те, як вони на нас впливають. Якщо сповнюють нас іще більшою любов’ю, творчістю та мудрістю, то це хороші переконання. Якщо через них ми стаємо жорстокими, заздрісними, пригніченими та хворими, то ці переконання не можуть бути добрими, і маємо усунути їх зі своєї свідомості. Ми повинні взяти на себе відповідальність за те, у що віримо»7.

Саме це ми й робимо: виплітаємо павутиння образними переконаннями, будуємо свою модель реальності, яка відображає все добре та благородне. Використовуючи свідомість, виліплюємо самих себе, і це допомагає вдосконалювати весь людський рід. Якщо кожний тисячний обере саме таку візію та діятиме відповідно, то разом ми зможемо змінити світ.

Сьогодні свідома еволюція у всіх культурах породжує еволюційних митців — тих, хто по-різному оповідає свої історії. Зчаста саме митці, містики та візіонери — люди, які створюють натхненні візії, що закликають нас до дій, — першими відчувають зміни. Коли ці ідеї опиняються в засобах масової інформації, скажімо, у високобюджетних фільмах, ми знаємо, що вони вже знайшли своє місце в колективному несвідомому й незабаром потраплять у нашу свідомість. Ось чому сучасність така захоплива й цікава. Театральні постановки, музика, книжки та фільми, які нас надихають, покращують образ людства, допомагають по-новому на себе поглянути — ми живемо в найкращий та найфеєричніший з усіх часів, у час Великого пробудження, коли наш вид еволюціонує до космічної свідомості.

Повільним кроком меми свідомої еволюції та кожного тисячного розповсюджуватимуться світом та набиратимуть швидкості, аж доки мільйони людей не відчують справжність цього бачення і ми почнемо думати та діяти так, як самі від себе не очікували. Еволюційні сили не знають спочинку, вони звертаються до нас, і багато хто відчуває цей заклик і вдається до дій — кожен у свій спосіб, — ось чому наше майбутнє сповнене надії.

Спочатку зміни будуть малими, ледь відчутними, проте хвиля ростиме, і дедалі більше людей відчують заклик, який спонукатиме їх до дій. Наш вид запрограмований на цю можливість, і коли ми досягнемо критичної маси, то відкриємо для себе безліч сюрпризів. Коли сім мільйонів людей діятимуть квантовим способом, ми виплітатимемо павутиння образами, які неможливо буде спинити.

Тут на допомогу приходять квантові воїни. Ми уявляємо собі всі можливості й готові заради цього жити. Фізики знають та розуміють механізми Всесвіту, але воїни послуговуються цим знанням у житті. Шлях квантового воїна відрізняється від іншого, бо перший реалізує ті істини у своєму житті, — у цьому також різниця між містиком і воїном. Містик сприймає Всесвіт, не тримаючись за ньютонівську модель, він відчуває свою єдність з усім, що його оточує, проте, аби щось змінити, зрідка вдається до активних дій. Він задоволений, що вібраціями свого єства впливає на колективне, і це справді необхідний та неоціненний вклад. Однак квантовий воїн своїм єством не лише створює в павутинні певні вібрації, але й зосереджує волю та уяву на тому, чого вимагає його вище покликання. Шлях квантового воїна — це нова дисципліна сьогодення. Це візія, сповнена методології становлення цілісної людини та допомоги людству досягти космічної свідомості. Це наш заклик пробудитися, розкрити свій потенціал та реалізувати найкраще «я». Наші можливості

Нам потрібні революційні думки, які були б настільки образними та надихаючими, що змогли б прорватися крізь обмеження недовіри й шокувати своєю сміливістю й баченням. Тільки так можемо змінити себе та світ. Нобелівський лауреат Мугаммад Юнус змалював нам один із таких сценаріїв, коли виступав у Ванкувері. Мабуть, ви знаєте, що Юнус отримав Нобелівську премію за розробку першої програми мікрокредитування для бідних, коли найбідніші верстви населення отримують позику в сумі кількох сотень доларів — чи навіть менше — на розвиток малих підприємств. Коли ви у відчаї й нічого не маєте, а кожен наступний день схожий на попередній, то позика на придбання віслюка або швейної машинки може виявитися для вас справжньою рукою допомоги. Ця програма має приголомшливий успіх і щороку допомагає сотням тисяч людей в усьому світі. Це й справді видатне досягнення, але найбільше я був вражений, коли Юнус сказав: «Одного дня в майбутньому, коли на Землі нарешті не існуватиме бідності, люди збудують музеї, аби показати наступним поколінням, що це було таке, і ті майбутні покоління жахнуться від усвідомлення, що людина могла дозволити таким речам статися»8.

Мене вразило не викорінення бідності, адже я цілком можу собі уявити це, а те, що існуватимуть музеї, де майбутні покоління зможуть побачити, що таке це було — «бідність», і що ці покоління жахнуться, адже люди минулого (ви та я) дозволили такому трапитись. Ось що приголомшило мене найбільше. Щось усередині перевернулось, і я уявив собі цю картину. Я побачив музейні експозиції майбутнього, які демонстрували умови бідності, людей, нажаханих побаченим, і тієї ж миті збагнув, що ця візія є цілком імовірною. А якщо вона ймовірна, то мій соціальний обов’язок — допомогти цьому статися, і для того потрібно повірити в це бачення та вплести його в павутину. Ми всі відповідальні перед суспільством і повинні обирати ті візії, що створюватимуть для нашого виду ще більше можливостей. Якщо прагнемо рухатись уперед, то потрібно, аби достатньо людей мали саме такі думки.

Коли космічна свідомість породить себе, вона змінить не лише наші життя, але й саму структуру людства, кожну частину нашого буття. Хвиля, що підніматиметься дедалі вище, накриє еволюційну релігію. Духовні лідери всіх релігій об’єднаються і будуть разом служити для задоволення духовних потреб людей. Якими б не були ваші сьогоднішні духовні вірування чи метафізичні переконання, вони, безсумнівно, переростуть у дещо величніше, глибше, нове та сповнене життя — щось таке, чого ще ніколи не існувало на цій планеті. Ця нова еволюційна зміна не відмовиться від великих релігій та вірувань, якими тисячі років послуговувалося людство, — натомість вони оживуть ізсередини, коли наша змінена свідомість очистить їх від жорстких догм і дух того, що лежить в основі всіх релігій — єдності всіх нас, — буйно розквітне.

Те саме станеться з медициною, бізнесом, політикою — усі вони зазнають змін. Які ж приголомшливі трансформації відбудуться в цих сферах? Напевне можна стверджувати лише одне: вони разюче різнитимуться від того, що є сьогодні. Уявіть, які докорінні зміни чекають на нас, коли на планеті запанує свідома еволюція і відчуття єдності стане настільки сильним, що поділ людей на бідних та багатих буде таким же безглуздим, як і відсікання власних рук або ніг. Уявіть собі час, коли нас вестимуть, живитимуть та надихатимуть далекоглядні та найрозумніші у всіх сферах діяльності люди. Нині найрозумніші та найкмітливіші особистості здебільшого переймаються персональним збагаченням і владою — і хто може звинувачувати їх у цьому? Власне, це і є найкращі призи в монополії. Однак уявіть лишень, коли ці та інші люди, з такими ж чи навіть більшими здібностями, теж відкриють для себе космічну гру та глибоко всередині відчують поклик змінити цей світ на краще — не тому, що так треба, на їхню думку, а через те, що це найочевидніше рішення. Зненацька вони усвідомлять, що не хочуть нічого іншого, і візьмуться до цієї справи з усією пристрастю та проникливістю. Уявіть, як мільйони цих мудреців творчо використовують своє бачення, багатство й талант, аби допомогти обездоленим, бідним, літнім людям, а також молодим і амбітним. Уявіть, як вони вирішують ці проблеми, створюють можливості та успішно роблять усе, до чого б не взялися. І вони таки досягнуть успіху, бо це ж найрозумніші та найкмітливіші люди нашої раси. Подумайте, як вони працюють над баченням майбутнього, присвятивши себе вдосконаленню людства. Уявіть собі цей світ. Чи може таке трапитися? Це неодмінно станеться. Це зробить еволюція.

Коли мем свідомої еволюції та мем, де кожен із нас іде в рахунок тисячі, закріпляться на нашій планеті, багато людей почнуть діяти. Це бачення може допомогти наркоманові припинити вживати героїн чи якийсь інший наркотик, бо він буде вірити, що його вчинок матиме значення для тисяч інших людей, побачить, як може змінити щось не лише для себе, але й для суспільства. Це надихає його та додає сили, і коли він стає вільним, то перетворюється на воїна. Корумпований бізнесмен, натхненний цією візією, переслідуваний сновидінням, що виявляє його темну тінь, або ж священною раною, яка змусить його розкритися (бо це також еволюція в дії), змінює свій шлях. Раптово він відчуває покликання, натхнення й починає ставати частиною своєї спільноти — будує притулки для безхатьків, фінансово підтримує обездолених, виявляє зовсім інше своє єство. Це бачення надихає одиноку налякану матір у відчаї та безнадії, і вона підбадьорюється — цей прояв сміливості також виплітає павутину, допомагаючи іншим. Ця візія шириться світом, і дії безлічі людей сповнюються значенням, кожен іде в рахунок тисячі. Ці меми стають баченням надії та натхнення, багато хто підхоплює їх — і так, доки не набереться достатня кількість людей і не відбудеться зміна.

Цілком імовірно, що прихід космічної свідомості буде саме таким або це станеться так, як наразі ніхто з нас і уявити не може. Ми опинились у незвіданих водах, але будьте певні: на зміну припливу прийшов відплив, і течія стрімко пришвидшилась. Зараз не час для зволікань. У нас з’явилася можливість стати частиною чогось надзвичайного. Космічна свідомість стукає у наші двері, і хтось повинен набратися сміливості та відчинити їх, вирушивши в мандрівку назустріч тому, що нас кличе.

Усі великі революції минулого сталися через те, що кілька людей, які запалилися баченням можливого, вирішили вдатися до дій. Усе завжди починається з кількох, та, коли настає час, декілька перетворюються на безліч. Однак цього разу це вже не звична революція, не зміна караулу, так би мовити, — зараз гусінь перетворюється на метелика. Ми стали свідками не баченої досі еволюції нашого виду в космічну свідомість. Цей поклик заслуговує на всю нашу увагу. І для того, щоб сталося щось надзвичайне, потрібно, щоб сім мільйонів людей зіграли в космічну гру.

Лунь-я, видатний дзен-майстер, написав прекрасний вірш:

Ті, хто в минулому непросвітленими

були, тепер просвітлення досягнуть.

Ти мусиш це здобуть у житті цьому.

Коли Будди були ще непросвітлені, вони

походили на тебе зараз;

Якщо досягнеш ти просвітлення тепер, то станеш

ти, як давні Будди9.

Цей вірш надихає. Він говорить не лише про можливість уподібнитися Будді, але й що давні Будди колись були такими ж, як і ми, — вони зволікали, відкладали взяття зобов’язань, переймалися матеріальними благами, непокоїлися через дрібниці, сумнівалися в собі. Ми сповнюємося надії, коли дізнаємося, що, перш ніж досягти просвітлення, вони теж мали подолати труднощі і, по суті, «походили на тебе зараз». І тоді стали Буддами!

Ісус також заохочує нас до цього. У найбільш резонансній та радикальній (на мою думку) біблійній цитаті Ісус закликає нас бути такими, як він. У попередньому розділі я вже наводив ці слова. У Євангелії від Івана 14:12 Ісус каже, що діла, які він робить, ми теж можемо чинити, «і діла ці ще більшими будуть»10.

Ці рядки найбільше переконують мене в тому, що Ісус знав про прихід свідомої еволюції. Коли я починаю про це говорити, мої друзі — прихильники релігії християнства — подекуди знічуються, але саме так і написано в Біблії, і ми не можемо цього ігнорувати, удаючи, що тих слів там немає. Можна припустити, що Ісус достеменно знав, про що говорить, і якщо це справді так, то незабаром на планеті стануться надзвичайні речі.

Коли припинити думати, що все це неймовірно, то раптом починаємо вбачати тут глибокий смисл. Із моменту Великого вибуху наш Усесвіт постійно еволюціонує та змінюється, і зараз ми живемо в гіперенергетичний час в очікуванні чогось надзвичайного. Всесвіт розгортається за величним космічним задумом, і не в наших силах це зараз збагнути. Усі ми відіграємо унікальну роль у цій еволюції. Космічна свідомість почала зароджуватися в нашому виді, і, найімовірніше, якщо ми правильно розіграємо свої карти, опануємо космічну гру та пробудимося, то матимемо змогу грати у вічності. Певно, це було б весело.