Покон — звичай, закон.
Весь — селище, поселення.
Тіун — княжий виконавець.
Зарев — серпень.
Обри — авари.
Домниця — піч для виплавки валіза.
Сварог — бог вогню.
Поруб — в’язниця, яма.
Купа — позика.
Відоме з історичних джерел ходіння Київського князя Ігоря в древлянську землю по данину. Зібравши її, він хотів повернутись до Києва, але дружинники умовили його взяти ще більшу. Обурені цим, древляни вбили Ігоря (945 рік). Його дружина Ольга жорстоко помстилася древлянам за смерть чоловіка.
Уроки, устави — закони, данина, оброк.
Бортничати — займатися бджільництвом.
Іскростень — Коростень.
Тризна — поминки.
Василевс — імператор.
Ітиль-річка — Волга.
Царгород — Константинополь.
Лікоть — міра довжини, приблизно півметра.
Калантар — безрукавна, кольчуга.
Конунг — князь, воєвода.
Ол — пиво.
Тать — розбійник.
Вотола — домоткана міцна тканина.
Брич — гострий, бритва.
Кузнь — вироби з заліза.
Дике поле — степ, на південь від Києва, природним рубежем яких була річка Рось.
Унотька — дівчинка.
Даждьбог — бог сонця у східних слов’ян.
Старці — старійшини.
Ревун — вересень.
Позвізд — бог погоди, вітру.
Гора — місце, де був розташований князівський двір.
Пожня — нива, оброблене поле.
Готовизна — запас харчів.
Березозоль — квітень.
Оберега — талісман.
Присок — дрібний вугіль з попелом.
Тамга — ханський знак.
Гостинець — шлях, яким їздять купці-гості.
Братениця — велика чаша.
Похідня — смолоскип.
Верейка — мотузок.
Скудельники — гончарі.
Вручай — нині місто Овруч Житомирської області.
Родня — місто, яке стояло там, де Рось впадав в Дніпро.
Білгород — сучасне село Білогородка біля Києва.
Сли — посли.
Ліпші люди — найближче оточення князя: бояри, воєводи, купці.
Головник — убивця.
Бехтерець — кольчуга.
Бретяниця — комора.