Рент. Усна біографія Бастера Кейсі

16 — Команда

Ехо Лоуренс (ζ руйнувальниця): Кожної Ночі Медового Місяця я вбиралась в один і той самий щасливий вельон. У різні з цих ночей я вдягала і довгі, і короткі весільні сукні. У ніч наприкінці серпня мені не кортіло вести машину без кондиціонера, маючи на собі триста шарів тюлю плюс важкий шовк згори того всього. У цих нижніх спідницях і важеля передачі не знайдеш. Але взимку, коли ведеш крізь заметіль, ганяючись «на виживання» по закрижанілих вулицях, той самий тюль може врятувати тебе від замерзання до смерті.

Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Тієї ночі, про яку йдеться, команда складалася з Ехо — за кермом. Ґрін Тейлор Сіммз був її штурманом. Я був дозорчим правого борту. Дівчина на ім’я Ина Щосьтам була дозорчим лівого борту, але вона всю дорогу штовхала Ехо в спинку сидіння й торочила, куди тій повертати, щоб знайти машину, на якій може бути прапорець.

Горе-порадники — це завжди жахливо. Але коли цей ентузіаст їде на місці лівого дозорного, це вже просто занадто. Це, блядь, взагалі нестерпно. Ехо вирулює на узбіччя, і Ґрін каже: «Досить».

Ця Тіна Щосьтам каже: «Чудово». Вона розчахує свої двері й обіруч згрібає численні спідниці її рожевої дружчиної сукні. Вона каже: «Співпереживати транскрипти Маленької Беккі й то краще, ніж ходити у вас за попихача».

Ґрін та я, ми здаємося ще тими жевжиками в наших смокінгах, у чорних метеликах, зі штучними гвоздиками, приліпленими до лацканів. На обох бортах нашої тачки за допомогою незліченних тюбиків білої зубної пасти написано: «ЩОЙНО ОДРУЖЕНІ». Ці печива «Орео»[49], скручені навпіл і причеплені. До заднього бампера ми прив’язали дзвоники й бляшанки — пряме порушення Комендантських обмежень шуму, але навіть днювальники попустять молодятам.

Із гуркотом дзвоників, із білими стрічками, що лопотять на антені, ми гальмуємо біля хідника, а там якийсь хлопака стоїть, запхавши руки до кишень. Тіна Щосьтам жбурляє свого весільного букета йому в лице зі словами: «Гей, чувак!», вона кричить: «Лови!» Шовкові квіти б’ють його в обличчя, але він устигає їх піймати. Він швидкий. Він швидкий хлопець, а нам бракує одного дозорчого. Дивно, скажіть?

Я кричу: «Ти!» Я кажу тому хлопцю: «Маєш бабки на бензин?»

Так виходить, що цей хлопець — Рент Кейсі.

Ехо Лоуренс: Слухай сюди. Знайомство з автокомандою — це як вихідна позиція у всякому іншому спорті. Якщо це солідна команда, ти почнеш із найнижчого рангу. Це дозорчий лівого борту, тобто той, хто сидить за водієм. Позиція номер три — дозорчий правого борту, який їде за штурманом. Позиція номер два — штурман, що їде на передньому пасажирському. Бути водієм — те саме що грати на місці квортербека[50], центр-форварда, пітчера[51] або голкіпера. Позиція номер один. Гламурне місце.

Тіна Щосьтам: Моя стара тачка — я називала її Вишнева Бомбочка — закінчила свою кар’єру на чортовому звалищі, заквацана до смерті. Таке буває, і найпевніше ти опинишся в самісінькому низу, за спиною в якогось іншого водія, чиї колеса все ще живі-здорові. Кого-небудь типу Ехо Лоуренс. Не думайте, що я її ненавиджу. Це все її брехеньки. Спитайте в Ехо, чим вона заробляє на життя; якщо вона назве щось інше, окрім траху, це брехня.

Ехо Лоуренс: Зверни увагу. Команди «квачистів» — це зграйки, зібрані просто на вулиці. «Акула», самотній водій, якому потрібна команда для допомоги, захисту чи просто для товариства, їздить довкруж, поки не почалося «вікно», шукаючи гравців, яких можна підібрати «з бордюра». Якщо у вас немає тачки, просто станьте на якому-небудь розі та підійміть великий палець. Машина пригальмує поруч і спитає: «Ти в грі?»

Ти кажеш: «А що у вас вільне?»

Вони кажуть: «Нам усе ще потрібен лівий дозорчий». Вони кажуть: «Маєш бабки на бензин?»

Деякі команди, які шукають учасника, попросять показати, чи можеш ти швидко й плавно крутити головою, щоб шия при цьому не хрустіла. Нікому нахрін не потрібен дозорчий із травмою хребта чи шиї після якоїсь аварії. Мати бабки на бензин — умова не обов’язкова, але вони демонструють міру твого зацікавлення.

Тіна Щосьтам: Інваліди зі зрощеними хребцями, лузери, відомі своєю курячою сліпотою або ж далекозорістю — їх можна бачити на хіднику всю ніч. Можливо, якась команда зглянеться й виділить їм ніяку позицію. У великій тачці невдаха може отримати те, що називають «місцем талісмана» — серединку заднього сидіння, де робити просто нічого, окрім як сидіти й патякати для підтримки настрою. В усьому іншому вони справжнісінькі Негодящі Іграшки.

Якщо у вас коротка шия чи слабенькі очі, то краще беріть із собою багато бабла на бензин і моліться про гарну команду з великим заднім сидінням. Розвивайте свій гумор та людські якості.

Ехо Лоуренс: «Вікно» — це чітко визначений час від моменту, коли гра починається, і до її кінця. Можна брати «вікно вихідного дня» — суботнє, чотири години. Або зіграти в «понеділковому всенощному вікні» з восьмої до восьмої.

Шот Даньюн: Тієї ночі, коли ми зустріли Рента, він дав драла з якоїсь нічліжки по талонах, чекаючи, поки його розподілять у перехідне житло для найттаймерів. У місті, де більшість людей або працює, або форсує піки, хлопцю, в якого нема роботи, а порт не приймає ні хріна, тільки й залишається, що тинятися вночі.

Рент залазить до тачки і простягає мені четвертак. Каліка, скажіть? Бабки на бензин — сраний четвертак. Якщо, звісно, не рахувати, що він золотий і датований 1887 роком. Не знаю, що то була за монета, але Ехо завела машину, і ми пірнули в дорожний потік. Рент запхався на наше заднє сидіння так, ніби він чекав на цьому розі, все своє сране життя чекав, коли ми пригальмуємо. І Ґрін, перекрутившись, щоб дотягтись назад, каже: «Дозволь я гляну на цю монету поближче».

Ехо Лоуренс: Хороший водій не дивиться нікуди, окрім як уперед. Хороші дозорчі не дивляться нікуди, крім як назад і в боки. Це не їхня справа — дивитися, куди машина прямує. Хороший штурман пантрує свій бік і половину вітрового скла.

Ви непросто видивляєтесь машини, які можна стукнути. Ви чатуєте на машини, які наближаються, щоб засадити вам. Ви шукаєте машин, які вже сіли комусь на хвоста. Ви пильнуєте поліції. Не тільки під час гонки, але весь час, коли стоїте на парковці, чи дражнитесь, чи просто так собі катаєтесь. Чи вистежуєте. «Дражнитися» значить кермувати чим-небудь вишневим, бездоганно-недоторканим, чистим та відполірованим просто посеред проспекту, «поля», або «траси», або «лабіринту». Ти бачиш виставковий яскраво-червоний лімузин, що гуде на цій центральній смузі, з ігровим прапорцем напоказ (гуркотливі бляшанки молодят чи малюнок «футбольної матусі» — аби показати, що вони в грі), але хрін ти його наздоженеш.

Це не значить, що купа новачків не намагається, виламуючись із гурту в гонитві за шматочком цієї червоної фарби.

Ветерани, команди, які знають, що таке «дражнилки», — ті спершу обдивляться. Ззаду одразу ж опиняються «тачки-тіні», розсипані широким загоном, — команди, що працюють у спілці з машиною-дражнилкою, готові вмазати новачкам, яких винесли чорти. Коли наступного разу ви почуєте звіт передачі «Небозі в дорозі» про прокляття кепських водіїв, то це про тачки-тіні, які ведуть рахунок на новачків.

АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Леви, і тигр, і ведмеді, оце так так! Яким би не був талісман вашої команди, остерігайтесь напливу футбольних фанів цього вечора. «Пуми», вперед! Обережно на постовому колі вздовж північного боку: там групове зіткнення з шести машин. Важко сказати, хто в ньому переможці, проте схоже, що всі вони є аматорськими командами. Жодних травм, але камери дорожнього руху фіксують велику юрму, що чубиться на аварійній смузі.

Ехо Лоуренс: Коли наступного разу проїжджатимете повз отаке ніфігове звалисько, подивіться прямо вперед — тільки швидко, — й, можливо, побачите «дражнилку», цю анітрохи не пом’яту, все так само гарнюню червону задницю, що зникає за рогом далеко попереду.

Тіна Щосьтам: Оцей справді легкий спосіб квацати, ми його називаємо «флірт». Береш і просто гарненько штовхаєш чийсь зад своїм переднім колесом. І якщо жертва подивиться і вподобає тебе, якщо йому сподобається те, що він побачив, ти їдеш геть, а він пускається слідом. Пересічна особа, вона займається Нічним Руйнуванням для того, щоби бути серед людей. Це дуже товариське заняття, спосіб знайомитися з іншими: ви по кілька годин сидите без діла й розповідаєте різні байки. Можна було б сидіти вдома, та навіть якщо ти співпереживатимеш вечірку, це все одно буде самотність. Пік із вечіркою закінчується, і ти так само всю ніч відбуваєш на самоті.

Навіть Руйнувальні Ночі стають нудними, якщо не можеш знайти іншу команду з визначеним прапорцем, — але це принаймні колективна нудьга. Як у родині.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза (ζ історика): Руйнувальні Ночі приваблюють переважно людей або занадто бідних, або занадто багатих для того, щоб приєднатись до гонитви середнього класу за фінансовим успіхом. Містер Даньюн та міс Лоуренс не вважали, що їм є що втрачати.

Шот Даньюн: Не проїхали ми і двох сраних поворотів, як нашу машину кидає вперед, шини звискують, приплющені до асфальту. «Акула» зчесав нам фарбу на лівому кутку багажника і вже готовий повторно квацнути наш лівий задній бік.

Усе ще тримаючи свій букет шовкових квітів, Рент смикається навсібіч, вигукуючи: «Хлоп у нас стукнувси!» Горлаючи: «Він стукнувси!»

Дивлячись у дзеркало заднього виду, Ехо каже: «Чого ж ти йому дав?» Вона каже: «Слідкуй за своєю сучою, блядь, чвертю!»

Ґрін тримає між двома пальцями золотий четвертак, торкаючись самісіньких країв, і каже: «І де вам пощастило заволодіти такою надзвичайною монетою?»

І Ехо б’є по газах, кидаючи нас у черговий правий поворот, поки «акула» все ще длубає нашу фарбу.

Тіна Щосьтам: Усі знають, що повнолуння значить «Перегони Молодят». Медовий місяць, відкритий для кожного. Роблячи це щомісяця протягом кількох років, обростаєш повними вішаками весільного вбрання. Повними вішаками. Сорочки з мереживними манжетками й смокінги. Моя пристрасть — чарівні щербетово-рожеві весільні сукні. Але більшість руйнувальників носять убрання з величезними пишними спідницями та підарськими вельонами. Безперестанку одна команда піддає в зад іншій, і між двома тачками збиваються в купу вісім наречених, щоб досхочу поверещати одне на одного на аварійній смузі. Деякі з них мають волохаті ручиська та борлаки, що так і скачуть під квадратовими щетинястими підборіддями. Один із волохатих кулаків згрібає шлейф сукні, демонструючи всім і кожному бруднючі шкарбани під низом. Усі команди в сукнях і вельонах: чорні й білі, чоловіки й жінки — всі наречені схожі як викапані.

Ехо Лоуренс: Повний місяць — найкраща ніч для початківців. Прапорець, який дуже просто впізнати. Кремом для гоління пишете «ЩОЙНО ОДРУЖЕНІ» на дверях, багажнику й капоті. Прив’язуєте трохи білих стрічок до радіоантени та вдягаєте найліпший вихідний одяг. Команда-початківець витрачає максимум десять доларів, щоби увійти до гри.

Молодята-ветерани — їх можна перерахувати на пальцях. «Тойота», «б’юїк», «мазда», «додж», «понтіак». Червоний, синій, сірий, чорний. Цей місяць, цей медовий місяць, можливо, створить п’яту машину-ветерана, готову вкритися вм’ятинами.

Шот Даньюн: Щоразу в Ніч Медового Місяця бачиш тачку з написом «ЩОЙНО ОДРУЖЕНІ» буквально на кожному розі. Наречені стоять на перехрестях, шукаючи вільного нареченого. Женишки чекають на бордюрах, убрані в циліндри, в надії на те, що їм удасться впіймати з руки молоду на власних колесах.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Ключовий момент наряджання до всякої Ночі Медового Місяця — прикріплення бутоньєрки за допомогою шматка двобічної липкої стрічки. У випадку аварії нікому не хочеться, щоб довга пряма булавка встормилася в нього десь біля серця.

Ехо Лоуренс: Ще одна порада: затягніть плівкою сидіння. Ще перед Тіною Щосьтам у нас під час імпульсу на задньому сидінні була новенька дозорна. «Акула» впилявся в нас, квацнув наш правий задній кут, та так сильно, що нас швиргонуло вбік: потоки машин і вогні летіли на нас з усіх усюд, клаксони розривалися — і ця новенька дозорна, вона всцялася. Пошкодження від квача були для нашого Бондо дрібничкою. А от сцяки тієї дівчини ми вимивали з заднього сидіння не один тиждень.

Шот Даньюн: «Акула» все ще квацає наш зад, це якийсь гівнюк на «Мазераті-Куатропорте Екзек’ютів СГ», пофарбований у «бордо понтевечіо»[52]. Я скрутив шию та подивився в заднє вікно: це був не самотній «акула». На місці штурмана їхала рожева хмаринка. Дружка. Наша Тіна Щосьтам, яку ми нагнали в три шиї. Її зуби складались в овальну округлість — так широко розчахався рот. Це Тіна так нестримно реготала щоразу, як бампер «акули» гоцав нас у зад.

Усе ще жмакаючи Тінин штучний букетик, Рент перекручується під своїм ременем безпеки, намагаючись щось розгледіти, й каже: «Чого це він до нас причепився?..»

Ехо Лоуренс: Після того як їх заквацали, всі разом, молодята й дружки, починають удавати фальшивий гнів. Фальшиво кричати й вирячувати очі. Фальшиво битися напоказ для народу, що пригальмовує подивитись. Ефект зіваки. Рух поблизу вповільнюється так, що авто пересуваються ледь не плазом, бо всім кортить подивитись виставу. Поліція не зупиняється ніколи, принаймні на дрібних аваріях.

Весільні гурти просто намагаються витягти максимум користі з моменту, коли їхнє життя уповільнюється. З імпульсу, коли дві машини сходяться разом.

Це звичайні люди, які дивляться, як їхні життя стискаються до стану доларів, цілі дні й години їхнього життя сплющуються так само, як підбиті частини їхніх машин. Цілі години обслуговування столів, сортування пошти, продавання черевиків — все це скручується, поки в них є досить грошей, щоб придбати всклад якісь колеса. Весільну сукню. Прив’язати якісь бляшанки та купити крем для гоління.

Наступного новолуння ці люди ганяють самі чи хтось ганяється за ними. Вони їздять і махають руками тим з нас, хто не в ділі. Вони зусібіч визирають «акулу», дослухаються до гуркоту ворожих бляшанок, поки інша команда «щойно одружених» не помічає їх і не пускається навздогін. Крутий поворот, чорні гумові сліди на дорозі, одна машина женеться за іншою так швидко, що аж бляшанки плинуть над землею. Один червоний вогник — і ось момент, коли час вибухає. Те, що інженери автомобільних креш-тестів називають «імпульс».

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Починаючи з Санта Клауса як когнітивної вправи, дітей спонукають приймати ту ж модель реальності, яку приймають інші їхні однолітки. Навіть якщо ця реальність очевидно вигадана та недолуга, віру заохочують подарунками, які підтримують і розвивають звичні культурні омани.

Найвидатнішим консенсусом сучасного суспільства є система дорожнього руху. Спосіб, яким потік незнайомців може контактувати, розділяючи свою путь, у більшості своїй подорожуючи без пригод. Досить одного незгодного водія, щоб перетворити все на анархію.

Ехо Лоуренс: Коли задня машина стукає передню, наречених кидає на ремені безпеки, їхні вельони хльоскають з такою силою, що на обличчі з’являється сип, який гравці звуть «мереживний опік». Кожен занудний день завдовжки в сто років — усі вони вибухають, щоб наповнити ці півмиті. Це імпульс.

Тут час стискається, доки не вибухне вповільненою миттю, що може тривати роки.

Машина, заради якої ти затягав пасок, сплющується, стає меншою, але твоє життя розплющується. Стає більшим. Повертається до справжніх розмірів, а то й більших. Наречені на узбіччі, які злісно жбурляються білим рисом, — вони просто намагаються розтягти цю мить. Вичавити імпульс до решти.

Шот Даньюн: Тіна й «акула» більшають у нашому задньому вікні, регочучи й нахиляючись уперед так сильно, що аж вітрове скло пітніє від їхнього дихання. Їхній бампер стукається в наш зад праворуч, наші ресори й амортизатори вищать. Їхні передні колеса крутяться так близько, що парктронік Ехо починає пищати. Пищить дедалі швидше. Ближче нема куди, колеса «акули» відривають одну з наших бляшанок, які волочаться по землі, решту розплескують, перетинають мотузку. Так близько, що парктронік Ехо починає звучати як один безперервний писк.

Рент нахиляється вперед, щоби потріпати Ґріна по високо підбитому плечу смокінга, й каже: «До речі, вітаю».

І все ще оглядаючи золоту монету, Ґрін питає: «З чим?»

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Увічнення Санта Клауса та Великоднього Кролика прокладає шлях подальшій соціалізації — включно з прийняттям дорожніх правил, які дозволяють величезній кількості водіїв змішуватись на наших шляхах. В додаток наполягають на тому, що подорож — це спосіб дістатись якогось захопливого фінішу, і тому хвилювання й небезпеки дороги варто звести до мінімуму. Увічнюють хибне твердження про те, що сама по собі мандрівка нічого не значить.

Шот Даньюн: Тіна й «акула» відривають у нас ще одну бляшанку, знов гуцають нас у зад, трохи відступають. Сміючись. Рент каже: «Ви…» — і він хитає пальцем на Ґріна та Ехо, кажучи: «Ви одружились…»

Ґрін каже: «Нова команда попереду праворуч».

І Ехо каже: «Знайдіть мені діру!»

Ехо Лоуренс: Обома ногами я тисну на педаль газу й уже планую осліпити цю Тіну Щосьтам жменею білого рису. Я вже бачу свою тачку на якомусь звалищі, усе ще зашмаровану зубною пастою з напису «ЩОЙНО ОДРУЖЕНІ».

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Діяльність, випадково охрещена Руйнувальними Ночами, заперечує думку про те, що їзда — це щось таке, що треба перетерпіти, аби добитися кориснішого, більш задовільного проведення часу.

Тіна Щосьтам: На наступному ж клятому поліцейському аукціоні конфіскованого майна я торгуватимусь проти Ехо. Менш ніж за один клац одометра нам обом будуть потрібні нові колеса.

Шот Даньюн: І срана «акула» відстає.

Ехо Лоуренс: Тіна ляпається об свій підголовник. Її цицьки та низки перлів підкидаються високо, аж до шиї. Вельоновий опік. Ззаду підіймається пара, і їхня задниця отримала квача. Вона геть розбита.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Нашу «акулу» вполював хтось інший. «Мазераті» розтрощено поміж міріадів дзвіночків, битого скла та бляшанок.

Шот Даньюн: Ехо завозить нас за ріг, у якийсь темний провулок. Вона гасить передні та задні вогні, залишивши двигун мотати вхолосту. Вона відхиляє свій вельон, щоб краще роздивитись Рента, і каже: «Ану забирай свою дейтаймерську сраку з моєї тачки!»

Простягуючи їй золоту монету, Ґрін каже: «Ти знаєш, скільки це коштує?»

І Рент Кейсі, він торкається сидіння, нюхає свої пальці й каже: «Дівчина, що впісялася три, може, чотири тижні тому». Рент дивиться на нас і каже: «Вона їла паприку того дня».

Рент шкіриться до нас своїми просмоленими зубами й каже: «Народ, хтось із вас знає чувака на ім’я Честер Кейсі?»