Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

15 — Форсовані піки

Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Та що це за бридня? У цьому магазині з найкращим прокатом усіх часів та народів ви патякаєте про «Маленька Беккі гуляє теплої весняної днини». Отаке лайно, життєрадісне лайно, тупі виродки цілими днями заходять сюди і беруть його напрокат. Єдина причина, через яку я зайнявся цим бізнесом, — це те, що я люблю транскрипти, люблю з самого малку, але це мене вбиває. Це вже більше ніж повна бридня.

Вісім годин щоденно давати напрокат копії «Маленька Беккі шукає мушлі на узбережжі». Усім подавай те саме масове ходове лайно. Кажуть, що беруть його дітям, але все це фігня. Цим товстезним мудакам середнього віку просто треба чогось, аби згаяти час. Нічого похмурого, чи гострого, чи викличного. Нічого хоч трохи артового.

Просто щось, що забудеться одразу після хепі-енду.

Любовна історія, яку процідили крізь чийсь рожевенький мозок.

Ваше головне переживання, те, що люди називають «форсованим піком», — це просто файл із записом чийогось мозкового транскрипту, копії всіх сенсорних стимулів, які певний очевидець накопичив, вирізаючи гарбуза до Геловіну чи перемагаючи в «Тур де Франс». Офіційно первинного учасника так і називають: «очевидець». Найвідомішим очевидцем є Маленька Беккі, але це ще не значить, що вона найкраща. Маленька Беккі — це просто мозок, мертвий настільки, щоби приваблювати якнайбільшу аудиторію. Хімія її мозку забезпечує чудову, славну перцепцію пікових переживань від софтболу[46]. Їзди на сіні. Валентинового дня. Різдвяного сраного ранку.

Вона — це те, чим колись були кінозірки. Ваш локомотив для руху крізь переживання. Вона — просто хтось із милим характером, ідеальним рівнем серотоніну та співвідношенням B-допаміну й ендорфіну.

Можете казати, що я трохи засильно завис на всіх тих новітніх технологіях.

І ви вже мені повірте, з кількома транскриптами я побавився як слід. Береш копію «Гарбузова вечірка Маленької Беккі на Геловін» і пересприймаєш її крізь себе під кислотою. Умикаєш пік, поєднуєшся до всіх п’яти доріжок: тактильної, звукової, нюхової, візуальної та смакової. Ковтаєш кислоту. І в той самий час виводиш транскрипт самого себе, який переживає Гарбузову вечірку під кислотою.

Потім пересприймаєш уже цей запис крізь когось із синдромом Дауна або алкогольною фетопатією[47].

Потім результуючий запис пересприймаєш крізь собаку, припустімо німецьку вівчарку, й отримуєш чудовий продукт. Чесне слово. Пік, вартий часу й грошей на форсування. Утім, як би дивно це звучало, ви ставите його на полицю й не очікуєте отримати нічогісінько, крім обурення.

Йобана правда полягає в тому, що ціла індустрія продає свій продукт гівнюкам.

Того дня коли «Маленька Беккі успішно шукає скарби» потрапила на полиці, черга з засранців тяглась аж за ріг. Ми штовхнули щось близько п’ятнадцяти сотень копій.

На полиці «Наш вибір» мої улюблені транскрипти стоять під шаром пилу. Ніхто не хоче підключитися й пережити десять годин «Вогнепального поранення на полі бою» або «Останні хвилини серед живих: фінальні миті на борту в найгірших авіакатастрофах світу». Оце паскудство я люблю. Мені найбільше подобається частина, де очевидець щойно-щойно розпочав виводити своє пікове переживання. Він тільки під’єднався, щоби писати копію, і ви можете понюхати реактивне паливо за мить до того, як воно спалахне. Ви можете розсмакувати бурбон, який усе ще в нього в роті. Пасок безпеки такий тугий, що врізається у ваші стегна. Поруччя двигтять під вашими ліктями, все тіло дерев’яніє, суглоби трощаться під щільно стисненими м’язами. Потім, як у кінці всякої пересприйнятої смерті, іде різкий сплеск там, де припиняється передача. Останній нервовий імпульс того хлопця, виведений на мобільник його дружини.

Коли ви під’єднуєтесь до свого порта в задній частині вашої шиї, щоб передати запис ваших нервових подразників, коли ви транслюєте свої переживання, офіційно це називається «виведення».

«Художник-записувач» — це офіційний термін для означення будь-кого, хто бавиться з мозковими копіями, незалежно від того, чи ви завантажуєте, чи форсуєте, чи пом’якшуєте доріжки.

І навіть не сподівайтесь продати свій витвір мистецтва. Жодна студія не візьме радикально-одурілий пік для масового продажу. У студій свій маркетинговий жаргон. Вони викидають на ринок «Подорож до Антарктики», сприйняту крізь очевидця типу Роберта Мейсона, якусь бездоганно ґречну пару очей та вух. Але студії ще й підсолодять цей форсований пік пересприйманням його крізь кастрованого кота, католицького священика, домогосподарку, перекачану естрогенами. Ринок підкорюється цукерочкам, солоденькому лайну.

До того ж у вас є нові автоматичні переривачі. Якщо якоїсь миті під час форсованого піку частота й наповненість вашого пульсу або рівень кров’яного тиску перевищать федеральні норми, підключення зупиняється. Просто купка юристів намагається прикрити індустрії її колективну дупу.

Підсолоджене, пом’якшене, обережно змішане лайно є ідеальним подарунком.

Це вже занудливо понад усяку міру, але наш бестселер з-поміж усіх переживань останнього року називався «Паротяг через країну». Їй-богу, не брешу. Сімдесятидвогодинний набір підключень у подарунковій коробці, в якому ти не робиш ні хріна, крім як сидиш у пиздуватому потязі та вилупляєшся на краєвиди, що пропливають повз. Нюхаєш запах обивки та рідини для чищення. Команда постобробки навіть не потрудилася погасити хімічний душок. Очевидець — Роберт Мейсон, одягнений у вовняні панталони, від яких вам свербить усю дорогу. Побризканий парфумом «Олд Спайс». Кульмінація всього дійства наступає, коли ви відправляєтесь до вагона-ресторану та з’їдаєте сніданок — якусь жирнючу шинку та яйця.

Якби цей транскрипт робив я, то виходив би з потягу на кожній зупинці. Бродив би такими місцями, як Ріно, Цинциннаті та Мізула. Я пересприйняв би всю подорож крізь собаку: чудовий старомодний трюк для підсилення нюхової доріжки. Справді змушує запахи вибухати. Щодо смакового треку, я позичив би його в найкращих гурманських переживаннях, а потім процідив крізь когось, хто дотримується суворої дієти, для того щоб справді побільшити кожен присмак. Це називається «загострення».

Половина індустрії складається з чудиків, які пересприймають усе і вся, аби підсилити доріжки. Вони наймають сліпих для створення аудіального треку. Хоч це і проти всіх законів, але коли пересприймаєш будь-який тактильний трек крізь однорічного малюка, то оксамит відчувається як оксамит. Граніт — як граніт. Ніякого неохайного розгадування текстур. Ніяких мозолів, щоб замулювати відчуття справжньої шкіри чи справжнього волосся. Крихіткам ні до чого форсуючий порт у каркові, але таких зустрічаєш повсюди. Ця сфера сповнена покидьків, готових заміксувати крізь власну дитину твої порнографічні піки. Це, звісно, вже понад усякий несмак, проте кожен легко впізнає порнопік, пересприйнятий крізь ніжну, чутливу дитячу шкіру. Не дивно, що реальний світ не витримує ніякої критики, як порівняти з форсованими переживаннями.

Дітлахи підсилюють тактильний трек. Сліпці викручують на повну звук. Голодні розвивають смак. Собаки — запах. Щоби загострити візуальну доріжку, деякі спеціалісти з обробки радять пересприймати її крізь птахів. Яструбів. Ну, ви зрозуміли, мисливських птахів. У школі, я знаю, дітлахи пересприймали крізь глухих — казали, в результаті це дає краще розрізнення. Отже, берете всі ці пересприйняті доріжки, міксуєтеїх — і маєте залізничну подорож, варту уваги. Як на мене, якщо ви вже плануєте збути гівняне переживання, то принаймні якість має бути на висоті.

На мою думку, ці сімдесят дві години виходять із чийогось життя. Цей форсаж замінить щось реальне, що людина могла б зробити, тому він має бути того вартий. Дідько, він має бути більш ніж вартий. Якщо якийсь засранець довіряє вам свій час, він має отримати залізничну подорож, підсолоджену пересприйманням крізь плейбойського кролика під героїном. Під морфіном, у найгіршому разі. Дивитись на всі ці нудні гівняні гори, що пропливають повз, накачавшись опіатами й бавлячись із власними супермегазвабливими цицечками. Якщо ви хочете гарно привітати старого з Днем батька, такою буде моя порада щодо подарунку.

У школі, після того як усі кіношколи, більше, вся кіноіндустрія перекинулась на мозкові транскрипти, я славно потрудився, пересприймаючи все це крізь наркоманів. Повештайтесь біля будь-якого транскрипційного навчального курсу, і ви неодмінно знайдете обдовбаних чудиків, готових приправити студентський проект за додаткову плату. Або поквапливих диваків, які дозволять вам пропустити крізь них нудну фігню, щоби пришвидшити її темп. Якщо вам просто потрібен софт-фокус, злигайтеся з любителем кодеїну, проженіть крізь нього свій фінальний мікс для виведення, і всі контури стануть доволі пом’якшеними. Дуже приглушеними.

У транскрипційній школі в кожного курсу вибірково брали сечу на аналіз. Тому доводилося пересприймати крізь чужаків. Якщо ти вбухав сто штук, щоб отримати магістра мистецтв у галузі мозкової транскрипції, тобі не надто кортить здати нечистий аналіз і вилетіти зі школи геть. Перш ніж ти зможеш впарити що-небуд, ь індустрії, треба засвоїти, як визначити ліквідний пік. Потім — як вибрати правильного первинного учасника на роль очевидця. Як структурувати переживання. Якщо це трапеза з шістнадцятьма змінами страв або політ на повітряній кулі над Голландією, вам треба розраховуватися з рівними інтервалами. До того ж вам треба весь час тримати в напрузі увагу; якщо це форсоване переживання про подолання Ла-Маншу вплав, вам не захочеться все зіпсувати судомами чи головним болем. Ніхто не стане купляти сраний повнометражний головний біль. Навіть якщо прогнати це переживання крізь оксиконтиновий кайф, клятий головний біль ні фіга не прибереться з вашої тактильної доріжки. Повірте на слово.

Щодо професіоналів, то найпевніший шлях — форсувати для ринку товарів широкого вжитку, ну, ви зрозуміли, оці форсовані переживання, в яких ви весь час п’єте кока-колу і носите одяг «ІчГіке», весь час дивитеся прямо на бренди й логотипи. Їсте харчі, які смакують настільки незрівнянно, настільки слиногінно, що одразу розумієш — цей смаковий трек пересприйняли крізь якогось дикуна, що помирає з голоду в спустошеному голодомором ніде.

Хіба не дивно? Але за рис і консервоване молоко на суму в п’ятдесят баксів хто-небудь прожене всю смакову доріжку крізь таку довжелезну чергу живих скелетів, що ви ледве зможете дійти до кінця піку без переривання — так безтямно бажатимете купити содової. Пончик. Гамбургер. Одеколон «Олд Спайс».

У транскрипційній школі вас навчать усього про ефективний темп, щоб ви не перевантажили свого споживача. Ви засвоїте всі юридичні критерії для виробничих кодів і рейтингових систем. Що відрізняє пік із рейтингом Є від піку з рейтингом PG-13. Класифікації, базовані на фізичних реакціях, електролітному балансі та рівні гормонів, пульсі та диханні тестової групи. Хороший спосіб заспокоїти пік, скажімо знизити його з рейтингу К до рейтингу PG, — це пересприйняти переживання крізь запеклого любителя травки. Просте вирішення проблеми.

У випускній роботі ми всі мали створити повнометражне пікове переживання. Для своєї дисертації я мав грандіозну ідею. Ми говоримо про три-шість годин ліквідного сенсорного матеріалу. Ідея, яку я мав, вона була просто розкішна. Я влаштував вечірку. Запросив одного товариша-азіата. Одного єврея. Одного чорного. Одного ґея. Одну хтиву лесбіяночку. Одну гетеросексуальну дівчину з групи підтримки. Корінного американця[48]. Червонопикого селюка. Іспанця. Ірландця. Ескімоса. Ви вхопили суть. По одному з усього. Вони не знали цього, але я виводив імпульси, граючи тим часом роль господаря, майже рівно по десять хвилин розмовляючи з кожним із гостей. Родзинкою моєї ідеї було те, що я попросив кожного запрошеного пересприйняти вечірку. Кожен з них мав зустріти самого себе й розглядати, чути, нюхати й відчувати себе ті десять хвилин, які ми розмовляли.

Змонтувавши кожний вивід окремо, я зробив так, що весь чотиригодинний пік був розцвічений зустріччю людини з самою собою. Індус зустрічав індуса. Квакер зустрічав квакера. Отака хрінь протягом кількох годин.

Інший студент мого класу записав народження своєї першої дитини, а потім пересприйняв через себе, тримаючи малого на руках у сонячний день. Чотири години сентиментів, забарвлених перкоданом.З легких ореольчиків довкола всього завжди видно, що переживання прогнали крізь когось під знеболювачем.

Цей перкодановий чувак — факультетська комісія заявила, що його дипломний пік продемонстрував напрочуд високу ринкову життєздатність. І дала йому 360 балів із можливих 400.

Мій диплом сподобався комісії не настільки.

Це було гірше, ніж стихійне лихо. Ніщо не посилює контрасти так сильно, як адреналін. Кожного гостя так ковбасило від споглядання себе очима чужинця, що переживання було важко витерпіти, не від’єднуючись. Гірко понад усяку міру. Форсуючи цей пік, усі пітніли так нестримно, що весь час відмовляла подача даних. Деякі члени комісії не змогли підтримувати підключення вже після двох годин.

Мій задум полягав у тому, що, як мені здавалося, людям буде приємно зустріти когось цілковито схожого на них самих. Типу, чому більшість французів прагнуть залишатись у Франції. Чому всі південні баптисти ходять до однієї церкви. Ну, ви зрозуміли, знайся кінь з конем.

Найбільша хуйня, що комісія відмовила мені в дипломі.

Купка гівняних дуп.

Тепер щомісяця, коли пересилаю школі внесок на погашення мого кредиту, внизучека, там, де пишуть: «За…», я завжди вписую до бланку: «Дякую за найкраще лизання очка в історії людства!»

Щоб робити ці блядські виплати, я працюю тут. Даю напрокат копії транскрипту «Маленька Беккі полює за великодніми яйцями» людям, яким просто треба пережити ще одну нестерпну ніч на самоті. Оцим людям, які самі собі осточортіли до смерті.

Дивно, скажіть? Але всередині себе, по секрету, я відчуваю, що той диплом зовсім не зламав мого життя. Не так уже й сильно. Навіть із сотнею штук студентського кредиту на шиї мені не вдається надто засмучуватися. Я дещо засвоїв, може, не про форсовані піки, але про людей.

Чи це благословення, дар чи технологія, але ми все так само знаходимо спосіб, щоб усе нахуй зіпсувати. Цими днями перкодановий чувак, що випустився з найкращим резюме, заходив сюди взяти напрокат пік, усе так само колисаючи свого малюка. Він сказав, просто збовкнув, що уклав контракт із Робертом Мейсоном на транскрипт подорожі на плоту по бистрині, який має невдовзі вийти. Таким, блядь, знаним їбучим гравцем він став. Таким великим цабе в індустрії.

Малому немає ще й року, але чувак уже вкрутив маленький чорний порт у карк своїй дитинці.