Таємне Товариство Близнюків, або Чудовисько озера Лох-Ойх та інші страховища

Розділ 20. Чудисько озера Лох-Ойх та інші страховища

Бородавчаста потвора спрямувала на мене гостре вістря паралізатора і поклала лапу на пульт керування, вмонтований у масивну ручку. Видно було, що синьоморд насолоджується цією хвилиною, розуміючи, що шансів на порятунок у мене немає. Нарешті пазуристий палець натис на кнопку.

Я похитнувся і, не маючи опори, впав на підлогу, прикривши обличчя руками. Розправившись зі мною, Тютя роззявив величезну пащеку, і з неї вирвалися страхітливі звуки, що нагадували скрегіт іржавого заліза, пронизливий свист потяга і сичання розлюченої гадюки. Це була переможна пісня космічного хижака, що збирався підкорити цілу планету. І я був єдиною людиною на Землі, яка могла прочитати думки синьопикого монстра.

Тютя прокручував у голові останній етап своєї багатоходової операції, до якої готувався цілий рік, мешкаючи в нашому домі й прикидаючись слинявим недоумком. Насправді це був підступний, розумний і безжальний ворог. Ось, що я вивідав, скануючи його свідомість: «Все іде за планом! Головні сили ТТБ вже в моїх лапах. Залишилось приборкати стару відьму, через яку ми й досі не підкорили цю планету. За донесенням моїх рабів, вона на Трепі. Лишилось викрасти вертоліт і злітати туди, щоб паралізувати її і доправити в замок».

Що Тютя заміряється робити після того, як захопить президента ТТБ, я не дізнався. Бо синьоморд ще раз поглянув на застиглих навколо столу членів нашого Товариства, копнув мене ногою і вибіг із бенкетної зали, тримаючи в лапах парасолю-паралізатор.

Пересвідчившись, що кроки синьоморда віддалилися, я підхопився на ноги. Адже мій похідний костюм, крім властивостей хамелеона, мав іще й безліч інших переваг. Зокрема, в разі потреби, навколо нього виникало силове поле, яке захищало людину, мов потужна броня. Тому, коли Тютя навів на мене паралізатор, я непомітно торкнувся ґудзика на лівій кишені куртки й увімкнув функцію «захист».

Перше, що я зробив, – це підійшов до Луни-Лі, обережно вивільнив з її пальців кришталевий келих і випив гранатовий сік одним духом. Бо коли Тютя заштовхнув мене до бенкетної зали і я побачив, що він зробив з Луною та рештою членів ТТБ, у мене пересохло в роті і я мріяв хоча б про ковток води. Так завжди буває, коли я хвилююсь.

Втамувавши спрагу, я почав діяти. Спершу переконався, що всі, хто сидить навколо довжелезного столу, дихають. Своїм паралізатором Тютя ввів їх у стан летаргії, але не встиг повністю заблокувати свідомість – на це у синьоморда просто не було часу. Я швидко попрямував до дверей. Треба було якомога скоріше розшукати моїх друзів Жука та Зайця, далекобійника Бака і, звичайно, власника замку Мак-Байбака. Лише разом ми могли зупинити Тютю, врятувати бабусю, Зізі та її клонів і продовжити операцію «Антижаб-4».

Вже виходячи з бенкетної зали, я озирнувся, щоб кинути прощальний погляд на своїх застиглих товаришів, і раптом сам завмер на місці, не вірячи власним очам. У вікно зазирало гігантське страховисько – точна копія легендарного чудиська озера Лох-Несс. Покрутивши головою на довгій лускатій шиї, чудисько оглянуло залу і застиглих у дивних позах людей, а потім наблизило морду впритул до шибки і спинило погляд своїх сліпучо-жовтих очей на мені.

– Хто ти такий і що зробив з моїми гостями?! – почувся у мене за спиною владний чоловічий голос.

Відірвавши погляд від палаючих очей чудиська, я хотів обернутися, щоб зрозуміти, хто до мене звертається, але чоловік різко мене зупинив:

– Один необережний рух, і від тебе залишиться лише пара кросівок. Мій Слинько не любить їсти спортивне взуття.

– Добре, я стоятиму, як стовп, – заспокоїв я нервового дядька. – Але поясніть, що це за потвора гіпнотизує мене крізь вікно і хто такий Слинько, який хоче мене з’їсти?

– Ця потвора і є Слинько – чудисько озера Лох-Ойх і охоронець мого замку.

– То ви родич мого товариша Андрія Байбака – пан Мак-Байбак? – зрадів я, та все ж повертатися не наважився.

– Ти знаєш Андрія? А навіщо ж тоді уколошкав усіх моїх гостей?

– По-перше, це не я, а по-друге, вони живі, просто перебувають у відключці. Їх вирубив космічний прибулець, синьоморд на ім’я Тютя, – промовивши останні слова, я зрозумів, що жодна нормальна людина мені не повірить.

– А, то ти Клим Джура? Так би одразу й казав! – промовив дядько і, вхопивши мене за плечі, розвернув обличчям до себе. Мак-Байбак був страшенно схожий на мого друга-далекобійника – такий самий чуб-оселедець, хвацько закручений за правим вухом, чорні вуса і пильні карі очі. Але шотландський родич був старший за Бака і набагато кремезніший за нього.

– Дай я на тебе подивлюсь. Андрій останнім часом тільки й говорить, що про твою бабусю, про тебе та про синьомордих прибульців. Розповів, що на сьогоднішній ранок ви запланували висадку десанту на горі Треп. І попросив, щоб я дозволив розмістити у своєму замку вашу групу підтримки. Он вони шатро натягають, влаштують у ньому цирк-шапіто. Це, щоб не викликати підозри у місцевих мешканців. Бо до Слинька вже всі давно звикли, а ті блакитні бородавчасті жаби завбільшки з ведмедя можуть зіпсувати мої стосунки з сусідами.

– А як могло статися, що замість вас членів ТТБ зустрів синьоморд, замаскований під шотландського горянина? Он його спідниця-кілт, берет і сумочка на підлозі валяються. А поруч – силіконова людська оболонка, в якій він заманив до бенкетної зали моїх друзів і вирубив їх за допомогою потужного паралізатора.

– Дуже просто – я отримав на месенджер повідомлення від лісничого. Про те, що в моєму заповіднику рідкісних звірів та реліктових рослин страшна пожежа. Помчав туди разом зі Слиньком, він у таких екстрених випадках просто незамінний. А коли прибув на місце, виявилось, що мене надурили. Хитрістю виманили з дому. А далі ти все знаєш.

– Тоді час підключати до операції «Антижаб-4» групу гігантських блакитних жаб, яких привезли сюди разом з цирком, і летіти на гору Треп. Цих істот клонували з клітин Зізі – першої представниці синьомордівської популяції, вирощеної на Землі, яка цілковито позбавлена хижих інстинктів. Тепер головне випередити синьоморда Тютю! Адже він замірявся викрасти один з ваших гелікоптерів Robinson, щоб захопити на Трепі президента ТТБ пані Соломію Джуру та трьох її помічниць – Зізі, Сімку та П’ятірку...