Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

19 — Учень за кермом

Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Однієї Учнівської Ночі Рент попрохав Ґріна Тейлора Сіммза зробити знімок — фото, на якому Рент стоїть поруч зі мною. Рент простягує Ґріну цю одноразову паперову камеру та, витягнувши в струну одну руку, стукає себе ребром долоні по колінах і каже до Ґріна: «Звідси й до верху».

Ґрін тієї ночі вів свою машину, величезний «даймлер», і ми зробили привалу «драйв-ін», щоби чогось перехопити. Рент стоїть поруч зі мною, обхопивши мене за плечі. Він торкається горбинки порта, там, де він виступає між першим і другим шийними хребцями на моєму карку, і Рент каже: «Як воно?»

Він оповідає мені, як через сказ його власний порт ні фіга не форсує. Його пальці все ще притискають і труть шкіру довкола мого. Його пальці теплі, ніби він щойно тримав горнятко з кавою. Лихоманково теплі. Гарячі.

Порт — це наче додатковий ніс, пояснююя йому, тільки на зашийку. Але не просто ніс, а ще й очі, язик, вуха, п’ять додаткових способів бачити. Інколи, кажу я, це повна фігня. Ти начебто сам контролюєш свій порт, але часом надходить така всеохопна хіть випити «коки» чи з’їсти картопляних чипсів — херні, якої ти ніколи не їси, — що стає однозначно зрозуміло: акули бізнесу транслюють піки чи ефекти, які проходять крізь твій порт навіть тоді, коли він не під’єднаний.

Ґрін стоїть, прихилившись до водійських дверцят своєї тачки, тримає камеру біля обличчя і говорить: «Скажеш коли». Повз нього проїжджають машини, на деяких є знак «Учень за кермом». Кілька команд пригальмовують, щоби побачити, чи немає в нас прапорця.

Рент кладе долоню мені на карк і каже: «Давай».

От, наприклад, того вечора я не був голодний, поки не проїхали повз той фаст-фуд. Моя слина — це реальність. Але смак чизбургера з беконом у моєму роті — це форсований ефект.

Ґрін Тейлор Сіммз: «Скажіть “чіііізбургер”!»

І Рентова рука згрібає мою шию, він розвертає моє лице до себе і впивається своїм ротом у мій. Коли камера спалахує, друга його рука вже пірнула між моїх ніг, проникаючи та лапаючи поміж кнопками моєї ширінки.

Схибнутий гівнюк. Його гарячий язик у моєму роті, його слина на моїх губах, слина, що швидко передає сказ. Спалах спрацьовує двічі, перш ніж я відштовхую від себе Рента Кейсі, і він каже: «Дякую, старий». Він бере у Ґріна паперову камеру та каже: «Мій татко очам своїм не повірить, що я знайшов такого кльового бойфренда».

Хуйня, скажіть?

А я — я просто плююся й плююся. Гарячий смак сиру, бекону та сказу. Плююся й плююся.

АВТО-Радіо, звіт для передачі «Небозі в дорозі»: Погані новини для тих із вас, хто прямує на захід швидкісною трасою 213: чотиридверний хардтоп зачепив боком роздільний бар’єр і перекинувся, ставши пасткою для водія та одного пасажира. Хлопці зі «швидкої» кажуть, що водій — 35-річний чоловік, який швидко втрачає кров через складний перелам стегна, його пульс слабкий, а кров’яний тиск стрімко падає. На даний момент лікарі передбачають зупинку серця через утрату крові, нових відомостей чекайте за чверть години. Це АВТО-Радіо, звіт для програми «Небозі в дорозі»: «Ми знаємо, чому ви витріщаєтесь!»

Шот Даньюн: В Учнівські Ночі прапорцем є один із тих знаків, що попереджають: «Обережно, учень за кермом». Ви маєте зробити два чималеньких знаки та повісити один поперек свого заднього боку. Другий треба повісити на ніс, але так, щоб він не перешкоджав притоку повітря до радіатора. Новачки, команди, що очікують забагато від своїх вентиляторів з віскомуфтами та насосів системи охолодження, роблять собі знаки на всю решітку, і ви можете бачити, як вони стоять на узбіччях перегріті.

Ехо Лоуренс (ζ іруйнувальниця): Правила Руйнувальних Ночей вимагають від усіх команд використовувати одну з форм знаку «Професійної водійської школи Аякса», з тих пір як кілька сезонів тому один справжній учень за кермом забрів до маршруту під час вікна. Той хлопець тепер легенда. Бідний учень — розповідають, що шість різних команд по черзі квацали машину, гнали його кілька кварталів, дружно ґвалтуючи його задній бампер, поки не відпав глушник. Народ каже, учень та його інструктор просто катапультувалися — загнали машину на тротуар і залишили з відкритими передніми дверима й незаглушеним двигуном.

АВТО-Радіо, звіт для передачі «Небозі в дорозі»: Ось чергові новини щодо перевернутого авта на 213-й. Звільнення водія триває, але ми вже бачимо ознаки мозкової субарахноїдальної кровотечі та пневмоцефалії, спричиненої ударом лоба об дзеркало заднього виду, розташоване на вітровому склі. Ось і все, що можна побачити на боці з західним напрямком. Чекайте нових повідомлень за чверть години. Це АВТО-Радіо, звіт для передачі «Небозі в дорозі»: «Ми знаємо, чого ви витріщаєтесь!»

Шот Даньюн: Руйнувальні Ночі — це може звучати захопливо, але в основному воно складається з сидіння, базікання та нарізання кіл. Катаєшся туди-сюди, визираючи машину з прапорцем, відповідним теперішньому вікну. Прапорець оголошується за телефоном, електронкою або миттєвим повідомленням, які розходяться по руках. Часом буває вікно, коли бачиш якусь божевільну команду, наряджену для Ночі Медового Місяця, з усім весільним мотлохом на тачці. Іншого разу бачиш команду в перуках — машина в них розмальована гівном на кшталт «Уперед, командо!», яке б чудово підійшло для Ночі Футбольної Матусі. Якщо у вас неправильний прапорець, ви скидаєтеся на придурків. Або й гірше.

Про команди з неправильним прапорцем подейкують, що то поліція намагається зіпсувати гру. Або це ті, хто надто вже запекло квацав, стукав чужі тачки в бік чи інші заборонені зони. Ти припускаєшся багатьох порушень — і люди починають дзвонити на гарячу лінію Руйнувальних Ночей і заявляти на тебе. Певна кількість фолів на рахунку — і тобі перестають приходити повідомлення про прапорець та вікно.

АВТО-Радіо, звіт для передачі «Небозі в дорозі»: Коротенька інформація щодо аварії на 213-й. Хлопці зі «швидкої» розповідають, що водій має ознаки рваних пошкоджень перикарду — того маленького мішечка, що тримає серце. За попередніми оцінками, локальний поштовх ударив серце об хребет, спричинивши травму задньої стінки міжшлуночкової мембрани. Мертвий — значить мертвий, а година пік — значить новини кожні десять хвилин. Це АВТО-Радіо, звіт для передачі «Небозі в дорозі»: «Ми знаємо, чого ви витріщаєтесь!»

Шот Даньюн: Тієї Учнівської Ночі я їду на місці штурмана, а Рент прикриває зад. «Поле» здається не надто людним. Я плюю в опущене вікно, кажучи Ренту: «Навіть якщо ти заразив мене сказом, я не твій лизун». Плюю та кажу: «Особливо якщо ти заразив мене сказом».

Зазвичай Рент пахне, мов склянка чистої води, але не сьогодні. У кожній точці, де він мене торкнувся, я тхну бензином. «Що це за сморід?» — питаю я в нього.

І Рент каже: «Диметилциклопропанкарбоксил». Він обертається, пильнуючи правий задній кут крізь заднє скло. Рент каже: «Начебто має вбивати павуків».

АВТО-Радіо, звіт для передачі «Небозі в дорозі»: Новини щойно з 213-ї: подальший огляд водія виявив бічний компресійний перелом правого стегна, що призвів до бічних переломів тазового розгалуження, ушкодження крижово-здухвинного зчленування при зіткненні та тріщини вертлюжної западини. Для тих з вас, хто на Північному боці: північний виїзд з 614-ї на західний напрямок Хелмсберзької швидкісної уповільнений через учнівську машину, що заглухла на правому узбіччі. Тіна Щосьтам для передачі «Небозі в дорозі».

Шот Даньюн: Ґрін тайкома переслідує «учня за кермом», пантруючи, і пробивається через потік у пошуках кращого кута, сподіваючись відтіснити ціль у якусь бічну вуличку, де солідний квач не приверне зайвої уваги. Можливо, уваги поліції. Ґрін тримає фургон, таксі, автобус — будь-що велике та яскраве — між нами так, щоб жертва не помітила нашого прапорця.

Пильнуючи за «акулами», я питаю Рента, чи він шукає собі хлопця.

І Рент каже: «Нє-а». Він би й німецьку вівчарку їбав, каже Рент, якби це змусило родину менше його любити. Щоб урятувати їх від болю.

«Частина моєї стратегії», — каже Рент, крутячи головою, щоби покрити два квадранти, наш лівий і правий борти. «Чим гірше мої будуть про мене думати, — каже він, — тим менше їм болітиме, що я пішов».

Автобус, що їде поруч із нами, він гальмує, стає на зупинці. Ми не захищені весь той час, поки Ґрін промовляє: «Джентльмени, прошу пристебнутись»; лівий дозорчий нашої жертви витріщається назад, просто на наш прапорець.

Ціль пірнає в наступний правий поворот, до вузького провулку, набитого припаркованими машинами, і Ґрін повз автобус кидає нас навздогін. Два «учні за кермом», що лишають за собою дим та сліди від шин.

АВТО-Радіо, звіт для передачі «Небозі в дорозі»: Ці новини надійшли просто з машини «швидкої допомоги», яка зараз везе нашого перекинутого з 213-ї: важко напевно сказати до розтину, але схоже на те, що є ще одне невелике пошкодження проксимального відділу порожньої кишки з проривом у черевну порожнину. Подейкують, що досить двом тисячам мілілітрів гнійної речовини вилитися до вашої черевної порожнини — і водій «швидкої» вирубає всі ці сирени та кумедні вогники. Ще одна річ, яку варто пам’ятати, поспішаючи до міста на роботу.

Шот Даньюн: Наша ціль їде потихеньку, занадто близько до машин на парковці, щоб ми могли квацнути її без супутніх руйнацій, які ускочать нам у копієчку. Вліпити вм’ятину гравцю — це за правилами, але якщо зачепиш якусь безневинну тачку на приколі, доведеться відповідати. Платити за ремонт. Наша ціль зважає на це й підсувається ближче до припаркованих машин, щоб залишатись у безпеці, аж доки зможе позбутися нас, відступивши у тил. За спину союзника. Або копа.

Не спускаючи з ока свого ігрового квадранта, я питаю Рента, педик він чи ні.

Саме цієї ночі Ґрін Тейлор Сіммз почав називати його Гекльбері Фаггом.

І Рент каже: «Насправді я ніколи не стану доктором наук. Навіть не просіть мене поділити щось у стовпчик». Він каже: «Я небагато можу зробити, щоб мої старі мною пишалися…» І він нахиляється вперед, тягнучись за переднє сидіння, щоб увімкнути радіо. Тіна патякає. Вона приймає дзвінки від парамедиків і дорожньої поліції та склеює докупи свою носопхальну справу.

«Але, — продовжує Рент, — якщо я змушу своїх не покладати на мене завеликих надій та мучитись турботами про те, що вони мене зіпсували, то достатньо, щоб від мене якимсь дивом залетіла дівчина, — і в них дах зірве від радості та полегшення».

АВТО-Радіо, звіт для передачі «Небозі в дорозі»: Останнє повідомлення від хлопців зі «швидкої» щодо фатальної аварії на 213-й: пісня, під яку померли пасажири, була «Моя Шарона» гурту «Кнак». І в результаті Брайан Ламбсон стає нашим новим переможцем конкурсу «Смертельна пісня». Брайане, якщо ви нас слухаєте, зателефонуйте протягом години, щоб забрати свій приз. Це була Тіна Щосьтам, для передачі «Небозі в дорозі» — «Ми знаємо, чого ви витріщаєтесь!»

Шот Даньюн: Коли Рент тягнеться за переднє сидіння, щоби покладати кнопками радіо, на тильному боці його долоні стає видно написи, зроблені синьою кульковою ручкою: Р295/30 К22, Р285/30 R22, 425/65 1122,5. Явно розміри шин. Великих шин.

Кивнувши на сині написи, я питаю: «Був на автошопінгу?»

І Рент каже: «Наскільки добре ти знаєш Ехо?» Він сідає на місце.

«Доволі добре, — кажу я йому. — Навіть дуже».

Ґрін Тейлор Сіммз ледве торкається педалі газу, сповнений терпіння. Жертва їде майже впритул до нас. Трохи не обтираючи рядок припаркованих машин. Обидві наші тачки поволі котяться на першій передачі. Сморід інсектицидів. Аромат сказу.

«Ехо немає: сьогодні вночі вона працює. Робить хуйню, яку я не хочу тут пояснювати. Геть заплутане лайно».

Рент каже: «Чи є хтось, кого Ехо сильно-пресильно, всім своїм серцем ненавидить?»

Я цікавлюся, чи не хотів Рент сказати «любить»?

І Рент знизує плечима й каже: «Хіба це не те саме?»