Таємне Товариство Близнюків, або Чудовисько озера Лох-Ойх та інші страховища

Розділ 15. Блакитні клони проти механічних двійників

Пізніше, коли я згадував той «сюрприз», що мені підготували бабуся та друзі-ботани, то раз у раз прокручував у голові різні варіанти подій, які могли статися того безкінечного дня. Наприклад, що було б, якби мене не розбудила дитяча пісенька про байбачка, яку виспівував мій айфон на горі Треп? І якби я не отямився після моторошних видінь? А якби не знайшов бабусю, котра чекала мене в часольоті?... Але все склалося так, що я опинився у потрібний час у потрібному місці. І мав виконати те, чого ніхто, крім мене, зробити не міг.

Проте тієї миті я стояв у колі своїх друзів-ботанів, за спиною у мене нервово хекав Андрій Байбак, а синьомордиха Зізі нахабно читала думки в моїй голові й передавала мені телепатичні повідомлення.

– Ну що, Климе, тепер ти розумієш, чим ми тут займалися? – запитала пані Соломія, яка наблизилась до нас у супроводі цілого почту.

Попереду поважно виступала Зізі у своєму дурнуватому прикиді, який страшенно мене дратував. А за нею колоною йшли близнюки-клони. Мабуть, вони старанно відпрацьовували цю урочисту процедуру, бо блакитні жабоподібні істоти дотримувалися дисципліни і рухалися за порядковими номерами. Першим сунув клон під номером 1, а за ним, чітко карбуючи крок по кам’янистій поверхні Підстави, виступала решта членів клонованої команди.

– Ну, здається, можна починати, – пані Соломія пильно оглянула всіх, хто зібрався в центрі стесаної верхівки гори Підстава, і продовжила: – Так от, я маю повідомити вам про дуже небезпечну ситуацію, що склалася... через мою помилку.

Навколо запала мертва тиша. Навіть Спінер на мить завмер і вражено дивився на людину, яку він, як і решта членів ТТБ, вважав мало не ідеальною. А мені стало страшенно прикро за бабусю Солю. Зараз, стоячи посеред майданчика, оточеного вирощеними нею будинками-деревами, вона зовсім не була схожа на владну і рішучу пані Соломію, геніальну винахідницю часольоту та президента таємної організації, що вже не раз рятувала світ від загибелі.

– Кожен може помилитися! – вигукнув я – Адже Тютя так майстерно прикидався повним дурбеликом!

– Прошу не перебивати! – різко обірвала мене пані Соломія, і я прикусив язика.

– Більшість із вас знає, що я взяла до себе на перевиховання хижого космічного прибульця на ім’я Тютя. Минулого року, він, натягнувши на себе силіконову оболонку, вкриту огидними тату, маскувався під начальника літнього табору «Екстремал». Йому вдалося заманити на гору Підстава велику групу дітей, яку синьоморди збирались перетворити на слухняних зомбі. На щастя, серед них були ви – семеро підлітків-утікачів, котрі змогли захопити і знешкодити синьоморда, якому дали ім’я Тютя. Згодом троє дівчат та четверо хлопців об’єдналися в команду, створили Таємне Товариство Ботанів і врешті виявили секретну лабораторію, де зберігалися ікрини синьомордів. А коли з ікрин вилупилися пуголовки, їх вдалося обміняти на дітей-заручників і змусити космічних хижаків забиратися на свою планету.

– Пробачте, може, я чогось не розумію, – подав голос Андрій Байбак, – але навіщо ж ви взяли до себе отого бузувіра? Самі ж кажете, що він хотів занапастити дітей.

– А я вважаю, що пані Соломія зробила правильно! Завжди хочеться вірити, що в кожній істоті є щось хороше. Навіть, коли у неї синя морда й огидні бородавки! Ой, пробач Зізі, я не хотіла тебе образити... – Лі замовкла й почервоніла.

Ромчик Гунька махнув рукою і зауважив:

– Справа не в кольорі морди чи в бородавках. Ми ж тоді всі повірили, що Тютя переродився, побачивши, як ми рятуємо синьомордівських пуголовків. Мені його навіть шкода стало, він плакав і просив пробачення. Хоч я добре пам’ятав, як він з нас знущався, коли прикидався начальником табору. Справжній садюга-качок із потворним тату та ще й у рожевих кроксах!

– Все, обговорення взуття Тюті відкладемо на потім, а зараз про головне, – пані Соломія знову заговорила владно і впевнено. – На жаль, коли хитрий синьоморд прикинувся тяжкохворим, я відправила його на Треп, лікуватися гірським повітрям. Насправді ж він симулював хворобу і невдовзі після прибуття на нашу базу проник у підземелля, де, як виявилося, існував цілий підпільний центр синьомордів. Там діяла фабрика з виготовлення двійників – точних копій усіх членів ТТБ. Ситуація на Трепі критична. І наше завдання – не допустити, щоб агенти синьомордів випустили з підземної фабрики на горі Треп двійників, виробництво яких зараз іде повним ходом.

– Але ж ти встигла перекрити вихід з підземної галереї і створила силове поле, яке блокуватиме будь-які сигнали, що надходитимуть від їхніх спільників. Хіба зможе Тютя зі своїми помічниками вирватися на волю і випустити двійників? – запитав я.

– Хто знає, до яких хитрощів може вдатися цей підступний ворог! Один раз Тюті вдалося мене перехитрувати, але іншого шансу я йому не дам. Ми поб’ємо ворога його власною зброєю. Синьомордівські агенти хочуть замінити всіх членів ТТБ копіями-двійниками? Hy що ж – тоді й ми замінимо їх на точні копії синьомордів!

– Але клонів Зізі лише десять, а копій членів ТТБ сотні. Ми ж бачили, як все нові й нові двійники сходять з конвеєра. І їм приробляють силіконові маски, зроблені за допомогою 3D-технологій, які неможливо відрізнити від облич справжніх людей.

Ти помиляєшся, клонів Зізі набагато більше. Просто вони розкидані по всьому світу – допомагають нам виявляти прихованих синьомордівських агентів. Але завтра всі клони Зізі мають прибути на вершечок гори Треп. Так само, як і всі учасники операції «Антижаб-4», яким я розіслала чіткі інструкції метеликовою поштою. З цього моменту я затверджую нову назву нашого товариства. Тепер ТТБ буде розшифровуватися як Таємне Товариство Близнюків!